Ухвала

від 17.07.2014 по справі 825/847/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/847/14 Головуючий у 1-й інстанції: Смірнова О.Є. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

17 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М., Пилипенко О.Є.

За участю секретаря судового засідання: Горячевої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.03.14р. у справі №825/847/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Продовольча компанія «Ясен» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 04.11.13р. №0005252200 та №0005262200.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.03.14р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що господарські операції позивача з його контрагентами ТОВ «Рікон плюс», ТОВ «Біко Фудс», ТОВ «Артпласт плюс» та ТОВ «Вулкаскот-Україна» не мали на меті створення реальних наслідків, з огляду на наявність розбіжностей у задекларованих між сумою податкового кредиту позивача та податковими зобов'язаннями контрагентів-продавців.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності формування податкової звітності з ПДВ за січень, березень, травень, липень-грудень 2010 року, січень - вересень 2011 року, лютий, липень, грудень 2012 року, січень, лютий, квітень 2013 року та декларації з податку на прибуток підприємства за відповідні періоди, за результатами якої складено акт від 21.10.13р. № 608/22/00381048.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 04.11.13р.:

№0005252200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 246 588 грн., в т.ч. основний платіж - 197 436 грн.; штрафні (фінансові) санкції - 49 152 грн.;

№0005262200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 318 799 грн., в т.ч. основний платіж - 244 460 грн.; штрафні (фінансові) санкції - 74 339 грн.;

Підставою для їх прийняття слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог:

пп. 3.1.1, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.2. ст. 200 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в загальній сумі 337466,00 грн., в т. ч. за вересень 2010 року на 140030,00 грн., за жовтень 2010 року на 46828,00 грн., за листопад 2010 року на 26941,00 грн., за грудень 2010 року на 105048,00 грн., за травень 2011 року на 7836,00 грн., за липень 2011 року на 6059,00 грн., за липень 2012 року на 4724,00 грн.;

п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 419498.00 грн., у т. ч. за 3 квартал 2010 року в сумі 175038,00 грн., за 4 квартал 2010 року в сумі 223521,00 грн., 2 квартал 2011 року в сумі 9011,00 грн., за 3 квартал 2011 року 6968,00 грн., за 2 квартал 2012 року в сумі 4960,00 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на наступному:

щодо господарських відносин позивача з ТОВ «Вулкаскот-Україна» податковий орган покликається на акт ДПІ у Галицькому районі від 31.07.13р. № 27/2200/30106841 «Про результати зустрічної звірки ТОВ «Вулкаскот-Україна» щодо підтвердження відомостей з ТОВ «АРС Трейд» за період з 01.04.2010 по 31.03.2013 та з ТОВ «Євротрейдзахід» за період з 01.07.11р. по 31.03.13», яким встановлено що ТОВ «Вулкаскот-Україна» є «транзитером», згідно схем формування «сумнівного» податкового кредиту за липень-грудень2011 року та січень і березень2012 року, що вказує на неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між даними підприємствами та унеможливлює продаж товарів ТОВ «Вулкаскот-Україна» по ланцюгу постачання;

щодо господарських відносин позивача з ТОВ «Рікон плюс» відповідач посилається на податкову звітність з ПДВ за період вересень 2010 року, жовтень 2010 року, листопад 2010 року, грудень 2010 року, подану ТОВ «Рікон» до ДПІ у Печерському районі м. Києва з нульовими показниками, що свідчить про відсутність діяльності підприємства у вказаний період. Крім того, згідно даних АІС «Податковий блок» встановлено, що остання податкова звітність ТОВ «Рікон» подана 15.06.2011 - податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2011.

