Рішення

від 17.07.2014 по справі 553/2067/13-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/2067/13-ц

Провадження № 2/553/27/2014

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17.07.2014м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві в складі:

головуючого - судді Кононенка С.Д.,

при секретарі - Бобильовій А.П.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідачаКошляк В.М., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Полтаватрансбуд», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Полтавська міська рада, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки , -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2013 року позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ТзДВ «Полтаватрансбуд» про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що 06 серпня 2009 року між ОСОБА_2, та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 640 ( шістсот сорок) кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

При цьому представник позивача пояснив, що дана земельна ділянка належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту право власності на земельну ділянку серія ЯЗ № 162877 та рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 13.02.2009р. по справі №2-170/09 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування (при розгляді справи ВАТ «Полтаватрансбуд» був залучений третьою особою). За цим договором ОСОБА_2, було придбано у власність земельну ділянку за кадастровим номером - 5310136700:16:005:0014 за адресою АДРЕСА_1 з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Згідно рішення полтавської міської Ради від 20.06.2006р. ТзДВ «Полтаватрансбуд», які є правонаступниками ВАТ «Полтаватрансбуд», було продовжено дію дозволу на комплексну забудову по парному боці АДРЕСА_3 частково за рахунок вільних міських земель та частково за рахунок знесення амортизованих житлових будинків, нежитлових приміщень та зобов'язано оформити згідно з чинним законодавством документи на вилучених земельних ділянок, відселення мешканців, що підлягають знесенню при комплексній забудові та розширенні вул. Леніна (п 2.6. Рішення).

Але відповідач самостійно, без дозволу власників використав неналежні йому ні на праві власності, ні на праві оренди земельні ділянки для будівництва комерційного житлового будинку (а саме земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності позивачці).

Представник позивача також повідомив, що відповідно до договору оренди землі від 09.01.2009р., який був укладений між Полтавською міською радою та ВАТ «Полтаватрансбуд», в оренду останньому була надана земельна ділянка по АДРЕСА_3, але лише за рахунок вільних земель.

Згідно плану (схеми) земельної ділянки, що надавалася в оренду ВАТ «Полтаватрансбуд» під забудову земельна ділянка по АДРЕСА_1 не є частиною земель що передаються в оренду, а будівлі на вказаній земельній ділянці не відносились до амортизованих житлових будинків, нежитлових приміщень і приміщень громадських споруд, в тому числі і в межах червоних ліній вилиці Леніна (Рішення Полтавської міської ради від 20.06.2006р. п.1, та предмет договору оренди віє 09.01.2008р.).

Тому ОСОБА_2 звернулася до суду з вимогами про визнання дій ТзДВ «Полтаватрансбуд» (як правонаступника ВАТ «Полтаватрансбуд»), щодо самовільного зайняття земельної ділянки площею 640 кв.м. по АДРЕСА_1 при проведенні будівельних робіт та забудови АДРЕСА_2 незаконними та самочинними; зобов'язати ТзДВ «Полтаватрансбуд» (як правонаступника ВАТ «Полтаватрансбуд») повернути самовільну зайняту земельну ділянку площею 640 кв.м. по АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 шляхом знесення встановленої споруди за власний рахунок та привести дану земельну ділянку у придатний для використання стан за власний рахунок; стягнути з ТзДВ «Полтаватрансбуд» (як правонаступника ВАТ «Полтаватрансбуд») на користь ОСОБА_4 суму шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та обґрунтовуючи доказами наявними в матеріалах справи.

Представник відповідача позов не визнала та пояснила що відповідач здійснював користування земельною ділянкою АДРЕСА_2, що межує за спірною земельною ділянкою, та здійснював на ній будівництво на підставі договору Оренди землі від 09.01.2008р. укладеного між Полтавської міською радою та ВАТ «Полтаватрансбуд».

Крім того представник відповідача у відзиві на позов вказала та в судовому засіданні пояснила, що в задоволенні позову ОСОБА_2 необхідно відмовити, застосувавши до її вимог позовну давність, оскільки позивачка знала про порушення своїх прав щодо вказаної земельної ділянки з моменту її придбання, тобто з 06.08.2099 року. І таким чином на момент звернення до суду, а саме 24.05.2013 року сплив трирічний строк позовної давності, коли позивачка мала право звернення до суду за захистом своїх прав.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, подані сторонами докази та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Так судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_2 дійсно належить на праві власності земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1, з кадастровим номером 5310136700:16:005:0014 площею 640 кв.м. з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, яку вона отримала у власність на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06.08.2009р.

