Рішення

від 24.07.2014 по справі 903/574/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 липня 2014 р. Справа № 903/574/14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю торговий дім "СВІТ СР"

до державного підприємства "Волиньвугілля"

про стягнення 328 660,67грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Прійма А.В., дов. №1007/1-2 від 10.07.2014р.

від відповідача: н/в

Суддя Філатова С.Т.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учаснику судового процесу згідно ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю торговий дім "СВІТ СР" звернулось з позовом до державного підприємства "Волиньвугілля" про стягнення 328 660,67грн. заборгованості за поставлений товар згідно договорів купівлі-продажу №357 від 12.11.2013р., №361 від 14.11.2013р., №367 від 18.11.20103р., №404 від 10.12.2013р., №1 від 09.01.2014р. та видаткової накладної №РН-12-2302 від 23.12.2013р.

Позовні вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті за обладнання для добувної промисловості, отримане згідно договорів купівлі-продажу: №357 від 12.11.2013р., №361 від 14.11.2013р., №367 від 18.11.2013р., № 404 від 10.12.2013р., №1 від 09.01.2014р. та видаткових накладних №№: РН-12-1703, РН-12-1704, РН-12-1702, РН-12-1701, РН-1-15001, РН-12-2302 на загальну суму 1 049 910,00грн.

ДП "Волиньвугілля" оплату здійснило частково на суму 721 249,33грн., що стверджується платіжним дорученням №254 від 26.02.2014р. на суму 240 416,00грн. та №513 від 05.03.2014р. на суму 480 833,33грн.

Згідно акту звірки станом на 14.07.2014р. заборгованість ДП "Волиньвугілля" перед ТзОВ "СВІТ СР" становить 328 660,67грн.

В підтвердження долучені договори купівлі-продажу: №357 від 12.11.2013р., №361 від 14.11.2013р., №367 від 18.11.2013р., № 404 від 10.12.2013р., №1 від 09.01.2014р.; видаткові накладні: №РН-12-1703 від 17.12.2013р., №РН-12-1704 від 17.12.2013р., №РН-12-1702 від 17.12.2013р., №РН-12-1701 від 17.12.2013р., №РН-12-2302 від 23.12.2013р.; рахунок-фактура СФ-9-30084 на суму 67 695,00грн.; довіреності №660 від 12.12.2013р., №669 від 23.12.2013р., №697 від 15.01.2014р.

Розгляд спору відкладався відповідно до ст.77 ГПК у зв'язку з неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

На виконання вимог ухвали суду від 08.07.2014р. позивач клопотанням №1607/5-1 від 16.07.2014р. долучив до матеріалів справи акти звірки взаємних розрахунків станом на 01.02.2014р. на суму 1 049 910,00грн. та станом на 14.07.2014р. на суму 328 660,67грн.

У судовому засіданні 22.07.2014р. представник позивача пред'явлений до відповідача позов підтримав з підстав, викладених у позовний заяві.

Відповідач двічі у судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча вчасно та належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду, що стверджується поштовими повідомленнями №4540200185411 від 01.07.2014р. та №4540200184792 від 14.07.2014р. (а. с. 32, 48).

У клопотанні №949/8.1/11.2-13 від 01.07.2014р. просив розгляд справи провести без участі представника ДП "Волиньвугілля" за наявними у справі матеріалами .

Вищий господарський суд України у п. 3.9.2 постанови пленуму від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказав, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, враховуючи те, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, явку відповідача не було визнано обов'язковою, господарський суд, заслухавши пояснення представника позивача, визнав зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, -

встановив:

Між товариством з обмеженою відповідальністю торговий дім "СВІТ СР" в особі директора Жука Р.Є. (продавець) та державним підприємством "Волиньвугілля" в особі в.о. генерального директора Клюки Миколи Івановича (покупець) були укладені договори купівлі-продажу: №357 від 12.11.2013р., № 367 від 18.11.2013р., №404 від 10.12.2013р. на загальні суми 99 120,00грн. та договір №1 від 09.01.2014р. на суму 98 460,00грн. зі специфікацією до договору від 09.01.2014р. (а. с. 6, 9, 12, 15,18-19).

У пункті 1.1 договорів визначено, що продавець зобов'язується передати належний йому товар у власність покупцю, а покупець - прийняти та сплатити за нього на умовах договору.

Згідно п. 4.3 договорів оплата вартості товару проводиться протягом 30 днів з моменту поставки.