щодо господарських відносин позивача з ТОВ «Артплас плюс» податковий орган посилається на податкову декларацію з податку на додану вартість за період вересень 2010 року подану ТОВ «Артплас плюс» до ДПІ у Печерському районі м. Києва, з нульовими показниками, що свідчить про відсутність діяльності підприємства за вказаний період;

щодо господарських відносин позивача з ТОВ «Біко Фудс» відповідач вказує на згідно даних АІС «Податковий блок» встановлено, що остання податкова звітність ТОВ «Біко Фудс» подана 03.04.2012 - декларація про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарських операцій з придбання товару, з метою використання його у межах власної господарської діяльності позивача, оплата вартості товару, правомірність формування даних податкового обліку позивача на підставі податкових та видаткових накладних та інших документів бухгалтерського обліку, які відповідають вимогам Закону та сукупності розкривають зміст та обсяг господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі - Закону N 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Виходячи з змісту п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону N 168/97-ВР (чинного у період спірних правовідносин), необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум ПДВ до складу податкового кредиту є факт придбання товарів (робіт, послуг) із метою їх використання у господарській діяльності.

Аналогічні правові норми закріплені в Податковому кодексі України.

Підстави для включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат передбачені пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»N 334/94-ВР, згідно якого валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів , які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону N 996-XIV).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У даному випадку, обставини справи та зібрані у ній докази у їх сукупності свідчать про те, що господарські операції позивача з його контрагентами мали товарний (реальний) характер, вчинені в межах та з метою господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки з ЄДРПОУ серії АД №368121, основними видами діяльності позивача за КВЕД є: виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції позивач в перевіряємому періодів мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Рікон плюс», ТОВ «Біко Фудс», ТОВ «Артпласт плюс» та ТОВ «Вулкаскот-Україна».

Так, між позивачем та ТОВ «Рікон плюс» укладено договір поставки від 31.08.10р. № 31/08, згідно умов якого постачальник зобов'язується поставити ПЄТ-преформи для пляшок в асортименті, а покупець прийняти та оплатити товар.

Поставка товару здійснювалась ТОВ «Рікон плюс» на склад позивача (м. Чернігів, вул. Борисенка, 41 А).

В підтвердження виконання умов договору матеріали справи містять податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, які відповідають вимогам ст. 9 Закону N 996-XIV.

Також, матеріали справи містять витяги з журналу реєстрації в'їзду транспортних засобів ПАТ «Продовольча компанія «Ясен» (а.с. 158-159, 162-163, 166-167, 170-171, 175-176, 179-180, 183-186 т. 1), оборотну відомість ПАТ «Продовольча компанія «Ясен» по складу тари безалкогольної продукції цеху (430) за період з 01.09.2010 по 31.12.2010 (а.с. 190 т. 1), реєстр платіжних документів архіву ПАТ «Продовольча компанія «Ясен» за період з 07.09.2010 по 31.01.2011 (а.с. 191-199 т. 1).

Між позивачем та ТОВ «Вулкаскот-Україна» укладено договір поставки від 10.01.11р. № 003-ВУ, згідно умов якого постачальник зобов'язується поставити товар згідно попередніх погоджень замовлень, а покупець прийняти та оплатити його, згідно виписаних рахунків та накладених на відвантаження, які являються невід'ємною частиною цього договору. Під товаром слід розуміти клей Єврокол ПЕТ.

Поставка за даним договором здійснювалась на умовах DDP на склад ПАТ «Продовольча компанія «Ясен» відповідно до правил ІНКОТЕРМС-2000.

В підтвердження виконання умов договору матеріали справи містять податкові та видаткові накладні, які відповідають вимогам ст. 9 Закону N 996-XIV.

Також матеріали справи містять витяги з журналу реєстрації в'їзду транспортних засобів позивача (а.с. 204-205, 208-209, т. 1), оборотну відомість склад сировини і матеріалів № 1 (405) за період з 01.05.2011 по 31.07.2011 (а.с. 210 т. 1), реєстр платіжних документів архіву ПАТ «Продовольча компанія «Ясен» за період з 23.06.2011 по 12.07.2011 (а.с. 211-212 т. 1).

Отриманий товар був оплачений шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку позивача на розрахунковий рахунок ТОВ «Вулкаскот-Україна», що підтверджується платіжними дорученнями: від 05.07.2011 № 471, від 16.08.2011 № 3598, від 17.08.2011 № 3609, від 25.08.2011 № 621 (а.с. 213-216 т. 1).

