Рішення

від 01.12.2008 по справі 2-9772008

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

Копія

Справа  № 2-977

                                                                                                    2008

р.

                                      Р І Ш Е Н

Н Я

                         І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

               01  грудня 

2008  року  Долинський 

районний  суд  Кіровоградської  області 

в  складі  :

Головуючого  судді 

:                                                 

КАЛМИКОВА  Б.Л.,

При 

секретарі :                                                           

ПОЛІЩУК  Т.І.,

Адвоката  :                                                                    ОСОБА_1,

розглянувши  у 

відкритому  судовому  засіданні 

в  місті  Долинська 

справу  за  позовом 

ОСОБА_2  до  ОСОБА_3 

і  ОСОБА_4  про 

стягнення  матеріальної  шкоди 

в  зв»язку  з 

невиконанням  умов  договору 

та  за  позовом 

ОСОБА_3  і  ОСОБА_4 

до  ОСОБА_2  про 

визнання  недійсним  п. 

2  договору  позики , - 

В С Т А Н О В И В :

              Позивачка  звернулася 

до  суду  з 

цим  позовом  до  відповідачів , 

посилаючись  на  те , 

що  відповідачі  позичили 

у  неї  8480 

грн.,  що  стверджується 

власноручно  написаним  ними 

договором  позики ,  і 

згідно  домовленості  зобов»язувалися  повернути 

борг  до  11.11.2004 

року  ,  договір від 

11.05.2004  року .

              Відповідно  п. 

2  вказаного  договору 

позики  відповідачі  зобов»язувалися  сплатити 

їй  неустойку  у 

вигляді  пені  у 

розмірі  0,5  % 

за  кожен  день 

прострочки . В  зазначений  термін 

відповідачі  гроші  їй 

не  повернули ,  проте 

запевнили  її  в  тому

,  що 

свій  борг  обов»язково 

повернуть  трохи  пізніше 

разом  із  пенею .

              12.02.2005  року 

відповідач  повернув  їй 

5000  грн.  а 

11.07.2005  р.  ще 

2500  грн .   

              Вона  неодноразово 

зверталась  до  відповідачів 

про  повернення  боргу , 

але  вони  обмежувались 

обіцянками ,  яких  до 

цього  дня  не 

виконали  і  на 

даний  час  з 

врахуванням  неустойки  в 

вигляді  пені  сума 

боргу  становить  41064 

грн.,  яку  вона 

просить  стягнути  з 

відповідачів  разом  з 

судовими  витратами . 

              Відповідачі  ОСОБА_3 

і  ОСОБА_4  звернулись 

до  суду  з 

позовом  до  ОСОБА_2 

про  визнання  недійсним 

пункту  2  про 

пеню  в  договорі 

від  11.05.2004  року 

про  позику  грошової суми 

8480  грн.,  що 

становила  на  той 

час  1600  доларів 

США ,  посилаючись  на  те

,  що 

цей  текст  в 

договорі  позики  суперечить 

чинному  законодавству  України , 

ЦК  України  і 

сам  собі ,  оскільки 

в  п.  2 

договору  позики  зазначено , 

що  в  випадку 

затримання  повернення  боргу 

позичальник  сплачує  позикодавцю 

неустойку  у  вигляді 

пені  у  розмірі 

0,5  %  за 

кожен  день  просторочки 

і  це  суперечить 

главі  71  ЦК 

України .   

              Ухвалою  Долинського 

районного  суду  Кіровоградської  області 

вказані  вище  позови 

24.11.2008  року  об»єднані 

в  одне  провадження .

              Позивачка  ОСОБА_2 

і  її  представник 

адвокат  ОСОБА_1  в 

судовому  засіданні  перший 

позов  підтримали ,  уточнили 

суму  позову ,  просять 

стягнути  з  відповідачів 

34391,6  грн.  боргу 

з  врахуванням  неустойки 

у  вигляді  пені 

та  судові  витрати , 

пояснивши  суду ,  що 

позов  відповідачів  до 

позивачки  вона  не 

визнає , оскільки  договір  позики 

писала  власноручно  відповідачка 

ОСОБА_4,  також  вона 

писала  і  п. 

