Постанова

від 07.07.2014 по справі 806/2393/14

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2014 року Житомир справа № 806/2393/14

час прийняття: 09 год. 50 хв. категорія 5.2.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лавренчук О.В.,

за участю секретаря Карплюк А. І.,

за участю представника позивача Гермаковської О. С.,

за участю представника відповідача Меодушевського М. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваформ Україна" до Житомирської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень і карток відмови,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Акваформ Україна" (далі- Товариство) звернулось до суду з позовом до Житомирської митниці Міндоходів, в якому просить визнати протиправними та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товарів № 101060000/20132/3000754/2 від 12.11.2013 року, картку відмови в митному оформленні № 101060000/2013/00901 від 12.11.2013 року;

- рішення про коригування митної вартості товарів № 101060000/20132/3000805/2 від 02.12.2013 року, картку відмови в митному оформленні № 101060000/2013/00952 від 02.12.2013 року;

- рішення про коригування митної вартості товарів № 101060000/20132/3000885/2 від 24.12.2013 року, картку відмови в митному оформленні № 101060000/2013/01036 від 24.12.2013 року.

В обґрунтуванні позову зазначає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості із застосування резервного методу є протиправними, оскільки були прийняті в порушення порядку визначеного чинним законодавством України, що регулює здійснення митної справи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі і просила їх задовольнити та пояснила, що у митного органу при митному оформленні по кожному випадку не було обґрунтованих причин для невизнання задекларованої митної вартості декларантом по основному методу та застосування резервного методу визначення вартості товару.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечував з мотивів, викладених у письмових запереченнях та пояснив, що митницею обґрунтовано використаний резервний метод визначення митної вартості товарів, зважаючи на надання на її підтвердження декларантом документів, що містять ряд розбіжностей.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, з'ясувавши обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 Контракту № 1/2012 від 21.12.2012 року, укладеного між ТОВ "АКВАФОРМ УКРАЇНА" (покупець) та АТ "АКВАФОРМ" (Польща) (продавець), продавець зобов'язується на умовах, визначених цим Контрактом, поставляти партіями санітарно-технічні вироби, меблі для ванної кімнати, обладнання та частини до санітарно-технічних виробів і меблів, а покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його на умовах цього Контракту (а.с. 19-22).

У відповідності до пп. 1.2 п. 1 Контракту, найменування, асортимент, кількість, комплектність, ціна, термін поставки кожної партії товару зазначається в рахунках-фактурах, які є невід'ємними частинами контракту. Під партією товару сторони розуміють товар, що поставляється за одним рахунком-фактурою.

Згідно підпункту 3.1. пункту 3 Контракту, ціна товару визначається у доларах США (USD) або у польських злотих (PLN), складена на умовах поставки DAP (Інкотермс-2010) на склад покупця за адресою: Україна, м. Житомир, вул. Ватутіна, 91/1).

Підпунктом 4.1 пункту 4 Контракту, визначено, що поставка товару за цим контрактом здійснюється на умовах поставки DAP, згідно Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс 2010», на склад покупця за адресою: м. Житомир, вул. Ватутіна, 91/1, якщо сторони письмово не погодять інше.

Представником позивача у судовому засіданні неодноразово наголошувалось на тому, що АТ "АКВАФОРМ" (Польща) є єдиним учасником (засновником ) ТОВ "АКВАФОРМ Україна". Ці відносини ніколи не заперечувались і не приховувались.

Судом встановлено, та сторонами в судовому засіданні не заперечувалось, що 11 листопада 2013 року, 02.12.2013 року та 24.12.2013 року митному оформленню, згідно митних декларацій № 101060000/2013/019398, № 101060000/2013/020559 та № 101060000/2013/021768, підлягав товар: "Меблі для ванних кімнат", що надійшов позивачу в межах одного прямого контракту № 1/2012 від 21.12.2012 року.

Суд погоджується з думкою представника позивача, що оскаржувані Рішення про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу є протиправними, оскільки були прийняті в порушення порядку визначеного чинним законодавством України у сфері регулювання митної справи з огляду на наступне.

