Постанова

від 15.07.2014 по справі 905/8784/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2014 року Справа № 905/8784/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю., суддів:Запорощенка М.Д., Погребняка В.Я.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на ухвалу у справіДонецького апеляційного господарського суду від 14.05.2014 № 905/8784/13 господарського суду Донецької області за заявою боржникаТовариства з обмеженою відповідальністю "Ресцентр" пробанкрутство за участю представників сторін: не з'явились.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 14.05.2014 у справі № 905/8784/13 апеляційне провадження у справі № 905/8784/13 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного Управління Міндоходів у Донецький області на постанову господарського суду Донецької області від 25.12.2013 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресцентр" про банкрутство - припинено.

Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції, Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулась до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просила скасувати ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 14.05.2014 у справі № 905/8784/13 та припинити провадження у справі, посилаючись на порушення судом другої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ч. 5 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 32, 43, 47 ГПК України.

Переглянувши у касаційному порядку винесену у даній справі ухвалу суду апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, ухвалою господарського суду Донецької області від 18.12.2013 за заявою ТОВ "Ресцентр" порушено провадження у справі № 905/8784/13 на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Донецької області від 25.12.2013 у справі № 905/8784/13 визнано банкрутом боржника - ТОВ "Ресцентр", відкрито ліквідаційну процедуру, покладено обов'язки ліквідатора ТОВ "Ресцентр" на голову ліквідаційної комісії Трегубенко Сергія Володимировича.

У газеті "Голос України" № 1(5751) від 03.01.2014 ліквідатором надане оголошення про визнання ТОВ "РЕСЦЕНТР." банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором банкрута Трегубенко Сергія Володимировича.

Не погодившись із постановою господарського суду Донецької області від 25.12.2013, Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулась із апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі встановив, що протоколом № 2 загальних зборів учасників ТОВ "Ресцентр" від 23.09.2013 прийнято рішення про припинення діяльності ТОВ "Ресцентр" шляхом ліквідації та звільнено з посади директора Трегубенко Сергія Володимировича та призначено його ліквідатором.

Згідно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців станом на 23.09.2013 боржник перебуває в стані припинення підприємницької діяльності; відомості про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог: 03.12.2013.

Крім того, судом другої інстанції встановлено, що згідно Додатку 8 до порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів) Форми № 8-ОПП від 26.11.2013, рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Ресцентр" від 23.09.2013 було внесено запис про припинення ТОВ "Ресцентр" у зв'язку з ліквідацією. У зв'язку з чим, ліквідатор просив провести заходи, визначені Порядком та видати довідку про відсутність заборгованості по податках, зборах (обов'язкових платежах) за формою № 22-ОПП та довідку про зняття з обліку платника податків за формою № 12-ОПП, проте, заходи які визначені Порядком обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів) проведені не були, вищезазначені довідки в матеріалах справи відсутні.

Колегія суддів апеляційної інстанції із матеріалів справи встановила, що Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області ні в процедурі ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України, ні після порушення справи про банкрутство господарським судом не зверталась протягом провадження у справі про банкрутство з вимогами до ліквідатора про надання первинних документів для податкової перевірки, будучи обізнаною про початок ліквідаційної процедури за рішенням засновника боржника та про хід справи про банкрутство.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області з кредиторськими вимогами до боржника не зверталась, не зважаючи на те, що була обізнана в повній мірі про хід справи про банкрутство належним чином та своєчасно.

Оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що скаржник не є учасником справи про банкрутство, оскільки не звернувся з грошовими вимогами до боржника, а тому, позбавлений права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство.

Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) користуються правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників, як це визначено ст. 210 Господарського кодексу України, проте, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство.

Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через вказані вище процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - Законом про банкрутство. Особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу кредитора лише після подачі у встановленому порядку заяви з грошовими вимогами до боржника. Тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що в апеляційній скарзі скаржник жодним чином не посилається на наявність у ТОВ "Ресцентр" заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), та відповідно, будь - яких майнових (грошових) претензій до боржника, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові).