Восени 2009 року відповідач обніс земельну ділянку, яка належить ОСОБА_5, на праві приватної власності, огорожею та зніс наявні будівлі на цій ділянці і розпочав будівництво багатоповерхового комерційного будинку з використання земельної ділянки позивача.

Підтвердженням даного факту на думку позивача є акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, який був складений інспектором Головного управлінням Держкомзему у Полтавській області на підставі позапланової перевірки яка була проведена у відповідь на заяву позивачки до Головного управління Держкомзему.

У відповідь на заяву позивачки 20 листопада 2011 р. старшим державним інспектором з контролю за використанням земель Полтавської області ОСОБА_6 була проведена позапланова перевірка з питань дотримання вимог земельного законодавства України. За результатами позапланової перевірки з питання дотримання вимог земельного законодавства України ВАТ «Полтаватрансбуд» при використанні земельної ділянки, що розташована у м. Полтава по АДРЕСА_1 був складений Акт, за яким у результаті перевірки встановлено: Станом на 20.11.2011р. згідно пояснень представника гр.. ОСОБА_2 Товариство з додатковою відповідальністю «Полтаватрансбуд» при проведенні будівельних робіт по обслуговуванню прилеглої території до багатоповерхового житлового будинку у АДРЕСА_2, здійснило самовільне зайняття частини земельної ділянки на площі 94 кв.м. на якій проведено роботи по асфальтуванню території та прокладенню інженерних комунікацій у АДРЕСА_1, яка згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06.08.2009 року належить гр. ОСОБА_2 Загальна площа земельної ділянки, на якій проведено зміну рельєфу в період з 2007 року по 2010 рік, згідно існуючих топографічних зйомок становить 403,57 кв.м.. Даним діями порушено вимоги ст. 125, 126 ЗК України.

Тобто відповідно до Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 20.11.2011р. відповідач не тільки самовільно зайняв земельну ділянку, а й змінив її рельєф та зніс всі будівлі і огорожу, які знаходилися на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1

Згідно рішення полтавської міської Ради від 20.06.2006р. ТзДВ «Полтаватрансбуд», які є правонаступниками ВАТ «Полтаватрансбуд», було продовжено дію дозволу на комплексну забудову по парному боці АДРЕСА_3 частково за рахунок вільних міських земель та частково за рахунок знесення амортизованих житлових будинків, нежитлових приміщень та зобов'язано оформити згідно з чинним законодавством документи на вилучених земельних ділянок, відселення мешканців, що підлягають знесенню при комплексній забудові та розширенні вул. Леніна (п 2.6. Рішення).

Відповідно до договору оренди землі віл 09.01.2009р., укладеного між Полтавською міською радою та ВАТ «Полтаватрансбуд», в оренду останньому передали земельну ділянку по АДРЕСА_3, але лише за рахунок вільних земель. Згідно плану (схеми) земельної ділянки, що надається в оренду зрозуміло, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 не є частиною земель що передаються в оренду, а будівлі на вказаній земельній ділянці не відносились до амортизованих житлових будинків, нежитлових приміщень і приміщень громадський споруд, в тому числі і в межах червоних ліній вилиці Леніна (Рішення Полтавської міської ради від 20.06.206р. п.1, та предмет договору оренди віє 09.01.2008р.

Так, відповідно до ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Положення ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Крім того на виконання Ухвали суду від 11.12.201 р. Полтавським відділенням Харківського НДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса була проведена судова земельно-технічна експертиза за результатами якої був складений Висновок №1316 судової земельно-технічної експертизи по цивільній справі № 553/2067/13-ц від 28.02.2014р., згідно якої: фактичне розташування багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_2 в частині дотримання відстані до меж земельної ділянки по АДРЕСА_1, не відповідає місце розташування даного будинку яке передбачене проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва житлового будинку по АДРЕСА_2. Невідповідність дотримання відстаней зображено в додатку № 7; територія багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 з урахуванням прибудинкової території на земельній ділянці по АДРЕСА_1 у м. Полтава займає площу 403 кв.м.

Також у Висновку №1316 судової земельно-технічної експертизи по цивільній справі № 553/2067/13-ц від 28.02.2014р. судовий експерт встановив, що відповідно даним проведеним співставлень технічної документації та даних натурального дослідження встановлено, що частина земельної ділянки розташована за адресою АДРЕСА_1 в м. Полтаві, зазнала змін в частині вертикального планування ділянки, а саме, як вказано на схемі (додаток №3 до Висновку №1316) мається різке зниження рельєфу ділянки в бік влаштованого проїзду на ділянці по АДРЕСА_2. Дані зміни, відповідно до представленої план-схеми земельної ділянки по АДРЕСА_1 виконану ДНВП «Полтавагеодезцентр» та акту обстеження пройшли на площі земельної ділянки по АДРЕСА_1 і становлять приблизно 403 кв.м. (додаток №8 до Висновку №1316).