11 листопада 2013 року, позивачем для митного оформлення товару "меблі для ванних кімнат" були подані до митного органу документи, а саме:

- МД №101060000/2013/019398 (а.с. 25),

- міжнародна автомобільна накладна (CMR);

- Контракт № 1/2012 від 21.12.2012 року;

- договір про надання послуг митного брокера;

- інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару;

- інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару;

- інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару;

- сертифікат про походження товару;

- копія митної декларації країни відправлення.

Однак, митним органом прийнято оскаржуване Рішення про коригування митної вартості товарів №101060000/20132/3000754/2 від 12.11.2013 року (а.с. 23), в якому зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій): документи, зазначені в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України містять розбіжності (в CMR від 07.11.2013 року відсутній підпис представника перевізника), а також в зв'язку з неподанням декларантом на письмову вимогу митного органу відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 53 МКУ додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме:

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару:

-висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

-виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

- розрахунок ціни (калькуляцію). За інформацією, яка наявна у митного органу, вартість схожих товарів є вищою в порівнянні з митною вартістю оцінюваних товарів. Проведено процедуру консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору другорядних методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-64 МКУ. За результатами проведеної консультації встановлено, що методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю цінової інформації на подібні (аналогічні товари), методи 2в і 2г - у зв'язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, яка ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей МД № 101060000/2013/017865 від 15.10.2013 року з урахуванням коригувань на обсяг партії товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що відповідає принципам і критеріям, визначеним Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Коригування митної вартості стало підставою для видання картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 101060000/2013/00901 (а.с. 24).

Частиною 7 ст. 55 МКУ, зазначено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Встановлено, що позивач із визначеною відповідачем митною вартістю товару не погодився та скористався наданим частиною сьомою статті 55 Митного кодексу України правом на випуск товарів, що декларуються, у вільний обіг на умовах фінансової гарантії.

У відповідності до ч. 8 ст. 55 МКУ, протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

З матеріалів справи вбачається та представником позивача підтверджено, що в межах терміну гарантійних зобов'язань позивач звернувся до Житомирської митниці із заявою (а.с. 29) від 30.01.2014 року № 17 про подання додаткових документів та відомостей для підтвердження заявленої митної вартості та скасування спірних рішень про коригування митної вартості товару, а саме: прибуткова накладна № 568 від 12.11.2013 року по фактурі 46/Еml/2013 від 31.10.2013 р.; видаткова накладна № 1955 від 17.10.2013 року, виписка по рахунку № 26003060524606 від 16.10.2013 року та від 17.10.2013 року; видаткова накладна № 1989 від 21.10.2013 року, виписка по рахунку № 26003702965405 від 22.10.2013р.; видаткова накладна № 2048 від 25.10.2013т року, виписка по рахунку № 26003702965405 від 26.10.2013 року; виписка з бухгалтерської документації (оплата за попереднє оформлення): прибуткові накладні № 7 від 06.02.2013 року по фактурі № 5/Еml/2013 від 30.01.2013 р. та № 67 від 27.02.2013р. по фактурі № 7/Еml/2013 від 20.02.2013 р. та виписки по валютному рахунку про перерахування валюти продавцю за імпортований товар "меблі для ванних кімнат" по зазначеній фактурі; розрахунок ціни: інформацію про ціни по фактурі № 43/Еml/2013 від 31.10.2013 р., калькуляцію виробника по даній фактурі; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері оцінюваних товарів, а саме підтвердження із специфікацією, затверджені Польсько-Українською Господарчою Палатою, в якому стверджується, що вказані у ціннику ціни відповідають рівню цін на аналогічні товари на польському ринку (а.с. 91).

Однак, результатами розгляду поданих позивачем додаткових документів та пояснень Житомирською митницею листом від 05.02.2014 року за № 9/2/9/696 (а.с. 30) відмовлено у визнанні заявленої позивачем митної вартості товарів за ціною договору.

Разом з тим, на підтвердження правильності визначення митної вартості товару за першим методом представником позивача в судовому засіданні було надано наступні документи: інформація про ціни до фактури 43/Еml/2013 від 31.10.2013р. та специфікацію до фактури 43/Еml/2013 (а.с. 56-66).

