ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" липня 2014 р. Справа № 809/2913/13-a
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Боршовського Т.І.
за участю секретаря судового засідання Ферштей А.М.
представника позивача Остапюка М.П.
представника відповідача Сухарського С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод"
до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000672203 та № 0000662203 від 12.06.2013 року,-
ВСТАНОВИВ :
Приватне акціонерне товариство "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" (надалі - позивач, ПАТ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000672203 та № 0000662203 від 12.06.2013 року.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ДПІ в м.Івано-Франківську протиправно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення про донарахування сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 364506 грн. та податку на прибуток на суму 333823 грн., оскільки вони ґрунтується на безпідставних висновках податкового органу, викладених в акті планової виїзної перевірки ПАТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" від 01.04.2013 року про безтоварність операцій щодо придбання в ТОВ "Оріон ЛТД", ТОВ ТД "Лайнер", ПП "Баварія-Ф", ТОВ "Горн", ТОВ "Час Фортуни", ТОВ "Авитек груп ЛТД", ТОВ "Продсервісторг-плюс", ТОВ "Дніпропетровський завод промоснастки", ТОВ "Віп Союз", ПП "Троник", ТОВ "Атака", ТОВ "МОК", ТОВ "Хімпостачсервіс", ФОП ОСОБА_4 та ТОВ "Укр Авто Дизель" товарно-матеріальних цінностей в період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року. Позивач вказує на те, що господарські операції були підтверджені поданими податковому органу первинними бухгалтерськими документами, податковими накладними, виданими зазначеними контрагентами, зауважень до оформлення яких у відповідача під час перевірки не було. Щодо посилань податкового органу на неподання позивачем під час проведення перевірки перевізних документів, то позивач вказав на те, що відповідачем не враховано, що в абсолютній більшості операцій доставка здійснювалась продавцями і чинним законодавством України на покупця не покладено обов'язку вимагати та зберігати такі документи. В решті поставок, то позивач вказав на те, що їх доставка здійснювалася, враховуючи малогабаритність товарів, приватними перевізниками, поштою, що підтверджується відповідними накладними, квитанціями про оплату, показами свідків - працівників підприємства, які замовляти товар та його безпосередньо отримували. Також позивач вказує на те, що всі отримані товарно-матеріальні цінності були оприбутковані на склад підприємства та використані у власній в господарській діяльності, в підтвердження чого посилається на картки складського обліку, прихідні ордери, договори та видаткові накладні по ремонту залізничного транспорту. Також позивач звертає увагу суду на те, що по вказаних фінансово-господарських операціях проводилась ревізія Державною фінансовою інспекцією в Івано-Франківській області, за результати якої підтверджено здійснення вказаних операцій, зокрема, в результаті проведеної інвентаризації встановлено наявність на час її проведення значної частині придбаних товарно-матеріальних цінностей у вищевказаних постачальників. Також позивач посилається на те, що доводи ДПІ у м. Івано-Франківську про те, що в контрагентів позивача відсутні у достатній кількості трудові ресурси, транспортні засоби, виробничі потужності для здійснення господарської діяльності, є припущеннями відповідача, оскільки як видно з акту перевірки, вказані обставини ним фактично не перевірялися, докази в підтвердження вказаного відсутні, при цьому, відповідач фактично використав лише акти перевірок чи акти про неможливість проведення перевірок вказаних контрагентів, з яких також не видно, що вказані обставини досліджувались. Окрім цього, позивач зазначає про те, що вказані доводи податкового органу фактично є ознаками складу кримінального правопорушення, передбачено ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво), єдиним допустимим доказом в підтвердження чого є вирок суду в кримінальній справі, однак під час проведення перевірки у відповідача таких судових рішень не було. Натомість здійснення господарських операцій в спірний період його контрагентами підтверджується рішеннями адміністративних та господарських судів, копії яких долучено до матеріалів справи. Також позивач звертає увагу суду на те, що податковий орган, посилаючись в акті на неможливість здійснення контрагентами позивача спірних операцій, які є об'єктом оподаткування, через відсутність в них як матеріальних, так і людських ресурсів на їх проведення, в той же час в акті перевірки не визнав лише частину таких операцій за участі вказаних продавців, а в подальшому, під час адміністративного оскарження, рішенням від 11.06.2013 року також визнав частину операцій з ТОВ "Продсервісторг-плюс", ТОВ "Час Фортуни", ТОВ "Оріон ЛТД", ПП "Троник", та повністю виключив нарахування грошових зобов'язань по ТОВ "Горн" та ТОВ "Хімпостачсервіс".
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених в письмовому запереченні проти позову від 23.10.2013 року. Зокрема, зазначив про те, що перевіркою, з врахуванням рішення Головного управління Міндоходів України в Івано-Франківській області від 14.06.2013 року, не підтверджено фактичне здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) від постачальників: ТОВ "Оріон ЛТД", ТОВ ТД "Лайнер", ПП "Баварія-Ф", ТОВ "Час Фортуни", ТОВ "Авитек груп ЛТД", ТОВ "ТД Продсервісторг-плюс", ТОВ "Дніпропетровський завод промоснастки", ТОВ "Віп Союз", ПП "Троник", ТОВ "Атака", ТОВ "МОК", ФОП ОСОБА_4 та ТОВ "Укр Авто Дизель". Таким чином, відповідач вважає, що перевіркою доведено з посиланням на акти перевірок вищевказаних контрагентів позивача, інформаційні бази даних Міндоходів України, враховуючи не подання позивачем під час проведення перевірки перевізних документів в підтвердження руху товарно-матеріальних цінностей до нього від продавців, що фінансово-господарські операції з вказаними контрагентами спрямовані на отримання позивачем податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. Підсумовуючи вищевказане, відповідач зазначає, що податковим органом правомірно донараховано позивачу оскарженими податковими повідомленнями-рішеннями грошові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток. За наведеного, представник відповідача просив в задоволенні позові відмовити.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, судом встановлено наступне.
Приватне акціонерне товариство "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" зареєстроване 27.04.2001 року як юридична особа, ідентифікаційний код 13655435, засновник - Міністерство інфраструктури України, місце знаходження: 76000, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Залізнична, 22, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отриманою з офіційного веб-сайту технічного адміністратора вказаного реєстру: http://irc.gov.ua/ua. Окрім цього, як вбачається з вказаного Реєстру, основним видом діяльності позивача по КВЕД 33.17 є ремонт і технічне обслуговування інших транспортних засобів.
Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м.Івано-Франківську проведена планова виїзна перевірка Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2012 року.
За наслідками проведеної перевірки складено акт за № 2709/22-3/13655435 від 01.04.2013 року, згідно висновків якого встановлено порушення ПАТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" вимог податкового законодавства:
1. п. 198.1, п. 198.2 ст.198; п.201.1., п.201.4 ст.201 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ (зі змінами і доповненнями), ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. № 996-ХІV із змінами та доповненнями, пп. 1.2 п. 1, пп. 2.1, пп. 2.4, пп. 2.5 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за № 168/704, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 262 001 грн., в т.ч. в квітні 2011р. - 917 грн., травні 2011р. - 12 542 грн., червні 2011р. - 6 230 грн., липні 2011р. - 1 665 грн., жовтні 2011р. - 4 039 грн., листопаді 2011р. - 41 412 грн., грудні 2011р. - 25 151 грн., січні 2012р. - 76 459 грн., лютий 2012р. - 19 191 грн., березень 2012р. - 30 700 грн., квітень 2012р. - 42 257 грн., травень 2012р. - 1 438 грн.
2. п.п 138.1.1 п.138.1 ст. 138, п.138.2, п. 138.4 ст.138 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996- XIV із змінами та доповненнями, п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1 п. 2, п. 2.15,п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 267 161 грн., у тому числі: за 2-4 квартали 2011 року в сумі 95 809 грн., а саме: за 2 квартал 2011 року заниження - 22 643 грн., за 2-3 квартал 2011 року заниження - 24 558 грн., за 2-4 квартал 2011 року заниження - 95 809 грн., за 1 квартал 2012 року заниження - 125 472грн., за півріччя 2012 року заниження - 171 352 грн., за 3 квартали 2012 року заниження - 171 352 грн., за 2012 рік заниження в сумі 171 352 грн.
На підставі вищевказаного акту перевірки, відповідачем 01.04.2012 року прийнято податкові повідомлення-рішення:
№ 0000352203 від 16.04.2013 року, яким визначено позивачу грошові зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 352837 грн. (267161 грн. за основним платежем та 85676 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями(штрафами);
№ 0000362203 від 16.04.2013 року, яким визначено позивачу грошові зобов'язання про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 383158 грн. (262001 грн. за основним платежем та 121157 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями(штрафами).
ПАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" в порядку адміністративного оскарження подало до Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області скаргу № 668/04 від 26.04.2013 року на вищевказані податкові повідомлення-рішення та акт перевірки № 2709/22-3/13655435 від 01.04.2013 року.
Рішенням від 11.06.2013 року № 93/10/09-19-10-0219/143/351 Головне управління Міндоходів в Івано-Франківській області скасувало податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Івано-Франківську від 16.04.2013 року № 0000352203 та № 0000362203 в частині визнання суми грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем в сумі 14107 грн., за штрафною (фінансовою) санкцією в сумі 4907 грн. та в частині визнання суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем в сумі 13079 грн., штрафною (фінансовою) санкцією в сумі 5573 грн., а скаргу ПАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" в іншій частині залишило без задоволення.
