Рішення

від 18.06.2014 по справі 526/215/14-ц

ГАДЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 526/215/14-ц

Провадження № 2/526/277/2014

Копія:

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2014 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Заколодяжної О.А.

при секретарі Шульзі Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гадячі цивільну справу за позовом

ОСОБА_1,

ОСОБА_2

до

Лисівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області ,

третя особа: приватний нотаріус Гадяцького

районного нотаріального округу ОСОБА_4

про

визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з позовом до Лисівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області , третя особа: приватний нотаріус Гадяцького

районного нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання за ними в рівних частках права власності на фермерське господарство " Сіріус -Агро" в порядку спадкування за законом, після смерті їх батька ОСОБА_5.

В позовній заяві позивачі вказують, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько ОСОБА_5, після смерті якого відкрилась спадщина, до складу якої входить фермерське господарство " Сіріус -Агро",( ідентифікаційний код юридичної особи 35826493, юридична адреса фермерського господарства: Полтавська область, Гадяцький район с . Лисівка). Засновником та власником даного фермерського господарства був ОСОБА_5 Для ведення фермерського господарства спадкодавцю була виділена на підставі Розпорядження голови Гадяцької районної державної адміністрації № 329 від 31.08.2010 року земельна ділянка, площею 47,804 га. На підставі редакції статуту, затвердженого рішенням засновника 15.07.2008 року, зареєстрованого 15.07.2008 року за № 15601020000000537 Гадяцькою районною державною адміністрацією, родичі засновника та члени сім'ї - є його членами. Позивачки звернулись до Державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Гадяцького РУЮ для внесення змін до статуту господарства, зокрема щодо визначення статутного фонду господарства та зміни засновників господарства , на що отримали відмову, щодо неможливості внесення таких змін, оскільки замість нотаріально посвідченої копії рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу, яким затверджено зміни до установчих документів, подається копія свідоцтва про право на спадщину за законом чи за заповітом. У встановлений законом шестимісячний термін позивачки подали заяву про прийняття спадщини після смерті батька до приватного нотаріуса Гадяцького районного нотаріального округу ОСОБА_4, а дружина спадкодавця - ОСОБА_6, відмовилась від спадщини, що залишилась після смерті чоловіка на користь позивачок. Приватним нотаріусом ОСОБА_4 у видачі їм свідоцтва про право на спадщину за законом на вказане фермерське господарство було відмовлено, оскільки неможливо визначити розмір статутного капіталу та склад майна, що належало або було у користуванні ФГ « СІРІУС-АГРО» . Не погоджуючись з даною постановою нотаріуса та посилаючись на ст.22 Закону України « Про фермерське господарство» позивачки просять визнати за ними як за спадкоємцем першої черги в порядку спадкування за законом в рівних частках право власності на фермерське господарство «Сіріус -Агро», що належало спадкодавцю ОСОБА_5, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивачка ОСОБА_1 до суду не з'явилась, надала заяву в якій просила суд її позовні вимоги задовольнити, справу розглядати без її участі, але за участю її представника ОСОБА_7.

Позивачка ОСОБА_2 до суду не з'явилась, надала заяву в якій просила суд її позовні вимоги задовольнити, справу розглядати без її участі.

Представник позивачки ОСОБА_1 по друченню ОСОБА_7 позовні вимоги позивачки підтримав та просив суд їх задовольнити , посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача Лисівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області в судове засідання не з'явився, але надали заяву, в якій вказується, що територіальна громада позовні вимоги позивачів визнає, проти їх задоволення не заперечує і просять справу розглянути без участі їх представника.

Третя особа: приватний нотаріус Гадяцького районного нотаріального округу ОСОБА_4 до суду не з'явилась, надала заяву, в якій не заперечувала щодо задоволення позовних вимог позивачів та просила суд справу розглянути без її участі.

Суд, заслухавши представника позивачки ОСОБА_1 по дорученню ОСОБА_7, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги позивачів задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5, що підтверджуються свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданого 01.09.2012 року Лисівською сільською радою Гадяцького району Полтавської області .

ОСОБА_5 був батьком ОСОБА_2 та ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_2, виданого Хомутецькою сільською радою Миргородського району Полтавської області та свідоцтвом про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 виданого 04.08.1984 року Лисівською сільською радою Гадяцького району Полтавської області.

18.10.2003 року ОСОБА_2 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7, в зв'язку з чим змінила своє прізвище ОСОБА_2 на прізвище чоловіка ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про одруження НОМЕР_4 виданого відділом РАЦС Гадяцького РУЮ Полтавської області.

04.02.2006 року ОСОБА_9 зареєструвала шлюб з ОСОБА_10, в зв'язку з чим змінила своє прізвище ОСОБА_9 на прізвище чоловіка ОСОБА_9, що підтверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_5 виданого відділом РАЦС Коростишівського РУЮ Житомирської області.

У відповідності до вимог ч.1, ч. 2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Отже, ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина на майно ОСОБА_5.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 статті 23 Закону України «Про фермерське господарство» визначено, що успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» N 20 від 22 грудня 1995 року, успадкування майна селянського (фермерського) господарства здійснюється за загальними правилами спадкового права.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті та згідно ч.2 ст.1268 цього Кодексу не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Дружина померлого - ОСОБА_6 відмовилась від спадщини, яка залишилась після його смерті на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що підтверджується її заявою, що міститься в копії матеріалів спадкової справи, наданої суду.

Позивачки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли спадщину шляхом подачі приватному нотаріусу Гадяцького районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_4 заяв про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, що підтверджується відповідними заявами, що міститься в копії матеріалів спадкової справи .

