Рішення

від 22.07.2014 по справі 911/2572/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2014 р. справа № 911/2572/14

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради, Київська обл., м. Біла Церква

до Приватного підприємства «Мотор», Київська обл., м. Біла Церква

про розірвання договору та виселення з орендованого приміщення

за участю представників:

від позивача: Настенко М.В. (довіреність №01-34/186 від 23.12.2013)

від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

24.06.2014 Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради (далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства «Мотор» (далі-ПП «Мотор»/відповідач) про розірвання договору нежитлового приміщення №161 від 28.02.2013 та виселення відповідача з орендованого приміщення.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.06.2014 порушено провадження у справі №911/2572/14, а також призначено справу до розгляду на 08.07.2014.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.07.2014 розгляд даної справи було відкладено на 22.07.2014.

В судові засідання 08.07.2014 та 22.07.2014 представник відповідача не прибув, витребувані судом документи не надав, про причини їх ненадання суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

28.02.2013 між Відділом комунальної власності та концесії Білоцерківської ради, яке в подальшому було реорганізовано в Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради (далі-орендодавець) та ПП «Мотор» (далі-орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №161 (далі-договір), відповідно до якого орендодавець передав в оренду, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 83,8 м 2 , розташоване на першому поверсі п'ятиповерхового житлового будинку за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Я.Мудрого, 5/13, яке перебуває на балансі КП Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційної контори №6.

Пунктами 3.1 та 10.1 договору, в редакції додаткової угоди №1 від 01.12.2013 передбачено, що розмір орендної плати визначається на підставі «Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорційно її розподілу» і становить 2 330,03 грн. за перший місяць оренди.

Договір діє з 28.02.2013 по 30.11.2015.

Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за договором виконав належним чином з огляду на те, що протягом строку дії договору відповідач безперешкодно користувався орендованим майном.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення орендодавцем (позивачем) умов договору.

Натомість, відповідач свої обов'язки за договором в частині своєчасної сплати орендної плати не виконав, внаслідок чого станом на 23.05.2014 за ним утворилось 14 842,98 грн. заборгованості за договором.

У відповідності до довідки позивача №04-21/27 від 07.07.2014, підписаної начальником фінансово-господарського відділу - головним бухгалтером Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради, загалом за період дії договору було нараховано 54 842,42 грн. орендної плати, з яких було сплачено лише 37 596,99 грн., у зв'язку з чим станом на 07.07.2014 сума заборгованості відповідача по сплаті орендної плати за грудень 2013 (частково)-червень 2014 за договором становить 17 245,43 грн.

Посилаючись на істотне порушення відповідачем умов договору, що полягає у систематичному невиконанні останнім своїх обов'язків в частині сплати орендної плати, позивач просить суд розірвати договір оренди та виселити відповідача з орендованого приміщення з підстав ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу та ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Приписами ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18, ч.ч. 1, 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Пунктами 4.2 та 3.1 договору передбачено, що орендар зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Орендна плата перераховується орендарем орендодавцю не пізніше останнього числа місяця, за який вона вноситься.

З огляду наведеного, підписання відповідачем спірного договору, як і користування орендованим приміщенням протягом дії договору свідчить про погодження останнього з умовами договору та, відповідно, породжує для відповідача обов'язок щодо належного виконання своїх договірних зобов'язань в частині сплати орендної плати у погодженому сторонами розмірі та строки.

Частиною 7 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Натомість, в порушення вищезазначених законодавчих та договірних положень, внаслідок систематичного порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині сплати орендної станом на 23.05.2014 за ним утворилось 14 842,98 грн. сукупної заборгованості, що свідчить про істотне порушення останнім своїх зобов'язань за договором і, як наслідок, позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні договору, а саме своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частинами 2, 3 ст. 26, ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» унормовано, що одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також враховуючи, що істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку і, як наслідок, повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю), суд дійшов висновку, що вимоги позивача про розірвання спірного договору оренди та виселення відповідача з орендованого приміщення підлягають задоволенню як такі, що доведені позивачем належними та допустимими доказами та не спростовані у встановленому порядку відповідачем.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 08.05.2012 у справі №3-26гс12.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 33, 34, 49, 59, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 173, 175, 193, 283 Господарського кодексу України, ст. ст. 141 Земельного кодексу України, ст. ст. 2, 18, 19, 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір оренди нежитлового приміщення №161, укладений 28 лютого 2013 року між Управлінням комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради (ідентифікаційний код 20577351) та Приватним підприємством «Мотор» (ідентифікаційний код 24880460).

3. Виселити Приватне підприємство «Мотор» (ідентифікаційний код 24880460) з орендованого нежитлового приміщення площею 83,8 м 2 , розташованого за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Я.Мудрого, 5/13.

4. Стягнути з Приватного підприємства «Мотор» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Я.Мудрого, 5/13, ідентифікаційний код 24880460) на користь Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Чуйкова, 2, ідентифікаційний код 20577351) 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп. судового збору.

5. Видати накази після набрання рішення законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 23.07.2014

Суддя В.А. Ярема