Ухвала

від 15.07.2014 по справі 823/2293/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/2293/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гаращенко В.В. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

15 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Епель О.В.,

при секретарі - Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду 19 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Айлін» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Айлін» (далі - позивач, ТОВ «Айлін») звернулося до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі - відповідач, податковий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів від 12.03.2013 за №0001542301 та №0001552301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду 19 вересня 2013 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанова суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, за наявності акту Бориспільської ОДПІ №870/23-1/37391130 від 23.12.2011 призначено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Айлін» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з ТОВ «ТДК «Трейд» у грудні 2010 року в результаті дослідження господарської діяльності позивача виявлені порушення, які зафіксовано в акті №109/22-12/33018402 від 05.03.2013.

Вказаним актом встановлено, що ТОВ «Айлін» в порушення норм пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94/-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на суму 58971 грн. у тому числі за ІV квартал 2010 року на - 58971 грн., а також пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ст. 7 Закону України від 3 квітня 1997 року №168/97/-ВР «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2010 року на загальну суму 47177 грн., в тому числі за грудень 2010 року на - 47177 грн.

В процесі вказаних перевірок відповідачем досліджувалася господарська діяльність позивача на предмет її законності та відповідності вимогам чинного законодавства через взаємовідносини ТОВ «Айлін» та його контрагента ТОВ «ТДК «Трейд», з вивченням наданих всіх запитуваних документів первинного бухгалтерського обліку позивача, на основі яких і відбулося формування показників з податку на додану вартість та податку на прибуток.

12 березня 2013 року на підставі даного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення за №0001542301 та №0001552301, якими позивачу відповідно визначено суми податкових зобов'язань: з податку на прибуток в сумі 58971 грн. основного платежу та 14743 грн. штрафних санкцій, а також з податку на додану вартість в розмірі 47177 грн. основного платежу та 11794 грн. штрафних санкцій.

Вважаючи вказані податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Обговорюючи спірні правовідносини, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно довідки про включення до ЄДРПОУ у видах діяльності ТОВ «Айлін», зокрема значиться виробництво виробів з паперу, картону та інша поліграфічна діяльність, у зв'язку з чим позивачем укладалися договори на виконання замовлень з наведеного виду діяльності.

В результаті виникнення потреби в поставці поліграфічних матеріалів між ТОВ «Айлін» і ТОВ «ТДК «Трейд» укладений договір поставки №01122010 від 01.12.2010.

Виконання умов договору підтверджується наступними документами: податковими накладними за №122101 від 21.12.2010, №120603 від 06.12.2010, видатковими накладними за №РН-0000351 від 23.12.2010, №РН-0000327 від 06.12.2010, №РН-0000328 від 07.12.2010, №РН-0000329 від 07.12.2010, №РН-0000343 від 17.12.2010, №РН-0000031 від 02.02.2011, №РН-0000005 від 11.01.2011, №РН-0000014 від 18.01.2011, №РН-0000019 від 24.01.2011, №РН-0000023 від 28.01.2011, №РН-0000024 від 28.01.2011, а також рахунками-фактури, товарно-транспортними накладними, банківськими платіжними дорученнями.

Колегія суддів звертає увагу, що акт перевірки не містить доказів невідповідності наданих позивачем під час перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку приписам п.2 ст. 3, ст. 4, п.1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Досліджені документи бухгалтерського та податкового обліку мають обов'язкові реквізити відповідно до нормативних документів, які регламентують порядок їх складання.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що надані позивачем первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснені господарські операції.

Висновки податкового органу про порушення позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані лише на підставі аналізу Акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача, на переконання судової колегії є необґрунтованими, оскільки результати аналізу фінансово-господарської діяльності контрагента, відповідно до вимог податкового законодавства України, не можуть бути підставами для застосування санкцій щодо позивача.

Колегія суддів звертає увагу, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Враховуючи, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій.

На момент здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «ТДК «Трейд», останнє було зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було платником податку на додану вартість.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції в повній мірі проаналізовано зміст правих норм, викладених у ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР, ст. 2,3,5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР, надано належну оцінку обставинам справи, в зв'язку з чим, судова колегія підтримує висновок суду першої інстанції про протиправність оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду 19 вересня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Епель О.В.