Враховуючи викладені обставини, керуючись ст.ст. 1, 95 Закону про банкрутство та ст. 91 ГПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ДПІ у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області не є кредитором боржника, оскільки не має підтверджених належними доказами кредиторських вимог до нього, у зв'язку з чим не має статусу сторони, учасника у справі про банкрутство, оскаржувана в апеляційному порядку постанова не стосується її прав та обов'язків, а тому, скаржник не мав права звертатись з апеляційною скаргою на постанову про визнання боржника банкрутом.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку винесену судом апеляційної інстанції ухвалу, зазначає, що відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 91 ГПК України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

За змістом пункту 8 частини 3 статті 129 Конституції України держава забезпечує особам право на апеляційне оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що для набуття статусу кредитора у справі про банкрутство, як цього вимагають положення ст.ст. 1, 23, 38, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", всі кредитори з грошовими вимогами до боржника повинні з'явитись у справу про банкрутство, заявити свої грошові вимоги, в даному випадку, до ліквідатора та до господарського суду, а також подати докази, що їх підтверджують.

Отже, особа, яка має грошові вимоги до боржника, має можливість набути статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після подачі у встановленому порядку заяви з грошовими вимогами до боржника.

Виходячи зі змісту ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд апеляційної інстанції правомірно дійшов висновку, що ДПІ у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області в процедурах банкрутства не може мати іншого правового статусу, окрім статусу кредитора боржника, тобто -сторони у справі про банкрутство.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, ДПІ у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області з кредиторськими вимогами до боржника не зверталась, не зважаючи на те, що була обізнана в повній мірі про хід справи про банкрутство належним чином та своєчасно.

В апеляційній та касаційній скаргах скаржник жодним чином не посилається на наявність у ТОВ "Ресцентр" заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), та відповідно, будь - яких майнових (грошових) претензій до боржника, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові).

Згідно з вимогами ст.ст. 75, 78 Податкового кодексу України, проведення документальних позапланових перевірок дотримання вимог податкового законодавства знаходиться у виключної компетенції державної податкової служби, остання не позбавлена права здійснювати, в межах повноважень, свої функції та проводити перевірку дотримання вимог податкового законодавства платником податків й після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом такого платника податків.

Чинним законодавством не обмежуються повноваження податкових органів на проведення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) суб'єктів господарювання, які перебувають у процедурах банкрутства. В будь-якому випадку порушення провадження у справі про банкрутство боржника та винесення постанови судом про визнання боржника банкрутом і введення ліквідаційної процедури не може бути перешкодою податковому органу у здійсненні ним планової або позапланової перевірки боржника. Орган податкової служби вправі звернутися з цього приводу до ліквідатора боржника та провести позапланову перевірку його господарської діяльності, а у випадку відмови ліквідатора, як керівника боржника, надати можливість проведення перевірки суб'єкта господарювання, орган податкової служби вправі оскаржити дії ліквідатора до суду.

Колегія суддів апеляційної інстанції із матеріалів справи встановила, що ДПІ у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, в даному випадку, не вживала будь-яких заходів відповідно до вимог пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України стосовно здійснення документальної перевірки боржника; ні після порушення справи про банкрутство, ні в процедурі ліквідації не зверталась з вимогами до ліквідатора про надання первинних документів для податкової перевірки.

В даному випадку, Донецький апеляційний господарський суд правомірно встановив, що ДПІ у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області не є учасником справи про банкрутство, не набула статусу кредитора ТОВ "Ресцентр", в розумінні положень діючого законодавства, зокрема, ст.ст. 1, 23, 38, 95 спеціального Закону, оскільки ДПІ не звернулась з грошовими вимогами до боржника в установленому законом порядку, а тому позбавлена можливості оскаржувати судові рішення у справі про банкрутство.

Судом апеляційної інстанції в ході розгляду справи правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а також, спеціального Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у повному обсязі з'ясовано всі обставини справи, в зв'язку з чим, правові підстави для скасування ухвали суду апеляційної інстанції від 14.05.2014 у справі № 905/8784/13 відсутні.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 13 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 14.05.2014 у справі № 905/8784/13 залишити без змін.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді М.Д. Запорощенко

В.Я. Погребняк