Ухвала

від 15.07.2014 по справі 819/1428/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2014 р. № 876/10496/13 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Фермерського господарства «Трибухівське» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства «Трибухівське» до Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування наказу, -

встановив:

27.05.2013 ФГ «Трибухівське» звернулося в суд із адміністративним позовом до Бучацької МДПІ у якому просило: визнати протиправними дії відповідача, щодо відмови у включенні уповноваженої особи фермерського господарства «Трибухівське» до акта від 15 травня 2013 про відмову у допуску посадових осіб Бучацької МДПІ до продовження перевірки; визнати протиправною бездіяльність відповідача, щодо не оформлення результатів перевірки фермерського господарства «Трибухівське» з 29.04.2013 терміном 5 робочих днів; визнати протиправними дії Бучацької МДПІ, щодо вимоги прибуття в Бучацьку МДПІ не уповноваженої особи для вручення наказу про продовження термінів проведення позапланової виїзної документальної перевірки ФГ «Трибухівське»; визнати протиправними дії Бучацької МДПІ, щодо вимоги негайного припинення ФГ «Трибухівське» дій, які перешкоджають здійсненню законних повноважень службовими (посадовими) особами органів державної податкової служби під час проведення перевірки з 29.04.2013 терміном 5 робочих днів; визнати протиправним рішення начальника Бучацької МДПІ Беліченко Т.М., від 14 травня 2013 про продовження термінів проведення позапланової виїзної документальної перевірки ФГ «Трибухівське»; скасувати наказ Бучацької МДПІ від 14.05.2013 про продовження термінів проведення позапланової виїзної перевірки ФГ «Трибухівське».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що Бучацькою МДПІ відповідно до наказу від 29.04.2013 № 233 була проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012. За результатами перевірки складений акт від 20.05.2013 № 263/22/36524994. 14.05.2013 відповідачем прийнято наказ «Про продовження проведення позапланової виїзної документальної перевірки фермерського господарства «Трибухівське» від 14.05.2013 № 252. Позивач вважає, що дії відповідача з ініціювання перевірки та наказ про проведення перевірки є незаконними. Наказ не відповідає вимогам п. 82.3.1 п. 82.3.2, ст. 82, п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, оскільки позивач не звертався до Бучацької МДПІ із заявою про продовження строку перевірки, а також факт відмови у допуску посадових осіб Бучацької МДПІ засвідчений актом, який складений в односторонньому порядку посадовими особами ДПС, які відмовилися включити представника ФГ «Трибухівське» до складання акту і позбавили його можливості надати пояснення про причини відмови. За таких обставин, посадові особи Бучацької МДПІ при проведенні вищевказаної перевірки діяли з перевищенням наданих їм повноважень та всупереч порядку встановленому ПК України.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.06.2013 у задоволенні позову відмовлено.

Із цією постановою не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, а тому просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити наступні позовні вимоги: визнати протиправними дії відповідача, щодо відмови у включенні уповноваженої особи фермерського господарства «Трибухівське» до акта від 15 травня 2013 про відмову у допуску посадових осіб Бучацької МДПІ до продовження перевірки; визнати протиправними дії Бучацької МДПІ, щодо вимоги негайного припинення ФГ «Трибухівське» дій, які перешкоджають здійсненню законних повноважень службовими (посадовими) особами органів державної податкової служби під час проведення перевірки з 29.04.2013 терміном 5 робочих днів; визнати протиправним рішення начальника Бучацької МДПІ Беліченко Т.М. від 14.05.2013 про продовження термінів проведення позапланової виїзної документальної перевірки ФГ «Трибухівське».

Апеляційні вимоги апелянт обґрунтовує тими ж доводами, що і поданий ним адміністративний позов за відповідними позовними вимогами, в частині яких подана апеляційна скарга.

Враховуючи відсутність клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, та те, що цю справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, згідно п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, апеляційний розгляд справи проведено у порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 29.04.2013 було видано наказ № 233 Бучацькою МДПІ «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ФГ «Трибухівське» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012. Термін проведення перевірки 5 робочих днів.

14.05.2013 року відповідачем було прийнято наказ № 252 «Про продовження проведення позапланової виїзної документальної перевірки фермерського господарства «Трибухівське» від 14.05.2013 № 252.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов задоволеним бути не може, оскільки виходячи з положень ст. 81 ПК України наявність наказу, направлення на проведення перевірки та посвідчення посадової особи, яка проводить перевірку, є необхідною і достатньою умовою для проведення перевірки. Разом з тим, суд першої інстанції зазначив, що згідно положень п. 82.1 ст. 82 ПК України продовження строків проведення перевірок можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби. При цьому умов, виконання яких необхідне для продовження термінів проведення перевірки ПК України не містить. Також, суд першої інстанції своє рішення аргументував тим, відповідно до п. 81.2 ст. 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови. Вказана стаття ПК України не містить вимоги про включення до вказаного акта представників суб'єкта господарювання, що перевіряється.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції, з огляду на таке.

Суд апеляційної інстанції переглядаючи цю справу в апеляційному порядку виходить з того, що згідно ч. 1 ст. 195 КАС України апеляційний розгляд справи проводиться у межах доводів апеляційної скарги. Предметом оскарження, з урахування тих позовних вимог, які апелянт просить задовольнити у своїй апеляційній скарзі, є дії та рішення посадових осіб відповідача щодо продовження перевірки (наказ від 14.05.2013 № 252), визнання протиправними дій щодо не включення керівника позивача до акта про відмову у допуску до перевірки та вимоги від 08.05.2013 щодо припинення дій, які перешкоджають здійсненню законних повноважень службовими особами податкового органу.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України, у редакції чинній на час виникнення спірних відносин).