Між позивачем та ТОВ «Артпласт плюс» укладено договір поставки від 04.08.10р. № АР-1-10, згідно умов якого виконавець бере на себе зобов'язання поставити замовнику, а замовник бере на себе зобов'язання своєчасно оплатити та прийняти пакувальний матеріал (плівка, готові пакети).

Матеріали справи містять податкові та видаткові накладні, які відповідають вимогам ст. 9 Закону N 996-XIV.

Також матеріали справи містять витяги з журналу реєстрації в'їзду транспортних засобів позивача, оборотну відомість склад сировини і матеріалів № 2 (415) за період з 01.10.2010 по 05.11.2010, оборотну відомість склад сировини і матеріалів № 2 (415) за період з 01.10.2010 по 31.12.2010, оборотну відомість склад сировини і матеріалів № 1 (405) за період з 04.10.2010 по 02.11.2010 (а.с. 233-235 т. 1).

Отриманий товар був оплачений шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку позивача на розрахунковий рахунок ТОВ «Артпласт плюс», що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 236-240 т. 1).

Також, у перевіряємому періоді ТОВ «Біко Фудс» поставило позивачу Лецитин Solek 45 МК (харчова добавка) згідно видаткових накладних: від 19.05.11р. № РН-0000017, від 27.07.12р. № РН-0000010 (а.с. 241, 245 т. 1) та податкових накладних: від 19.05.11р. № 18 від 27.07.12р. № 1 (а.с. 242, 246 т. 1).

Реальність поставки даного товару, крім зазначених документів, підтверджують: витяги з журналу реєстрації в'їзду транспортних засобів позивача (а.с. 243-244 т. 1), оборотна

відомість ПАТ «Продовольча компанія «Ясен» склад сировини і матеріалів № 1 (405) за період з 01.05.2011 по 31.08.2011, оборотна відомість ПАТ «Продовольча компанія «Ясен» склад сировини і матеріалів № 1 (405) за період з 27.07.2012 по 15.01.2013 (а.с. 247-248 т. 1). Отриманий товар був оплачений шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку позивача на розрахунковий рахунок позивача, що підтверджується платіжними дорученнями: 19.05.2011 № 3356, від 11.07.2012 № 30510, від 07.09.2012 № 31960 (а.с. 249-251 т. 1).

Судом першої інстанції встановлено, що товар, придбаний за договорами з ТОВ «Артпласт плюс» та ТОВ «Біко Фудс», позивач самостійно доставив на свій склад у м. Чернігові, що спростовує покликання апелянта на відсутність товарно-транспортних накладних за спірними правовідносинами.

Використання в господарській діяльності позивачем отриманих товарів підтверджується копіями оборотних відомостей по складу та матеріалам (а.с. 190, 210, 233-235, 247-248 т. 1).

Податковим органом не доведено, що позивач та його контрагенти при укладанні вказаних угод мали умисел на їх укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, неможливість її вчинення в силу відсутності основних засобів, персоналу, тощо.

Матеріали справи не містять обвинувального вироку і іншого судового рішення, за результатами розгляду кримінальної справи, як і не містять будь-яких інших доказів (письмових пояснень, протоколів допитів, тощо) на підтвердження неможливості вчинення вказаних господарських операцій.

На момент здійснення позивачем господарських операцій ТОВ «Рікон плюс», ТОВ «Біко Фудс», ТОВ «Артпласт плюс» та ТОВ «Вулкаскот-Україна» були належним чином зареєстровані як суб'єкти господарювання у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та як платники ПДВ, що не заперечується податковим органом.

Податковим органом також не надано доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача ТОВ «Рікон плюс», ТОВ «Біко Фудс», ТОВ «Артпласт плюс» та ТОВ «Вулкаскот-Україна» не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по господарських операціях, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов'язань третіх осіб.

За вимогами податкового законодавства, покупець - платник податку не може нести відповідальність за зловживання службовою чи іншою особою підприємства - платника податку в ланцюгу поставки товарів (послуг).

Така позиція колегії суддів узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, яка викладена, зокрема, у справах: Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес»АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03).

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.03.14р. у справі №825/847/14 - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.03.14р. у справі №825/847/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Романчук О.М.

Пилипенко О.Є.

Повний текст ухвали складений: 21.07.14р.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.