Рішення

від 22.07.2014 по справі 920/872/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.07.2014 Справа № 920/872/14

за позовом: приватного акціонерного товариства "Кримський винно-коньячний завод "Бахчисарай", м. Бахчисарай, АР Крим,

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Укр торг групп", м. Суми,

про стягнення 42 177 грн. 48 коп.,

Суддя Жерьобкіна Є.А.

Представники:

Від позивача - Зюльковська С.В. (довіреність б/н від 03.03.2014року);

Від відповідача -не з`явився;

При секретарі судового засідання Чижик С.Ю.,

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить стягнути з відповідача 42 177 грн. 48 коп., в тому числі: 33 847 грн. 62 коп. основного боргу за договором поставки напоїв № СМ-155/09 від 01.01.2014 року, 1 366 грн. 82 коп. пені, 3 306 грн. 51 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, 3 384 грн. 76 коп. штрафу, 271 грн. 77 коп. - 3% річних, а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Позивач подав заяву від 21.07.2014року, в якій повідомляє, що з моменту подачі позовної заяви до суду відповідач частково погасив суму боргу в сумі 19 499 грн. 70 коп.

Позивач подав заяву від 21.07.2014року, в якій повідомляє суд про зміну банківських реквізитів ПрАТ "Кримський винно-коньячний завод "Бахчисарай".

Ухвала господарського суду Сумської області від 23.05.2014року про порушення провадження у справі № 920/872/14 та ухвала про відкладення розгляду справи від 12.06.2014року, які були надіслані на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві (40000, м. Суми, вул. Шишкарівська, буд. 15), повернуті до суду з відміткою пошти "за зазначеною адресою не знаходиться".

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридична адреса ТОВ "Укр торг групп": 40000, м. Суми, вул. Шишкарівська, буд. 15.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За змістом зазначеної статті, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою, і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, у дане судове засідання клопотання про відкладення розгляду справи не надходило, згідно зі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору поставки напоїв № СМ-155/09 від 01.01.2014 року, позивач зобов'язується поставляти відповідачу товар (напої) партіями відповідно до замовлень останнього, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити його вартість згідно з умовами договору.

Найменування, асортимент, кількість та ціна товару визначаються за домовленістю сторін та вказуються у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 4.3. договору, строк оплати отриманого товару:

- 100% передплати;

- відстрочка платежу на 14 календарних днів від дня прийняття товару відповідачем.

Матеріалами справи, зокрема, видатковими накладними № 1БССМ00038 від 23.01.2014року, № 1БССМ00052 від 24.01.2014року, № 1БССМ00079 від 27.01.2014року, № 1БССМ00081 від 27.01.2014року, № 1БССМ00112 від 29.01.2014року, № 1БССМ00176 від 03.02.2014року, № 1БССМ00200 від 04.02.2014року, № 1БССМ00206 від 04.02.2014року, № 1БССМ00264 від 06.02.2014року підтверджується факт передачі позивачем відповідачу та отримання останнім товару на загальну суму 40 257 грн. 42 коп. (а.с. 37-61).

Матеріалами справи, зокрема прибутковими касовими ордерами № 120 від 24.02.2014року, № 186 від 26.02.2014року, № 208 від 27.02.2014року, № 1328 від 14.05.2014року, № 1333 від 15.05.2014року, № 1340 від 15.05.2014року, № 1343 від 16.05.2014року підтверджується факт часткової оплати відповідачем отриманого товару в загальній сумі 6409 грн. 80 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладеного між сторонами договору не оплатив товар своєчасно та в повному обсязі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 33 847 грн. 62 коп.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 530 цього ж Кодексу визначено, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено, що факт передачі позивачем відповідачу товару на загальну суму 40 257 грн. 42 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. При цьому відповідач не розрахувався за отриманий товар у повному обсязі, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Матеріалами справи, зокрема прибутковими касовими ордерами № 1352 від 19.05.2014року, № 1354 від 20.05.2014року, № 1361 від 22.05.2014року, № 1362 від 22.05.2014року, № 1364 від 23.05.2014року, № 1368 від 26.05.2014року, № 1371 від 27.05.2014року, № 1373 від 28.05.2014року, № 1378 від 29.05.2014року та банківськими виписками по рахунку позивача за 13.06.2014року та 23.06.2014року, підтверджується факт часткового погашення відповідачем боргу в сумі 19 499 грн. 70 коп. в день та після звернення позивача з позовом до суду.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт сплати відповідачем на користь позивача заборгованості за товар в сумі 19 499 грн. 70 коп., провадження у справі в цій частині підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань стосовно оплати отриманого товару у повному обсязі, суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 14 347 грн. 92 коп. заборгованості за товар.