На підставі акта перевірки № 2709/22-3/13655435 від 01.04.2013 року та рішення № 93/10/09-19-10-0219/143/351 від 11.06.2013 року ДПІ у м. Івано-Франківську винесено нові податкові повідомлення-рішення:
№ 0000672203 від 12.06.2013 року (форма «Р») про визначення грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на суму 333823,00 грн. (253054 грн. за основним платежем та 80769 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
№ 0000662203 від 12.06.2013 року (форма «Р») про визначення грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 364506,00 грн. (248922 грн. за основним платежем та 115584 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
05.07.2013 року ПАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" подано повторну скаргу (доповнення) про скасування податкових повідомлень-рішення ДПІ у м. Івано-Франківську № 0000672203 та № 0000662203 від 12.06.2013 року, яка згідно листа Міністерства доходів і зборів України від 04.09.2013 року залишена без розгляду, з роз'ясненням права на оскарження вказаних рішень відповідача до суду.
Судом встановлено, що планова виїзна перевірка позивача проводилась згідно направлень від 08.02.2013 року № 00000246, № 00000262, № 00000247, № 00000250, № 00000248 та № 00000249 на підставі п. 75.1 ст. 75, п. 77.1 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 глави 8 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання та наказів ДПІ у м. Івано-Франківську від 31.01.2013 року № 196, від 08.02.2013 року № 274, від 11.03.2013 року № 544, за присутності представника позивача в період з 11.02.2013 року по 11.03.2013 року. Представник позивача в судовому засідання не заперечив вказаних обставин.
Позивачем в позовній заяві не оспорювалися підстави та порядок проведення даної перевірки. Обставин порушення чинного законодавства, підстав та порядку її проведенні судом не встановлено.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував такі обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Згідно з п. 135.1 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті та інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
При цьому, відповідно до норм п. 135.1 та 135.4 ст. 135 ПК України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг. Датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та статті 159 цього Кодексу.
При цьому, відповідно до положень п. 135.2 ст. 135 цього Кодексу, доходи, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Правове поняття «витрат» в податковому законодавстві визначено в п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України, а саме: витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником)
Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Згідно п. 138.4 ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Пунктом 138.6 ст. 138 Кодексу передбачено, що собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.
При цьому, відповідно до положень абзацу 1 п. 138.2 ст. 138 цього Кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Згідно п. 152.1 ст. 152 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. При цьому, в розумінні ст. 149 цього кодексу, податковою базою для цілей цього розділу визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135 - 137 та 138 - 143 цього Кодексу.
За змістом статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, для перевірки правильності нарахування та сплати позивачем податку на прибуток підприємств за спірний період, необхідно встановити правильність визначення платником своїх доходів та витрат в їх грошовому вираженні, виходячи з господарських операцій, які він здійснював. Необхідною умовою для встановлення факту отримання платником доходу та понесення витрат, є їх підтверджується відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. При цьому, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Зокрема, як вбачається з порівняльної оцінки поданих позивачем декларацій з податку на прибуток за 2011-2012 роки та акту перевірки позивача від 01.04.2013 року, відповідач дійшов висновку про те, що при декларуванні витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року, позивачем завищено валові витрати, відображені в складі собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), а саме: в 2 кварталі 2011 року на суму 98447 грн., 2-3 квартал 2011 року на суму 106772 грн., 2-4 квартали 2011 року на суму 416562 грн., 1 квартал 2012 року на суму 597485 грн., 1 півріччя 2012 року на суму 815960 грн., всього на суму 1232522 грн.
В акті перевірки позивача від 01.04.2013 року, відповідачем не визнано господарські операції, витрати по яких відображені у складі собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) по взаємовідносинах з ТОВ "Оріон", ТОВ ТД "Лайнер", ПП "Баварія-Ф", ТОВ "Час Фортуни", ТОВ "Авитек груп ЛТД", ТОВ "ТД Продсервісторг-плюс", ТОВ "Дніпропетровський завод промоснастки", ТОВ "Віп Союз", ПП "Троник", ТОВ "Атака", ТОВ "МОК", ФОП ОСОБА_4 та ТОВ "Укравтодизель".
Досліджуючи факти вчинення господарських операцій з вищевказаними контрагентами та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, судом встановлено таке.
Щодо обставин здійснення господарських операцій по придбанню товарів (робіт, послуг) у ТОВ "ТД "Лайнер" (код ЄДРПОУ 33184456), то судом встановлено, що між ПАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» та ТОВ «ТД Лайнер» укладено договір від 17.05.2011 № 138/11, згідно умов п. 1.1 якого, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а замовник прийняти й оплатити продукцію в асортименті та кількості відповідно до специфікації, яка є невід'ємною частиною договору: лампа генератора ГУ23А 1шт. на суму 26004,0 грн. (в т.ч. ПДВ 4334 грн.). Поставка продукції здійснюється автомобільним транспортом на умовах DАР (склад Замовника, вул. Залізнична, 22 м. Івано-Франківськ) відповідно до умов ІНКОТЕМС редакція 2010 року), тобто обов'язок транспортування товару покладено на продавця. На виконання вказаного договору, згідно накладної від 06.06.2011 № 56 ПАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» через свого представника ОСОБА_6. по довіреності отримано від ТОВ «ТД Лайнер» лампу генераторну ГУ23А в кількості 1 шт. на суму 26004 грн. (з ПДВ), та платіжним дорученням № 2254 від 06.06.2011 року повністю оплачено за товар. Також позивачу видано податкову накладну № 56 від 06.06.2011 року. Зазначену лампу генераторну ГУ23А оприбутковано на склад відповідно до прихідного ордеру № 677 та оформлено картку складського обліку товарно-матеріальних цінностей № 24 типової форми № М-17, за підписом матеріально відповідальної особи - комірника ОСОБА_7 згідно договору про повну матеріальну відповідальність від 16.01.2004 року. Видача проведена на підставі замовлення № 1, форми ФМУ № 21М (№ 20614 - ремонт високочастотної установки ТВЧ-4 (том 3, а.с. 3-12, том 7, а.с. 2).
Щодо обставин здійснення господарських операцій по придбанню товарів (робіт, послуг) з ТОВ «Дніпропетровський завод промислової оснастки» (код ЄДРПОУ 32897053), то судом встановлено, що між ПАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» та ТОВ «Дніпропетровський завод промислової оснастки» укладено договір від 04.01.2012 № 03/12, згідно п. 1.1 якого, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність позивача двигун ЯМЗ 238М2 та КПП 23 6П, які будуть встановлені на рухомий склад залізничного транспорту, а замовник прийняти й оплатити продукцію в асортименті та кількості відповідно до специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору. Згідно п. 4.1 Договору поставка продукції здійснюється Постачальником автомобільним транспортом на склад Замовника (вул. Залізнична, 22 м. Івано-Франківськ), тобто обов'язок транспортування товару покладено на продавця. На виконання вищевказаного договору, згідно накладної від 05.01.2012 № РН-0000002, ПАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» отримало від ТОВ «Дніпропетровський завод промислової оснастки» через представника по довіреності ОСОБА_6 двигун ЯМЗ 238М2 та КПП 236П на суму 99999 грн. (з ПДВ). За одержані товарно-матеріальні цінності позивачем оплачено кошти в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 33 від 05.01.2012 року. Також в підтвердження поставки суду подано копію податкової накладної № 1 від 05.01.2012 року. Вищевказані товарно-матеріальні цінності оприбутковано на склад, що підтверджується прихідним ордером № 47 та картками складського обліку матеріалів № 2 та № 20, типової форми № М-17. Видача товарно-матеріальних цінностей на виробництво проведена на підставі замовлень форми ФМУ № 21М (том 3, а.с.15-28) .
Щодо обставин здійснення господарських операцій по придбанню товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Атака» (код ЄДРПОУ 30658663), то судом встановлено, що позивачем з даним постачальником укладено договір № 265/11 від 08.12.2011 року, згідно п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а Замовник прийняти й оплатити продукцію в асортименті та кількості відповідно до Специфікацій, які є невід'ємною частиною вищевказаного договору. Крім того, укладено додаткові угоди до договору № 265/11 від 08.12.2011 року, а саме: № 1 від 06.04.2012 року на суму 36525,84 грн., № 2 від 27.07.2012 року на суму 38041,08 грн., № 3 від 23.08.2012 року на суму 57879,96 грн., № 4 від 17.09.2012 на суму 59171,64 грн. та № 5 від 25.10.2012 року на суму 73904,52 грн. Судом встановлено, що на виконання вищевказаного договору, позивачем отримано від ТОВ «Атака» через представника по довіреності ОСОБА_6. по накладних № РН-0000066 від 15.12.2012 року та № РН-0000078 від 29.12.2011 року товарно-матеріальні цінності на загальну суму 15320,76 грн. На вказану поставку товару продавцем виписано податкові накладні № 27 від 28.12.2011 року та № 15 від 14.12.2011 року. За одержані товарно-матеріальні цінності позивач провів оплату, що підтверджується платіжними дорученнями № 259 від 28.12.2001 року, № 5073 від 14.12.2011 року, № 2198 від 07.12.2012 року, копії яких знаходяться в матеріалах справи. Вищевказані товарно-матеріальні цінності оприбутковано на склад, що підтверджується прихідними ордерами № 1269 та № 1350, а також картками складського обліку матеріалів №№ 8, 10, 12, 15, 16, 19, 40, 46, типової форми № М-17. В подальшому згідно замовлень форми ФМУ № 2М зазначені товарно-матеріальні цінності передані на виробництво для їх використання в ремонті компресорів (том 3, а.с.31-62, том. 7, а.с. 30, 31).
