Ухвала

від 13.06.2014 по справі 923/885/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

13 червня 2014 року Справа № 923/885/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Чернова Є.В., Добролюбової Т.В., Запорощенка М.Д., Катеринчук Л.Й., Удовиченка О.С., розглянувши заявутовариства з обмеженою відповідальністю "Еврострой-Монтаж" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 28.01.2014 у справі №923/885/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Еврострой-Монтаж" до Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 1) товариство з обмеженою відповідальністю "Автобуд-Нікма" 2) державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт" провизнання недійсним пунктів 1, 3 рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 12.09.2013 у справі №923/885/13, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.10.2013, відмовлено у позові товариства з обмеженою відповідальністю "Еврострой-Монтаж" до Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Автобуд-Нікма" та державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" про визнання недійсним пунктів 1, 3 рішення.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.01.2014 у даній справі, рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еврострой-Монтаж" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 28.01.2014 у даній справі, в якій заявник просить скасувати зазначену постанову та прийняти нове судове рішення.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 25.03.2014 у справі №912/1298/13, від 18.03.2014 у справі №912/1337/13 та від 01.10.2013 у справі №906/289/13-г, мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції пункту 1 статті 50 та пункту 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції, внаслідок чого, як стверджує заявник, ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити у допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, або встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце у разі, коли суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за аналогічних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові Вищого господарського суду України від 28.01.2014 у справі №923/885/13, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції, погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України, виходячи з встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що зібрані докази доводять обмін інформацією між позивачем (ТОВ "Еврострой-Монтаж") та третьою особою (ТОВ "Автобуд-Нікма") під час подання конкурсних пропозицій, що призвело до спотворення результатів торгів та усунення конкуренції між учасниками, що є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Водночас у постановах від 25.03.2014 у справі №912/1298/13 та від 18.03.2014 у справі №912/1337/13, на які посилається заявник, Вищий господарський суд України враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставин справи, погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову та визнання недійсним рішення відділення Антимонопольного комітету України (у частині, що стосується позивача). При цьому, Вищий господарський суд України виходив з того, що обмін інформацією стосовно оформлення документів, а також схожість в оформленні документів, що подавалися у складі конкурсних пропозицій, не є достатнім підтвердженням такої узгодженості в діях конкурсантів, яка призвела чи могла призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, що свідчить про те, що територіальним відділенням Антимонопольного комітету при прийнятті оспорюваного рішення не доведено обставини справи з якими назване відділення пов'язувало кваліфікацію дій позивачів як узгоджених та спрямованих на спотворення результатів торгів.

Постановою від 01.10.2013 у справі № 906/289/13-г суд касаційної інстанції залишив без змін судові рішення попередніх інстанцій, якими задоволено позов щодо визнання частково недійсним рішення адміністративної колегії АМК України. При цьому, Вищий господарський суд України виходив з положень статей 6, 50, 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", зазначивши, що рішенням АМК України не доведено наявності в діях позивача антиконкурентних узгоджених дій, які б призвели до спотворення результатів торгів, оскільки сама по собі схожість у оформленні конкурсних пропозицій учасників не є достатнім доказом наявності попередньої змови (антиконкурентних узгоджених дій) та спрямованості дій учасників торгів на усунення чи недопущення конкуренції, спотворення результатів.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

За таких обставин відсутні правові підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Еврострой-Монтаж" у допуску справи №923/885/13 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяЄ.Чернов СуддіТ.Добролюбова М. Запорощенко Л. Катеринчук О. Удовиченко