Ухвала

від 21.07.2014 по справі 813/4510/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2014 року Справа № 876/12483/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Хобор Р.Б., Обрізка І.М.,

з участю секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу приватного підприємства "Престижбуд-Україна" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року в адміністративній справі за позовом приватного підприємства "Престижбуд-Україна" до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ПП "Престижбуд-Україна" звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №000393232 та №0003942321, прийнятих 30.11.2012р. відповідачем - Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова.

Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки у позивача є в наявності всі підтверджуючі документи пов'язані із здійсненням господарської діяльності, тому вимог чинного законодавства позивач не порушував.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Суд до такого висновку прийшов тому, що здійснення господарських операцій між позивачем та ПП "Екоенергобуд" за жовтень 2010 р., а також ПП "Спецпостачсервіс" за вересень 2010р. було оформлено лише формально, які в дійсності не відбувалися.

Не погодившись з даним рішенням, його оскаржив позивач приватне підприємство "Престижбуд-Україна". Вважає, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Постанову суду першої інстанції прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що між ПП «Екоенергобуд» та ПП «Престижбуд-Україна» укладено договір підряду №СП 10-09від 06.09.2010 р. За вказаним договором роботи виконані повністю , про що свідчать акти виконаних робіт.

Між ПП «Престижбуд-Україна» та ПП «Спецпостачсервіс» укладено господарський договір, факт виконання якого підтверджений належним чином оформленими первинними документами.

В Законі України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-ХІІ від 04.12.1990 року є право районної в місті ДПІ на подання до суду позову до підприємств , установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в дохід держави коштів , одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів одержаних без установлених законом підстав , а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Однак ніякого позову ДПІ у Сихівському районі м.Львова до ПП «Престижбуд-Україна» не подавала.

Просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних мотивів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Суд першої інстанції встановив, що ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС, проведено з 06.11.2012р. по 12.11.2012 року позапланову виїзну перевірку ПП "Престижбуд-Україна" з питань достовірності нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні господарських операцій з ПП "Екоенергобуд" за жовтень 2010 р. та ПП "Спецпостачсервіс" за вересень 2010р., про що 19.11.2012 року складено акт №2189/22-10/33894823.

За результатами перевірки та на підставі складеного акта, відповідачем 30.11.2012р. прийнято податкове повідомлення-рішення №000393232 про збільшення позивачеві грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в 53078 грн. (основний платіж - 42462 грн., штрафна (фінансова) санкція - 10616 грн.) та податкове повідомлення-рішення №0003942321 про збільшення позивачеві грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 36015 грн. (основний платіж - 28994 грн., штрафні (фінансові) санкції - 7021 грн.).

Підставою прийняття спірних податкових повідомлень-рішень є викладений відповідачем у акті перевірки висновок про порушення позивачем: п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.2.1. п.11.2. ст. 11 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 року "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 42462 грн., в т.ч. в ІІІ кв. 2010 р. на суму 12780 грн., в IV кв.2010р. на суму 29682 грн.; п.1.3, п.1.7, п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1. п.п 7.4.4 п.7.4. п.п.7.7.1. п.п.7.7.5, п.7.7, ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 28994 грн., в т.ч. в вересні 2010р. на суму 1461 грн., в жовтні 2010р. на суму 24668 грн.. в грудні 2010р. і на суму 1953 грн., в січні 2011р. на суму 912 грн.

Вказані порушення полягають у тому, що позивачем не підтверджено фактичності господарських операцій з ПП "Екоенергобуд" та ПП "Спецпостачсервіс".

З матеріалів справи видно, що між приватним підприємством "Екоенергобуд" та позивачем було укладено договір підряду СП 10-09 від 06.09.2010 р., за яким ПП "Екоенергобуд" зобов'язалося в порядку та на умовах, визначених в договорі, виконати за завданням позивача з використанням своїх матеріалів, а позивач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених в договорі, прийняти і оплатити наступні роботи: зведення несучих і огороджуючих конструкцій будівель та споруд; монтаж та ремонт конструкцій зовнішніх інженерних мереж і систем; монтаж та ремонт внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів та засобів вимірювання; захист конструкцій, устаткування та мереж.

У подальшому позивачем підписано з ПП "Екоенргобуд" довідки про вартість виконаних робіт, акти приймання виконаних робіт та отримано податкові накладні.

У матеріалах справи також міститься накладна на відвантаження товаро-матеріальних цінностей та податкова накладна, виписані позивачеві ПП "Спецпостачсервіс".

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Відповідно до вимог п.3.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704.

Відповідно до п.п.1.2 п.1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

Частиною 5 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" передбачено, що підприємство самостійно визначає облікову політику; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановленим цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форму внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.

Згідно з абзацом четвертим п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди (бюджетного відшкодування з бюджету) є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди (отримання бюджетного відшкодування сум ПДВ платником) можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

На підставі досліджених у справі доказів суд дійшов правильного висновку, що складені позивачем з ПП "Екоенергобуд" та ПП "Спецпостачсервіс" документи в сукупності та кожен зокрема не є допустимими доказами господарських операцій, які у них зафіксовані.