2  договору  позики 

про  сплату  неустойки 

у  вигляді  пені 

у  розмірі  0,5 

%  за  кожен 

день  прострочки ,  про 

що  сторони  розписались 

і  відповідачі  отримали 

грошову  позику  від  неї

,  тобто 

були  попереджені  про 

наслідки  за  невиконання 

або  неналежне  виконання 

умов  договору  позики .

              Позивачка  ОСОБА_2 

уточнила ,  що  позичала 

відповідачам  1600  доларів 

США ,  що  на 

той  час  було 

еквівалентно  8480  грн., 

відповідачі  повернули  їй 

основний  борг  1000 

доларів  США  та 

2500  грн.,  що 

в  цілому  становило 

1500  доларів  США 

на  той  час 

і  основний  борг 

склав  100  доларів 

США .  За  отримані 

кошти  вона  розписки 

писала  2  штуки 

за  цих  2 

рази  і  віддала 

відповідачу  ОСОБА_3,  але 

дати  зазначених  розписок 

вона  точно  не 

запам»ятала ,  а  тому 

підтверджує ,  що  1000 

доларів  США  відповідач 

ОСОБА_3  віддав  їй 

18.12.2004  року  вона 

у  нього  на 

розписці  розписалась  і  поставила  дату , 

другий  раз  він 

10.08.2005  року  віддав 

їй  2500  грн., 

вона  про  це 

написала  розписку  і 

віддала  ОСОБА_3.

              Відповідачі  ОСОБА_3, 

ОСОБА_4  та  їх 

представники  позов  ОСОБА_2 

не  визнали ,  наполягають 

на  задоволенні  їхнього 

позову  про  визнання 

недійсним  пункту  2 

договору  позики  від 

11.05.2004  року .

             ОСОБА_3  та 

ОСОБА_4  пояснили  в 

судовому  засіданні ,  що 

для  купівлі  трактора 

їм  не  вистачало 

1000  доларів  США , 

вони  звернулись  за 

позикою  до  ОСОБА_2, 

яка  продиктувала  ОСОБА_4, 

як  писати  договір 

позики  і  вона 

11.05.2004  року  написала 

такий  договір  про 

позику  8480  грн., 

що  еквівалентно  було 

1600  доларам  США , 

який  вони  підписали , 

а  ОСОБА_2  не 

підписала .  Вони  отримали 

від  неї  позику 

1000  доларів  США , а 

за  600  доларів 

США  ОСОБА_2  сказала , 

що  це  10 

%  за  позику .  

Вони  віддали  ОСОБА_2 

1000  доларів  США 

18.12.2004  року ,  що 

еквівалентно  5000  грн., 

потім  12.02.2005  року 

віддали  їй  5000 

грн.,  потім  11.07.2005 

року  віддали  2500 

грн.  і  10.08.2005 

року  віддали  2500 

грн.,  тобто  всього 

вони  віддали  ОСОБА_2 

15000  грн.  за 

чотири  рази ,  розписки 

у  них  збереглися 

за  18.12.2004  року 

на  1000  доларів 

США  та  за 

10.08.2005  року  на 

2500  грн.  ОСОБА_2 

казала  їм  потім , 

щоб  вернули  їй 

борг  100  доларів 

США ,  вони  відповіли , 

що  повністю  борг 

їй  повернули  і 

ще  більше .  ОСОБА_4 

уточнила ,  що  вона 

була  11.05.2004  року 

з  своїм  чоловіком 

ОСОБА_3  у  ОСОБА_2, 

яка  давала  тоді 

їм  в  борг 

гроші ,  а  як 

ОСОБА_3  віддавав  гроші 

ОСОБА_2,  то  вона 

не  була  присутня .  