Таким чином, в судовому засіданні на підставі наданих доказів встановлено, що ОСОБА_2 є власницею земельної ділянки з кадастровим номером - 5310136700:16:005:0014 яка розташована за адресою АДРЕСА_1 з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку на підставі Договору-купівлі продажу земельної ділянки від 06.08.2009. Також в суді було встановлено і доведено той факт, що відповідачем без правовстановлюючих документів самовільно використовується земельна ділянка площею 403 кв.м. яка розташована за адресою АДРЕСА_1 і належить ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06.08.2009р.

Також в судовому засіданні було встановлено та доведено, що відповідачем був змінений рельєф земельної ділянки. Зміни відбулися в частині вертикального планування ділянки, а саме мається різке зниження рельєфу ділянки в бік влаштованого проїзду на ділянці по АДРЕСА_2. Дані зміни пройшли на площі земельної ділянки по АДРЕСА_1 і становлять приблизно 403 кв.м.

Вказані правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Конституції України, Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Закони України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України, виходячи із принципів диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно ст. 10, ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечать, крім випадків, установлених ст..61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 13 Конституції України визначає, що земля є об'єктом права власності Українського народу т від його імені права власності здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування

Згідно з ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Статтею 78 ЗК України визначено, що право власності на землю, це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками, при цьому права власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, ЦК України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Як передбачається ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 211 Земельного кодексу України самовільне зайняття земельної ділянки віднесено до порушення земельного законодавства, за яке громадяни та юридичні особи несуть відповідальність відповідно до закону. Згідно зі 212 Земельного кодексу України самовільно прийняті земельні ділянки підлягають поверненню власниками або землекористувачам. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державний контроль за використання та охороною земель» самовільне заняття земельних ділянок - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочинну щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно до ч.3 с. 212 ЦК Украйни повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішення суду.

Положеннями ст. 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Що стосується вимоги відповідача про необхідність відмовлення в задоволенні позову ОСОБА_2 в зв'язку із пропуском нею трирічний строк позовної давності для звернення до суду, то ця вимога представника відповідача є безпідставною виходячи із наступного.

Так відповідно до статті 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Так в судовому засіданні було встановлено, що позивачка ОСОБА_2 достеменно дізналася про порушення її прав щодо вільного розпорядження своєю земельної ділянкою та зміною її меж та рельєфу тільки 20.11.2012 року із акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства, проведеної перевірки Державного комітету України із земельних ресурсів ГУ Держкомзему у Полтавській області, яка встановила цей факт за зверненням представника ОСОБА_2

Крім того самим зверненням про необхідність застосування до вимог позивачки ОСОБА_2 норми позовної давності, представник відповідача фактично визнала, що дійсно відповідачем було порушені права позивачки, щодо вільного розпорядженням своєю земельною ділянкою.

Тому заява відповідача про необхідність відмовлення в задоволенні позову ОСОБА_2 в зв'язку із пропуском нею трирічного строк позовної давності у відповідності до ст. 267 ЦК України не підлягає до задоволення.

Враховуючи з вищевикладених фактичних обставин та норм матеріального права, суд приходить до переконання в тому, що позовні вимоги заявлені обґрунтовано, доведені у визначеному законом порядку, не спростовані відповідачем належним чином, переконливими та допустимими доказами, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що відповідач самовільно зайняв земельну ділянку і користується нею без відповідних правових підстав, спричинив матеріальну шкоду, тому позов підлягає до часткового задоволення.

Судові витрати по справі у відповідності до ст. 88 ЦПК України віднести на рахунок сторін.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. 13 Конституції України, ст. ст. 78, ст.116 125, 211 Земельного кодексу України, ст.ст. 59, 212, 376, 387 ЦК України, ст.1 Закону України «Про державний контроль за використання та охороною земель», ст. ст. 8, 10, 59, 61, 88, 213 - 215, 218, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Полтаватрансбуд», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Полтавська міська рада, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки - задовольнити частково.

Визнати дії Товариства з додатковою відповідальністю «Полтаватрансбуд», щодо самовільного зайняття земельної ділянки ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 в м. Полтава, площею 403 кв.м. при проведенні будівельних робіт та забудови по АДРЕСА_2 незаконними та самочинними.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Полтаватрансбуд», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Полтавська міська рада - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів зо дня його проголошення особами, що брали участь у судовому засіданні, а особами, які не брали участь у судовому засіданні - протягом 10 днів зо дня отримання ними копії рішення, до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції.

Рішення суду набирає законної сили протягом 10 днів з дня його проголошення, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави С. Д. Кононенко