Постанова

від 21.07.2014 по справі 2а-12490/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2014 року Справа № 49673/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Іщук Л.П., Сапіги В.П

за участю секретаря судового засідання Мартинишина Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційні скарги головного управління Державного казначейства України у Львівській області, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства фінансів України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 травня 2011 року по справі за позовом приватного підприємства «Ігро-Бет» до Представництва державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Львівській області, головного управління Державного казначейства України у Львівській області, треті особи - Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерство фінансів України про визнання протиправною бездіяльності, стягнення надмірно сплачених коштів,-

В С Т А Н О В И В :

ПП «Ігро -Бет» звернулося із адміністративним позовом до Представництва державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Львівській області, головного управління Державного казначейства України у Львівській області за участю третіх осіб Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва, Міністерства фінансів України про визнання незаконною бездіяльність представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Львівській області по оформленню та ненаданню управлінню Державного казначейства України у Львівській області подання на повернення помилково або надмірно перерахованих коштів у сумі 1109465,85 грн., сплачених ПП «Ігро-Бет»(ідентифікаційний код 36152379) за користування ліцензією серії АВ № 433986 на провадження діяльності з організації і проведення азартних ігор, виданої 14.11.2008 року Міністерством фінансів України та стягненню з Державного бюджету України на користь ПП «Ігро-Бет»(ідентифікаційний код 36152379) надмірно сплачених коштів у розмірі 1109465,85 грн. за видачу ліцензії серії АВ № 433986 на провадження діяльності з організації і проведення азартних ігор у зв'язку з невикористаним строком дії ліцензії.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з дня набрання чинності Законом України «Про заборону грального бізнесу в Україні», а саме з 25 червня 2009 року, скасовані видані суб'єктам підприємницької діяльності ліцензії.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04 травня 2011 року позовні вимоги задоволено частково, за мінусом суми яка використано до часу зупинення грального бізнесу. Врешті із-за заборони грального бізнесу, кошти сплачені за ліцензії повертаються платнику.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням головне управління Державного казначейства України у Львівській області, Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства фінансів України подали апеляційні скарги, з яких із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просять його скасувати та постановити рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Покликання маються на те, що Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні» не передбачає повернення коштів за ліцензії раніше придбані. Сплачені кошти не можна вважати як надміру сплачені чи помилково нараховані. Слід зазначити що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати за наявності відповідного бюджетного призначення.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасника розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційних скарг, вбачає їх аргументованими.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце зокрема неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Судом встановлено, що позивачем була здійснена оплата за користування ліцензією у повному обсязі за весь період її дії з 28 жовтня 2008 року по 27 жовтня 2013 року в сумі 1109465 грн. 85 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 10 листопада 2008 року № 1 та довідкою управління Державного казначейства у Личаківському районі м. Львова від 12 листопада 2008 року № 03-26/323.

15 травня 2009 року був прийнятий Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні» № 1334-VІ (надалі Закон № 1334-VІ), який набрав чинності 25 червня 2009 року, відповідно до пункту 2 статті 4 якого з дня набрання чинності цим Законом видача ліцензій на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор в Україні припиняється, а ліцензії, видані суб'єктам підприємницької діяльності до дня набрання чинності цим Законом, скасовуються.

Таким чином, з 26 червня 2009 року була скасована ліцензія позивача серії АВ № 433986 на вид діяльності -організація діяльності з проведення азартних ігор (діяльність з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах) зі строком дії ліцензії з 28 жовтня 2008 року по 27 жовтня 2013 року.

За приписами статті 6 Закону № 1334-VІ орган ліцензування забезпечує виконання законодавства у сфері ліцензування. Постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 року № 1698 органом ліцензування у сфері організації діяльності з проведення азартних ігор визначено Міністерство фінансів України.

Згідно з пунктом 29 статті 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», ліцензуванню підлягає організація та утримання тоталізаторів, гральних закладів, випуск та проведення лотерей, організація діяльності з проведення азартних ігор, а згідно статті 15 цього Закону встановлено розмір плати за ліцензію на провадження діяльності з організації і проведення азартних ігор (крім випуску та проведення лотерей).

Відповідно до пунктів 1, 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про термін дії ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності, розміри і порядок зарахування плати за її видачу» від 29 листопада 2000 року № 1755, термін дії ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності становить 5 років; плата, яка вноситься суб'єктом господарювання за видачу та переоформлення ліцензії, за кожний рік користування ліцензією на провадження діяльності з організації і проведення азартних ігор, а також за видачу копії та дубліката ліцензії, зараховується до Державного бюджету України і вноситься на рахунки територіального органу Державного казначейства № 3519 в установах Національного банку та № 2510 в установах комерційних банків (код бюджетної класифікації за доходами 14060200, символ звітності банку 069).

Згідно із статтею 2 Закон № 1334-VІ, в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх.

Пунктами 1, 2 статті 4 зазначеного Закону передбачено, що він набирає чинності з дня опублікування та діє до прийняття спеціального законодавства, що передбачає право здійснення грального бізнесу у спеціально створених гральних зонах. З дня набрання чинності цим Законом видача ліцензій на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор в Україні припиняється, а ліцензії, видані суб'єктам підприємницької діяльності до дня набрання чинності цим Законом, скасовуються.

Аналізуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність доводів позивача стосовно того, що кошти, сплачені ним за надання ліцензії, повинні повертатися згідно з Порядком повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Державного казначейства України від 10 грудня 2002 року № 226, оскільки пунктом 2 зазначеного Порядку визначено процедури повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії.

Отже, Законами України «Про ліцензування деяких видів господарської діяльності» та «Про заборону грального бізнесу в Україні», якими врегульовано спірні правовідносини, не передбачено механізму повернення коштів в зв'язку із скасуванням виданих ліцензій.

Помилковою є позиція місцевого суду і з приводу застосування в досліджуваних правовідносинах аналогію права, оскільки це призвело б до порушення конституційного припису, закріпленого частиною другою статті 19 Конституції України та принципу законності, закріпленому в ч. 1 ст. 9 КАС України.

Наведена позиція в справі не суперечить практиці касаційного суду викладеної в судовому рішенні від 13.03.2014 року по справі №К/9991/26424/11.

Відтак, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також має місце невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 198 п.3 ч.1, 202, 205, 207, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги головного управління Державного казначейства України у Львівській області, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства фінансів України задоволити.

Скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 травня 2011 року по справі № 2а-12490/10/1370 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову приватного підприємства «Ігро-Бет» до Представництва державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Львівській області, головного управління Державного казначейства України у Львівській області треті особи - Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерство фінансів України про визнання протиправною бездіяльності, стягнення надмірно сплачених коштів.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення постанови в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

Судді Л.П. Іщук

В.П. Сапіга

Повний текст виготовлено 25.07.2014 року