Ухвала

від 16.07.2014 по справі 805/5826/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" липня 2014 р. м. Київ К/800/46714/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.08.2013 року

у справі № 805/5826/13-а

за позовом Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - позивач, ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Дорстройкомплект» (далі - відповідач, ТОВ «Дорстройкомплект»)

за участю відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку (далі - ВДВС Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку)

про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, -

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Ворошиловськомку районі м. Донецька Донецької області ДПС) звернулась у квітні 2013 року до суду з адміністративним позовом до ТОВ «Дорстройкомплект» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу в розмірі 123 353,83 гривні за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11.06.2013 року позов задоволено повністю: надано дозвіл ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області ДПС на погашення суми податкового боргу у розмірі 123 353,83 гривні, яка складається з заборгованості з податку на додану вартість та податку на прибуток за рахунок платника податків ТОВ «Дорстройкомплект», що перебуває у податковій заставі, а саме: Toyota Camry 3.5 л., 6А/Т, 2006 р. випуску, колір - чорний.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.08.2013 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11.06.2013 року скасовано, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Вважає, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну сторони у справі - ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області ДПС на її правонаступника - ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинство України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Дорстройкомплект» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 05.07.2000 року, про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. Згідно довідки про взяття на облік платника податків відповідач знаходиться на обліку у ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області ДПС з 13.07.2000 року за № 1343.

Також судами встановлено, що за відповідачем 23.04.2013 року обліковується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 78 425,49 гривень, з податку на прибуток у сумі 44 928,34 гривень, що підтверджуються податковими деклараціями, роздруківкою зворотного боку облікової картки платника податку (відповідача) по кожному із видів платежів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що, оскільки у відповідача відсутні кошти на рахунках у банках, що його обслуговують та як передбачено нормами ПК України, що податковому органу надано право звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків (шляхом його продажу), яке перебуває у податковій заставі в разі недостатності коштів, які перебувають у власності платника податків і на які може бути звернено стягнення, вимоги позивача про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є законними та обґрунтованими.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що позивач діяв в порушення Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 11.10.2011 року № 1273, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.11.2011 року за № 1339/20077 (в редакції на час спірних правовідносин), а саме: ні керівником, а заступником начальника ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області ДПС Д.М. Примуш було прийнято рішення про опис майна, що перебуває у власності платника податків ТОВ «Дорстройкомплект»; у акті опису майна зазначена вартість автомобіля ТОYОТА Camry 3,5л, 6А/Т, 2006 року випуску, колір - чорний, вартістю 30 097,45 гривень лише на підставі довідки підприємства, без урахування даних бухгалтерського обліку та не проведення оцінки відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». У зв'язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції зроблений помилковий висновок про задоволення позовних вимог при викладених обставинах.

Суд касаційної інстанції не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції. При цьому колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

Приписами ст. 16 ПК України визначені зобов'язання платників податків, одне з яких зобов'язує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 110.1. ст. 110 ПК України), зокрема: фінансову відповідальність (пп. 111.1.1. п. 111.1. ст. 111 ПК України).

Відповідно до п. 111.2 ст. 111 ПК України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПК України та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Відповідно до п. 113.3. ст. 113 ПК України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Оскільки податкові зобов'язання відповідачем не сплачені в установлені строки, такі зобов'язання є податковим боргом.

Приписами ПК України встановлені обов'язки платників податків, такі як, виконання законних вимог контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів.

Судом першої інстанції встановлено, що наведені розрахунки відповідають положенням законодавства, фактичним обставинам справи та відповідачем не спростовані.

Згідно п. 87.2. ст. 87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 88.1. ст. 88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (п. 88.2. ст. 88 ПК України).

Право податкової застави, відповідно до п. 89.1. ст. 89 ПК України, виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до п. 89.3. ст. 89 ПК України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акту опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим керуючим ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області ДПС здійснено опис майна підприємства (відповідача), який оформлений актом № 11 від 18.09.2012 року. Актом опису майна підприємства (відповідача) № 11 від 18.09.2012 року встановлено, що на балансі відповідача знаходиться наступне майно, яке є у податковій заставі: автомобіль ТОYОТА Camry 3,5л, 6А/Т, 2006 року випуску, колір - чорний, і на яке позивач просить надати дозвіл на реалізацію в рахунок погашення податкового боргу.

Також, судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області ДПС у відповідності до вимог п. 89.8. ст. 89 ПК України зареєструвала податкову заставу, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Судом першої інстанції встановлено, що з метою погашення боргу на адресу відповідача було спрямовано податкову вимогу за № 617 від 17.08.2012 року, яка отримана підприємством 17.08.2012 року. Однак, відповідачем податкова заборгованість у встановлені законодавством строки сплачена не була.

Підпунктом 20.1.18. п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що органи ДПС можуть звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно п. 95.1. та п. 95.3. ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. При цьому стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області ДПС зверталась до суду з позовом до ТОВ «Дорстройкомплект» про стягнення заборгованості. Постановою суду від 19.02.2013 року по справі № 805/418/13а позовні вимоги ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області ДПС до ТОВ «Дорстройкомплект» про стягнення коштів у розмірі суми заборгованості перед бюджетом з податку на додану вартість та податку на прибуток в повному обсязі. З метою стягнення зазначеної суми податкового боргу позивачем направлялися до банківських установ платіжні вимоги, які були повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю на розрахункових рахунках відповідача грошових коштів.

Крім того, судом першої інстанції вірно зазначено, що орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Враховуюче вищевикладене, а також відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, що його обслуговують, приймаючи до уваги, що ПК України надано право податковому органу звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків (шляхом його продажу), що перебуває у податковій заставі в разі недостатності коштів, які перебувають у власності платника податків і на які може бути звернено стягнення, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимоги позивача про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції вважає, що прийняте апеляційним судом нове рішення у справі підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції - залишенню в силі.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Зважаючи на викладене, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а помилково скасована постанова суду першої інстанції - залишенню в силі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області - задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.08.2013 року у справі № 805/5826/13-а - скасувати.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11.06.2013 року у справі № 805/5826/13-а - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.