Згідно з пунктом 7.3. договору, в разі несвоєчасної оплати товару відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у період за який стягується пеня від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки.

Пунктом 7.5. договору визначено, що в разі затримки оплати понад 30 календарних днів, відповідач зобов'язується додатково до суми заборгованості сплатити позивачу штраф в розмірі 10% суми боргу.

Відповідно до п. 4.6. договору, в разі затримки платежів за прийнятий товар відповідач сплачує позивачу проценти в розмірі 0,1% від суми боргу за кожний день користування грошовими коштами позивача.

Згідно з поданим розрахунком, за несвоєчасну оплату товару відповідачеві нараховано пеню в сумі 1 366 грн. 82 коп., штраф в сумі 3 384 грн. 76 коп. (10% від вартості неоплаченого товару) та проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 3306 грн. 51 коп.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 Господарського кодексу України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 цього ж Кодексу, встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Вищевказаної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 09.04.2012 року у справі № 20/246-08 про стягнення суми пені та штрафу.

Разом з цим, згідно з частиною другою статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною третьою статті 692 ЦК України передбачено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Ця правова норма є спеціальною і поширює свою дію лише на правовідносини, пов'язані з купівлею-продажем товару, або на правовідносини, до яких згідно із чинним законодавством застосовуються положення про купівлю-продаж.

Частиною 3 статті 692 ЦК України фактично конкретизовано передбачений статтею 536 цього Кодексу обов'язок боржника сплачувати встановлений договором або законом розмір процентів за користування чужими грошовими коштами та передбачене статтею 625 цього Кодексу право продавця вимагати від покупця сплати 3 % річних за весь час прострочення, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У розумінні зазначених статей проценти є не відповідальністю, а платою за весь час користування грошовими коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Зі змісту цих статей випливає, що договором може бути встановлено лише інший розмір процентів річних, а не інший спосіб їх обчислення.

Разом із цим згідно з положеннями статті 549 ЦК України грошовою сумою, яку боржник повинен передати кредитору у разі порушення зобов'язання, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, є пеня.

Таким чином, нараховані позивачем проценти за користування чужими грошовими коштами на підставі п. 4.6. договору, за своєю правовою природою підпадають під визначення пені.

Оскільки умовами договору передбачено стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язання покупцем, а нарахована на підставі договору сума процентів за користування чужими грошовими коштами за кожен день прострочення невиконаного зобов'язання за своєю правовою природою також є пенею, то таке подвійне стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язання покупцем не узгоджується з приписом статті 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Вищевказаної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 24.12.2013 N 8/5025/1402/12.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару, а також те, що право позивача щодо стягнення з відповідача пені та штрафу передбачене діючим законодавством України та умовами договору, обґрунтованими, правомірними і такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 1 366 грн. 82 коп., штрафу в сумі 3 384 грн. 76 коп.

В частині позовних вимог щодо стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 3306 грн. 51 коп. суд відмовляє за їх необґрунтованістю та безпідставністю, з огляду на викладене вище, оскільки нараховані позивачем проценти за користування чужими грошовими коштами за своєю правовою природою є пенею, а подвійне стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язання покупцем не узгоджується з приписом статті 61 Конституції України.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з поданим розрахунком, за несвоєчасну оплату товару відповідачеві нараховано 3 % річних в сумі 271 грн. 77 коп.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару, враховуючи, що право позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних передбачене діючим законодавством України обґрунтованими, правомірними і такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 271 грн. 77 коп. 3% річних.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1523 грн. 50 коп. пропорційно розміру задоволених позовних вимог, враховуючи, що відповідач частково погасив заборгованість в день звернення позивача з позовом до суду, зокрема 19.05.2014року в сумі 3699 грн. 96 коп., частково після звернення до суду - в сумі 15 799 грн. 74 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст..ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Укр торг групп" (вул. Шишкарівська, буд. 15, м. Суми, код ЄДРПОУ 38523154) на користь приватного акціонерного товариства "Кримський винно-коньячний завод "Бахчисарай" (вул. Македонського, б. 1, м. Бахчисарай, АР Крим, код ЄДРПОУ 00411855 ) 14 347 грн. 92 коп. заборгованості, 1 366 грн. 82 коп. пені, 3384 грн. 76 коп. штрафу, 271 грн. 77 коп. 3 % річних, 1523 грн. 50 коп. судового збору.

3. В частині позовних вимог щодо стягнення основного боргу в сумі 19 499 грн. 70 коп. - провадження у справі припинити відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

4. У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.07.2014року

Суддя Є.А. Жерьобкіна