Отже, подані позивачем документи підтверджують митну вартість товару та дають можливість митному органу розмитнити товар за основним методом, тобто за ціною товару.

02 грудня 2013 року позивачем для митного оформлення товару "меблі для ванних кімнат" були подані до митного органу документи, а саме:

- МД №101060000/2013/020559 (а.с. 33);

- міжнародна автомобільна накладна (CMR);

- рахунок-фактура (інвойс);

- Контракт № 1/2012 від 21.12.2012 року;

- інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару;

- інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару;

- інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару;

- сертифікат про походження товару;

- копія митної декларації країни відправлення.

Однак, митним органом прийнято оскаржуване Рішення про коригування митної вартості товарів №101060000/2013/3000805/2 від 02.12.2013 року, в якій зазначено, що митна вартість імпортованих товарів №1 та №5 не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій): документи, зазначені в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України містять розбіжності у декларації країни відправлення від 28.11.2013 року № 13PL391010Е0419246 відсутні умови поставки, номер контракту (код 5DК2 365/2011) не відповідає фактичному № 2/2012 від 21.12.2012 року, та документи, зазначені в ч. 2 ст. 53 МКУ дають обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем міг вплинути на заявлену декларантом митну вартість товарів (в декларації митної вартості заявлено, що продавець і покупець є пов'язаними між собою), а також в зв'язку з неподанням декларантом на письмову вимогу митного органу відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 53 МКУ додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме:

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації виробника товару:

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

- розрахунок ціни (калькуляцію). За інформацією, яка наявна у митного органу, вартість схожих товарів є вищою в порівнянні з митною вартістю оцінюваних товарів. Проведено процедуру консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору другорядних методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-64 МКУ. За результатами проведеної консультації встановлено, що методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю цінової інформації на подібні (аналогічні товари), методи 2в і 2г - у зв'язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, яка ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей МД № 101060000/2013/0019444 від 12.11.2013 року та МД № 500010101/2013/7625 від 27.11.2013 року з урахуванням коригувань на обсяг партії товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що відповідає принципам і критеріям, визначеним Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Коригування митної вартості стало підставою для видання картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 101060000/2013/00952 від 02.12.2013 року (а.с. 32).

Однак, не погоджуючись з винесеним Рішенням, декларантом були випущені у вільний обіг товари, що відповідає положенню ч. 7 ст. 55 МКУ, в якому зазначено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

У відповідності до ч. 8 ст. 55 МКУ, протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Як вбачається з матеріалів справи, в межах строків, визначених законодавством, у підтвердження правильності визначення митної вартості товару за першим методом декларантом до митного органу, згідно заяви № 23 від 18.02.2014 було надано наступні документи: прибуткова накладна № 636 від 03.12.2013 року по фактурі 48/Еml/2013 від 25.11.2013 р.; видаткова накладна № 125 від 23.01.2014 року, виписка по рахунку № 26003702965405 від 22.01.2014 року; видаткова накладна № 1989 від 21.10.2013 року, виписка по рахунку № 26003702965405 від 22.10.2013р.; видаткова накладна № 2429 від 04.12.2013т року, виписка по рахунку № 26003060524606 від 04.12.2013 року; виписка з бухгалтерської документації (оплата за попереднє оформлення): фактура № 5/Еml/2013 від 30.01.2013 р. та № 7/Еml/2013 від 20.02.2013 р. та виписки по валютному рахунку № 26009386228 від 18.12.213 р. про перерахування валюти продавцю за імпортований товар "меблі для ванних кімнат" по зазначеній фактурі; розрахунок ціни: інформацію про ціни по фактурі № 48/Еml/2013 від 25.11.2013 р., калькуляцію виробника по даній фактурі; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері оцінюваних товарів, довідка від 06.12.2013 року, довіреність 365/2011 від 10.10.2011 року про надання повноважень для здійснення митних агентських послуг, довідка від 06.12.2013 року, довіреність 365/2011 від 10.10.2011 року про надання повноважень для здійснення митних агентських послуг (а.с. 37).

