cpg1251
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Миколаїв.
22 липня 2014 року Справа № 814/1708/14
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомБаштанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області, вул. Миколи Аркаса, 2, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56101
домалого виробничого підприємства "Березань", вул. Степова, 1, с. Лепетиха, Березнегуватський район, Миколаївська область, 56234 простягнення податкового боргу в сумі 99076,11 грн., В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся з адміністративним позовом про стягнення з рахунків у банках відповідача податкового боргу в сумі 99076,11 грн., з яких: 81298,57 грн. заборгованості з податку на додану вартість і 1777,54 грн. - з податку на прибуток.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем самостійно відображені суми податкових зобов'язань у деклараціях, частина зобов'язань нарахована в податкових повідомлення-рішеннях.
У судове засідання прибув представник позивача, відповідач у судове засідання не прибув. У судове засідання, призначене на 08.07.2014 р. відповідач не прибув, подав клопотання про відкладення розгляду справи. У судове засідання, призначене на 22.07.2014 р. відповідач також не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи чи доказів сплати боргу не надіслав. Повістку суду отримав 16.07.2014 р.
Згідно ст. 128 ч. 4 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ст. 128 ч. 6 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Враховуючи те, що в судове засідання прибув тільки представник позивача, а відповідач належним чином повідомлений про дату і час судового засідання, суд вважає, що маються підстави для розгляду справи у письмовому провадженні.
Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом. У п. 49.7 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, самостійно визначену ним у податковій декларації, протягом строків, установлених цим кодексом.
На виконання вимог Податкового кодексу України 26.02.2014 р. відповідачем подано податкову декларацію з податку на прибуток за 2013 р., в якій самостійно відображене податкове зобов'язання в сумі 28277,00 грн. (а. с. 9-11).
02.04.2014 р. позивачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку своєчасності сплати та подання платіжних доручень до установ банків на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), за результатами якої складено акт № 51/15/22433981 (а. с. 15). Перевіркою встановлено, що на порушення п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України відповідачем несвоєчасно сплачено суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість і податку на прибуток.
На підставі акту перевірки 02.04.2014 р. позивачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000201500 на суму 3093,91 грн., № 0000211500 на суму 11594,07 грн. і № 0000221500 на суму 1154,07 грн., які отримані відповідачем та не оскаржені (а. с. 17).
14.04.2014 р. відповідачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2014 р., в якій самостійно відображене податкове зобов'язання в сумі 42860,00 грн. (а. с. 6-8).
14.05.2014 р. відповідачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2014 р., в якій самостійно відображене податкове зобов'язання в сумі 25694,00 грн. (а. с. 27-28).
Крім того, позивачем нарахована пеня на суму 215,82 грн. Позивачем також врахована часткова сплата боргу та зарахована переплата на загальну суму 13812,76 грн.
В установлені законодавством строки відповідач не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання.
Позивачем виставлено податкову вимогу від 12.03.2014 р. № 56-15 на суму 27467,81 грн., яка отримана відповідачем та не оскаржена (а. с. 16).
Згідно з ст. 14 п. 14.1 п.п. 14.1.175 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Таким чином, загальний борг відповідача становить 99076,11 грн., що підтверджується матеріалами справи і розрахунком позивача (а. с. 4).
Права контролюючих органів визначені ст. 20 Податкового кодексу України, зокрема п.п. 20.1.34 п. 20.1 вказаної статті передбачено право на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати у справі відсутні, оскільки на підставі ст. 5 п. 21 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від його сплати.
Керуючись ст. ст. 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1 Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з рахунків у банках малого виробничого підприємства "Березань" (вул. Степова, 1, с. Лепетиха, Березнегуватський район, Миколаївська область, 56234, ідентифікаційний код 22433981) податковий борг у сумі 99076,11 грн.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя А. О. Мороз
Суд | Миколаївський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.07.2014 |
Оприлюднено | 25.07.2014 |
Номер документу | 39871429 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Миколаївський окружний адміністративний суд
Мороз А. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні