Рішення

від 11.07.2014 по справі 921/427/14-г/7

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" липня 2014 р.Справа № 921/427/14-г/7

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

Розглянув матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" вул. Б. Хмельницького, 6,Київ 1,01001

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловик-2" вул.Січових Стрільців, 42,Монастириська,Монастириський район, Тернопільська область,48300

За участю представника відповідача: Виннічик І.М. довіреність №б/н від 27.12.2013р.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось з позовом про cтягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловик-2" 74807,81грн., із яких: 65002,73грн. боргу, 4955,41грн. пені, 2472,43грн. 3% річних, 2377,24грн. інфляційних втрат.

Учаснику судового процесу роз'яснено його права і обов'язки передбачені ст. 22 ГПК України.

Позивач витребуваний ухвалами суду від 15.05.2014р., 27.05.2013р. та від 24.06.2014р. докази часткової оплати, акт звірки розрахунків (ініціативу проведення звірки розрахунків покладено на позивача), без поважних причин, не подав.

Відповідач подав відзив на позов про часткове визнання позовних вимог та надав докази часткової оплати вартості газу, а щодо акту звірки розрахунків представник пояснив суду, що такий на адресу товариства не надходив. Несвоєчасне проведення розрахунків відповідач пояснив важким фінансовим станом підприємства, оскільки основною категорією споживачів виробленої теплової енергії за договорами є бюджетні установи, рівень оплат яких вкрай незадовільний. Просить суд зменшити розмір пені до 50% (2478,00грн.) та розстрочити виконання рішення на три місяці пропорційно рівними частинами, посилаючись на підтвердження не платоспроможності товариства виконати рішення суду у встановлені законом терміни .

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, встановлено:

- між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", в особі першого заступника голови правління Тріколіча В.П., який діяв на підставі довіреності №14-281 від 28.12.2011р. (далі Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тепловик-2", в особі директора Ковчі А.Л., який діяв на підставі статуту (далі Покупець), укладено 19.10.2012 року договір №12/1151-БО-30 на купівлю - продаж природного газу, відповідно до якого сторони взяли на себе зобов'язання:

- Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця з 01.10.2012р. по 31.12.2012р. природний газ виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, обсягом до 79,0 тис.куб.м., а саме в листопаді 2012 року - 36,0тис.куб.м. та в грудні 2012 року - 43,0 тис.куб.м.( п.п. 1.1, 1.2, 2.1 умов договору );

- Покупець не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов'язується дати підписані та скріплені печатками Покупця та газотранспортного підприємства, Продавцеві три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не ніше 8-го числа зобов'язується повернути Покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами (п. п. 3.4 умов договору);

- ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 3509,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природній газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природній газ -2%; податок на додану вартість за ставкою - 20%; Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 305,60 грн., крім того ПДВ - 20% - 61,12грн, всього з ПДВ - 366,72грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3384,78 грн., крім того ПДВ-20% -776,96грн., всього з ПДВ - 4661,74грн. (п. 5.2 умов договору);

- відповідно до п. 6.1 умов договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки, при цьому остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу;

- згідно п.11.1 умов договору, такий набуває чинності з дати його підписання і діє в частині поставки газу з 01.10.2012р. до 31.12.2012р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України сторони повинні належним чином та в установлений законом чи договором строк виконувати взяті зобов'язання.

Постачальник, на виконання умов договору, поставив Покупцю протягом грудня 2012 року - 33,250 тис. куб.м.газу, загальною вартістю - 155002,73грн., що підтверджується актом приймання - передачі природного газу від 31.12.2012р., підписаного без заперечень повноважними представниками сторін та представником від газорозподільної організації-ПАТ по газопостачанню"Тернопільгаз", підписи яких скріплені печатками .

Відповідачем вартість отриманого природного газу оплачено частково на загальну суму 90000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями №132 від 17 грудня 2012року (50000,00грн.) та №190 від 24 січень 2012 року ( 40000,00грн.).

Таким чином, станом на день розгляду спору, відповідачем допущено борг в сумі 65002,73грн., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені та підтверджені матеріалами справи.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен на вимогу кредитора сплатити борг з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Слід зазначити, що передбачені ст. 625 ЦК України, втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі, за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно оплачені боржником, тому дані платежі не є відповідальністю за порушення грошового зобов'язання і не відносяться до санкцій.

Позивачем на суми простроченої заборгованості нараховані 2472,43грн . річних за період з 14.01.2013р. по 14.04.2014р., які підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені, та підтверджені матеріалами справи.

Також підлягають до задоволення, заявлені до стягнення позивачем 2377,24 грн . збитків від інфляції, розраховані за період січень 2013р. - березень 2014р.

