Постанова

від 02.10.2014 по справі 922/2236/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2014 р. Справа № 922/2236/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.,

суддя Барбашова С.В., суддя Пушай В.І.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників:

позивача - Клименко В.О.

відповідача - Довгий В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№2252Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 15.07.14 у справі № 922/2236/14

за позовом Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради, м.Харків

до ТОВ "Український міжрегіональний ценрт "Гідротон ЛТД", м.Харків

про стягнення коштів у сумі 245 460 грн.

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2014 року Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Український міжрегіональний центр "Гідротон ЛТД", в якому, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача 187368,00 грн. заборгованості зі сплати пайового внеску та суму штрафу в розмірі 58092 грн., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 5809,20 грн., з посиланням на неналежне виконання відповідачем покладених на нього зобов'язань за договором про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова № 144-11 від 28.10.2011 року в частині своєчасності та повноти сплати пайового внеску до місцевого бюджету.

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.07.2014 року по справі № 922/2236/14 (суддя Калантай М.В.) позов Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до ТОВ "Український міжрегіональний центр "Гідротон ЛТД" про стягнення коштів в сумі 245 460 грн. задоволено; стягнуто з ТОВ "Український міжрегіональний центр "Гідротон ЛТД" на користь Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради заборгованість зі сплати пайового внесу на участь у розвитку інфраструктури міста Харкова в розмірі 187368 грн., суму штрафу в розмірі 58092 грн., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 4 909,20 грн.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права при його прийнятті, просить змінити рішення господарського суду, здійснивши відповідний перерахунок загальної суми заборгованості та штрафних санкцій на підставі всіх здійснених платежів та прийнявши рішення про надання розсрочки ТОВ "Український міжрегіональний центр "Гідротон ЛТД" для належного виконання зобов'язань за договором про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Харкова №144-11 від 28.10.2011 року, просить стягнути витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги солідарно зі сторін.

Позивач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що відповідач здійснив додаткову оплату суми заборгованості у розмірі 75 000 грн. вже після ухвалення господарським судом рішення у справі №922/2236/14, що не є підставою для його зміни.

В зв'язку з відпусткою судді Плужника О.В. розпорядженням голови суду від 05.09.2014 р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Барбашова С.В., суддя Пушай В.І.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила, що 28 жовтня 2011 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Харкова № 144-11, відповідно до якого сторони врегулювали взаємовідносини щодо участі відповідача (Замовника) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Харкова при реконструкції нежитлової будівлі літ. "Р-1" під адміністративно - побутовий комплекс та будівництво ремонтно - механічних майстерень по вулиці Залютінській, 8. (п. 1.1. Договору).

Відповідно до ст.ст. 174, 179 ГК України ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення господарських прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник об'єкта будівництва зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури з населеного пункту та укласти договір про пайову участь з органом місцевого самоврядування до прийняття об'єкта містобудування експлуатацію.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що сума пайового внеску, що підлягає сплаті Замовником до бюджету міста Харкова становить 309 824 грн.

Згідно графіку оплати (додаток № 2) сплата пайового внеску здійснюється наступним чином: 25 % (77 456 грн.) від загального розміру пайової участі протягом трьох місяців після укладення договору (тобто по 28.01.2012 року); 75 % (232 368 грн.) не пізніше одного місяця після прийняття об'єкта в експлуатацію.

Судом першої інстанції встановлено, що реконструйоване нежитлове приміщення прийнято в експлуатацію 28.11.2013 року, що підтверджується відповідною декларацію про готовність об'єкту до експлуатації (а.с. 33), у зв'язку з чим останнім днем сплати пайового внеску в повному обсязі слід вважати 28.12.2013 року.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем на участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Харкова, станом на 11.07.2014 року, були перераховані грошові кошти в розмірі 122 456 грн., а саме: 28 лютого 2012 року в сумі 20 456 грн.; 05 березня 2012 року в сумі 20 000 грн.; 05 липня 2012 року в сумі 20 000 грн.; 11 липня 2012 року в сумі 17 000 грн.; 08 квітня 2014 року в сумі 15 000 грн.; 22 квітня 2014 року в сумі 15 000 грн.; 06 червня 2014 року в сумі 15 000 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи, останнім днем сплати пайового внеску реконструйованого нежитлового приміщення, яке було прийнято в експлуатацію 28.11.2013 року, в повному обсязі слід вважати 28.12.2013 року, що підтверджується відповідною декларацію про готовність об'єкту до експлуатації (а.с. 33).

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що сума пайового внеску сплачена відповідачем з порушенням обумовленого в договорі терміну та не в повному обсязі та станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача за спірним договором складала 187 368 грн.

Колегія суддів, оцінюючи матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо порушення відповідачем умов діючого законодавства та задоволення позовних вимог в частині стягнення з ТОВ "Український міжрегіональний центр "Гідротон ЛТД" заборгованості зі сплати пайового внеску на розвиток інфраструктури м. Харкова в розмірі 187368 грн.

Суд першої інстанції, надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 58092 грн., правомірно зазначив наступне.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема стягнення неустойки.

У ст. 230 Господарського кодексу України зазначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У п. 4 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 3.2. Договору сторони визначили, що у випадку невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків передбачених п. 2.1. Договору, Замовник сплачує до міського бюджету міста Харкова штраф у розмірі 25% від суми не перерахованих коштів у визначений термін.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Наведене вказує, що заборгованість відповідача зі сплати пайового внеску, станом на день коли зобов'язання мало бути виконано (28.12.2013 року), складала 232 368 грн., в зв'язку з чим, позивачем нараховано штраф в сумі 58 092 грн., що узгоджується з приписами діючого законодавства та умовами договору.

Суд першої інстанції обґрунтовано визнав позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу в сумі 58092 грн. законними та задовольнив позов в цій частині.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі, на те що оскаржуване рішення підлягає зміні та наданню відповідачу розстрочки для виконання рішення, з підстав здійснення відповідачем додаткової сплати суми заборгованості після ухвалення рішення, необґрунтоване, оскільки на час ухвалення господарським судом рішення по справі №922/2236/14 загальна сума заборгованості за договором складала 245.460,00 грн. з якої: 187368,00 грн. - сума основного боргу, 58092,00 грн. - штраф за не перераховані кошти у визначений договором термін.

Згідно з ч.1 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідач здійснив додаткову сплату суми заборгованості у розмірі 75000 грн. після ухвалення господарським судом рішення, що не є підставою для його зміни.

Як свідчать матеріали справи відповідач не звертався до суду першої інстанції з заявою про надання розстрочки виконання рішення, тому підстави для розгляду зазначеного питання у суду апеляційної інстанції відсутні.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, що відповідачем не виконано.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду відповідають нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам, а мотиви відповідача не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 193, 230, 231 ГК України, ст.ст.530, 610, 611 ЦК України, ст.ст.101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Харківської області від 15.07.14 у справі № 922/2236/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 10.09.14

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Пушай В.І.