Ухвала

від 16.07.2014 по справі 826/3978/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3978/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Коток А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2014 року публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (далі позивач або Товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі ДПІ або відповідач), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0826552201 від 10.01.2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2014 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі про скасування постанови ДПІ посилається на те, що проведені господарські операції між позивачем та його контрагентами є нереальними.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «СФГ Нікопольське» та ПП «Расанд» за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року.

За результатами перевірки складено Акт №797/26-55-22-01/37243279 від 17.12.2013 року (далі Акт перевірки), яким встановлено порушення:

- пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пунктів 2.4, 2.16 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, в результаті чого занижено податок на додану вартість за липень 2013 року на суму 118 595 грн.

На підставі Акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0826552201 від 10.01.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 118 595 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 59 298 грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку про реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції.

В ході перевірки відповідачем встановлено, що у перевіряємий період позивач мав договірні відносини з контрагентами - ПП «СФГ Нікопольське» та ПП «Расанд», по яким був сформований податковий кредит.

В той же час, згідно акта про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «СФГ Нікопольське» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість за період липень 2013 року від 17.10.2012 р. № 681/04-61-22-2/38361070, складеного ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, встановлено неможливість реального здійснення господарських відносин та неможливість проведення зустрічної звірки із покупцями, зокрема, позивачем.

Згідно акта № 132/14-03-22-08/30125424 від 15.10.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «РАСАНД» щодо підтвердження господарських відносин з платником податків контрагентом - постачальником ПСП «СОНЯЧНА ДОЛИНА» за період червень, липень 2013 року та контрагентами-покупцями, складеного ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області, встановлено неможливість підтвердження реальності здійснення господарських операцій, зокрема, з позивачем.

Надавши оцінку викладеному, відповідач дійшов висновку про нереальність господарських операцій позивача з контрагентами - ПП «СФГ Нікопольське» та ПП «Расанд».

Отже, підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став факт виявлених відповідачем порушень податкового законодавства з боку позивача при взаємовідносинах з ПП «СФГ Нікопольське» та ПП «Расанд», про що зазначено в Акті перевірки.

Однак, такі висновки відповідача є безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, взаємовідносини позивача з ПП «СФГ Нікопольське» ґрунтувалися на договорі купівлі-продажу № 25/06-1 від 25.06.2013 року, за умовами якого ПП «СФГ Нікопольське» як продавець зобов'язувався передати (відпустити) у власність позивача як покупця, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити товар - шрот соняшниковий, макуха соняшникова, висівки пшеничні.

Згідно пункту 2.1. зазначеного договору, одиниця виміру товару, загальна кількість товару, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару, що поставляється на умовах даного договору, визначаються в специфікаціях на кожну окрему партію товару, що додаються до договору та є його невід'ємною частиною. Одночасно з цим сторони домовились, що загальна вартість товару, що буде поставлятися на умовах даного договору не повинна перевищувати 990 000 грн. і визначається на підставі специфікацій.

Згідно специфікації № 2 від 25.06.2013 року до договору поставки від 25.06.2013 року № 25/06-1, продавець зобов'язувався поставити покупцю макуху соняшникову у кількості 100 тон за ціною 2 870 за тону з ПДВ, загальною вартістю 287 000 грн..

Згідно специфікації № 3 від 01.07.2013 року до договору поставки від 25.06.2013 року № 25/06-1, продавець зобов'язувався поставити покупцю макуху соняшникову у кількості 100 тон за ціною 2 870 за тону з ПДВ, загальною вартістю 287 000 грн.

На підтвердження виконання умов договору поставки № 25/06-1 від 25.06.2013 року, а також на підтвердження сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, ПП «СФГ Нікопольське» виписані позивачу наступні первинні документи: видаткові накладні; товарно-транспортні накладні; податкові накладні.

Оплата позивачем придбаного товару на користь ПП «СФГ Нікопольське» підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень та виписками з банку.

Згідно пояснень позивача, викладених у листі № 711/04 від 17.04.2014 року по видатковим накладеним товар отримала уповноважена особа за довіреністю №00422 від 02.07.2013 року - начальник виробництва Івлева Л.Л. із зазначенням того, що оригінали довіреностей знаходяться у контрагента - ПП «СФГ Нікопольське».

Взаємовідносини позивача з ПП «Расанд» ґрунтувалися на договорі від 01.07.2013 року № Y038NIK-S, за умовами якого ПП «Расанд» як постачальник зобов'язувався передати у власність позивача як покупця товар - зерно врожаю 2013 року, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору.

Відповідно до пункту 3.3. зазначеного договору, кількість, строк та місце поставки, ціна та загальна вартість товару для кожної партії, що поставляється згідно цього договору, визначаються в специфікаціях до цього договору, які підписуються сторонами щодо кожної партії товару та є невід'ємними частинами цього договору.

Згідно специфікацій за №№ 1-4 до договору № Y038NIK-S від 01.07.2013 року, продавець зобов'язувався поставити покупцю ячмінь 3 класу врожаю у кількості, за ціною, за тону, визначених у специфікаціях.

На підтвердження виконання умов договору від 01.07.2013 року № Y038NIK-S, а також на підтвердження сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар, ПП «Расанд» виписані позивачу видаткові накладні та податкові накладні.

Оплата позивачем придбаного товару на користь ПП «Расанд» підтверджується наявними в матеріалах справи копіями виписок з банку.

Також, на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами - ПП «СФГ Нікопольське» та ПП «Расанд», позивачем надані суду докази (первинні документи) подальшої реалізації придбаного у зазначених контрагентів товарів іншим суб'єктам господарювання, зокрема, СТОВ «Мрія», СПрАТ «Охоче».

Вказана первинна документація, оформлена відповідно до вимог статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІV від 16.07.1999 року.

Наявні у матеріалах справи податкові накладні, виписані ПП «СФГ Нікопольське» та ПП «Расанд» на адресу позивача, містять усі обов'язкові реквізити, передбачені пунктом 201.1 статті 201 ПК України.

Разом з тим, відповідачем не надано доказів відсутності у контрагентів позивача спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення вищезазначених договорів, зокрема, того, що вказані товариства не були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість або того, що їх реєстрація платниками податку на додану вартість була анульована до спірного періоду.

Крім того, відповідачем не надано належних доказів, які б свідчили про відсутність у контрагентів позивача умов для здійснення господарської діяльності (відсутність майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, в т.ч. орендованих, а також трудових ресурсів, тощо), в т.ч. із залученням третіх осіб.

При цьому в Акті перевірки не наведено правову норму, в силу якої на платника податку (позивача) покладена відповідальність за недекларування та несплату податкових зобов'язань платником податку-контрагентом, шляхом позбавлення його права на податковий кредит.

За умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання підприємством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань.

Окрім того, судом першої інстанції встановлено, що відповідачем не було пред'явлено до суду будь-яких належних доказів нікчемності правочинів, укладених між позивачем та ПП «СФГ Нікопольське» і ПП «Расанд».

Виходячи з наведеного, судом першої інстанції вірно встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованими платниками податку на додану вартість, та обґрунтовано дійшовши висновку про протиправність донарахування позивачу суми податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням № 0826552201 від 10.01.2014 року.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.