Порядок проведення перевірок врегульований Главою 8 Податкового кодексу України.

Згідно п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Як вбачається із матеріалів справи, наказом начальника Бучацької МДПІ від 29.04.2013 № 233 згідно пп. 78.1.1, 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, призначено позапланову виїзну документальну перевірку ФГ «Трибухівське» з 29.04.2013 терміном 5 робочих днів. Вказаний наказ позивачем у цій справі не оскаржується, а тому правомірність його винесення судом не перевіряється.

Пунктом 78.4 ст. 78 ПК України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до положень пунктів 78.5-78.6 ст. 78 ПК України, допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Приписами п. 81.1 ст. 81 ПК України регламентовано, що посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Згідно п. 81.2 ст. 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Отже, з аналізу наведених вище правових положень можна дійти висновку, що належним способом захисту прав платника податків за відсутності законних підстав для проведення перевірки або не пред'явлення направлення, наказу чи службового посвідчення, є недопущення працівників податкової до перевірки, а не звернення з позовом про визнання дій протиправними.

Як зазначає сам апелянт, у зв'язку з тим, що при прибутті для проведення перевірки, працівники податкового органу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пред'явили направлення на її проведення згідно наказу від 12.04.2013 № 197, хоча перевірка проводилась на підставі наказу від 29.04.2013 № 233, вказаних осіб не допущено до перевірки.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що у зв'язку з не пред'явленням службовими особами оформлених відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України документів, позивач скористався своїм правом захисту, шляхом недопущення працівників податкової до перевірки.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправним рішення про продовження перевірки, то суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно п. 82.2 ст. 82 ПК України, тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу (крім перевірок, що проводяться за наявності обставин, визначених у підпункті 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, тривалість яких встановлена у статті 200 цього Кодексу), не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.

Отже, з аналізу цієї статті випливає, що продовження проведення позапланової виїзної перевірки здійснюється на підставі наказу. При цьому, вказаною нормою не визначено, якихось додаткових умов для її продовження, окрім того, що таке продовження здійснюється не більше як 2 робочі дні для суб'єктів малого підприємництва.

Згідно п. 1.13 Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків затверджених Наказом ДПА України від 14.04.2011 № 213, рішення (наказ) про продовження строків проведення перевірки приймається на підставі доповідної записки керівника підрозділу органу ДПС, який здійснював (очолював) таку перевірку, з викладенням підстав та об'єктивних причин необхідності такого продовження.

Доказів наявності такої доповідної записки керівника підрозділу органу ДПС, який здійснював (очолював) таку перевірку, з викладенням підстав та об'єктивних причин необхідності такого продовження, відповідачем не надано, хоча у цій категорії справ, обов'язок доказування правомірності своїх дій покладається на суб'єкта владних повноважень.

Наказом від 14.05.2013 № 252 продовжено проведення перевірки з 15.05.2013, у зв'язку з значними обсягами роботи.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції виходить з того, що як зазначає позивач, та про це зроблено відповідну відмітку на вказаному наказі (а.с. 7), працівники податкового органу 15.05.2013 не були допущені до перевірки, оскільки наказ про продовження перевірки, не відповідає вимогам чинного законодавства.

Отже, позивач не допустивши працівників податкового органу до проведення перевірки, скористався своїм правом на захист визначеним п. 81.1 ст. 81 ПК України. Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Самі дії працівників податкового органу щодо прибуття для проведення перевірки, враховуючи те, що такі не були допущені до її продовження, не породжують для позивача жодних прав чи обов'язків.

Крім того, як встановлено у процесі судового розгляду, наказом від 17.05.2013 № 257 визнано таким, що втратив чинність наказ від 14.05.2013 № 252, а тому підстави для його додаткового скасування відсутні.

Переглядаючи у апеляційному порядку рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо не включення керівника позивача до акта про не допуск до проведення перевірки та щодо вимоги від 08.05.2013 про припинення дій, які перешкоджають проведенню перевірки, суд апеляційної інстанції виходить з того, що згідно п. 81.1 ст. 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови. Як вірно зазначено судом першої інстанції, зазначена норма не містить вимоги необхідності включення до вказаного акта представників суб'єкта господарювання, що перевіряються. При цьому, платник податків, не позбавлений можливості викласти свої обґрунтовані підстави не допуску до перевірки, у окремому зверненні, які надіслати на адресу податкового органу, що і було зроблено позивачем 08.05.2013.

При цьому, відмова платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби, згідно п.п. 84.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України, є підставою для застосування арешту майна.

Відповідно до п. 94.6 ст. 94 ПК України арешт майна (окрім коштів на рахунках) застосовується на підставі рішення керівника органу державної податкової служби (його заступника), яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції зазначає, ні лист відповідача від 08.05.2013 № 2035, ні акт про відмову у допуску до перевірки, не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, а тільки фіксує певний факт (тобто є доказом), тому такі не можуть бути предметом спору. Оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта, тобто рішення про застосування адміністративного арешту.

Разом з тим, як зазначає відповідач, та це не заперечується позивачем, податковим органом на підставі вказаного акта про недопущення до перевірки, жодних рішень не приймалось та дій не вчинялось.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, а тому підстав для скасування чи зміни оскарженої постанови, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

апеляційну скаргу Фермерського господарства «Трибухівське» - залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року у справі № 819/1428/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: В.Я. Качмар

В.В. Ніколін