Рішення

від 23.07.2014 по справі 014/742/12-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 014/742/12-ц Головуючий у І інстанції Закаблук О.В. Провадження № 22-ц/780/4425/14 Доповідач у 2 інстанції Гуль В.В. Категорія 47 23.07.2014

РІШЕННЯ

Іменем України

22 липня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Гуль В.В.,

суддів Лащенка В.Д., Матвієнко Ю.О.,

при секретарі Ромашині І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 14 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-

в с т а н о в и л а:

у листопаді 2012 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом про поділ спільного майна подружжя, посилаючись на те, що перебував у шлюбі із відповідачем з 13 серпня 1977 року по 03 листопада 2011 року, шлюбні стосунки припинено із 2010 року. В період шлюбу відповідач зареєструвала на своє ім'я право власності на будинок АДРЕСА_1, який у 1986 році їхній сім'ї надала держава як переселенцям з Чорнобиля, а також ОСОБА_2 приватизувала земельні ділянки та 04 березня 2011 року отримала державні акти на право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Просив визнати за ним право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1, 1/2 частину земельної ділянки пл. 0,25 га. для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 та 1/2 частину земельної ділянки пл. 0,7713 га. для ведення особистого селянського господарства за цією ж адресою.

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 14 березня 2013 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Визнано за ним право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1, 1/2 частину земельної ділянки пл. 0,25 га. для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та 1/2 частину земельної ділянки пл. 0,7713 га. для ведення особистого селянського господарства за цією ж адресою.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 19 листопада 2013 року рішення суду першої інстанції в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на 1/2 частину земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. У решті рішення суду залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 травня 2014 року рішення апеляційного суду Київської області від 19 листопада 2013 року в частині позовних вимог ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку та 1/2 частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку скасувати, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При повторному апеляційному розгляді встановлено, що вапеляційній скарзі ОСОБА_2 просила скасувати рішення суду першої інстанції посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновку суду обставинам справи та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що спірне майно було набуте у шлюбі та відповідно є спільним майном подружжя.

Такий висновок не відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз'яснено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст. ст. 60, 69 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України), відповідно до чч. 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені із цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Судом встановлено, що із 13 серпня 1977 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, розірваному рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 03 лютого 2011 року.

Під час перебування сторін в зареєстрованому шлюбі рішенням виконавчого комітету Леонівської сільської ради № 12 від 19 листопада 2006 року за ОСОБА_2 було оформлено право особистої власності на житловий будинок в АДРЕСА_1, доручено Кагарлицькому бюро технічної інвентаризації оформити право власності на домоволодіння. Право власності на житловий будинок зареєстровано за ОСОБА_2 07 червня 2007 року на підставі свідоцтва про право власності б/н від 07 червня 2007 року, виданого Леонівською сільською радою.

Відповідно до протоколу № 1 загальних зборів членів КСГП «Весна» від 22 лютого 1994 року надано дозвіл на приватизацію житлових будинків згідно закону, зокрема ОСОБА_3 (т.1 а.с.199).

З виписки з протоколу № 1 вбачається, що заяву ОСОБА_2 задоволено, яка просила передати в особисту власність спірний житловий будинок та на підставі п. 4 ст. 23 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»», в зв'язку з чим передали спірний будинок відповідачці в особисту власність (т.1 а.с. 50).

Рішенням пленарного засідання ради Леонівської сільської ради Кагарлицького району Київської області 13 сесії 5 скликання від 07 грудня 2007 року № 13 керуючись ст. 121 Земельного Кодексу України, матеріалами земельно-кадастрової документації, ст. 33 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішено передати ОСОБА_2 безоплатно у власність земельну ділянку, в тому числі 0,25 га для обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 (т.1 а.с.49).

Згідно рішення Леонівської сільської ради № 28 від 31 серпня 2010 року ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 198000, пл. 0,2500 га. для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1, державну реєстрацію акту здійснено 04 березня 2011 року після розірвання сторонами шлюбу та набрання рішення суду про розірвання шлюбу законної сили.

Таким чином, з огляду на те, що ч. 5 ст. 61 СК України набрала чинності з лютого 2011 року, а спірні правовідносини щодо даного жилого будинку виникли значно раніше, судова колегія вважає, що судом першої інстанції неправильно було застосовано вищезазначену норму законодавства, так як даний будинок не є спільно нажитим майном, а є особистою власністю ОСОБА_2, оскільки вона його приватизувала, що й призвело до неправильного вирішення даної справи.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку, що рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 14 березня 2013 року в частині визнання за ним право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та 1/2 частину земельної ділянки пл. 0,25 га. для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 14 березня 2013 року скасувати в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та 1/2 частину земельної ділянки пл. 0,25 га. для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: