Ухвала

від 23.07.2014 по справі 826/20513/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/20513/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

23 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою «Тріумф-КА» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення в частині, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тріумф-КА» (далі по тексту - позивач) звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0005702201 від 09.12.2013 року в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 51 833,33 грн. (основний платіж).

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 29 січня 2014 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2014 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду не підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на підставі направлення від 15.05.2013 року № 515, згідно зі статтями 77, 82 Податкового кодексу України, відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Тріумф-КА» (код ЄДРПОУ 32913059) з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року.

За результатами зазначеної перевірки складено акт від 04.06.2013 року № 2534/2205/32913059 (далі - акт № 2534/2205/32913059), згідно висновків якого, відповідач встановив ряд порушень ТОВ «Тріумф-КА» вимог податкового законодавства, що призвело до заниження позивачем податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість у періоді, що перевірявся.

На підставі акту перевірки № 2534/2205/32913059 відповідач виніс податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 21.06.2013 року № 0002702250, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 325 609,83 грн., з яких 286 160,53 грн. - основний платіж, 39 449,30 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення у порядку адміністративного оскарження, передбаченому статтею 56 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки № 2534/2205/32913059 та рішення про результати розгляду скарг від 23.10.2013 року № 23817/6/99-99-10-01-15 відповідач виніс податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 09.12.2013 року № 0005702201, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 104 959,53 грн., з яких 94 333,53 грн. - основний платіж, 10 626,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Статтею 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 статті 5 (підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Підпунктом 5.3.9. пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що будь - які витрати не підтверджені розрахунками, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку, не належать до складу валових витрат.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що в періоді, який перевірявся податковим органом, між ТОВ «Тріумф-КА» (Рекламодавець) та ТОВ «Євро-Імідж» (Агентство) укладено Договір про надання послуг по розміщенню реклами в пресі № 126/201005/03 від 03.05.2010 року (далі - Договір № 126/201005/03).

Відповідно до умов Договору №126/201005/03 Рекламодавець замовляє Агентству послуги по розміщенню в пресі рекламного матеріалу Рекламодавця у вигляді та обсязі, вказаних Рекламодавцем.

Згідно медіа-планів рекламної компанії до Договору № 126/201005/03, копії яких наявні в матеріалах справи, сторони узгодили, що рекламні матеріали будуть розміщені у виданнях «Будуй свій бізнес», «БудБізнес» та «БізнесКИТ», загальною вартістю послуг у лютому 2011 року - 98 400,00 грн. та у березні 2011 року 150 400,00 грн.

За результатом надання послуг на виконання зазначеного договору, сторонами було підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.02.2011 року на суму 98 400,00 грн. та від 30.03.2011 року на суму 150 400,00 грн.

Представник позивача надав до матеріалів справи копії сторінок друкованих видань «Будуй свій бізнес», «БудБізнес» та «БізнесКИТ», де були розміщені рекламні матеріали ТОВ «Тріумф-КА».

Представником позивача було надано суду копію нотаріально посвідченої заяви від 23.08.2013 року ОСОБА_2 Згідно даної заяви, ОСОБА_2 підтверджує, що виконуючи обов'язки директора ТОВ «Євро-Імідж» вона уклала Договір № 126/201005/03 із ТОВ «Тріумф-КА». Сторонами усі зобов'язання за договором були виконані.

Крім того, позивачем надана копія листа ТОВ «Євро-Імідж», яким позивачу була надана інформація стосовно розповсюдження друкованих видань «Будуй свій бізнес», «БудБізнес» та «БізнесКИТ».

Розрахунки за надані послуги, згідно Договору №126/201005/03 здійснювалися у безготівковій формі, на підтвердження чого позивач надав суду банківські виписки та платіжні доручення.

За результатами здійснення господарських відносин з ТОВ «Євро-Імідж», позивач включив до валових витрат суму у розмірі 207 333,35 грн.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що господарські відносини між ТОВ «Тріумф-КА» та ТОВ «Євро-Імідж» документально підтверджені та мали реальний характер.

Також, в обґрунтування неможливості позивачем підтвердити реальність здійснення вищезазначених господарських операцій, відповідач посилався на матеріали акту ДПІ у Вишгородському районі Київської області від 05.07.2011 року № 446/23-1/32537601 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Євро-Імідж» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податкових кредит за березень 2011 року (а.с.221-223).

Такі доводи відповідача, колегія суддів апеляційної інстанції вважає необгрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Однак, як вбачається з цього акту, зустрічна звірка фактично не відбулася, як того вимагають норми діючого податкового законодавства України та була проведена у приміщенні податкового органу без дослідження первинної документації.

Таким чином, матеріали вищезазначеного акту, складеного стосовно контрагента позивача не може бути взятий судом до уваги як доказ відсутності реального характеру здійснення господарських операцій ТОВ «Тріумф-КА» з ТОВ «Євро-Імідж».

Відповідачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували те, що укладення договорів, на підставі яких виникли взаємовідносини між позивачем та його контрагентом, не відповідають дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків.

Суд звертає увагу, що відповідач не звертався до суду з позовом про визнання договорів, укладених позивачем з ТОВ «Євро-Імідж» недійсними.

Відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Судом встановлено, що на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Євро-Імідж» знаходилось у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, був зареєстрований як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, вироки суду у кримінальних справах, якими б встановлювався факт фіктивності вказаних підприємств, відсутні.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ №400031 керівником ТОВ «Євро-Імідж» є Залінян Г.Г., ОСОБА_2 - підписант.

З огляду на те, що в ході розгляду даної справи було встановлено наявність усіх обов'язкових підстав для формування позивачем валових витрат за результатами господарських відносин із ТОВ «Євро-Імідж» за спірні періоди, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність у відповідача підстав для донарахування позивачу суми податку на прибуток оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням. А тому колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Мєзєнцев Є.І.