Ухвала

від 21.07.2014 по справі 826/2347/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2347/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

У Х В А Л А

Іменем України

21 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Томаш" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.11.2013 року №0007822204,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Томаш" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.11.2013 року №0007822204.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 травня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, суд дійшов наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлення від 22.10.2013 року за №6041/26-58-22-04, виданого ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, згідно з пп.78.1.5 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами та доповненнями та наказу від 22.10.2013 року №678 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ фірма "ТОМАШ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за березень 2011 року, що стали предметом оскарження, за результатами чого складено акт від 31.10.2013 року №2111/26-58-22-04-17/23721765 (надалі - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення позивачем: п. 184.7 ст. 184 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження та недоплати податку на додану вартість на загальну суму 129 794,00 грн. (сума в розмірі 550 206,00 грн. донарахована актом камеральної перевірки від 16.08.2011р. №9211/15-2/23721765), в тому числі за березень 2011 року в сумі 129 794,00 грн.

На підставі Акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.11.2013 року №0007822204, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" у загальному розмірі 162 243,00 грн., з яких за основним платежем - 129 794,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 32 449,00 грн.

Водночас, судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та TOB "Агропродсервіс" було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27.09.2007 року, а саме: будівлю котельні, котельню та прибудову до котельні площею 2760,80 метрів квадратних, які розташовані у Києві по вул. Пшеничній , 4А. Ціна об'єкта продажу складає 3 400 000,00 грн., крім того, податок на додану вартість у сумі 680 000,00 грн. На виконання умов договору від 27.09.2007 року TOB "Агропродсервіс" надано TOB фірма "Томаш" акт прийому-передачі нерухомого майна від 05.10.2007 року та виписана податкова накладна №2 від 08.10.2007 року на загальну суму 4 080 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 680 000,00 грн.

TOB фірма "Томаш" суму з податку на додану вартість по вищезазначеній операції у розмірі 680 000,00 грн. в жовтні 2007 року включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість (декларація з ПДВ від 19.11.2007 року №224315).

Крім того, відділом адміністрування ПДВ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість TOB фірма "Томаш", а саме: декларації з ПДВ за березень 2011року, за результатами якої складено акт від 16.08.2011 року №9211/15-2/23721765 відповідно до якого, задекларованих TOB фірма "Томаш" у податковій звітності з податку на додану вартість за березень 2011 року ДПІ у Солом'янському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення від 16.08.2011 року №0021251504.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює спірні правовідносини є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - Податковий кодекс України, ПК України).

Згідно з п.184.7 ст.184 ПК України (в редакції, яка діяла до 06 серпня 2011 року та на момент винесення рішення про анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ), яка визначає процедуру анулювання реєстрації платника податку, якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати подання заяви про анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Пунктом 184.2 ст.184 ПК України (в редакції яка діяла до 06 серпня 2011 року) передбачено, що анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б"-"и" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби.

Таким чином, на платника податку було покладено обов'язок здійснити умовний продаж товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання у випадку анулювання його реєстрації як платника податку на додану вартість за його заявою.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" від 07 липня 2011 року №3609-VI, який набрав чинності 06 серпня 2011 року, у пункті 184.7 статті 184 слова "подання заяви" виключено.

Отже, лише з 06 серпня 2011 року ПК України передбачено обов'язок здійснення умовного продажу товарів та необоротних активів у випадку анулювання реєстрації платника податку на додану вартість незалежно від того, ким було ініційовано таке анулювання.

Крім того, при анулюванні реєстрації платника ПДВ за ініціативою податкового органу у березні 2011 року норми чинного на той час законодавства не передбачали обов'язку такого платника податку визнати умовне постачання товарів, необоротних активів та відобразити нараховані податкові зобов'язання за такою операцією в податковій декларації з ПДВ за наслідками останнього звітного періоду, який починається з першого дня такого останнього звітного періоду та закінчується днем анулювання реєстрації.

Враховуючи, що позивач з заявою про анулювання його реєстрації як платника ПДВ до відповідача не звертався, то на нього не розповсюджується дія п. 184.7 ст. 184 ПК України і у нього не виникли обов'язки визнати умовне постачання залишків товарів та необоротних активів.

Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції відповідачем під час судового розгляду не було доведено, що на обліку у позивача в останньому звітному (податковому) періоді залишилися товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 травня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя В.В.Файдюк

суддя Є.В.Чаку

.

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.