Рішення

від 15.07.2014 по справі 910/11701/14-908/2153/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 14/75/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2014 Справа № 910/11701/14-908/2153/14

Суддя господарського суду Запорізької області Сушко Л.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАЛАЙФ-УКРАЇНА» (адреса місцезнаходження - 03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 3 оф. 920; адреса листування - 01054 м. Київ, вул. Воровського, 36 оф. 1)

до відповідача Приватного акціонерного товариства «ІКС 5 РІТЕЙЛ ГРУП Україна» (юридична адреса - 69500 м. Запоріжжя, вул. Східна, 3; фактична адреса - 03022 м. Київ, вул. Васильківська, 34)

про стягнення заборгованості

за участю уповноважених представників сторін:

від позивача: Петриченко А.І., довіреність №01-04/2014 від 21.04.2014р.

від відповідача : не з'явився

Суть спору:

13 червня 2014 року Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «АКВАЛАЙФ-УКРАЇНА» (далі за текстом ТОВ «АКВАЛАЙФ-УКРАЇНА») звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до Відповідача - Приватного акціонерного товариства «ІКС 5 РІТЕЙЛ ГРУП Україна» (далі за текстом ПрАТ «ІКС 5 РІТЕЙЛ ГРУП Україна») про стягнення заборгованості.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.06.2014р. на підставі ст.ст. 15, 17 ГПК України справу за підсудністю надіслано до господарського суду Запорізької області.

Системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл справи для розгляду між суддями та справу призначено до розгляду головуючому судді Сушко Л.М.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.06.2014р. порушено провадження у справі №910/11701/14-908/2153/14, розгляд справи призначено в судовому засіданні 15.07.2014р., при цьому витребувано від сторін документи, необхідні для вирішення спору.

В судовому засіданні 15.07.2014р. справу розглянуто, на підставі ст.ст. 82-85 ГПК України, за згодою представника Позивача, оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено про час складання повного рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що 01.11.2011р. між ТОВ «АКВАЛАЙФ-УКРАЇНА» та ПрАТ «ІКС 5 РІТЕЙЛ ГРУП Україна» було укладено Договір на реалізацію продукції №1968. Протягом дії Договору Позивач виконував свої зобов'язання поставивши продукцію на загальну суму 230 130,66 грн., що підтверджено відповідними видатковими накладними. Відповідач в порушення умов Договору не виконав в повному обсязі зобов'язання по оплаті поставленої продукції, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 45 210,32 грн., яка на теперішній час не сплачена. Крім того, Відповідачем порушено строк оплати за товар, отже крім основної заборгованості, відповідно до діючого законодавства України та умов Договору у Позивача виникає право на стягнення з Відповідача 3% річних та інфляційних збитків.

З урахуванням зазначених обставин, Позивач просить стягнути з ПрАТ «ІКС 5 РІТЕЙЛ ГРУП Україна» на користь ТОВ «АКВАЛАЙФ-УКРАЇНА» 45 210,32 грн. суми основного боргу, 1 806,61 грн. 3% річних, 1 871,45 грн. інфляційних збитків та 1827,00 грн. судового збору.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник Відповідача в судове засідання 15.07.2014р. за викликом суду не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р., особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвала про порушення провадження у справі від 24.06.2014р. була направлена за адресою місця реєстрації ПрАТ «ІКС 5 РІТЕЙЛ ГРУП Україна», вказаною у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: 69500, м. Запоріжжя, вул. Східна, 3. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав ї охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

За клопотанням представника Позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Судом у відповідності з вимогами статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне .

01.11.2011р. між ТОВ «АКВАЛАЙФ-УКРАЇНА» - Продавець та ПрАТ «ІКС 5 РІТЕЙЛ ГРУП Україна» - Покупець укладено Договір на реалізацію продукції №1968 (далі за текстом Договір).

За умовами п. 1.1. Договору, Продавець зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець - прийняти та оплатити на умовах у в порядку, визначених цим Договором, Товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, що засвідчують передачу-приймання Товару від Продавця Покупцю (надалі іменовані - накладні) та є невід'ємними частинами цього Договору.

Розділом 3 Договору сторонами було встановлено ціну і порядок розрахунків за Товар, а саме: п.3.1 Договору встановлює, що ціни на товар вказуються у накладних Покупця, що є додатками до цього Договору. Оплата здійснюється у національній валюті.

Покупець зобов'язаний оплатити кожну партію переданого Продавцем товару по мірі її реалізації але не пізніше 21 банківського дня з дня його реалізації, але у будь-якому випадку, не раніше моменту надання Позивачем усіх необхідних документів, що засвідчують момент передачі товару, підтверджують його якість та відповідність встановленим стандартам, в тому числі податкових накладних та розрахунків коригування (п.3.2 Договору).

