Ухвала

від 24.07.2014 по справі 826/5542/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5542/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

24 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Губська О.А., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-к апелянта Пироженко С.В.

пр-к позивача Сергєєв П.О.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕС Енд Ті Глобал Сервіс» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.12.2013 р. №102126552201 та №102226552201 -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕС Енд Ті Глобал Сервіс» звернулося в суд з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.12.2013 року №102126552201 та №102226552201.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2014 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення судом першої інстанції матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у період з 14.10.2013 року по 22.11.2013 року ДПІ у Печерському районі проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ЕС Енд Ті Глобал Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки складено Акт від 29.11.2013 року №726/26-55-22-01/34938080, в якому зафіксовано порушення позивачем:

- підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України;

- пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Під час перевірки податковим органом зроблено висновок про відсутність об'єктів оподаткування по господарським операціям, на підстав яких позивачем сформовано відповідні показники податкової звітності, внаслідок їх (операції) нікчемності та, як наслідок, безтоварності.

Висновок податкового органу про безтоварність господарських операцій позивача ґрунтується на актах перевірки та актах про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача ТОВ «УКРТУРПРОМ ВС», ТОВ «МОНТАРІЯ», ТОВ «АЙС-ВОК», ТОВ «СОЛВІ», ПП «ПРОМОУТ СЕРВІС», ТОВ «НЕЗАЛЕЖНА ЕКСПЕРТНО-ПРОМИСЛОВА ГРУПА», ТОВ «ЮРИДИЧНЕ БЮРО «ФЕМІДА-ЦЕНТР», відповідно до яких встановлено відсутність трудових ресурсів, основних засобів, а також відсутність суб'єктів господарювання за адресою реєстрації.

11.12.2013 року відповідачем на підставі акта перевірки прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення:

- № 102226552201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 397626 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 289517 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 108109 грн.;

- № 102126552201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на загальну суму 230272 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 181614 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 48658 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися враховуючи наступні обставини справи.

Відповідно до вимог податкового законодавства правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Не відносяться до валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

Отже, наявність законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту та валових витрат, зокрема податкових накладних, виписаних платником податку, є обов'язковою, для визнання правомірності формування таких за умови, якщо відомості в таких документах відповідають дійсності, і якщо господарські операції мали реальний характер та придбані товари (роботи, послуги) використовувалися у господарській діяльності платника податку.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «УКРТУРПРОМ ВС», ТОВ «МОНТАРІЯ», ТОВ «АЙС-ВОК», ТОВ «СОЛВІ», ПП «ПРОМОУТ СЕРВІС», ТОВ «НЕЗАЛЕЖНА ЕКСПЕРТНО-ПРОМИСЛОВА ГРУПА», ТОВ «ЮРИДИЧНЕ БЮРО «ФЕМІДА-ЦЕНТР» в період, що перевірявся було укладено ряд договорів про надання послуг.

Як встановлено судом першої інстанції, факт надання послуг позивачу за зазначеним зобов'язанням та оплати їх вартості підтверджується документально; господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Доказами господарської операції є первинні документи, які складалися відповідно до вимог діючого законодавства, зокрема: податкові та видаткові накладні, акти приймання-передачі наданих послуг, акти про надання послуг по оренді обладнання.

В рахунок оплати послуг на виконання вищезазначених зобов'язань позивач в безготівковій формі здійснив перерахування грошових коштів, що підтверджується відповідними банківськими виписками.

Позивачем надано докази використання отриманих послуг у подальшій господарській діяльності. Зокрема, придбані послуги у подальшому були використані під час організації та обслуговування конференцій третіх осіб. На підтвердження зазначеного позивачем надано договори укладені з третіми особами, акти здачі-приймання наданих послуг

Відповідачем не надано доказів того, що суми сплаченого (нарахованого) позивачем податку, у зв'язку з придбанням послуг, не підтверджені податковими накладними або останні оформлені з порушенням вимог закону.

Відповідачем не надано будь-яких доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних операцій, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків, не надано доказів на підтвердження доводів щодо відсутності у контрагентів позивача можливостей (технічних, матеріальних, людських ресурсів) на виконання зобов'язань за укладеними договорами.

Також, судом першої інстанції встановлено, що на час здійснення господарських операцій з позивачем, контрагенти останнього були правоздатними та дієздатними юридичними особами, створеними та зареєстрованими у відповідності до чинного законодавства України, доказів того, що позивач знав або міг знати про недостовірність відомостей Єдиного державного реєстру Юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо вказаних юридичних осіб суду не дано.

Зазначене свідчить, що відповідачем не проводилася перевірка щодо реальності здійснених господарських операцій, а лише використовувалася наявна інформація в матеріалах невиїзних перевірок та неможливості проведення зустрічних звірок контрагентів позивача.

Доводи відповідача про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами не підтверджуються об'єктивними доказами та спростовуються матеріалами справи.

Отже, висновки суду першої інстанції щодо правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми сплаченого податку на додану вартість у складі ціни придбаних товарів за податковими накладними, отриманими від контрагента, та включення відповідних витрат до складу валових витрат підприємства є обґрунтованими.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.А.Губська

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 25.07.2014 р.

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Губська О.А.

Парінов А.Б.