Ухвала

від 15.07.2014 по справі 826/11786/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/11786/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

15 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Епель О.В.,

при секретарі - Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва 26 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотермогруп» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Екотермогруп» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31 січня 2013 року №0001042220, № 0001032220.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва 26 вересня 2013 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанова суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Екотермогруп» з питань достовірності нарахування і сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Грифон Консалт». За наслідком перевірки було складено акт від 15.01.2013 року № 71/22-222-35821914 (далі - Акт перевірки).

Актом перевірки зафіксовано висновок перевіряючих про відсутність реальної можливості виконання робіт/надання послуг ТОВ «Компанія «Грифон Консалт». Вказаного висновку податкова служба дійшла внаслідок наявної податкової інформації по контрагенту ТОВ «Компанія «Грифон Консалт» та матеріалів кримінального провадження. Було встановлено, що ТОВ «Компанія «Грифон Консалт» згідно показань свідка ОСОБА_2 реальну господарську діяльність не здійснювало, а лише документально через це підприємство оформлювались операції для підтвердження реально діючим підприємствам-замовникам перерахування коштів на рахунки фіктивних підприємств.

На підставі Акту перевірки було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 31 січня 2013 року № 0001042220 (яким зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість 219157 грн.), № 0001032220 (нараховано за основним платежем 253930 грн., за штрафними санкціями - 1грн.).

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями позивач з вернувся з даним позовом до суду.

Обговорюючи спірні правовідносини, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між позивачем та ТОВ «Компанія Грифон Консалт» було укладено ряд договорів.

Реальність здійснення господарських операцій з контрагентом підтверджується наступними документами: договором 4.101/11-01 про надання послуг від 04 січня 2011 року (до нього додані додатково завдання замовника, звіти про надання послуг, акти приймання-передачі сировини для сушіння); договором про найом торгового агента № 4.01/11-02 від 04 січня 2011 року (до нього додатково надано акт здачі-прийняття робіт, звіт по продажам, звіт з організації продажів теплоізоляційних сумішей за 2011рік, акти про надані агентські послуги в розрізі залучених покупців товару позивача); договорами про надання послуг фасування та пакування органічних домішок № 1.03/11-02 від 01 березня 2011 року, № 1.05/11-01 від 01 травня 2011 року, № 1.06/11-01 від 01 червня 2011року, № 1.07/11-01 від 01 липня 2011 року, № 1.09/11-01 від 01 вересня 2011року (до них також долучено заявку на фасування та пакування партії продукції, акт здачі-прийняття робіт, акт здачі-приймання матеріальних цінностей на фасування і пакування, акт повернення матеріальних цінностей після фасування і пакування); договором № 1.03/11-01 від 01 березня 2011 року про надання послуг з навантаження та розвантаження (з доданими до нього актами здачі-прийняття робіт); договором підряду № 1.06/11-02 від 01 червня 2011 року про створення рекламного відеороліку (додатково додано рекламний відеоролик на диску, акт здачі-приймання технічної документації, акт узгодження сюжету для відеоролика, акт узгодження попереднього проекту відеоролика, акт здачі-приймання остаточного варіанта відеоролика); видаткові накладні на придбаний товар (вапно гідратне, органічна домішка «ультра», цемент білий, двоокис титану. Також податкові накладні: № 31 віл 06.12.11, № 164 від 15.11.11, № 182 від 05.10.11, № 224 від 30.09.11, № 223 від 02.09.11, № 199 від 08.07.2011, № 198 від 08.07.11, № 201 від 29.07.11, № 200 від 29.07.11, № 244 від 30.06.11, № 243 від 30.06.11, № 242 від 30.06.11, № 241 від 30.06.11, № 245 від 30.06.11, № 105 від 30.05.11, № 106 від 30.05.11, № 107 від 31.05.11, № 54 від 31.03.11, № 55 від 31.03.11, № 56 від 31.03.11.

Колегія суддів звертає увагу, що акт перевірки не містить доказів невідповідності наданих позивачем під час перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку приписам п.2 ст. 3, ст. 4, п.1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Досліджені документи бухгалтерського та податкового обліку мають обов'язкові реквізити відповідно до нормативних документів, які регламентують порядок їх складання.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що надані позивачем первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснені господарські операції.

Висновки податкового органу про порушення позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані лише на підставі аналізу Акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача, на переконання судової колегії є необґрунтованими, оскільки результати аналізу фінансово-господарської діяльності контрагента, відповідно до вимог податкового законодавства України, не можуть бути підставами для застосування санкцій щодо позивача.

Колегія суддів звертає увагу, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Враховуючи, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій.

Доказів того, що на момент здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Компанія Грифон Консалт», останнє не було зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та не було платником податку на додану вартість відповідачем не надано. Натомість, в матеріалах справи міститься копія свідоцтва № 100329704 про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Компанія Грифон Консалт».

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції в повній мірі проаналізовано зміст правих норм, викладених у п.п. 138.2 статті 138, пп.139.1.9 пункту 139.1 статті 139, п.п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, надано належну оцінку обставинам справи, в зв'язку з чим, судова колегія підтримує висновок суду першої інстанції про протиправність оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м.Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва 26 вересня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Епель О.В.