Рішення

від 21.07.2014 по справі 908/1681/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 8/64/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2014 Справа № 908/1681/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ-Еко" (10001, м. Житомир, вул. Баранова, 77)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапрофіт-груп" (юр. адреса: 69001, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 27; пошт. адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 1-А)

про стягнення 202400 грн. основного боргу за договором № 04/12/13 від 04.12.2013 р., 15023 грн. 58 коп. пені, 3466 грн. 98 коп. річних процентів, 25750 грн. 40 коп. втрат від інфляції грошових коштів

Суддя І. А. Попова

Представники:

Позивача - Петрик З.В., наказ № 70-к від 01.07.2013 р.

Відповідача - Подорожко В.В., дов. від 12.06.2014 р.

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 202400 грн. основного боргу за договором № 04/12/13 від 04.12.2013 р., 15023 грн. 58 коп. пені, 3466 грн. 98 коп. річних процентів, 25750 грн. 40 коп. втрат від інфляції грошових коштів.

В судому засіданні, відкритому 12.06.2014 р., оголошувалася перерва до 26.06.2014 р., розгляд справи відкладався до 21.07.2014 р. Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 21.07.2014 р.

В судовому засіданні 21.07.2014 р. позивачем заявлено про зменшення розміру позовних вимог. У відповідності до ст.. 22 ГПК України клопотання судом задоволено.

Розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача 196900 грн. основного боргу за договором № 04/12/13 від 04.12.2013 р., 15023 грн. 58 коп. пені, 3466 грн. 98 коп. річних процентів, 25750 грн. 40 коп. втрат від інфляції грошових коштів.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених в позові, відповідно до ст. ст. 193, 230 ГК України, ст. ст. 546, 562, 623, 625 ЦК України. В обґрунтування вимог вказує, що на виконання договору № 04/12/13, укладеного з відповідачем 04.12.2013 р., за актами передачі - приймання останньому передано товар. Відповідач зобов'язання щодо оплати отриманого товару виконав частково, внаслідок чого за ним склалась заборгованість в сумі 196900 грн., яку позивач просить стягнути з товариства «Мегапрофіт-груп». За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань до стягнення заявлено 15023 грн. 58 коп. пені, нарахованої за період з 29.12.2013 р. по 13.05.2014 р. Відповідно до ст. 625 ЦК України до стягнення заявлено 3466 грн. 98 коп. річних процентів, нарахованих за період з 29.12.2013 р. по 15.05.2014 р., та 25750 грн. 40 коп. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з грудня 2013 р. по травень 2014 р.

Відповідач заявлені позовні вимоги визнав, про що надав суду відповідну заяву, та клопотав про надання розстрочки виконання рішення згідно графіку.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ Еко» (позивач у справі, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегапрофіт-груп» (відповідач у справі, покупець) 04.12.2013 р. укладено договір № 04/12/13 купівлі-продажу, за умовами якого продавець зобов'язався продати, а покупець прийняти та оплатити товар згідно специфікацій (додатків), які є невід'ємною частиною договору. Порядок розрахунків узгоджено п. 3.1 договору, яким передбачено, що оплачується 50% передплата за товар на банківський рахунок за два дні до моменту відправлення товару, та наступні 50% після прийняття товару на склад покупця, але в будь-якому випадку, не пізніше, ніж за 2 дні після його прийняття, якщо інше не вказано у специфікаціях.

Як свідчать вивчені матеріали, на виконання умов договору № 04/12/13 від 04.12.2013р. сторонами підписано Специфікацію № 1 та Специфікацію № 2, якими узгоджено найменування, кількість, вартість, умови поставки та оплати. За актами передачі - приймання № 1 від 24.12.2013 р. та № 2 від 26.12.2013 р. та відповідно до специфікацій позивачем поставлено відповідачу товар - пластикові контейнери - на загальну суму 760000 грн., який отримано відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на зазначених актах, скріплений печаткою.

В силу ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини другої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою для виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Як вказує позивач, відповідач частково оплатив за отриманий товар в розмірі 563100 грн., сплативши 297600 грн. - 30.12.2013 р., 260000 грн. - 24.02.2014 р. та 5500 грн. - після подання позову. Заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 04/12/13 від 04.12.2013 р. на час розгляду справи складає 196900 грн. Відповідачем зобов'язання щодо повної оплати товару у обумовлений термін не виконані, що свідчить про порушення відповідачем умов договору.

Оскільки відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання щодо оплати отриманого від позивача товару в узгодженому розмірі та у визначені строки, заявлені позовні вимоги визнав, суд вважає вимоги про стягнення основного боргу в сумі 196900 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення пені в розмірі 15023 грн. 58 коп., нарахованої за період з 29.12.2013 р. по 13.05.2014 р., позивач обґрунтовує п. 8.2 договору № 04/12/13, згідно до якого за несвоєчасне перерахування коштів згідно даного договору покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

За приписами частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. У відповідності до частини першої статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною шостою статті 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Розрахунок заявленої до стягнення пені, здійснений позивачем, судом перевірено. Суд знаходить представлений розрахунок обґрунтованим, вимоги не суперечними ст. 232 ГК України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань по оплаті отриманого товару, вимоги про стягнення річних процентів в сумі 3466 грн. 98 коп., нарахованих за період з 29.12.2013 р. по 15.05.2014 р., та втрат від інфляції грошових коштів в сумі 25750 грн. 40 коп., нарахованих за період з грудня 2013 р. по травень 2014 р., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідачем заявлено клопотання про надання розстрочки виконання рішення згідно наданого графіку, а саме: до 31.07.2014 р. - 40000 грн., до 31.08.2014 р. - 80000 грн., до 30.09.2014 р. - 126077 грн. 32 коп., що складається із частини основного боргу, втрат від інфляції грошових коштів, річних процентів та судового збору. Представник позивача не заперечив проти надання розстрочки виконання рішення.

Розглянувши клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення, суд зазначає, що відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити його виконання. За сталою практикою відстрочку або розстрочку може бути надано у випадку наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття відповідних заходів не вимагається, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Суд приймає до уваги факти та доводи, викладені представниками, та вважає за можливе задовольнити клопотання про розстрочку виконання рішення та розстрочити виконання рішення по даній справі згідно наступного графіку: до 31.07.2014 р. - 40000 грн., до 31.08.2014 р. - 80000 грн., до 30.09.2014 р. - 126077 грн. 32 коп.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст. 193 ГК України, ст. ст. 526, 549, 625, 692, 712 ЦК України, керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапрофіт-груп" (юр. адреса: 69001, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 27; пошт. адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 1-А, ЄДРПОУ 37834595) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ-Еко" (10001, м. Житомир, вул. Баранова, 77, ЄДРПОУ 34736053) 196900 (сто дев'яносто шість тисяч дев'ятсот) грн. основного боргу, 15023 (п'ятнадцять тисяч двадцять три) грн. 58 коп. пені, 3466 (три тисячі чотириста шістдесят шість) грн. 98 коп. річних процентів, 25750 (двадцять п'ять тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 40 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 4936 (чотири тисячі дев'ятсот тридцять шість) грн. 36 коп. Виконання рішення розстрочити згідно наступного графіку: до 31.07.2014 р. - 40000 грн., до 31.08.2014р. - 80000 грн., до 30.09.2014 р. - 126077 грн. 32 коп. Видати наказ.

Повне рішення складено 23 липня 2014 року.

Суддя І.А. Попова