Рішення

від 15.07.2014 по справі 922/2236/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2014 р.Справа № 922/2236/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Дем'яновій Є.Є.

розглянувши справу

за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український міжрегіональний центр "Гідротон ЛТД", м. Харків про стягнення коштів в сумі 245 460 грн. за участю представників сторін:

від позивача - Мартинової А.М. (дов. № 721/0/45-13);

від відповідача - директора Корогодіна Г.В.

ВСТАНОВИВ:

06 червня 2014 року Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради (надалі - позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Український міжрегіональний центр "Гідротон ЛТД" (надалі - відповідач), в якому просив суд стягнути з відповідача основну заборгованість в розмірі 232 368 грн., суму штрафу - 58 092 грн., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 5 809,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог заявник посилається на неналежне виконання відповідачем покладених на нього зобов'язань за договором про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова № 144-11 від 28.10.2011 року в частині своєчасності та повноти сплати пайового внеску до місцевого бюджету.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.06.2014 року за позовною заявою порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 07.07.2014 року об 11:20 год.

04 липня 2014 року позивач через канцелярію суду надав заяву про уточнення позовних вимог (Вх.№ 22761), в якій, посилаючись на часткову оплату відповідачем суми основного боргу, просить суд стягнути з підприємства 202 368 грн. заборгованості зі сплати пайового внеску та суму штрафу в розмірі 58 092 грн.

У судовому засіданні 07 липня 2014 року оголошувалась перерва до 15 липня 2014 року.

15 липня 2014 року позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог (Вх.№ 24091) в частині стягнення суми основної заборгованості, зазначивши про додаткову сплату відповідачем суми пайового внеску в розмірі 15 000 грн.

Так, з урахуванням наданих уточнень позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 187 368 грн. основного боргу та 58 092 грн. штрафу.

Суд, розглянувши надані позивачем уточнення до позовної заяви (Вх.№ 24091), розцінює їх як зменшення розміру позовних вимог та приймає вказану заяву до розгляду, як таку, що не суперечить інтересам сторін та узгоджується з приписами діючого законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні 15 липня 2014 року підтримав заявлений позов, з урахуванням наданих уточнень, та просив суд його задовольнити.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнав.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

28 жовтня 2011 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Харкова № 144-11 (надалі - Договір) за яким сторони врегулювали взаємовідносини щодо участі відповідача (Замовника) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Харкова при реконструкції нежитлової будівлі літ. "Р-1" під адміністративно - побутовий комплекс та будівництво ремонтно - механічних майстерень по вулиці Залютінській, 8. (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору сума пайового внеску, що підлягає сплаті Замовником до бюджету міста Харкова становить 309 824 грн.

Сплата пайового внеску здійснюється згідно графіку оплати (додаток № 2) наступним чином:

- 25 % (77 456 грн.) від загального розміру пайової участі протягом трьох місяців після укладення договору (тобто по 28.01.2012 року);

- 75 % (232 368 грн.) не пізніше одного місяця після прийняття об'єкта в експлуатацію.

Як вбачається з матеріалів справи, реконструйоване нежитлове приміщення було прийнято в експлуатацію 28.11.2013 року, що підтверджується відповідною декларацію про готовність об'єкту до експлуатації (а.с. 33), у зв'язку з чим останнім днем сплати пайового внеску в повному обсязі слід вважати 28.12.2013 року.

Між тим, сума пайового внеску була сплачена відповідачем з порушенням обумовленого в Договорі терміну та не в повному обсязі.

Так, згідно даних Департаменту бюджету і фінансів Харківської міської ради відповідачем на участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Харкова, станом на 11.07.2014 року, були перераховані грошові кошти в розмірі 122 456 грн., а саме:

- 28 лютого 2012 року в сумі 20 456 грн.;

- 05 березня 2012 року в сумі 20 000 грн.;

- 05 липня 2012 року в сумі 20 000 грн.;

- 11 липня 2012 року в сумі 17 000 грн.;

- 08 квітня 2014 року в сумі 15 000 грн.;

- 22 квітня 2014 року в сумі 15 000 грн.;

- 06 червня 2014 року в сумі 15 000 грн.

Таким чином, станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача за спірним Договором складає 187 368 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 174, 179 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) договір є підставою виникнення господарських прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. З ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник об'єкта будівництва зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури з населеного пункту та укласти договір про пайову участь з органом місцевого самоврядування до прийняття об'єкта містобудування експлуатацію.

Згідно з п.п. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, ненадання суду доказів погашення боргу, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ "Український міжрегіональний центр "Гідротон ЛТД" заборгованості зі сплати пайового внеску на розвиток інфраструктури м. Харкова в розмірі 187 368 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 58 092 грн., суд зазначає наступне.

Частиною першою ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.2. Договору сторони визначили, що у випадку невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків передбачених п. 2.1. Договору, Замовник сплачує до міського бюджету міста Харкова штраф у розмірі 25% від суми не перерахованих коштів у визначений термін.

Враховуючи те, що заборгованість відповідача зі сплати пайового внеску, станом на день коли зобов'язання мало бути виконано (28.12.2013 року), складала 232 368 грн. позивачем було нараховано штраф в сумі 58 092 грн., що узгоджується з приписами діючого законодавства та умовами Договору.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, керується ст.ст. 44, 49 ГПК України, відповідно до яких судовий збір покладається на Відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до ТОВ "Український міжрегіональний центр "Гідротон ЛТД" про стягнення коштів в сумі 245 460 грн. задовольнити.

Стягнути з ТОВ "Український міжрегіональний центр "Гідротон ЛТД" (61058, м. Харків, просп. Правди, 1, код ЄДРПОУ 21254207) на користь Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, пл. Конституції, 7, код ЄДРПОУ 25610834, код платежу 24170000, рахунок № 31518921700002, МФО 851011, код одержувача 37999649, банк одержувача - ГУДКСУ у Харківській області) заборгованість зі сплати пайового внесу на участь у розвитку інфраструктури міста Харкова в розмірі 187 368 грн., суму штрафу в розмірі 58 092 грн., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 4 909,20 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.07.2014 р.

Суддя М.В. Калантай

справа № 922/2236/14