Згідно ст.ст. 546,549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), іншими видами забезпечення встановленими договором або законом.

Відповідно до ст.258 ЦК України та ст.232 Господарського кодексу України (далі ГК України) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано та стягуються такі санкції протягом строку позовної давності в один рік.

Згідно п.7.2 умов договору, сторони встановили, що у разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1 цього договору, Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, при цьому стягнення суми заборгованості, штрафних санкцій, річних, інфляційних нарахувань, здійснюється протягом строку позовної давності у п'ять років .

Враховуючи вищезазначені норми закону, умову п.7.2 договору, яка їм відповідає, суд перевіривши на відповідність розрахунок суми позовних вимог по пені, встановив правомірність нарахування пені на суму простроченої заборгованості по акту приймання - передачі природного газу від 31.12.2012р. за період з 14.01.2013р. по 13.07.2013р., яка складає - 4 955,41грн.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про зменшення пені заявленої до стягнення, вважає за можливе задовольнити його, стягнувши 2478,00грн ., що складає 50% від правомірно заявленої суми, а в частині стягнення 2477,41грн. пені в позові відмовляє .

При цьому, суд виходив із наступного:

- відповідно до п.3 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Отже,зменшення розміру неустойки - це право суду , і суд може прийняти рішення про зменшення розміру неустойки як за власною ініціативою, так і за клопотанням відповідача, однак в останньому випадку відповідач, що звертається з клопотанням, повинен довести наявність підстав для зменшення неустойки . Дана процесуальна норма може застосовуватись судом виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме ч.3 ст. 551 ЦК України і ст. 233 ГК України (такої правової позиції дотримуються Вищий господарський суд в п.3.17.4 постанови Пленуму ВГС України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" та Верховний суд України " Судова практика з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів (2009 - 2012 рр.)).

Так, за приписами п.1 ст.233 ГК України , суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. В даному випадку береться до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зазначена норма ГК кореспондується з ч.3 ст.551 ЦК України , згідно якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам (наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків), поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків), незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення.

Враховуючи надані відповідачем на підтвердження майнового стану матеріали,а саме довідку ПАТ "УКРІНБАНК " №351 від 10.07.2014р. про те, що поступлення на поточному рахунку відкритому у Тернопільському відділенні відсутні, та наявна заборгованість в сумі 46109,59грн. по сплаті платежів по кредитному договору від 27.09.2012р. №06/12, а також довідка товариства про фінансову неможливість своєчасно провести розрахунки у встановлений договором строк, а тому суд вважає за можливе зменшити розмір пені, стягнувши 2478,00грн., що складає 50% від правомірно заявленої суми.

Крім того, рішенням суду стягнуто на користь позивача 2377,24грн. втрат пов'язаних з інфляційними процесами в державі , а також 2472,43грн. - три проценти річних, тому позивач даними платежами компенсує свої збитки, якщо такі спричинені даним договором, що останній суду не довів.

Судовий збір в сумі 1 827,00грн., згідно ст.49 ГПК України, Закону України "Про судовий збір", покладається на відповідача.

Суд,розглянувши заяву про розстрочку виконання рішення суду на три місяці , додані до неї матеріали, заслухавши пояснення учасника судового процесу, прийшов до висновку, що заява підлягає до задоволення, при цьому, суд виходив із наступного:

- згідно п.6ч.1ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення;

- відповідно до п. 7.1.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі;

- згідно п. 7.2 даної постанови, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Товариством підтверджено нестабільне фінансове становище, а тому з ціллю недопущення блокування рахунків та надання можливості провести розрахунки в межах трьох місяців, який є незначним, суд розстрочує виконання рішення суду в сумі 74157,40грн. ( 65002,73грн.+2472,43грн.+2377,24грн.+2478,00грн.+1827,00грн.) на 3 місяців з щомісячною оплатою: серпень 2014р. - 24719,13грн.;вересень - 24719,13грн., жовтень - 24719,14грн .

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.33,43, 49, 82, п.6 ст.83,ст. 84 ГПК України, господарський суд,-

ВИРШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнти частково .

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловик-2" ( вул. Січових стрільців, буд.42, м.Монастириська, Тернопільська обл., ідентифікаційний код 37382587) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул.Б.Хмельницького, 6, м.Київ, ідентифікаційний код 20077720) - борг 65002,73грн., 2 478,00грн. пені, 2472,43грн. річних, 2377,24 грн. інфляційних, та 1827,00грн. судового збору.

Виконання рішення суду розстрочити на три місяці з щомісячною оплатою: серпень 2014р. - 24719,13грн.;вересень - 24719,13грн., жовтень - 24719,14грн .

3. В частині стягнення 2477,41грн. пені в позові відмовити.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено "14 " липня 2014р

Суддя М.С. Стадник