Також в підтвердження факту реальності вчинення вищевказаних операцій, позивачем подано суду квитанції №№ 016916 та № 082936 про оплату ФОП ОСОБА_8 за доставку товару від ТОВ «Атака». Окрім цього, в підтвердження цих обставин також подано суду довідку Державної фінансової інспекції в Харківській області від 28.08.2013 року № 18-20/40, за результатами зустрічної звірки ТОВ «Атака», проведеної на вимогу Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області, а також акт цієї фінансової інспекції № 05-21/08 від 06.09.2013 року. Також позивач вказав на те, що за даними інвентаризації, проведеної на вимогу Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області, на складі підприємства станом на 02.09.2013 року знаходилась частина товарно-матеріальних цінностей, придбаних в ТОВ «Атака», що підтверджується відповідними інвентаризаційними описами №№ 1-3 (том 2, а.с. 196-223, том 7, а.с. 32-36, 112, 113). Факт отримання товару від ТОВ «Атака» в судовому засіданні підтвердив допитаний як свідок ОСОБА_6
Щодо обставин здійснення господарських операцій по придбанню товарів (робіт, послуг) з ТОВ «Укр Авто Дизель» (код ЄДРПОУ 37733144), то судом встановлено таке.
Між позивачем як замовником та ТОВ «Укр Авто Дизель» укладено договір поставки товарно-матеріальних цінностей № 78/12 від 26.03.2012 року на суму 330000,0 грн., згідно п. 1.1 якого, ТОВ «Укр Авто Дизель» зобов'язується поставити замовникові товари, зазначені в специфікаціях (двигуни поршневі внутрішнього згоряння в кількості 2-х штук, запасні частини), а замовник - прийняти й оплатити такі товари. Згідно п. 5.2 Договору поставка здійснюється на умовах DDР (склад Замовника, вул. Залізнична,22 м. Івано-Франківськ) відповідно до умов ІНКОТЕМС редакція 2010 року), тобто обов'язок транспортування товару покладено на продавця. При цьому, також слід зазначити про те, що в акті перевірки від 01.04.2013 року відповідач помилково посилається товару на договір № 111012-1 від 11.10.2012 року з у мовами поставки склад постачальника, оскільки він не стосується спірних операцій, які мали місце в лютому-квітні 2012 року. Відповідно до накладних № 23 від 21.02.2012 року, № 36 від 24.03.2012 року, № 49 від 24.03.2012 року, № 67 від 26.04.2012 року позивач отримав від ТОВ «Укр Авто Дизель» через представника по довіреності ОСОБА_6. товарно-матеріальні цінності та послуги на загальну суму 420000,68 грн. (з ПДВ). Також позивач отримав від постачальника податкові накладні № 26 від 24.03.2012 року, № 25 від 26.04.2012 року, № 25 від 26.02.2012 року, № 14 від 15.02.2012 року, № 18 від 21.02.2012 року. За отримані товарно-матеріальні цінності та послуги позивач оплатив ТОВ «Укр Авто Дизель» кошти в повному розмірі, що підтверджується платіжними дорученнями № 640, 355, 354, 375, 473, 453, 452, 754, 860. Вищевказані товарно-матеріальні цінності оприбутковано на склад, що підтверджується прихідними ордерами № 88, 518, 331, а також картками складського обліку матеріалів №№ 2, 7, 8, 9, 10, 44, 46 типової форми № М-17. Видача товарно-матеріальних цінностей на виробництво для подальшого їх використання в ремонті дрезин та автомотрис ДГКу-4678, АГВ-204, АГВ-192 проведена на підставі замовлень форми ФМУ № 21М за №№ 37, 40, 20, 21, 26, 25, 36 (том 3, а.с.65-99).
Щодо обставин здійснення господарських операцій по придбанню товарів (робіт, послуг) з ТОВ «Віп Союз» (код ЄДРПОУ 37240791), то судом встановлено, що висновки відповідача ґрунтуються на тому, що позивачем до перевірки не подано документів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей від постачальника до покупця; відповідно до даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено розбіжності між ПАТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" та ТОВ «Віп Союз» в жовтні 2011 року в сумі 1030 грн. Судом встановлено, що згідно накладної від 24.10.2011 року № РН-0000735 ПАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» отримало від ТОВ «Віп Союз» через свого представника по довіреності ОСОБА_9 товарно-матеріальні цінності (інструмент) на суму 6178,80 грн. (з ПДВ), за що оплачено 6000,0 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 4470, 52, 437. Також на вказану операцію позивачу видано податкову накладну № 100 від 24.10.2011 року. Вищевказані товарно-матеріальні цінності оприбутковано на склад, що підтверджується прихідним ордером № 146 та заповнено картку складського обліку типової форми № М-17. Вказані товарно-матеріальні цінності відповідно до замовлень №№ 39, 40, 54, 180, 230 передано на виробництво (том 3, а.с. 105-113).
Також в підтвердження факту вчинення вищевказаних господарських операцій, позивачем подано суду рахунок-фактуру та квитанцію про оплату за доставку товару від ТОВ «Віп Союз». Окрім цього, за даними інвентаризації, проведеної на вимогу Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області, на складі підприємства станом на 02.09.2013 року знаходилась частина товарно-матеріальних цінностей, придбаних в ТОВ «Віп Союз», що підтверджується відповідними інвентаризаційними описами №№ 1-3 (том 2, а.с. 196-223, том 7, а.с. 54-55). Факт отримання товару особисто від ТОВ «Віп Союз» в судовому засіданні підтвердив допитаний як свідок ОСОБА_9
Щодо обставин здійснення господарських операцій по придбанню товарів (робіт, послуг) з ТОВ «Продсервісторг-плюс» (код ЄДРПОУ 32001026), то судом встановлено, що між ПАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» та ТОВ «Продсервісторг-плюс» укладено договір № 114/12 від 25.04.2012 року на суму 12365,00 грн. (з ПДВ), згідно п. 1.1. якого, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а замовник (позивач у справі) прийняти й оплатити продукцію в асортименті та кількості відповідно до специфікацій, які є невід'ємною частиною вищевказаного договору. Згідно п. 4.1 цього Договору, поставка здійснюється на склад Замовника, тобто обов'язок транспортування товару покладено на продавця. Також судом встановлено, що на виконання вище вказаного Договору, ПАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» отримало від ТОВ «ТД «Продсервісторг-плюс» по видатковій накладній від 25.04.2012 року через представника по довіреності ОСОБА_6. товарно-матеріальні цінності на суму 12365,00 грн. (з ПДВ), за що оплачено повністю, що підтверджується платіжним дорученням № 69 від 04.05.2012 року. Також позивачем отримано податку накладну № 117 від 25.04.2012 року. Вищевказані товарно-матеріальні цінності оприбутковано на склад, що підтверджується прихідним ордером № 440, а також карткою складського обліку матеріалів типової форми №М-17. Видача товарно-матеріальних цінностей на виробництво для ремонту дрезин та автомотриси АГВ-204 проведена на підставі замовлення № 6 форми ФМУ № 21М (том 3, а.с. 115-122). Факт отримання товару від ТОВ «ТД «Продсервісторг-плюс» в судовому засіданні підтвердив допитаний як свідок ОСОБА_9
Щодо посилань відповідача в акті перевірки від 01.04.2013 року на висновки, викладені в «Акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ТД Продсервісторг-плюс» (код ЄДРПОУ 32001026) з питань підтвердження відомостей по взаєморозрахунках з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за період з 01.01.20012 року по 30.04.2012 року» від 19.06.2012 року № 609-22-40/32001026, складеним ДПІ в Шевченківському районі місті Києва, про те, що вказане підприємство має ознаки фіктивності, оскільки не знаходиться за місцем державної реєстрації, що згідно пояснень директора вказаного товариства Закатєєва А.І., викладеного в службові записці від 11.06.2012 року 1033/ДПІ/07-10/3, зазначена фізична особа не має відношення до фінансово-господарської діяльності цього товариства, то на вимогу суду відповідачем не подано вироку суду в кримінальній справі, яким би було встановлено факт фіктивного підприємництва щодо ТОВ «Продсервісторг-плюс». За таких обставин, сам по собі акт податкового органу про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТД «Продсервісторг-плюс», за відсутності поданих суду допустимих доказів обставин на які в ньому йде посилання, не може бути підставою для висновку про безтоварний характер господарських операцій позивача з вказаним постачальником.
Окрім цього, слід зазначити, що вищестоячий контролюючий орган - Головне управління Міндоходів в Івано-Франківській області в рішенні № 93/10/09-19-10-0219/143/351 від 11.06.2013 року, не дивлячись на відсилочні посилання в акті перевірки позивача на ознаки фіктивності підприємницької діяльності ТОВ «ТД Продсевісторг-плюс» та неможливість здійснення ним господарської діяльності через відсутність в нього відповідних матеріальних та людських ресурсів, в той же час зменшило донарахування позивачу грошових зобов'язань по операціях з ТОВ «ТД Продсервісторг-плюс» за лютий 2012 року на суму 4252 грн.
Також судом встановлено, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від січня 2014 року, якою залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 10.07.2013 року, спростовано доводи податкового органу про неможливість здійснення ТОВ «ТД Продсервісторг-плюс» господарських операцій по поставці ТОВ «Компанія Центр-Сітка» товару в березні 2012 року, який також ґрунтувався на висновках акта про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ТД Продсервісторг-плюс» (код ЄДРПОУ 32001026) з питань підтвердження відомостей по взаєморозрахунках з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за період з 01.01.20012 року по 30.04.2012 року» від 19.06.2012 року № 609-22-40/32001026.