За результатами розгляду поданих позивачем додаткових документів та пояснень Житомирською митницею листом від 25.02.2014 року за № 9/2/9/1130 (а.с. 38-40) відмовлено у визнанні заявленої позивачем митної вартості товарів за основним методом.

Окрім того, в матеріалах справи міститься підтвердження Польсько-Української Господарчої Палати, в якому стверджується, що вказані у ціннику ціни відповідають рівню цін на аналогічні товари на польському ринку(а.с. 91).

Разом з тим, на підтвердження правильності визначення митної вартості товару за першим методом представником позивача в судовому засіданні було надано наступні документи: інформація про ціни до фактури 48/Еml/2013 від 31.10.2013р. та специфікацію до фактури 48/Еml/2013 (а.с. 67-75), а також довідку від 06.12.13 року та довіреність 365/2011 від 10.10.2011 року в якій зазначено, що в EX під кодом 5DK2 є позначена довіреність для агенства за № 365/2011 (а.с.88-90).

Отже, подані позивачем документи підтверджують митну вартість товару та дають можливість митному органу розмитнити товар за основним методом, тобто за ціною товару згідно митної декларації 101060000/2013/020559.

24 грудня 2013 року позивачем для митного оформлення товару "меблі для ванних кімнат" були подані до митного органу документи, а саме:

- МД №101060000/2013/021768 (а.с. 43);

- міжнародна автомобільна накладна (CMR);

- рахунок-фактура (інвойс) 55/Еml/2013 , № 56/Еml/2013 від 17.12.2013 року та № 57/Еml/2013 від 18.12.2013 року;

- Контракт № 1/2012 від 21.12.2012 року;

-інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару;

- інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару;

- інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару;

- сертифікати про походження товару загальної форми;

- копія митної декларації країни відправлення.

Однак, митним органом прийнято оскаржуване Рішення про коригування митної вартості товарів №101060000/2013/3000885/2 від 24.12.2013 року (а.с. 41), в якій зазначено, що митна вартість імпортованих товарів №1 та №16 не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій): документи, зазначені в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України містять розбіжності у декларації країни відправлення від 19.12.2013 року № 13PL391010Е0448920 відсутні умови поставки, та документи, зазначені в ч. 2 ст. 53 МКУ дають обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем міг вплинути на заявлену декларантом митну вартість товарів (в декларації митної вартості заявлено, що продавець і покупець є пов'язаними між собою), а також в зв'язку з неподанням декларантом на письмову вимогу митного органу відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 53 МКУ додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме:

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації виробника товару:

-висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

-виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України. За інформацією, яка наявна у митного органу, вартість схожих товарів є вищою в порівнянні з митною вартістю оцінюваних товарів. Проведено процедуру консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору другорядних методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-64 МКУ. За результатами проведеної консультації встановлено, що методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю цінової інформації на подібні (аналогічні товари), методи 2в і 2г - у зв'язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, яка ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей МД № 101060000/2013/0019444 від 12.11.2013 року та МД № 101060000/2013/020586 від 03.12.2013 року та МД № 500010101/2013/7625 від 27.11.2013 року з урахуванням коригувань на обсяг партії товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що відповідає принципам і критеріям, визначеним Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Коригування митної вартості стало підставою для видання картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 101060000/2013/01036 від 24.12.2013 року (а.с. 42).

Положенням ч. 7 ст. 55 МКУ, зазначено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Встановлено, що позивач із визначеною відповідачем митною вартістю товару не погодився та скористався наданим частиною сьомою статті 55 Митного кодексу України правом на випуск товарів, що декларуються, у вільний обіг на умовах фінансової гарантії.

