Ухвала

від 22.07.2014 по справі 807/2856/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" липня 2014 р. м. Київ К/800/26508/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Логвиненка А.О.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Прокуратури Закарпатської області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.10.2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2014 року у справі за позовом Прокурора м. Ужгорода в інтересах держави в особі Територіальної громади м. Ужгорода в особі Ужгородської міської ради до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області, Управління містобудівного комплексу та земельних ресурсів Ужгородської міської ради, треті особи - Публічне акціонерне товариство «Закарпатнафтопродукт-Мукачево», Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання неправомірними дій та скасування рішення,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2013 року Прокурор м. Ужгорода в інтересах держави в особі Територіальної громади м. Ужгорода в особі Ужгородської міської ради звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області, Управління містобудівного комплексу та земельних ресурсів Ужгородської міської ради, треті особи - Публічне акціонерне товариство «Закарпатнафтопродукт-Мукачево», Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання неправомірними дій та скасування рішення.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.10.2013 року у задоволенні позовних вимог Прокурору м. Ужгорода було відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2014 року апеляційну скаргу Прокуратури Закарпатської області було залишено без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.10.2013 року - без змін.

У касаційній скарзі Прокуратура Закарпатської області, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.10.2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2014 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Публічним акціонерним товариством «Закарпатнафтопродукт-Мукачево» подано заперечення на касаційну скаргу, в яких воно просить залишити касаційну скаргу Прокуратури Закарпатської області без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Прокуратури Закарпатської області задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ВАТ «Закарпатнафтопродукт-Мукачево» є власником земельної ділянки загальною площею 0,15 га, розташованої по вул. Шумній в м. Ужгороді, кадастровий номер 2110100000:08:002:0126, цільове призначення - інша комерційна діяльність.

Рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 28.12.2009 року № 411 ВАТ «Закарпатнафтопродукт-Мукачево» надано згоду на розроблення містобудівного обґрунтування щодо розміщення автозаправної станції на зазначеній земельній ділянці.

11.09.2012 року Управління містобудівного комплексу Ужгородської міської ради надало ПАТ «Закарпатнафтопродукт-Мукачево» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по вул. Шумній, 22а в м. Ужгороді.

22.11.2012 року ПАТ «Закарпатнафтопродукт-Мукачево» отримало в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Закарпатській області дозвіл на виконання будівельних робіт серії ЗК №11412225719, в якому зазначено, що проектна документація, розроблена ТзОВ «Аргонавт», пройшла експертизу у ДП «Укрдержбудекспертиза».

Прокурор м. Ужгорода вважає, що Управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради неправомірно надало містобудівні умови та обмеження забудови даної земельної ділянки, оскільки земельна ділянка по вул. Шумній, 22а в м. Ужгороді відповідно до статті 19 Земельного кодексу України за основним цільовим призначенням віднесена до земель житлової та громадської забудови, відноситься до секції В03 - землі громадської забудови, підрозділ 03.07 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, однак всупереч наведеному, 11.09.2012 року Управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради надало містобудівні умови та обмеження забудови даної земельної ділянки, якими передбачено будівництво стаціонарної автозаправної станції на 200 заправлень на добу з комплексом послуг дорожнього сервісу, хоч відповідно до статті 71 Земельного кодексу України будівництво автозаправної станції можливе лише на землях транспорту. Крім того, Ужгородська міська рада не приймала рішення про зміну цільового призначення даної земельної ділянки. Також апелянт зазначає, що розроблені містобудівні обґрунтування від 28.12.2009 року не затверджені у встановленому законодавством порядку, що суперечить вимогам Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Закону України «Про планування та забудову території». Крім того, наданий ПАТ «Закарпатнафтопродукт-Мукачево» протокол громадських обговорень зазначеної забудови не оформлений належним чином та не підписаний головою і секретарем, а із змісту протоколу неможливо ідентифікувати осіб, які брали участь в обговоренні, їх адреси, а також час і місце обговорення.

Згідно із статтею 71 Земельного кодексу України, до земель автомобільного транспорту належать землі під спорудами та устаткуванням енергетичного, гаражного і паливороздавального господарства, автовокзалами, автостанціями, лінійними виробничими спорудами, службово-технічними будівлями, станціями технічного обслуговування, автозаправними станціями, автотранспортними, транспортно-експедиційними підприємствами, авторемонтними заводами, базами, вантажними дворами, майданчиками контейнерними та для перечеплення, службовими та культурно-побутовими будівлями й іншими об'єктами, що забезпечують роботу автомобільного транспорту.