Щодо обставин здійснення господарських операцій по придбанню товарів (робіт, послуг) з ПП «Баварія-Ф» (код ЄДРПОУ 31635757), то судом встановлено, що між ПАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» (далі - Замовник), та ПП «Баварія-Ф» (далі - Постачальник) укладено договір № 195/11 від 06.07.2011 року, згідно п. 1.1 якого, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а замовник прийняти й оплатити продукцію в асортименті та кількості відповідно до специфікацій, які є невід'ємною його частиною. Сума даного договору складає 75000,00 грн. (з ПДВ) (п. 3.3 Договору). Специфікацією № 1 від 06.07.2011 року до договору передбачено поставку товару: пускачів ПМЛ-4100 36в, МП 12-040602УХЛ4 36В, автоматичних вимикачів АЕ2046 63А, № АЕ 2056 100А, всього на суму 62300,26 грн. Згідно видаткових накладних від 04.10.2011 року № РН-0410-12 та від 14.10.2011 року № РН-1410-11 ПАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» отримано через представника по довіреності ОСОБА_12 від ПП «Баварія-Ф» товарно-матеріальні цінності: пускачі ПМЛ-4100 36в, МП 12-040602УХЛ4 36В, автоматичні вимикачі АЕ2046 63А, № АЕ 2056 100А, термопара ТХА-2388 на загальну суму 11771,06 грн. (з ПДВ), за що оплачено повністю, що підтверджується платіжними дорученнями № 4342 від 07.10.2011 року та від 12.10.2011року. Також позивачу видано постачальником податкові накладні № 42 від 04.10.2011 року та № 167 від 12.10.2011 року. Вищевказані товарно-матеріальні цінності оприбутковано на склад, що підтверджується прихідними ордерами № 1059 та № 1097, а також картками складського обліку матеріалів № 8, 10, 21 типової форми № М-17. Видача товарно-матеріальних цінностей на виробництво для подальшого їх використання в ремонті дрезини ДГКу-4478 та ДГКу-2393 проведена на підставі замовлень форми ФМУ №21М, а саме: № 1, 2, 120, 120, 37, 121, 37, 2, 121, 38, 38) (том 3 а.с.124-141). Також в підтвердження факту реальності вчинення вищевказаних операцій, позивачем подано суду квитанції від 27.10.2011 року, від 11.10.2011 року про оплату за доставку товару від ПП «Баварія-Ф».
Щодо обставин здійснення господарських операцій по придбанню товарів (робіт, послуг) з ФОП ОСОБА_4 (реєстраційний номер НОМЕР_5), то судом встановлено, що між ПАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» (далі - Замовник), та ФОП ОСОБА_4 (далі - Постачальник) укладено договір № 48/11 від 28.01.2011 року, згідно п. 1.1. якого, Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а замовник прийняти й оплатити продукцію в асортименті, та кількості відповідно до специфікацій, які є невід'ємною частиною вищевказаного договору. Поставка здійснюється на склад Замовника. Згідно специфікації № 1 від 28.01.2011 року до цього Договору, асортимент товару: автоматичні пускачі та вимикачі АЕ 2046 63 А, АЕ 2056 10А, 4100 36 В, 3500 36В, А 50-ЗМТ 32А, всього на суму 51731,76 грн. з ПДВ. Згідно накладної № 24 від 29.04.2011 року ПАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» отримало від ФОП ОСОБА_4 через представника по довіреності ОСОБА_12 товарно-матеріальні цінності на загальну суму 3845,53 грн. (з ПДВ), за що оплачено кошти повністю, що підтверджується платіжним дорученням № 1526 від 28.04.2011 року. Також позивачу видано податкову накладну № 35 від 29.04.2011 року. Вищевказані товарно-матеріальні цінності оприбутковано на склад, що підтверджується прихідним ордером № 561, а також картками складського обліку матеріалів № 2, 5, 21, 22 типової форми №М-17. Видача товарно-матеріальних цінностей на виробництво для подальшого їх використання в ремонті дрезини ДГКу-3581 проведена на підставі замовлень форми ФМУ №21М за №№ 37, 38, 120, 121 (том 3, а.с.144-157).
Щодо обставин здійснення господарських операцій по придбанню товарів (робіт, послуг) з ТОВ "Час Фортуни" (код ЄДРПОУ 35468960), то судом встановлено, що між ПАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» (далі - Замовник) та ТОВ «Час Фортуни» (далі - Учасник) укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 228/11 від 27.09.2011 року, згідно п. 1.1. якого, Учасник зобов'язується у 2011 році поставити замовникові товари, зазначені в специфікації (генератор синхронний трьохфазний типу УСС5-91-4У2), а замовник - прийняти і оплатити такі товари. Ціна договору складає 237000,00 грн. з ПДВ. (п. 3.1 Договору). Поставка здійснюється на склад Замовника (п. 5.3 Договору). Судом також встановлено, що на виконання вищевказаного Договору згідно накладної № РН-00118 від 28.11.2011 року ПАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» отримало від ТОВ «Час Фортуни» через представника по довіреності ОСОБА_12 генератор синхронний трьохфазний типу УСС5-91-4У2 в кількості 1 шт. на суму 59250,0 грн. (з ПДВ), за що оплачено кошти повністю, що підтверджується платіжним дорученням № 845 від 11.03.2013 року. Також позивачу видано податкову накладну № 14 від 28.11.2011 року. Вищевказані товарно-матеріальні цінності оприбутковано на склад, що підтверджується прихідним ордером № 485, а також карткою складського обліку матеріалів форми №М-17. Видача товарно-матеріальних цінностей проведена на підставі замовлення Форми ФМУ №21М для подальшого їх використання в ремонті дрезини АДМ-311 (том 3 а.с.160-166).
Окрім цього, в підтвердження обставин вчинення вказаних господарських операцій позивачем також подано суду довідку Державної фінансової інспекції в Херсонській області від 21.08.2013 року № 06-18/37, за результатами зустрічної звірки ТОВ «Час Фортуни» проведеної на вимогу Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області, а також акт цієї фінансової інспекції № 05-21/08 від 06.09.2013 року. Також позивач вказав на те, що за даними інвентаризації, проведеної на вимогу Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області, на складі підприємства станом на 02.09.2013 року знаходилась частина товарно-матеріальних цінностей, придбаних в ТОВ «Час Фортуни», що підтверджується відповідними інвентаризаційними описами №№ 1-3 (том 2, а.с. 196-223, том 7, а.с. 139-141).
Також судом встановлено, що рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 15.11.2013 року та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.01.2014 року справі № 5010/1214/2012-27/60 за позовом ТОВ «Час Фортуни» до ПАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» стягнено з позивача борг в зв'язку з невиконанням ним договірних зобов'язань по оплаті за поставлений товар по накладній № РН-00118 від 28.11.2011 року згідно договору № 228/11 від 27.09.2011 року. Вказані обставини в силу положень ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають доведенню при вирішенні даної адміністративної справи (том 7, а.с. 71-83, 142).
Щодо обставин здійснення господарських операцій по придбанню товарів (робіт, послуг) з ТОВ «Авитек Груп ЛТД» (код ЄДРПОУ 37046350), то судом встановлено, що висновки відповідача ґрунтуються на тому, що: позивачем до перевірки не подано документів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей від постачальника до покупця; відповідно до даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є розбіжності між ПАТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" та ТОВ «Авитек Груп ЛТД» в червні 2011 року в сумі 736 грн.; згідно акта Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києві від 29.08.2011 року № 1198/23-3/37046350 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Авитек Груп ЛТД», код за ЄДРПОУ 37046350, з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.06.2011 по 30.06.2011 року» ТОВ «Авитек Груп ЛТД» відсутнє за адресою державної реєстрації місцезнаходження, а директор товариства не має відношення до його фінансово-господарської діяльності.
Судом встановлено, що згідно видаткової накладної № 679 від 24.06.2011 року, ПАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» отримало від ТОВ «Авитек груп ЛТД» через ОСОБА_9 товарно-матеріальні цінності (електрокорунд норм. 14А у зерні 2 мм., круг абразивний ПП 400*40*203 54С 80Н СТ 1Б, ПП 150*25*32 14А 63Н СТ1 Б), всього на загальну суму 4416,0 грн. (з ПДВ), за що оплачено повністю, що підтверджується платіжними дорученнями № 2610 від 24.06.2011 року, № 2736 від 05.07.2011 року. Також позивач отримав податкову накладну № 679 від 24.06.2011 року. Вищевказані товарно-матеріальні цінності оприбутковано на склад, що підтверджується прихідним ордером № 82 та картками складського обліку матеріалів типової форми №М-17. Видача товарно-матеріальних цінностей на виробництво проведена на підставі замовлень № 70, 73, 74, 76, 78, 98, 109, 122, форми ФМУ № 21М (том 4, а.с.90-100). Також в підтвердження факту реальності вчинення вищевказаних операцій, позивачем подано суду квитанцію від 25.06.2011 року № 0955290 про оплату за доставку товару ТОВ «Авитек груп ЛТД».
Факт отримання товару від ТОВ «Авитек груп ЛТД» в судовому засіданні підтвердив допитаний як свідок ОСОБА_9
Щодо посилань відповідача в акті перевірки від 01.04.2013 року на висновки, викладені в акті Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києві від 29.08.2011 року № 1198/23-3/37046350 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Авитек Груп ЛТД», код за ЄДРПОУ 37046350, з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.06.2011 по 30.06.2011 року» про те, що вказане підприємство має ознаки фіктивності, оскільки не знаходиться за місцем державної реєстрації, немає матеріальних та трудових ресурсів для здійснення господарських операцій, а також, що згідно пояснень директора вказаного товариства Мартинюка А.Ф., викладеного в службовій записці ГВПМ ДПІ в Печерському районі м.Києва від 31.05.2011 року № 6512/26-06/51, зазначена фізична особа не має відношення до фінансово-господарської діяльності цього товариства, то суд зазначає про те, що на його вимогу відповідачем не подано суду допустимого доказу вказаної обставини: вироку суду в кримінальному провадженні, яким би було встановлено факт фіктивного підприємництва щодо ТОВ «Авитек Груп ЛТД»; доказів документального дослідження податковим органом фактичної діяльності вказаного контрагента позивача, як от наявності нерухомого та рухомого майна, руху коштів по його банківському рахунку в ПАТ «АБ Бізнес Стандарт», зокрема, на предмет оплати орендованого майна, транспортних засобів, оплату праці найманих працівників, на оплату послуг по інших правочинах, пов'язаних з можливістю вчинення спірних господарських операцій. За таких обставин, сам по собі акт податкового органу про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «ТД «Продсервісторг-плюс» за відсутності поданих суду допустимих на належних доказів обставин на які він в ньому посилається, не може бути підставою для висновку про безтоварний характер господарських операцій позивача з вказаним постачальником.