              Вислухавши  пояснення 

сторін ,  вивчивши  матеріали 

справи ,  суд  приходить 

до  висновку ,  що 

позов  ОСОБА_2  підлягає 

частковому  задоволенню ,  а 

позов  ОСОБА_3  та 

ОСОБА_4  задоволенню  не 

підлягає ,  оскільки  ОСОБА_3 

та  ОСОБА_4  як 

позивачі  не  надали 

суду  доказів  ствердження 

заявлених  ними  позовних 

вимог  до  ОСОБА_2   

              Із  оригіналу 

договору  позики  від 

11.05.2004  року  ( 

а.с.  24 )  вбачається , 

що  позичальник  ОСОБА_2, 

діючи  на  підставі 

гл.  71  § 

ЦК  України  як 

позикодавець  передає  позичальникам 

ОСОБА_3  та  ОСОБА_4 

грошову  суму  8480 

грн.,  що  становить 

1600  доларів  США , 

яку  позичальник  зобов»язується  повернути 

в  термін  до  

11.11.2004  року .  В 

п.  2  договору 

зазначено ,  що  в 

випадку  затримання  повернення 

боргу  позичальник  сплачує 

позикодавцю  неустойку  у 

вигляді  пені  у 

розмірі  0,5  % 

за  кожен  день 

прострочки .  У  п. 

4  зазначеного  договору 

вказано ,  що  позичальник 

передає  позикодавцю  документи 

на  житловий  будинок , 

розташований  в АДРЕСА_1.  Є 

підписи  позикодавця  ОСОБА_2 

та  позичальників  ОСОБА_4 

та  ОСОБА_3  та 

стоїть  мокра  печатка 

СФГ  «Ієрусалим»  код - 31885403 .

               Із  копії 

розписки  від  10.08.2005 

року  вбачається ,  що 

ОСОБА_2  отримала  від 

ОСОБА_3  2500  грн. 

є  підпис  ( 

а.с.  52 ) .

               Із  копії 

розписки  від  18.12.2004 

року  вбачається ,  що 

ОСОБА_2  отримала  від 

ОСОБА_3  1000  доларів 

США  копюрами  по 

100  доларів  США 

10  штук ,  є 

її  підпис  і 

штамп  «Приватне  детективно - юридичне  агентство 

«Орієнтир»  (  а.с. 

53 ) . 

               Відповідно  до 

п.  1  ч. 

2  ст.  258 

ЦК  України  позовна 

давність  в  один 

рік  застосовується ,  зокрема , 

до  вимог  про  

стягнення   неустойки   ( штрафу , 

пені ) .

               Згідно  ст. 

546  ЦК  України 

виконання  зобов»язання  може 

забезпечуватися  неустойкою ,  порукою , 

гарантією ,  заставою ,  примиренням , 

завдатком . 

               Договором  або 

законом  можуть  бути 

встановлені  інші  види 

забезпечення  виконання  зобов»язання .

           Відповідно  до 

ч.  3  ст. 

549  ЦК  України 

пенею  є  неустойка , 

що  обчислюється  у 

відсотках  від  суми 

несвоєчасно  виконаного  грошового 

зобов»язання  за  кожен 

день  прострочення  виконання .

               Відповідно  до 

ч.  1  ст. 

550  ЦК  України 

право  на  неустойку 

виникає  незалежно  від 

наявності  у  кредитора  

збитків ,  завданих  невиконанням 

або  неналежним  виконанням 

зобов»язання .  

               Згідно  встановленого 

Національного  банку  України 

офіційного  курсу  гривні 

до  іноземних  валют 

станом  на  11.11.2004 

року  курс  100 

доларів  США  становив 

530,63  грн.,  а 

станом  на  01.12.2008 

року  курс  100 

доларів  США  становив 

687,77  грн .  

                Суд  критично 

відноситься  до  показів 

ОСОБА_3  та  ОСОБА_4 

про  те ,  що 

вони  отримали  від 

ОСОБА_2  не  1600 

,  а  1000 

доларів  США  в  борг

,  та 

про  те ,  що 

вони  віддавали  борг 

12.02.2005  року  в 

сумі  5000  грн. 