Аналіз статті 71 Земельного кодексу України свідчить про те, що даною нормою визначено перелік земель, які належать до земель автомобільного транспорту, однак нею не встановлено обмежень щодо будівництва автозаправних станцій на землях інших категорій, в тому числі житлової та громадської забудови, а тому посилання прокурора на статтю 71 Земельного кодексу України, як на підставу протиправності видачі Управлінням містобудівного комплексу Ужгородської міської ради містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по вул. Шумній, 22а в м. Ужгороді, є безпідставним.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Згідно із статтею 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. При цьому до проведення експертизи залучаються експерти з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної, радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію, що проводилася із залученням представників відповідних центральних органів виконавчої влади, та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Обов'язковій експертизі підлягають проекти будівництва об'єктів, які, зокрема, належать IV і V категорій складності, щодо додержання нормативів з питань санітарного, епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення.

Статтею 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі. Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відповідно до пункту 2 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору та видачі замовнику Інспекцією дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорії складності.

Управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради надало висновком від 09.09.2008 року, з якого вбачається, що управління не заперечує проти відведення земельної ділянки під комерційну діяльність і вказує, що функціональне призначення цієї земельної ділянки - об'єкт дорожнього сервісу.

Відповідно до пункту 5.32 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.1996 року № 173, відстань від автозаправних станцій з підземними резервуарами для зберігання рідкого палива до меж дії дитячих дошкільних закладів, загальноосвітніх шкіл, шкіл-інтернатів, лікувально-профілактичних закладів, до стін житлових та інших громадських будівель і споруд, дитячих ігрових майданчиків і місць відпочинку населення слід приймати за розрахунком забруднення атмосферного повітря шкідливими викидами автозаправних станцій, але не менше 50 м.

Як встановлено судом, проект будівництва автозаправної станції по вул. Шумній, 22а в м. Ужгороді пройшов обов'язкову експертизу, що підтверджується Експертним звітом щодо розгляду проектної документації від 25.09.2012 року № 07-00465-12, складеним ліцензованою установою Закарпатською філією ДП «Укрдержбудекспертиза». У звіті зазначено, зокрема, що проектна документація розроблена з дотриманням вимог щодо міцності, надійності, довговічності, безпечної експлуатації, інженерного забезпечення, охорони праці, пожежної, техногенної безпеки, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення та екології. Робочий проект розроблено у відповідності з вимогами державних будівельних норм і правил. Експертний звіт складено з урахуванням позитивних звітів щодо пожежної та техногенної безпеки, охорони праці, санітарно-епідеміологічного благополуччя населення, екології. Проект відповідає вимогам щодо санітарного і епідеміологічного благополуччя населення.

Крім того, Державне управлінням охорони навколишнього середовища в Закарпатській області провело перевірку будівництва зазначеної автозаправної станції, за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ПАТ «Закарпатнафтопродукт-Мукачево» від 15.07.2013 року, в якому жодних порушень законодавства не зафіксовано.

Згідно із статтею 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», дозвіл на виконання будівельних робіт видається відповідними інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Форма дозволу на виконання будівельних робіт, форма заяви, що подається для його отримання, перелік документів, що додаються до заяви, форма відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, порядок видачі, переоформлення та анулювання дозволу на виконання будівельних робіт визначаються Кабінетом Міністрів України.

Дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

1) подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт;

2) наявності відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем (замовником), смерті фізичної особи - замовника або визнання її безвісно відсутньою;

3) перешкоджання проведенню перевірки посадовими особами інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю, якщо таке перешкоджання було здійснено протягом одного року після накладення штрафу за зазначене порушення.

Дана норма містить вичерпний перелік підстав для анулювання дозволу на виконання будівельних робіт.

Враховуючи, що позивачем не надано доказів наявності підстав для анулювання дозволу на виконання будівельних робіт, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій, є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Прокуратури Закарпатської області - залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.10.2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2014 року у справі за позовом Прокурора м. Ужгорода в інтересах держави в особі Територіальної громади м. Ужгорода в особі Ужгородської міської ради до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області, Управління містобудівного комплексу та земельних ресурсів Ужгородської міської ради, треті особи - Публічне акціонерне товариство «Закарпатнафтопродукт-Мукачево», Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання неправомірними дій та скасування рішення - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О.Є. Донець

А.О. Логвиненко

В.Ф. Мороз