Щодо обставин здійснення господарських операцій по придбанню товарів (робіт, послуг) з ПП "Троник" (код ЄДРПОУ 32548833), то судом встановлено, що між ПАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» (далі - Замовник) та ПП "Троник" (далі - Постачальник) укладено договір поставки товарно-матеріальних цінностей № 30/12 від 17.01.2012 року на суму 87261,66 грн., згідно п. 1.1. якого, Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а Замовник прийняти й оплатити продукцію в асортименті та кількості відповідно до специфікацій, які є невід'ємною частиною вищевказаних договорів. Додатковою угодою № 1 від 13.08.2012 року до договору № 30/12 від 17.01.2012 року збільшено об'єм закупівель та суму договору до 150000,00 грн. Згідно п 4.1 Договору поставка продукції здійснюється послугами авто перевізника «Автолюкс», «Євроекспрес» до м. Івано-Франківська. Згідно специфікації № 1 до вказаного вище Договору, позивачу мало бути поставлено запасні частини: вентель ВВ-32, пускач МП12-040602УХЛВ 36В, пускач ПМЛ-4100 36В, автоматичний вимикач АЕ2046 63А, автоматичний вимикач АЕ2056 100А, ізолятор «горішок» всього на суму 87261,66 грн. Відповідно до накладних № 101 від 12.03.2012 року, № 213 від 18.05.2012року, № 228 від 29.05.2012 року, операції по яких відповідачем не визнаються, позивач отримав від ПП "Троник" товарно-матеріальні цінності на суму 24825,60 грн. Також позивач отримав від продавця податкові накладні № 18 від 14.02.2012 року, № 3 від 02.03.2012 року, № 32 від 18.05.2012 року, № 52 від 29.05.2012 року. Факт оплати за товар підтверджується платіжними дорученнями № 393 від 02.03.2012 року, № 990 від 18.05.2012 року на підставі рахунку-фактури № 114 від 10.05.2012 року, № 869 від 29.05.2012 року. В підтвердження транспортування товару позивачем подано суду копії товарно-транспортних накладних, виданих перевізником - ПК «ААЗ «Трейдінг КО», автоперевезення «Автолюкс»: №№ 2078691, 2078934, 2135215. Вищевказані товарно-матеріальні цінності оприбутковано на склад, що підтверджується прихідними ордерами № 260, 590, 515 та картками складського обліку матеріалів № 40, 18 типової форми №М-17. Видача товарно-матеріальних цінностей на виробництво проведена на підставі замовлень № 17.14, 45, 14, 2, 1 форми ФМУ №21М, копії яких знаходяться в матеріалах справи (том 3 а.с.194-223, том 7, а.с. 8-11, 37).
Окрім цього, в підтвердження обставин вчинення вказаних господарських операцій свідчить той факт, що за даними інвентаризації, проведеної на вимогу Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області, на складі підприємства станом на 02.09.2013 року знаходилась частина товарно-матеріальних цінностей, придбаних в ПП «Троник», що підтверджується відповідними інвентаризаційним описом № 3 (том 2, а.с. 196-218, том 7, а.с. 139-141).
Також судом встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2013 року у справі № 820/10561/13-а, залишеними без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2014 року, визнано неправомірними дії Дергачівської ОДПІ ГУ Міндоходів в Харківській області по анулюванню свідоцтва платника ПДВ за № 27820300, виданого ПП «Троник» 27.01.2006 року та зобов'язано вказаний контролюючий орган вчинити дії щодо поновлення реєстрації ПП «Троник» плаником ПДВ з дня скасування реєстрації.
Щодо обставин здійснення господарських операцій по придбанню товарів (робіт, послуг) з ТОВ «Оріон Лтд» (код ДРПОУ 20829031) судом встановлено, що між ПАТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" (далі - Замовник), та ТОВ «Оріон ЛТД» (далі - Постачальник) укладено Договір № 03/11 від 04.01.2011 року, згідно пунктів 1, 2 якого, Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а Замовник прийняти й оплатити товарно-матеріальні цінності в асортименті (інструменти), який відображається в рахунках та накладних. Згідно накладних № 26 від 16.06.2011 року, № 27 від 14.04.2011 року, № 11 від 11.10.2011 року, № 52 від 31.10.2011 року, № 22 від 18.11.2011 року, № 1 від 01.12.2011 року, ПАТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" отримало від ТОВ «Оріон ЛТД» товарно-матеріальні цінності (інструменти) на загальну суму 12844,32 грн. Також позивачу видано податкові накладні на вказані операції № 27 від 14.04.2011 року, № 26 від 16.06.2011 року, № 11 від 11.10.2011 року, № 52 від 31.10.2011 року, № 1 від 01.12.2011 року. Згідно довідки позивача № 12/ЮС від 10.06.2012 року оплата за поставлені ТОВ «Оріон ЛТД» товарно-матеріальні цінності здійснено в повному обсязі. Вищевказані товарно-матеріальні цінності оприбутковано на склад, що підтверджується прихідними ордерами та картками складського обліку матеріалів, типової форми № М-17. Видача товарно-матеріальних цінностей проведена на підставі замовлень форми ФМУ №21М (том 3 а.с. 227-251, том 4 а.с. 1-88, том 7, а.с. 85).
Факт замовлення та особистого отримання товару від ТОВ «Оріон ЛТД» в судовому засіданні підтвердив допитаний як свідок ОСОБА_9
Окрім цього, в підтвердження обставин вчинення вказаних господарських операцій свідчить той факт, що за даними інвентаризації, проведеної на вимогу Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області, на складі підприємства станом на 02.09.2013 року знаходилась частина товарно-матеріальних цінностей, придбаних в ТОВ «Оріон ЛТД», що підтверджується відповідними інвентаризаційним описом № 1 (том 2, а.с. 196-216, 221-223).
В основу своїх висновків про безтоварний характер господарських операцій з ТОВ «Оріон ЛТД», відповідачем покладено висновки Дрогобицької ОДПІ, викладені в актах від 25.06.2012 року № 180/22-5/20829031 за результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ «Оріон ЛТД» (код ЄДРПОУ 20829031) з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів під час здійснення господарських операцій з ПП «Велес-ЛВ» (код ЄДРПОУ 3678988), ПП Захід-Торг» (код ЄДРПОУ 36501261), ПП «Децимус» (код ЄДРПОУ 35816946), ПП «Мрія-Дім» (код ЄДРПОУ 34943530), ПП «Маст-Опт» (код ЄДРПОУ 31773946) за період з 01.01.2010 року по 30.04.2012 року, та від 15.11.2011 року № 791/23-1/20829031 за результати виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Оріон Лтд» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року. Проте як встановлено судом, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.11.2012 року № 2а-6778/12/1370 за позовом ТОВ «Оріон Лтд», визнано протиправними дії Дрогобицької ОДП, які полягають у викладенні в акті від 25.06.2012 року № 180/22-5/20829031 висновків про безтоварний характер операцій з ПП «Велес-ЛВ», ПП Захід-Торг», ПП «Мрія-Дім». Окрім цього, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.03.2012 року № 2а-14614/11/1370 визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Дрогобицької ОДПІ № 0001982301 та № 0001992301 від 01.12.2011 року, які ґрунтувались на висновках акта перевірки від 15.11.2011 року № 791/23-1/20829031 про безтоварний характер фінансово-господарських операцій ТОВ «Оріон Лтд» з ПП «Децимус», ПП «Маст-Опт».