У відповідності до ч. 8 ст. 55 МКУ, протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Представником позивача наголошено, та матеріалами справи підтверджено, що в межах терміну гарантійних зобов'язань позивач звернувся до Житомирської митниці із заявою № 36 від 13.03.2014 року (а.с. 50) про подання додаткових документів та відомостей для підтвердження заявленої митної вартості та скасування спірних рішень про коригування митної вартості товару, а саме: прибуткова накладна № 717 від 24.12.2013 року по фактурі 55/Еml/2013 від 17.12.2013 р.; видаткова накладна № 103 від 21.01.2014 року, виписка по рахунку № 26003702965405 від 13.02.2014 року; видаткова накладна № 301 від13.02.2014 року, виписка по рахунку № 26003702965405 від 14.02.2014р.; видаткова накладна № 282 від 12.02.2014 року, виписка по рахунку №26003702965405 від 12.02.2014року; виписка з бухгалтерської документації (оплата за попереднє оформлення): фактура № 12/Еml/2013 від 20.03.2013 р. та № 10/Еml/2013 від 13.03.2013 р. та виписки по валютному рахунку № 26009386228 від 23.01.2014р. про перерахування валюти продавцю за імпортований товар "меблі для ванних кімнат" по зазначених фактурах; розрахунок ціни: інформацію про ціни по фактурі № 55/Еml/2013 від 17.12.2013 р., калькуляцію виробника по даній фактурі; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері оцінюваних товарів, а саме: підтвердження та специфікація цін, що затверджені Польсько- Українською Господарчою палатою від 25.07.2013 року, каталог (а.с. 50).

За результатами розгляду поданих позивачем додаткових документів та пояснень Житомирською митницею листом від 18.03.2014 року за № 9/2/9/1519 (а.с. 51-52) відмовлено у визнанні заявленої позивачем митної вартості товарів за основним методом.

Разом з тим, на підтвердження правильності визначення митної вартості товару за першим методом представником позивача в судовому засіданні було надано наступні документи: інформація про ціни до фактури 55/Еml/2013 від 17.12.2013р. та специфікацію до фактури 55/Еml/2013 (а.с. 76-87).

Отже, подані позивачем документи підтверджують митну вартість товару та дають можливість митному органу розмитнити товар за основним методом, тобто за ціною товару згідно митної декларації 101060000/2013/020559.

Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року № 4495-VI, у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, подання декларантом відомостей для її підтвердження визначено у статтях 52 та 53 Митного кодексу.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом, або скориговану за результатами контролю, здійсненого митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами 1, 2 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);ь4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 4 статті 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України, довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно з частиною 1 статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Суд погоджується з позицією відповідача щодо того, що митниця має повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності визначення митної вартості товару, однак зазначає, що такі повноваження мають бути реалізовані лише за наявності обґрунтованих підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. Позивачем надані до суду копії документів, що подавалися митному органу, що підтверджують митну вартість товару.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що документи, які були подані митному органу дозволяли здійснити розмитнення товару за основним методом, тобто за ціною товару.

Доводи митного органу щодо пов'язаності продавця і покупця, на думку суду, не можуть бути безперечною підставою для розгляду митним органом вартості операції, як неприйнятної, відповідно до частин 12-14 статті 58 Митного кодексу України. Лише за наявності у митного органу достатніх підстав вважати, що відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, відповідач повинен надати декларанту письмові обґрунтування, що такий вплив має місце. В даному випадку, ні до моменту винесення оскаржуваних рішень, ні після надання декларантом митному органу додаткових документів (на підтвердження задекларованої митної вартості в строк 80 днів), відповідач письмо не обґрунтував, що відносини взаємопов'язаності між покупцем і продавцем вплинули на задекларовану митну вартість товарів.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано беззаперечних доказів правомірності оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови у митному оформленні товарів, що є підставою для визнання їх неправомірними та скасування.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваформ Україна" (код ЄДРПОУ 34584784) задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати:

- рішення про корегування митної вартості товарів №101060000/2013/300754/2 від 12.11.2013 року, картку відмови в митному оформленні №101060000/2013/00901 від 12.11.2013 року;

- рішення про корегування митної вартості товарів №101060000/2013/300805/2 від 02.12.2013 року, картку відмови в митному оформленні №101060000/2013/00952 від 02.12.2013 року;

- рішення про корегування митної вартості товарів №101060000/2013/300885/2 від 24.12.2013 року, картку відмови в митному оформленні №101060000/2013/010336 від 24.12.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваформ Україна" (код ЄДРПОУ 345847826572) 401,94 грн. сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Лавренчук

Повний текст постанови виготовлено: 14 липня 2014 р.