Постанова

від 21.07.2014 по справі 910/4759/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2014 року Справа № 910/4759/13

Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіЄвсікова О.О., суддівПопікової О.В., Прокопанич Г.К., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Росичі" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 21.05.2014р. (головуючий суддя Смірнова Л.Г., судді Чорна Л.В., Шаптала Є.Ю.) у справі№ 910/4759/13 Господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Росичі" до 1. Національної спілки письменників України, 2. Підприємства Національної спілки письменників України "Дирекція управління майном Національної спілки письменників України", 3. Приватного підприємства "Позитив-Південь" провизнання права володіння та користування нерухомим майном та визнання недійсним договору,

за участю представників: позивачаЗінченко О.В., відповідача-1не з'явились, відповідача-2Константінеді О.М., відповідача-3не з'явились,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.10.2013 у справі № 910/4759/13 позов задоволено повністю: на підставі договору найму, укладеного 21.05.2005 р. між Національною спілкою письменників України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Росичі", посвідченого приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 1073, визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Росичі" право володіння та користування до 11.08.2020 р. об'єктами нерухомості, а саме: будівлями та спорудами будинку творчості письменників ім. А.П.Чехова за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. Манагарова, буд. 7. Також вказаним рішенням визнано недійсним договір оренди № 1-Я, укладений 06.02.2013 р. між Підприємством Національної спілки письменників України "Дирекція управління майном НСПУ" та Приватним підприємством "Позитив-Південь" про оренду об'єктів нерухомості, а саме: будівель та споруд будинку творчості письменників ім. А.П.Чехова за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. Манагарова, буд. 7.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2014 р. рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2013 р. у справі № 910/4759/13 скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог повністю.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить вказану постанову скасувати, а рішення місцевого суду залишити в силі.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що апеляційним судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 761, 777 ЦК України, ст. ст. 32, 33, 34, 43 ГПК України. Доводи касаційної скарги зводиться до того, що апеляційний суд помилково взяв до уваги постанову № 3 від 22.01.2013 р. секретаріату ради Національної спілки письменників України, телеграму від 22.01.2013 р. та лист вих. №12/01-20 від 22.01.2013 р. про припинення строку дії договору найму.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники відповідачів 1 та 3 не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 21.05.2005 р. між Національною спілкою письменників України (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Росичі" (орендар) укладено договір найму (далі - договір).

Згідно з п. 1.1 укладеного договору наймодавець передає, а наймач приймає у тимчасове платне користування об'єкт найму: будівлі та споруди будинку творчості письменників ім. А.П. Чехова за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. Манагарова, буд. 7.

Відповідно до п. 2 договору метою найму є здійснення діяльності наймача з надання послуг, пов'язаних з відпочинком, оздоровленням та туризмом, в тому числі міжнародним.

Розмір орендної плати та порядок здійснення розрахунків передбачені у розділі 5 договору.

Згідно з п. 3.1 договору передання об'єкта в найм здійснюється двосторонньою комісією, що складається з представників сторін. Об'єкт найму вважається переданим з моменту підписання акта приймання-передачі.

Акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. Манагарова, буд. 7, підписаний представниками сторін 30.05.2005 р.

Договір найму укладено на строк з 21.05.2005 р. по 31.12.2012 р. (п. 4.1 договору).

Пунктом 4.2 договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору найму протягом одного місяця після закінчення терміну його дії договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Договір найму було посвідчено 21.05.2005 р. приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстровано за реєстровим № 1073.

Згідно з додатковим договором від 18.03.2006 р. про внесення змін до договору найму, що посвідчений 21.05.2005 р., орендар та орендодавець погодили змінити предмет оренди, а саме: виключили переліку орендованого майна оранжерею, бут, загальною площею 153,9 кв. м (літ. К) та оранжерею, бут, загальною площею 115,2 кв. м (літ. Л).

Позивач 13.12.2012 р., враховуючи, що термін дії договору закінчується 31.12.2012 р., звернувся до Національної спілки письменників України з листом за вих. №121, в якому повідомив відповідача-1 про намір орендаря скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк (продовження строку дії договору). Вказаний лист отриманий відповідачем-1 18.12.2012 р.

Однак Національна спілка письменників України проти поновлення договору найму від 21.05.2005 р. висловила заперечення, які викладено в постанові № 3 від 22.01.2013 р. секретаріату ради Національної спілки письменників України, телеграмі від 22.01.2013 р. та листі за вих. №12/01-20 від 22.01.2013 р. про припинення строку дії договору найму. Листом вих. №32/01-20 від 01.02.2013 р. відповідач-1 заявив позивачу вимогу звільнити раніше орендоване приміщення.

06.02.2013 р. було укладено договір оренди № 1-я, за змістом якого нерухоме майно, що розташоване за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. Манагарова, буд. 7, було передано Підприємством Національної спілки письменників України "Дирекція управління майном Національної спілки письменників України" в оренду Приватному підприємству "Позитив-Південь".

Згідно з актом б/н від 16.02.2013 р. приймання-передачі спірне майно було передано відповідачем-2 в користування відповідачу-3.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Як зазначалось, пунктом 4.1 договору передбачено, що його укладено на строк з 21.05.2005 р. по 31.12.2012 р.