Строк дії Договору встановлено п. 7.1. Договору, з дня його підписання сторонами та до 31.01.2013р.

Якщо жодна із Сторін письмово не заявить іншій Стороні про припинення дії Договору не менш як за 30 календарних днів до запланованої дати припинення його дії, Договір вважається переукладеним на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах (п. 7.2. Договору).

У відповідності до п. 1.1. Договору ТОВ «АКВАЛАЙФ-УКРАЇНА» в період з 02.12.2011р. по 17.08.2013р. здійснило поставки товару Відповідачеві на загальну суму 230 130,66 грн. Факт поставки товару підтверджується первинною бухгалтерською документацією - видатковими накладними, підписаними уповноваженими представниками Сторін та скріпленими печатками ТОВ «АКВАЛАЙФ-УКРАЇНА» і штампами ПрАТ «ІКС 5 РІТЕЙЛ ГРУП Україна», копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідач в порушення умов Договору та норм діючого законодавства України, оплату за отриманий Товар здійснив не в повному обсязі, тому станом на дату подання позову 13.06.2014р. заборгованість становить 45 210,32 грн.

Позивач звернувся до Відповідача з претензією №2602/2 від 26.02.2014р. щодо оплати заборгованості. Відповіді на претензію не надано, заборгованість не сплачена.

Претензій, пов'язаних з недоліками Товару по кількості, асортименту, якості, комплектності, маркуванню Відповідачем Позивачеві не пред'являлося.

Таким чином, станом на момент вирішення справи, судом встановлено, що Відповідач не в повному обсязі виконав свої зобов'язання щодо здійснення оплати за надані послуги по Договору на реалізацію продукції №1968, у зв'язку з чим у Відповідача утворилась заборгованість перед Позивачем у розмірі 45 210,32 грн.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Враховуючи викладені обставини, вимога ТОВ «АКВАЛАЙФ-УКРАЇНА» про стягнення з ПрАТ «ІКС 5 РІТЕЙЛ ГРУП Україна» боргу за поставлений товар в сумі 45 210,32 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, Позивач, посилаючись на прострочення виконання Відповідачем зобов'язання за Договором, просить стягнути з останнього 1 806,61 грн. 3% річних та 1 871,45 грн. інфляційних збитків.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» правильність нарахування 3% річних та штрафу судом встановлено, що стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає 3% річних у розмірі 1 798,82 грн. та інфляційних збитків у розмірі 1 752,18 грн.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відтак, Позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження своїх позовних вимог.

Разом з цим, Відповідач своїм правом участі в судовому засіданні не скористався, відзив на позовну заяву не надав.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «АКВАЛАЙФ-УКРАЇНА» підлягають частковому задоволенню.

Крім того, Позивач просить стягнути з Відповідача 10 672,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить і оплата послуг адвоката.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики. Відповідно до ст. 33 Правил гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром.

Відшкодування витрат здійснюється за наявності документального підтвердження витрат: угодою про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Так, в матеріалах справи міститься необхідне документальне підтвердження витрат ТОВ «АКВАЛАЙФ-УКРАЇНА», пов'язаних з оплатою послуг адвоката, а саме: Договір про надання юридичних послуг №2 від 15.02.2014р. (а.с. 1-13 т.3); свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Серії КР № 33 від 25.12.2013р. (а.с. 14 т. 3), платіжне доручення №1200 від 27.03.2014р. про сплату 10 672,00 грн. (а.с. 16 т. 3).

Однак, суд вважає, що дана категорія спору не відноситься до складних справ, отже заявлена вартість наданих адвокатських послуг є завищеною та обґрунтованим розміром судових витрат з оплати послуг адвоката є 3 000,00 грн., які і підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАЛАЙФ-УКРАЇНА» до відповідача Приватного акціонерного товариства «ІКС 5 РІТЕЙЛ ГРУП Україна» про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ІКС 5 РІТЕЙЛ ГРУП Україна» (юридична адреса - 69500 м. Запоріжжя, вул. Східна, 3; фактична адреса - 03022 м. Київ, вул. Васильківська, 34, код ЄДРПОУ 30725116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАЛАЙФ-УКРАЇНА» (адреса місцезнаходження - 03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 3 оф. 920; адреса листування - 01054 м. Київ, вул. Воровського, 36 оф. 1, код ЄДРПОУ 37817318) 45 210 (сорок п'ять тисяч двісті десять) грн. 32 коп. основного боргу, 1 798 (одну тисячу сімсот дев'яносто вісім) грн. 82 коп. 3% річних, 1 752 (одну тисячу сімсот п'ятдесят дві) грн. 18 коп. інфляційних збитків, 1 822 (одну тисячу вісімсот двадцять дві) грн. 25 коп. судового збору, 3 000 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя Л.М. Сушко

Рішення суду оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 21.07.2014р.