Щодо обставин здійснення господарських операцій по придбанню товарів (робіт, послуг) з ТОВ «МОК» (код ЄДРПОУ 22188429), то судом встановлено, що між ПАТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" та ТОВ «МОК» укладені договори на поставку товарно-матеріальних цінностей: № 274/11 від 14 грудня 2011 року, № 269/11 від 15 листопада 2011 року, № 262/11 від 03 листопада 2011 року, № 98 від 20 грудня 2011 року, № 135/11 від 10 травня 2011 року, № 34/12 від 17 січня 2012 року, № 18/12 від 12 січня 2012 року, № 17/12 від 11 січня 2012 року, № 35/12 від 17 січня 2012 року, № 36/12 від 17 січня 2012 року, № 37/12 від 17 січня 2012 року, № 41/12 від 17 січня 2012 року, № 42/12 від 17 січня 2012 року, № 43/12 від 17 січня 2012 року, № 44/12 від 24 січня 2012 року, № 45/12 від 24 січня 2012 року, № 15/12 від 10 січня 2012 року, № 16/12 від 10 січня 2012 року, згідно п.п. 1.1, 4.1 яких, Постачальник - ТОВ «МОК» зобов'язувався поставити та передати у власність Замовника - позивач у справі, а Замовник - прийняти та оплати продукцію в асортименті та кількості згідно специфікацій на умовах франко-завод (м.Івано-Франківськ, вул.Залізнична, 22), тобто обов'язок доставки товару покладено на продавця. На виконання вказаних договорів, позивачем отримано від ТОВ «МОК» по видаткових та податкових накладних товарно-матеріальні цінності, зокрема: в 2011 році на загальну суму 688140 грн., в 2012 на загальну суму 378360 грн. За одержані товарно-матеріальні цінності позивачем оплачено ТОВ «МОК» повністю шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що підтверджується двосторонніми угодами про зарахування від 23.05.2011 року, від 30.11.2011 року, від 30.12.2011 року, від 31.01.2012 року, від 23.04.2012 року. Вищевказані товарно-матеріальні цінності оприбутковано на склад, що підтверджується прихідними ордерами №№ 631, 1226, 1225, 1348, 1400, 41, 116, 114, 115, 122, 123, 124, 125, 121, 120, 121, 448, 209 та картками складського обліку №№ 44, 33, 44, 22, 40, 44, 17, 17, 19, 23, 24, 18, 25, 26, 20, 21, б/н, 29, б/н, б/н, 15, 20, 20, 7, 8, 1, 2, 3, 19, 5, 6, 4, 17, 5, б/н, б/н, типової форми №М-17, копії яких знаходяться в матеріалах справи. Видача товарно-матеріальних цінностей в цілях виробництва по підприємству проведена на підставі замовлень форми ФМУ № 2М, а саме: №№ 8, 6, 7, 5, 4, 3, 19, 40, 30, 31, 15, 11, 12, 9, 6, 7, 8, 5, б/н, 4, 3, 14, 13, 15, 10, 2, 11, 18, 17, 13, 12, 7, 16, 9, 14, 8, 1, 2, З, 13, 5, 4, 10, 6, 7, 6, 9, 8, 1, 9, 4, 2, 3, 12, 40, 15, 36, 16,41, 33, 20, 19, 33, 39, 33 (том 4 а.с.132-227, 233-250, том 5 а.с.1-87, 96-142, 232-236, том 7 а.с. 136-138).
Окрім цього, згідно даних інвентаризації, проведеної на вимогу Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області, на складі ПАТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" станом на 02.09.2013 року знаходилась частина товарно-матеріальних цінностей, придбаних в ТОВ «МОК» на загальну суму 104444,00 грн., що підтверджується відповідними інвентаризаційними описами №№ 1, 2 (том 2, а.с. 196-216, 220-223).
При цьому, враховуючи факт наявності на складі позивача станом на 02.09.2013 року частини товарно-матеріальних цінностей, придбаних по невизнаних відповідачем господарських операціях, то суд також зазначає про те, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не подано суду будь-яких письмових, інших належних та допустимих доказів про те, що вказані товарно-матеріальні цінності були передані іншими контрагентами позивача за спірний період чи придбані в не облікованому порядку.
Окрім цього, позивачем подано суду належним чином завірені копії договорів на виконання підрядних робіт по ремонту та модернізації залізничних транспортних засобів, видаткових накладних, в підтвердження використання отриманих від вищевказаних контрагентів товарно-матеріальні в своїй статутній господарській діяльності (т. 7, а.с.143-213).
Щодо заперечень відповідача про ненадання позивачем для проведення перевірки товарно-транспортних документів в підтвердження їх доставки, то суд вважає, що вони зроблені за неналежної оцінки умов постачання згідно укладених між позивачем та вказаними контрагентами договорів, якими передбачено доставку продавцем товару за місцезнаходженням позивача. Також суд, при дослідженні вище фінансово-господарських операцій з контрагентами позивача з яким не було укладено договорів в письмовій формі чи в договорах не визначено умови постачання, дав оцінку обставинам щодо реальності передачі-приймання товарно-матеріальних цінностей.
Окрім цього, суд зазначає про те, що відсутність окремих документів бухгалтерського обліку, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Вказане також узгоджується з висновками Вищого адміністративного суду України, викладеними в ухвалі від 19.02.2013 року № К/9991/64514/11 в справі в подібних правовідносинах, де суд зазначив про те, що товарно-транспортні накладні як і перевезення товару в цілому, не перебувають у безпосередньому зв'язку з фактом оплати товару.
Також судом встановлено, що на момент проведення вищевказаних фінансово-господарських операцій ПАТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" та ТОВ "Оріон Лтд", ТОВ ТД "Лайнер", ПП "Баварія-Ф", ТОВ "Час Фортуни", ТОВ "Авітек груп ЛТД", ТОВ "ТД Продсервісторг-плюс", ТОВ "Дніпропетровський завод промоснастки", ТОВ "Віп Союз", ПП "Троник", ТОВ "Атака", ТОВ "МОК", ФОП ОСОБА_4 та ТОВ "Укр Авто Дизель" мали відповідну господарську правосуб'єктність: в установленому законом порядку було зареєстровано як юридичні особи - суб'єкти господарювання, взяті на податковий облік як платники податку на додану вартість. Вказані обставини підтверджується інформацією, розміщеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, витяги з якого знаходяться в матеріалах справи (том 5, а.с. 144-181), та, як вбачається з акту про результати планової виїзної перевірки позивача від 01.04.2013 року, не заперечуються відповідачем.
Нормами частин 1, 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Окрім цього, як вбачається з інформації, що міститься в Єдиному державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, акту планової виїзної перевірки позивача від 01.04.2013 року, вказані фінансово-господарські операції, факт здійснення яких не визнається відповідачем, відповідають статутній діяльності позивача та його постачальників. Жодних доказів протилежного відповідачем суду відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не подано.
Таким чином, ПАТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" надало до перевірки належним чином оформленні первинні бухгалтерські документи, що підтверджують здійснення господарських операцій з придбання товару у ТОВ "Оріон ЛТД", ТОВ ТД "Лайнер", ПП "Баварія-Ф", ТОВ "Час Фортуни", ТОВ "Авитек груп ЛТД", ТОВ "ТД Продсервісторг-плюс", ТОВ "Дніпропетровський завод промоснастки", ТОВ "Віп Союз", ПП "Троник", ТОВ "Атака", ТОВ "МОК", ФОП ОСОБА_4 та ТОВ "Укр Авто Дизель", а також належним чином оформлені документи, що підтверджують подальше використання підприємством придбаного товару у своїй статутній господарській діяльності, тобто, що такі господарській операції вчинені позивачем з розумною діловою метою.
Щодо посилання відповідача в акті перевірки позивача від 01.04.2013 року №2709/22-3/13655438 на висновки інших податкових інспекцій, викладені в актах про неможливість проведення звірок ФОП ОСОБА_4 від 08.02.2013 року № 130/17.2-2045470634, ТОВ "Дніпропетровський завод промоснастки" від 23.05.2012 року № 2005/22-4/32897053, ПП "Баварія-Ф" від 22.12.2011 року № 2497/23-30/31635757, ТОВ "Віп Союз" від 09.08.2012 року № 3022/22-08/37240791, ТОВ "ТД Продсервісторг-плюс" від 19.06.2012 року № 609/22-40/32001026, ПП "Троник" від 09.10.2013 року № 54/20-11-22-02/32548833, в актах невиїзних документальних перевірок ТОВ "Авитек груп ЛТД" від 29.08.2011 року № 1198/23-3/37046350, ТОВ ТД "Лайнер" від 30.01.2012 року № 409/23-3/33184456, довідці про результати зустрічної звірки ТОВ "Атака" від 16.11.2012 року № 3990/222/32211347, про те, що вказані контрагенти позивача не могли здійснити спірні господарські операції, які впливають на визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, оскільки не мали для цього належних матеріальних та трудових ресурсів, що ці суб'єкти господарювання мають ознаки фіктивності, то такі висновки податкових органів сформовані виходячи лише із фактів відсутності вказаних суб'єктів господарювання за юридичною адресою, перебування в стані припинення, не отриманням контролюючим органом від вказаних платників документів щодо формування витрат та податкового кредиту і виникнення податкових зобов'язань, на підставі даних тільки самих податкових декларацій таких контрагентів-постачальників, відомостей, які знаходяться в їх облікових справах, та актів перевірок чи про неможливість проведення перевірок, складених іншими податковими органами.
У вищевказаних актах податковими органами зроблено висновки про те, що у контрагентів позивача відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засови. Однак, такі висновки зроблено переважно без посилання докази, які би були надані органами державної влади, які володіють відповідною інформацією, про вказані обставини. Окрім цього, як видно з вказаних актів, інспекторами не досліджувалися обставини щодо руху коштів по рахунках цих контрагентів щодо встановлення можливих витрат на оплату праці найманих працівників, працівників, оренду нерухомого та рухомого майна в третіх осіб чи за використання такого майна на підставі інших інститутів речового права, використання на підставі цивільно-правових договорів послуг фізичних та юридичних осіб при здійсненні спірних господарських операцій, виходячи з встановлених ст. 6 Господарського кодексу України, ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України свободи підприємницької діяльності, правочинів та вільного руху капіталів, товару, послуг на території України. Також, як вбачається з акта планової перевірки позивача від 01.04.2013 року, такі обставини не досліджувались і відповідачем під час проведення перевірки позивача.
Відповідно до підпункту 5.2. пункту 5 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України за № 984 від 22.12.2010 року, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому, у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.
За таких обставин, в суду є об'єктивні сумніви в обґрунтованості висновків податкових органів, викладених у вищевказаних актах перевірок та актах про неможливість проведення перевірки контрагентів позивача, а тому суд не може взяти їх до уваги як єдині належні та допустимі докази відсутності таких господарських операцій, а оцінює їх в сукупності разом з поданими позивачем доказами.
Суд пропонував відповідачу відповідно до вимог ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України подати, окрім вказаних вище актів, інші докази в обґрунтування об'єктивної неможливості контрагентів позивача здійснити поставку товарно-матеріальних цінностей по господарських операціях, які не визнаються контролюючим органом, однак відповідач таких доказів суду не подав.