На виконання умов договорів позивачем згідно видаткових накладних від 17.12.2013р. РН-12-1701, №РН-12-1702, №РН-12-1703, №РН-12-1704 відпущено обладнання на загальну суму 471 420,00грн. (а. с. 7, 10, 13, 16, 20, 22).

Крім того, 23.12.2013р. по видатковій накладній РН-12-2302 відпущено товару на суму 578 490,00грн. (а. с. 23).

Відпуск та отримання товару на загальну суму 1 049 909,33грн. стверджується відмітками про отримання на накладних згідно довіреностей №660 від 12.12.2013р., №669 від 23.12.2013р., №697 від 15.01.2014р.

01.02.2014р. сторони провели звірку взаєморозрахунків, згідно якої заборгованість ДП "Волиньвугілля" перед ТзОВ "СВІТ СР" становила 1 049 909,33грн.(а. с. 54).

Відповідач оплату за товар здійснив частково в сумі 721 249,33грн., що стверджується платіжними дорученнями №254 від 26.02.2014р. на суму 240 416,00грн., №513 від 05.03.2014р. на суму 480 833,33грн. (а. с. 25-26).

Долученим актом звірки від 14.07.2014р. станом на 14.07.2014р. стверджується заборгованість державного підприємства "Волиньвугілля" в сумі 328 660,67грн. (а. с. 55).

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому підписання покупцем накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (Інформаційний лист Вищого господарського суду України "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" №01-06/928/2012 від 17.07.2012р.

Вищий господарський суд України у п. 1.7 постанови пленуму №14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначив, що якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

Всупереч умовам договорів та вимогам ст. 692 ЦК України відповідач оплату за отриманий товар в повному обсязі не здійснив, що спричинило звернення позивача з позовом до суду.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Заборгованість за отриманий товар на день розгляду спору становить 328 660,67грн. стверджується договорами купівлі-продажу №357 від 12.11.2013р., №361 від 14.11.2013р., №367 від 18.11.2013р., № 404 від 10.12.2013р., №1 від 09.01.2014р., видатковими накладними: №РН-12-1703 від 17.12.2013р., №РН-12-1704 від 17.12.2013р., №РН-12-1702 від 17.12.2013р., №РН-12-1701 від 17.12.2013р., №РН-12-2302 від 23.12.2013р., довіреностями №660 від 12.12.2013р., №669 від 23.12.2013р., №697 від 15.01.2014р., актами звірки від 01.02.2014р., 14.07.2014р., відповідачем не оспорена та підлягає до стягнення в силу ст. 193 ГК України, ст. ст. 655, 692 ЦК України.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 6 573,21грн. слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Зважаючи на те, що позивач відпустив, а відповідач прийняв обладнання для добувної промисловості по видатковим накладним №РН-12-1703 від 17.12.2013р., №РН-12-1704 від 17.12.2013р., №РН-12-1702 від 17.12.2013р., №РН-12-1701 від 17.12.2013р., №РН-12-2302 від 23.12.2013р. згідно довіреностей №660 від 12.12.2013р., №669 від 23.12.2013р., №697 від 15.01.2014р., в яких не зазначено кількість цінностей, які належить отримати по них (графа "найменування цінностей" у бланку довіреності) в порушення вимог п.п. 6, 7, 12 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996р. N 99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996р. за N 293/1318, суд вважає, що наведені факти порушення порядку оформлення довіреностей на підприємстві та відпуску товарно-матеріальних цінностей в товаристві не можуть залишитись без відповідного реагування.

Господарський суд, керуючись до ст. 90 ГПК України, вважає за необхідне надіслати окремі ухвали товариству з обмеженою відповідальністю "СВІТ СР" та державному підприємству "Волиньвугілля" у зв'язку з недоліками у оформленні довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей на підприємстві та відпуску товарно-матеріальних цінностей в товаристві.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 193 ГК України, ст.ст. 655, 692ЦК України, ст.ст. 44, 49, 82-85, 90 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з державного підприємства "Волиньвугілля" (45400, Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Луцька, 1, код ЄДРПОУ 32365965) на користь товариства з обмеженою відповідальністю торговий дім "СВІТ СР" (80465, Львівська область, Кам'янка-Бузький район, вул. Шашкевича, 29, код ЄДРПОУ 36767476) 328 660,67грн. заборгованості, 6 573,21грн. судового збору. Всього: 335 233,88грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Надіслати окремі ухвали товариству з обмеженою відповідальністю "СВІТ СР" та державному підприємству "Волиньвугілля".

Повний текст рішення складено

24.07.2014

Суддя С. Т. Філатова