та  10.08.2005  року 

в  сумі  2500 

грн.,  оскільки  в  договорі 

позики  зазначена  сума 

боргу  8480  грн., 

що  становить  1600 

доларів  США ,  а 

за  12.02.2005  року 

та  10.08.2005  року 

вони  не  надали 

ніяких  розписок  та 

інших  доказів  суду .

               Згідно  ст. 

261  ч.  5 

ЦК  України  за 

зобов»язаннями  з  визначеним 

строком  виконання  перебіг 

позовної  давності  починається 

зі  спливом  строку 

виконання . 

               Із  цього 

випливає ,  що  позивачка 

ОСОБА_2  не  порушила 

строк  позовної  давності , 

встановлений  тривалістю  у 

три  роки ,  звернувшись 

з  цим  позовом 

до  суду .  

               В  судовому 

засіданні  встановлено ,  що 

станом  на  01.12.2008 

року  основний  борг 

по  договору  позики 

становив  100  доларів 

США ,  що  еквівалентно 

687,77  грн .

               Станом  на 

11.11.2004  року ,  тобто 

на  момент  виконання 

договору  позики  100 

доларів  США  були 

еквівалентні  530,63  грн., 

а  неустойка  ( пеня ) становить  0,5  %

,  що 

дорівнює  2,65  грн., 

за  1  день ,  

помноживши  цю  суму 

на  365  днів , 

це  становить  967,25 

грн,  тобто  основний 

борг  становить  687,77 

грн.,  а  неустойка 

( пеня ) за  1  рік 

позовної  давності - 967,25  грн .

               Таким  чином 

в  судовому  засіданні 

з  достовірністю  встановлено , 

що  між  сторонами 

був  укладений  письмовий 

договір  з  визначеним 

строком  виконання ,  який 

відповідачами  ОСОБА_3  і 

ОСОБА_4  до  кінця 

не  виконаний ,  п. 

2  зазначеного  договору 

позики  не  суперечить 

вимогам  ЦК  України , 

а  тому  заявлений 

позов  ОСОБА_2  підлягає 

частковому  задоволенню ,  а 

позов  ОСОБА_3  і 

ОСОБА_4  задоволенню  не 

підлягає . 

               На  підставі 

ст. ст. 253-255 ,  258  ч. 

2  п. 1 ,  260 , 

546 ,  549  ч.3 , 

550 ,  617 ,  1049 , 

1050  ЦК  України 

та  керуючись  ст. 

ст.  10 ,  11 , 

209 ,  212-215 ,  218 

ЦПК  України ,  суд , - 

В И Р І Ш И В :

                Позов  ОСОБА_2 

задовольнити  частково .

                Стягнути  на 

користь  ОСОБА_2  з 

ОСОБА_3  та  ОСОБА_4 

основний  борг  в 

розмірі  687,77  грн. 

і  неустойку  ( пеню ) 

від суми  несвоєчасно  виконаного 

грошового  зобов»язання  в 

розмірі  967,25  грн. 

солідарно  та  судові 

витрати  за  сплату 

судового  збору  в 

розмірі  25,5  грн. 

з  кожного  та 

за  сплату  на 

ІТЗ  в  розмірі 

по  15  грн. 

з  кожного ,  а 

всього  на  загальну 

суму  1736,02  грн. 

               В  решті 

позовних  вимог  відмовити .

               В  задоволенні 

позову  ОСОБА_3  і 

ОСОБА_4  відмовити .

               Рішення  може 

бути  оскаржене  в 

апеляційному  порядку  до 

Кіровоградського  апеляційного  суду 

через  суд  першої 

інстанції  шляхом  подачі 

в  10-денний  строк 

з  дня  проголошення 

рішення  заяви  про 

апеляційне  оскарження  і  поданням  після 

цього  протягом  20 

днів  апеляційної  скарги 

з  подачею  її 

копії  до  апеляційної 

інстанції  або  в 

порядку  ч.  4 

ст.  295  ЦПК 

України .

Головуючий  суддя 

( підпис ) :

Копія   вірно .

СУДДЯ   ДОЛИНСЬКОГО                                          

КАЛМИКОВ  Б.Л.

РАЙОННОГО    СУДУ

Надійшла - 26.09.2008 р.