Окрім цього, судом враховано, що постановою слідчого з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області Бучинського В.М. від 15.02.2013 року, яка набрала законної сили (доказів протилежного суду не подано), закрито кримінальне провадження № 32013090000000101, відкрите за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ПАТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" по фінансово-господарських операціях з ТОВ ТД "Лайнер", ТОВ "Дніпропетровський завод промоснастки", ТОВ "Атака", ПП "Троник", ТОВ "Укр Авто Дизель", ТОВ "Оріон Лтд", ТОВ "Віп Союз", ТОВ "ТД Продсервісторг-плюс", ПП "Баварія-Ф", ФОП ОСОБА_4, ТОВ "Час Фортуни", ТОВ "Авитек груп ЛТД", ТОВ "МОК" за відсутністю в діях цих осіб ознак кримінального правопорушення.
Окрім цього, суд також зазначає про те, що Державною фінансовою інспекцією в Івано-Франківській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ПАТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" за період з 01.01.2011 року по 01.08.2013 року. Як вбачається з акту ревізії від 06.09.2013 року за № 05-21/08, вказаним фінансовим органом не виявлено порушень позивачем, що стосуються фінансово-господарської діяльності з ТОВ ТД "Лайнер", ТОВ "Дніпропетровський завод промоснастки", ТОВ "Атака", ПП "Троник", ТОВ "Укр Авто Дизель", ТОВ "Оріон Лтд", ТОВ "Віп Союз", ТОВ "ТД Продсервісторг-плюс", ПП "Баварія-Ф", ФОП ОСОБА_4, ТОВ "Час Фортуни", ТОВ "Авитек груп ЛТД", ТОВ "МОК", які вплинули на визначення об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, заперечення відповідача фактично ґрунтуються на припущеннях контролюючого органу про неможливість здійснення контрагентами позивача господарських операції з постачання товару, робіт, послуг, в зв'язку з відсутністю в них або їх контрагентів - постачальників господарської можливості здійснити такі операції, оскільки їх діяльність містить ознаки «фіктивності».
В той же час, відповідач відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не подав суду жодного належного та допустимого доказу, окрім вказаних вище актів перевірок чи актів про неможливість проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача, які би підтверджували: факт визнання відповідних правочинів нікчемними, визнання господарських договорів недійсними як фіктивних правочинів, правовими наслідками яких є факт відсутності відповідних операцій; фіктивності підприємницької діяльності вказаних суб'єктів господарювання, чи їх ухилення за прямої участі позивача від сплати податків по операціях, товарність яких не визнається відповідачем.
Щодо посилання відповідача на відомості Системи автоматизованого співставлення в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, згідно яких встановлено розбіжності між задекларованими сумами податкового кредиту позивача та ТОВ ТД "Лайнер", ТОВ "Дніпропетровський завод промоснастки", ТОВ "Атака", ПП "Троник", ТОВ "Укр Авто Дизель", ТОВ "Оріон Лтд", ТОВ "Віп Союз", ТОВ "ТД Продсервісторг-плюс", ПП "Баварія-Ф", ФОП ОСОБА_4, ТОВ "Час Фортуни", ТОВ "Авитек груп ЛТД", ТОВ "МОК", то відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом, оскільки згідно ч. 2 ст. 61 Конституції України відповідальність особи носить індивідуальний характер, а згідно п. 36.4 ст. 36, п. 109.1 ст. 109 Податкового кодексу України виконання податкового обов'язку здійснюється платником самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента, і саме ці особи несуть фінансову, адміністративну та кримінальну відповідальність за вчинення протиправних діянь, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, передбачених цим Кодексом та іншим законодавством.
Такий висновок суду також відповідає правовій позиції Верховного суду України, викладеній у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі N 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі N 21-573во10, а саме: якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.
Вищевказане також узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини, яка у відповідності до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " від 23 лютого 2006 року, є джерелом права.
Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у рішенні від 22.01.2009 року зазначив, що:
"…суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності…".
Окрім цього, у рішенні від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав проти України», Європейський суд з прав людини вказав на те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.
Вказані рішення Європейського суду хоча і стосується обставин щодо безпідставності покладення на покупця обов'язку щодо повторної сплати податку на додану вартість в разі невиконання продавцем, яких знаходиться поза контролем покупця, своїх зобов'язань по декларуванню вказаного податку за умови повного виконання компанією-заявником своїх обов'язків із декларування ПДВ, однак вони встановлюють загальне правило, відповідно до якого платник податку - покупець по операціях поставки товарів не повинен відповідати за невиконання продавцем зобов'язань, та бути позбавлений гарантованого Конвенцією права власності, зокрема, й в наслідок донарахування йому відповідних податкових зобов'язань до бюджету, в разі якщо він повністю виконав свої зобов'язання, за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою податку по цих операціях, або будь-яких вказівок на його обізнаність про порушення вчинені його контрагентом, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності.
Проте, враховуючи вказану судову практику Європейського Суду з прав людини, судом було запропоновано надати відповідачу докази в підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти: ТОВ "Оріон Лтд", ТОВ ТД "Лайнер", ПП "Баварія-Ф", ТОВ "Час Фортуни", ТОВ "Авитек груп ЛТД", ТОВ "ТД Продсервісторг-плюс", ТОВ "Дніпропетровський завод промоснастки", ТОВ "Віп Союз", ПП "Троник", ТОВ "Атака", ТОВ "МОК", ФОП ОСОБА_4 та ТОВ "Укр Авто Дизель", а також інші докази, які б свідчити про недобросовісність позивача, зокрема, про його пряму участь у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою податку по вищевказаних операціях з поставки молока, однак відповідачем таких доказів подано не було.
Одним з принципів податкового законодавства України відповідно до ст. 4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.
За наведеного, висновки податкової інспекції про завищення позивачем витрат (по собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року (рядок 05.1 податкових декларацій), по фінансово-господарських операціях з ТОВ "Оріон Лтд", ТОВ ТД "Лайнер", ПП "Баварія-Ф", ТОВ "Час Фортуни", ТОВ "Авитек груп ЛТД", ТОВ "ТД Продсервісторг-плюс", ТОВ "Дніпропетровський завод промоснастки", ТОВ "Віп Союз", ПП "Троник", ТОВ "Атака", ТОВ "МОК", ФОП ОСОБА_4 та ТОВ "Укр Авто Дизель" є такими, що не ґрунтуються на нормах чинного податкового законодавства, необґрунтовані, так як не підтвердженні належними та допустимими доказами відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких обставин, враховуючи необґрунтованість висновків контролюючого органу про завищення позивачем витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по господарських операціях з вищевказаними суб'єктами господарювання, у ДПІ в м. Івано-Франківську не було правових підстав для збільшення позивачу грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств з вказаних операцій на суму 253054 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 80769 грн.
Щодо оподаткування податком на додану вартість. Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів, випливають з порядку формування платником податкового кредиту з ПДВ та стосуються правомірності рішення контролюючого органу про нарахування податкових зобов'язань і штрафних санкцій.
Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Пунктом 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно з пп. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу є об'єктом оподаткування ПДВ.
Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (абз. 2).
Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).
Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж Статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Як вбачається з акту планової перевірки від 01.04.2013 року, відповідач дійшов висновку про завищення позивачем податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ "Оріон Лтд", ТОВ ТД "Лайнер", ПП "Баварія-Ф", ТОВ "Час Фортуни", ТОВ "Авитек груп ЛТД", ТОВ "ТД Продсервісторг-плюс", ТОВ "Дніпропетровський завод промоснастки", ТОВ "Віп Союз", ПП "Тронік", ТОВ "Атака", ТОВ "МОК", ФОП ОСОБА_4 та ТОВ "Укр Авто Дизель", ТОВ "Електропромсервіс", КП "Полігон-ТПВ", ДТГО "Львівська залізниця", ПАТ "Прикарпаттяобленерго" на суму 262 001 грн., в т.ч. в квітні 2011р. - 917 грн., травні 2011р. - 12 542 грн., червні 2011р. - 6 230 грн., липні 2011р. - 1 665 грн., жовтні 2011р. - 4 039 грн., листопаді 2011р. - 41 412 грн., грудні 2011р. - 25 151 грн., січні 2012р. - 76 459 грн., лютий 2012р. - 19 191 грн., березень 2012р. - 30 700 грн., квітень 2012р. - 42 257 грн., травень 2012р. - 1 438 грн.
Рішенням Головне управління Міндоходів в Івано-Франківській області № 93/10/09-19-10-0219/143/351 від 11.06.2013 року скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Івано-Франківську від 16.04.2013 року № 0000362203 в частині збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем - 13079 грн., штрафною (фінансовою) санкцією - 5573 грн. по взаєморозрахунках: з ТОВ «Час Фортуни» за травень 2011 року на суму 966 грн., за червень 2011 року на суму 967 грн., з ТОВ НВП «Горн» за липень 2011 року на суму 1665 грн., з ТОВ «Хімпостачсервіс-1» за листопад 2011 року на суму 135 грн., з ТОВ «Оріон» за січень 2012 року на суму 478 грн., за лютий 2012 року на суму 439 грн., з ТОВ «ТД Продсевісторг-плюс» за лютий 2012 року на суму 4252 грн., з ПП «Троник» за квітень 2012 року на суму 4177 грн.