Статтею 764 ЦК України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічне положення викладено сторонами і в п. 4.2 договору, відповідно до якого у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору найму протягом одного місяця після закінчення терміну його дії, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, про продовження дії договору свідчить відсутність заяви саме однієї із сторін про його припинення або зміну.

Сторонами договору є Національна спілка письменників України (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Росичі" (орендар).

Судами встановлено, що розташоване за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. Манагарова, буд. 7, належить Національній спілці письменників України на підставі свідоцтва № П-546 про право власності на будинок творчості письменників ім. А.П.Чехова, яке видане 09.02.1999 р. Фондом державного майна України.

Задовольняючи позов, місцевий суд виходив з факту відсутності заяв від сторін договору про його припинення або зміну. При цьому місцевий суд не взяв до уваги постанову № 3 від 22.01.2013 р. секретаріату ради Національної спілки письменників України, телеграму від 22.01.2013 р. та лист вих. № 12/01-20 від 22.01.2013 р. про припинення строку дії договору найму з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 статуту відповідача-2, затвердженого президією Національної спілки письменників України 25.12.2002 р. та зареєстрованого Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 31.01.2003 р., Підприємство Національної спілки письменників України "Дирекція управління майном НСПУ" створено Національною спілкою письменників України для управління майном, яке належить засновнику на праві власності.

За змістом п. 1.7 вказаного статуту до складу Підприємства Національної спілки письменників України "Дирекція управління майном НСПУ" входить, у тому числі, цілісний майновий комплекс будинку творчості ім. А.П. Чехова з земельною ділянкою у м. Ялта Автономної Республіки Крим.

Пунктом 2.1 статуту відповідача-2 передбачено, що метою діяльності Підприємства Національної спілки письменників України "Дирекція управління майном НСПУ", зокрема, є організація ефективного використання майна засновника.

Підприємство Національної спілки письменників України "Дирекція управління майном НСПУ" одержує майно від засновника за актами приймання-передачі, що відображається в балансі (п. 4.1 статуту).

Наказом № 15 від 08.05.2012 р. Національної спілки письменників України було визначено, зокрема, створити на базі майна Будинку творчості письменників ім. А.П. Чехова у м. Ялті відокремлений структурний підрозділ Підприємства Національної спілки письменників України "Дирекція управління майном НСПУ", розробити положення та передбачити фінансування підрозділу.

На виконання зазначеного вище наказу від 08.05.2012 р. майно, що розташоване за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. Манагарова, 7, було 01.07.2012 р. передано Національною спілкою письменників України в оперативне управління Підприємству Національної спілки письменників України "Дирекція управління майном НСПУ" згідно з актом б/н від 01.07.2012 р.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГК України правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Відповідно до ст. 761 ЦК України право передання у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Як вірно встановлено апеляційним судом, наймодавцем за договором найму від 21.05.2005 р. був і залишився відповідач-1 - Національна спілка письменників України, оскільки після створення відповідача-2 будь-які зміни з цього приводу до договору не вносились.

Судом першої інстанції помилково застосовано до спірних правовідносин ч. 1 ст. 770 ЦК України, якою передбачено, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця, оскільки в даному випадку зміна власника не відбулася.

Крім того, помилковим є висновок місцевого суду, що власник позбавлений права вирішувати долю свого майна, зокрема, шляхом висловлення заперечень щодо продовження строку дії договору, стороною якого він є.

Колегія суддів зазначає, що згідно з п. 5.10 статуту Підприємства Національної спілки письменників України "Дирекція управління майном НСПУ" голова підприємства погоджує з головою Національної спілки письменників України договори оренди майна, прийнятого в оперативне управління.

Як зазначалось вище, відповідно до п. 4.2 договору у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору найму протягом одного місяця після закінчення терміну його дії, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

За таких обставин, враховуючи наявність заперечень наймодавця - власника майна проти поновлення договору найму від 21.05.2005 р., місцевий господарський суд дійшов хибного висновку про продовження дії вказаного договору в порядку ст. 764 ЦК України та п. 4.2 договору на новий строк.

Беручи до уваги зазначене вище, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Росичі" права володіння та користування до 11.08.2020 р. нерухомим майном.

В обґрунтування позовних вимог позивач також посилається на те, що договір оренди № 1-я від 06.02.2013 р. був укладений з порушенням переважного права Товариства з обмеженою відповідальністю "Росичі" на отримання нерухомого майна в користування, що, на думку позивача, є підставою для визнання вказаного договору недійсним, оскільки його зміст суперечить вимогам закону.

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Враховуючи висновок апеляційного суду про припинення дії договору найму від 21.05.2005 р., колегія суддів погоджується з тим, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Росичі" про визнання права володіння та користування нерухомим майном, а також про визнання недійсним договору оренди № 1-я від 06.02.2013 р. є таким, що задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи, а також ґрунтуються на довільному тлумаченні чинного законодавства.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок апеляційного суду про відсутність правових підстав для задоволення позовної заяви є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановленої у справі постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Росичі" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2014р. у справі № 910/4759/13 - без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіО.В. Попікова Г.К. Прокопанич