22.03.2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були видані свідоцтва про право на спадщину за законом, що залишилась після смерті ОСОБА_5, а саме по ? частині майна, що складається з цінних паперів, що підтверджується відповідними свідоцтвами про право на спадщину за законом, що міститься в копії матеріалів спадкової справи.

09.09.2013 року приватним нотаріусам ОСОБА_11 розглянуто документи подані позивачами, які просили видати на їх ім'я, як на спадкоємців за законом, свідоцтва про право на спадщину за законом на право на частку у Фермерському господарстві « Сіріус-Агро», що залишилось після смерті їх батька ОСОБА_5, та посилаючись на зміст ст. 49 Закону України « Про нотаріат» відмовлено позивачам у видачі свідоцтв про право на спадщину з тих підстав, що із статутних документів фермерського господарства та з витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України неможливо визначити розмір статутного капіталу та склад майна, що належало або було у користуванні ФГ

« Сіріус-Агро».

Фермерське господарство « СІРІУС-АГРО» є юридичною особою, яке знаходиться в с. Лисівка Гадяцького району Полтавської області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 706557, яка проведена 15.07.2008 року.

Згідно пункту 3.1 Статуту фермерського господарства « СІРІУС-АГРО», затвердженого рішенням засновника фермерського господарства « СІРІУС-АГРО» ОСОБА_5 та зареєстрованого 15.07.2008 року за № 15601020000000537 Гадяцькою районною державною адміністрацією, господарство є юридичною особою , має разрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банку, круглу печатку та штамп зі своїм найменуванням.

Відповідно до п.1.2 Статуту засновником вказаного фермерського господарства є його голова - ОСОБА_5 .

Згідно п.1.3. Статуту члени сім'ї та родичі Засновника Господарства самостійно приймають рішення про участь в діяльності Господартсва.

Пунктом 8.1 Статуту визначено, що управління Господарством здійснює його Голова.

Пунктом 8.2 Статуту передбачено, що Голова Господарства може доручати виконання обов'язків і використання прав Голови найманому працівнику.

Відповідно до п.11.1 Статуту діяльність Господарства припиняється у разі реорганізації Господарства, ліквідації Господарства, визнання Господарства неплатоспроможним (банкрутом), якщо не залишилось жодного члена Господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства.

Пунктом 11..2. Статуту визначено, що рішення про припинення діяльності Господарства приймається а) засновником Господарства - у разі реорганізації або ліквідації Господарства; б) у разі якщо не залишається жодного члена Господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність Господарства у порядку, встановленому законом.

Відповідно до вимог ст.4 ЦК України, основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі - особи).

Статтею 80 ЦК України визначено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦК України, юридична особа може бути створена шляхом об'єднання осіб та (або) майна.

Згідно ч.1-4 ст.1 Закону України «Про фермерське господарство» № 973-IV від 19 червня 2003 року, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону. Фермерське господарство має своє найменування, печатку і штамп. Фермерське господарство діє на основі Статуту. У Статуті зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до вимог ст.3 Закону України «Про фермерське господарство» №973-IV від 19 червня 2003 року , членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень Статуту фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом). При створенні фермерського господарства одним із членів сім'ї інші члени сім'ї, а також родичі можуть стати членами цього фермерського господарства після внесення змін до його Статуту.

Таким чином, фермерське господарство « Сіріус - Агро» є юридичною особою та є учасником цивільних відносин тобто суб'єктом права.

Згідно довідки фермерського господарства « Сіріус - Агро» № 00006 від 05.02.2014 року , основними засобами по вказаному фермерському господарству є « Косарка роторна 2169» 2011 року випуску.

Згідно ст. 22 Закону України «Про фермерське господарство», фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов'язання. За рішенням членів фермерського господарства відповідно до закону фермерське господарство як цілісний майновий комплекс може бути відчужене на підставі цивільно-правових угод громадянам України, які мають право на створення фермерського господарства, або юридичним особам України для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Громадяни, які придбали майно фермерського господарства як цілісного майнового комплексу на підставі цивільно-правової угоди, подають у встановленому порядку Статут фермерського господарства на державну реєстрацію.

Статтею 19 Закону України «Про фермерське господарство» N 973-IV від 19 червня 2003 року, визначено, що до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу. Порядок володіння, користування і розпорядження майном фермерського господарства здійснюється відповідно до його Статуту, якщо інше не передбачено угодою між членами фермерського господарства та законом. Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються Статутом фермерського господарства (ст.20 Закону України «Про фермерське господарство»).

За змістом ч.1 ст. 316, 317 ЦК України правом власності є право на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Суду позивачами не було документально підтверджено та доведено належними доказами право власності спадкодавця на фермерське господарство« Сіріус - Агро» .

Виходячи з положень вищевказаних норм законодавства та Статуту вказаного фермерського господарства , суд приходить до висновку про те, що спадкодавець ОСОБА_5 за життя не мав права власності на зазначене фермерське господарство, як юридичну особу та суб'єкта цивільних прав, а мав відповідні права засновника, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарством, отримання певної частки прибутку даної організації та майна у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

За таких обставин до складу спадщини не увійшло право власності ОСОБА_5 на фермерське господарство, тобто позивачі звернулися до суду за захистом неіснуючого права, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 81, 316, 317, 392, 1216, 1218, 1219, 1220, 1222, 1223, 1261, 1268, 1269 ЦК України, ст. ст.1, 3, 19, 20, 22, 23 Закону України «Про фермерське господарство» №973-IV від 19 червня 2003 року, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1,

ОСОБА_2 до Лисівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області, третя особа: приватний нотаріус Гадяцького районного нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення , а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Головуюча: підпис

Копія:вірно

Суддя Гадяцького

районного суду О. А. Заколодяжна