Так, у матеріалах справи міститься акт №508/2204/35009599 від 11.06.2012 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Екоенергобуд" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків та зборів їх реальності та повноти відображення в обліку за липень-серпень, жовтень 2010 року", складений ДПІ у Дзержинському районі м. Харкові, відповідно до якого ПП "Екоенергобуд" звітність по формі 1 ДФ за ІІІ-ІV квартал 2010 року не подавало, декларації з податку на прибуток підприємства за ІІІ-ІV квартал 2010 року ПП "Екоенергобуд" не подавало, що вказує на відсутність факту реального вчинення господарських операцій за липень-серпень, жовтень місяць 2010 року.

У акті відсутня інформація про наявність у ПП "Екоенергобуд" ліцензій на право здійснення будівельної діяльності.

Судом також встановлено, що договори із замовниками (ТзОВ "Зв'язоктехсервіс" та Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради) укладені позивачем 13.09.2010 року, відтак на час підписання позивачем 06.09.2010 р. договору з ПП "Екоенергобуд", у позивача не було правових підстав залучати для виконання підрядних робіт для ТОВ "Зв'язоктехсервіс" та Галицької районної адміністрації Львівської міської ради ПП "Екоенергобуд".

Також у матеріалах справи є лист Держгірпромнагляду від 05.08.2013р. про відсутність у ПП "Екоенергобуд" дозволів на виконання робіт підвищеної безпеки та лист Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 09.07.2013 року, у якому зазначено, що роботи виконувалися позивачем і згоди на залучення до виконання робіт субпідрядних організацій, зокрема ПП "Екоенергобуд" Галицька районна адміністрація Львівської міської ради не надавала.

Вищенаведені фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції, вказують на те, що роботи передбачені договорами, укладеними позивачем з ТОВ "Зв'язоктехсервіс" та Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради виконувались позивачем, який має ліцензію на будівельну діяльність та дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, а з ПП "Екоенергобуд" позивач підписав договір та первинні документи без наміру фактичного виконання робіт та виключно для мінімізації податкових платежів і отримання податкової вигоди.

У матеріалах справи також міститься акт документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Спецпостачсервіс" №1062/23-2/32327359 від 06.07.2011 року , складений ДПІ у Франківському районі м. Львова, відповідно до якого ПП "Спецпостачсервіс" не мало власних офісних, виробничих приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів, трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності.

При цьому у матеріалах справи відсутні будь-які докази в підтвердження того, яким чином та ким здійснювалося транспортування товару придбаного позивачем у ПП "Спецпостачсервіс" згідно накладної від 06.10.2010р., докази зберігання такого товару (2 дні та 4 дні) до моменту його передачі ВАТ "Іванофранківський локомотиворемонтний завод" згідно видаткової накладної від 08.09.2010 р. та видаткової накладної від 10.09.2010 року.

Зазначене свідчить про те, що документи оформлені позивачем з ПП "Спецпостачсервіс" підписані без наміру щодо виникнення та виконання зобов'язань, а лише з метою документального оформлення господарських операцій, які в дійсності не відбувалися. Тому документи, якими оформлено виконання цих операцій, містять недостовірну інформацію і не можуть вважатися первинними документами в розумінні бухгалтерського і тим більше податкового обліку

При цьому посилання позивача на ту обставину, що придбані нібито у ПП "Спецпостачсервіс" товари у подальшому реалізовувалися іншим контрагентам не доводить факту їх придбання саме у ПП "Спецпостачсервіс", оскільки такі товари позивач міг придбати у інших осіб, але з метою одержання податкової вигоди оформив документи про їх придбання з "Спецпостачсервіс".

Встановлення дійсного продавця товарів, які придбав позивач, виходить за межі предмету доказування, оскільки не впливає на вирішення спору по суті.

Наявність у позивача лише документів, які відповідно до податкового законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту та валових витрат, зокрема оформлених ПП "Екоенергобуд" актів виконаних робіт і податкових накладних та виданих ПП "Спецпостачсервіс"" видаткової та податкової накладних, сама по собі не є підставою для їх включення до складу податкового кредиту, якщо судом встановлено, що господарських правовідносин у дійсності не було.

Щодо доводів апелянта, який посилаючись на Закон України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-ХІІ від 04.12.1990 року що ДПІ у Сихівському районі м.Львова повинна звернутись до ПП «Престижбуд-Україна» з позовом про нікчемність договорів, слід зазначити, що Закон України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-ХІІ від 04.12.1990 року втратив чинність згідно із Законом України від 5 липня 2012 року N 5083-VI

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновок податкового органу про неправомірне включення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту сум, сплачених ПП "Екоеноргобуд" та ПП "Спецпостачсервіс" є обґрунтованим.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Відповідно до ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові не передбачено.

Керуючись ч.3 ст. 160, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Престижбуд-Україна" залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року в адміністративній справі № 813/4510/13а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя : В.П. Сапіга

Судді: Р.Б.Хобор

І.М. Обрізко

Повний текст виготовлено 22.07.2014 року