Таким чином, згідно акта перевірки від 01.04.2013 року, з врахуванням рішення Головне управління Міндоходів в Івано-Франківській області № 93/10/09-19-10-0219/143/351 від 11.06.2013 року, загальна сума завищення відповідачем податкового кредиту складає 248922 грн. по операціях з ТОВ "Оріон Лтд", ТОВ ТД "Лайнер", ПП "Баварія-Ф", ТОВ "Час Фортуни", ТОВ "Авитек груп ЛТД", ТОВ "ТД Продсервісторг-плюс", ТОВ "Дніпропетровський завод промоснастки", ТОВ "Віп Союз", ПП "Троник", ТОВ "Атака", ТОВ "МОК", ФОП ОСОБА_4 та ТОВ "Укр Авто Дизель", ТОВ "Електропромсервіс " , КП "Полігон-ТПВ " , ДТГО "Львівська залізниця " , ПАТ "Прикарпаттяобленерго " .
Висновок податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту по операція з ТОВ "Оріон Лтд", ТОВ ТД "Лайнер", ПП "Баварія-Ф", ТОВ "Час Фортуни", ТОВ "Авитек груп ЛТД", ТОВ "ТД Продсервісторг-плюс", ТОВ "Дніпропетровський завод промоснастки", ТОВ "Віп Союз", ПП "Троник", ТОВ "Атака", ТОВ "МОК", ФОП ОСОБА_4 та ТОВ "Укр авто дизель" ґрунтується на доводах відповідача про безтоварний характер вказаних операцій, а з ТОВ "Електропромсервіс " , КП "Полігон-ТПВ " , ДТГО "Львівська залізниця " , ПАТ "Прикарпаттяобленерго " на подвійному включенні податкових накладних до податкових декларацій.
Щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту по операціях з ТОВ "Оріон Лтд", ТОВ ТД "Лайнер", ПП "Баварія-Ф", ТОВ "Час Фортуни", ТОВ "Авитек Груп ЛТД", ТОВ "ТД Продсервісторг-плюс", ТОВ "Дніпропетровський завод промоснастки", ТОВ "Віп Союз", ПП "Троник", ТОВ "Атака", ТОВ "МОК", ФОП ОСОБА_4 та ТОВ "Укр Авто Дизель", то суд дійшов висновку про те, що позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту суми податку по операціях з придбання товарів та послуг у вказаних контрагентів, оскільки вони підтверджуються поданими позивачем належними чином завіреними копіями податкових накладних, реєстрами виданих та отриманих податкових накладних за період з квітня 2011 року по травень 2012 року, які знаходяться в матеріалах справи. Як вбачається з акту планової перевірки від 01.04.2013 року, відповідач не заперечив факт наявності у позивача відповідних податкових накладних, їх подання податковому органу для перевірки, їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Таким чином, позивачем дотримано вимог п.п. 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.
Вказані вище податкові накладні, видані ТОВ "Оріон Лтд", ТОВ ТД "Лайнер", ПП "Баварія-Ф", ТОВ "Час Фортуни", ТОВ "Авитек Груп ЛТД", ТОВ "ТД Продсервісторг-плюс", ТОВ "Дніпропетровський завод промоснастки", ТОВ "Віп Союз", ПП "Тронік", ТОВ "Атака", ТОВ "МОК", ФОП ОСОБА_4 та ТОВ "Укр Авто Дизель", які на час видачі вищевказаних податкових накладних були зареєстровані як платники податку на додану вартість, містять всі необхідні реквізити, передбачені п. 201 ст. 201 Податкового кодексу України. Як вбачається з акту перевірки та пояснень представників відповідача в судовому засіданні, податковим органом не наведено доводів щодо дефектів їх форми.
Щодо висновків відповідача про безтоварність господарських операцій з вказаними контрагентами позивача, то їх оцінку було проведено надано судом при дослідженні правомірності прийняття податкового повідомлення рішення про донарахування грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств.
Таким чином, враховуючи те, що наявними в матеріалах справи копіями податкових накладних, первинних бухгалтерських документів, підтверджено факти здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Оріон Лтд", ТОВ ТД "Лайнер", ПП "Баварія-Ф", ТОВ "Час Фортуни", ТОВ "Авитек груп ЛТД", ТОВ "ТД Продсервісторг-плюс", ТОВ "Дніпропетровський завод промоснастки", ТОВ "Віп Союз", ПП "Тронік", ТОВ "Атака", ТОВ "МОК", ФОП ОСОБА_4 та ТОВ "Укр Авто Дизель", то суд вважає, що позивачем доведено його право віднести до податкового кредиту в період з квітня 2011 року по травень 2012 року включно суму 233425 грн. податку на додану вартість, нарахованого (сплаченого) в ціні товару, в зв'язку з його придбанням.
За таких обставин, є протиправними висновки контролюючого органу про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість по операціях з вищевказаними контрагентами на загальну суму 233425 грн.
Як наслідок, відсутні, встановлені п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, правові підстави для застосування оскарженим податковим повідомленням-рішенням № 0000662203 від 12.06.2013 року до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 107836 грн., що складає 50% донарахованої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість.
Щодо податкового повідомлення-рішення відповідача № 0000662203 від 12.06.2013 року в частині донарахування грошових зобов'язань з податку на додану вартість в решті суми, а саме: 15497 грн. по основному зобов'язанню та 7748 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) за період: жовтень, листопад, грудень 2011 року, січень 2012 року, то суд вважає, що податкове повідомлення-рішення відповідача в цій частині є правомірним з огляду на таке.
Як вбачається з сторінок 105-106 акта планової перевірки від 05.11.2012 року, податкових декларацій з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2011 року, січень 2012 року, розрахунків коригувань податкових зобов'язань, реєстру виданих та отриманих податкових накладних за вказаний період, відповідачем визначено позивачу грошові зобов'язання з податку на додану вартість в зв'язку з завищенням ним податкового кредиту по операціях: в жовтні 2011 року з ТОВ "Електропромсервіс" згідно виданої останнім податкової накладної № 229 від 31.10.2011 року на суму 166 грн.; в листопаді 2011 року з КП "Полігон-ТПВ" згідно податкової накладної № 40 від 31.12.2011 року на суму 178 грн.; в грудні 2011 року з ДТГО "Львівська залізниця" згідно податкової накладної № 1129/154 від 30.11.2011 року на суму 8300 грн.; в січні 2012 року з ПАТ "Прикарпаттяобленерго" згідно податкової накладної № 1000/024 від 31.01.2012 року на суму 6853 грн. Вказані податкові накладні двічі включено позивачем в податкові декларації з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2011 року, січень 2012 року та розрахунки коригувань від 22.12.2011 року № 9012909871, від 07.02.2012 року № 9003848035, від 21.02.2012 року № 9007264926, від 26.03.2012 року № 9014389063, що є порушенням п. 198.1, п. 198.2 ст.198, п. 201.1., п. 201.4 ст. 201 Податкового Кодексу України
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено правовий порядок для суб'єктів владних повноважень, згідно якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 21.1 статті 21 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Згідно встановлених в частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріїв правомірності рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень, їх посадових осіб - рішення суб'єктів владних повноважень повинні прийматися (вчинятися) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як вище встановлено судом, відповідачем не подано суду належних, допустимих та достатніх доказів того, що податкові повідомлення-рішення № 0000672203 та № 0000662203 від 12.06.2013 року про нарахування позивачу грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств за основним платежем в сумі 253054 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 80769 грн., а також про нарахування позивачу грошових зобов'язань з податку на додану за основним платежем в сумі 233425 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 107836 грн. відповідають встановленим частиною 2 статті 19 Конституції України, пунктом 21.1 статті 21 Податкового кодексу України, частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень - контролюючого органу. Натомість позивачем відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України доведено суду дотримання ним вимог закону при визначені грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року та наявність розумної ділової мети при вчиненні господарських операцій, які вплинули на формування об'єктів оподаткування з вказаних податків.
За таких обставин, оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення № 0000672203 від 12.06.2013 року прийняті відповідачем за відсутності відповідної законної підстави, необґрунтовано, та непропорційно - без дотримання справедливого балансу між цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, вимогами загальних інтересів Держави щодо сплати податків та зборів до бюджету і несприятливими наслідками для прав позивача, пов'язаними з захистом права власності особи - платника податків.
Таким чином, суд вважає, що позов Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" належить частково задовольнити:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області № 0000672203 від 12.06.2013 року, яким ПАТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем в сумі 253054 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 80769 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області № 0000662203 від 12.06.2013 року в частині збільшення ПАТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 233425 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 107836 грн., а в задоволенні позову в частині визнання протиправним та скасування цього податкового повідомлення-рішення в частині збільшення суми грошового зобов'язання ПАТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 15497 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 7748 грн. - відмовити.
Керуючись нормою ч. 3 ст. 94 КАС України, враховуючи подане позивачем платіжне доручення № 2260 від 18.09.2013 року про сплату судового збору в сумі 2294 грн., за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, суд присуджує позивачу понесені ним судові витрати в сумі 2217,61 грн. шляхом їх стягнення з Державного бюджету України.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області № 0000672203 від 12.06.2013 року.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області № 0000662203 від 12.06.2013 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 233425 (двісті тридцять три тисячі чотириста двадцять п'ять) гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 107836 (сто сім тисяч вісімсот тридцять шість) гривень.
В задоволенні позову в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області № 0000662203 від 12.06.2013 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 15497 (п'ятнадцять тисяч чотириста дев'яносто сім) гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 7748 (сім тисяч сімсот сорок вісім) гривень - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" (ідентифікаційний код 13655435, місцезнаходження: 76000, місто Івано-Франківськ, вулиця Залізнична, будинок 22) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2217 (дві тисячі двісті сімнадцять) гривень 61 копійку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Боршовський Т.І.
Постанова складена в повному обсязі 22.07.2014 року.
Суд | Івано-Франківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.07.2014 |
Оприлюднено | 28.07.2014 |
Номер документу | 39903623 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Боршовський Т.І.
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Боршовський Т.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні