Постанова

від 28.08.2014 по справі 921/427/14-г/7

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2014 р. Справа № 921/427/14-г/7

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Костів Т.С.

суддів Марко Р.І.

Желік М.Б.

при секретарі Зошій М.Р.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ №14/2-720 від 18.07.2014 року (вх. №01-05/3807/14 від 13.08.2014 року)

на рішення господарського суду Тернопільської області від 11.07.2014 року

у справі № 921/427/14-г/7

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловик-2", м. Монастириська, Монастириський район, Тернопільська область

про: cтягнення 65002,73грн. боргу, 4955,41грн. пені, 2472,43грн. 3% річних, 2377,24грн. інфляційних втрат

за участю представників сторін:

від позивача : не з'явився;

від відповідача : не з'явився;

В С Т А Н О В И В :

рішенням господарського суду Тернопільської області від 11.07.2014 року у справі №921/427/14-г/7 (суддя Стадник М.С. ) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловик-2" про cтягнення 65002,73грн. боргу, 4955,41грн. пені, 2472,43грн. 3% річних, 2377,24грн. інфляційних втрат задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловик-2" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - борг 65002,73грн., 2 478,00грн. пені, 2472,43грн. річних, 2377,24 грн. інфляційних, та 1827,00 грн. судового збору. Виконання рішення суду розстрочено на три місяці з щомісячною оплатою:серпень 2014р. - 24719,13грн.;вересень - 24719,13грн., жовтень - 24719,14грн. В частині стягнення 2477,41грн. пені в позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Тернопільської області від 11.07.2014 року у справі №921/427/14-г/7, позивач- Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ - подав апеляційну скаргу.

Зокрема, скаржник у своїй апеляційній скарзі посилається на помилковість рішення в частині зменшення пені на 50%. Стверджує, що даний випадок не містить ознак винятковості, що надавало б суду першої інстанції право зменшити розмір пені. Статті 551 ЦК України та 233 ГК України зазначають, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції великі порівняно із збитками кредитора та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, суд має право зменшити розмір неустойки. Якщо суд, зменшуючи штрафні санкції, дійшов до висновку про необхідність застосування статті 551 ЦК України, то в даному випадку повинен був дати належну правову оцінку доказам, наданим сторонами в обгрунтування своїх позицій щодо наявності чи відсутності збитків. Оскільки судом не було належним чином досліджено питання наявності чи відчутності збитків та не зазначено про це у рішенні, то відповідно суд не мав права застосовувати до спірних правовідносин статтю 551 ЦК України. Стаття 233 ГК України передбачає зменшення розміру штрафних санкцій, зокрема, судом. Зменшення розміру неустойки передбачено у випадку, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, і можливе за рішенням суду. При цьому суд має враховувати: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні. У разі вирішення питання стосовно зменшення розміру штрафних санкцій повинен бути врахований майновий стан і боржника і кредитора; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Положенням п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», - вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Посилається скаржник також на неврахування судом першої інстанції при вирішенні питання про зменшення розміру пені інтересів позивача.

На підставі викладеного апелянт просить скасувати рішення господарського суду Тернопільської області від 11.07.14 р. у справі № 921/427/14-г/7, в частині вимог, у яких у позові відмовлено, та задовольнити позов повністю.

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 921/427/14-г/7 розподілено для розгляду головуючому - судді Костів Т.С..

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 15.08.2014 року у склад колегії для розгляду вищезазначеної справи введено суддів Кузя В.Л. та Марка Р.І..

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.08.14 р. подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 28.08.14 р..

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 27.08.14 року, у зв'язку із перебуванням судді Кузя В.Л. у відпустці, у склад колегії для розгляду справи № 921/427/14-г/7 введено замість судді Кузя В.Л.-суддю Желіка М.Б..

В судове засідання 28.08.14 року представники сторін не з'явились, причин неявки суду не довели, хоч були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду спору, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги по суті, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:

як правильно встановлено судом першої інстанції, між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тепловик-2" (Покупець), 19.10.2012 року укладено договір №12/1151-БО-30 на купівлю - продаж природного газу, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність Покупця з 01.10.2012р. по 31.12.2012р. природний газ виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, обсягом до 79,0 тис.куб.м., а саме в листопаді 2012 року - 36,0 тис.куб.м. та в грудні 2012 року - 43,0 тис.куб.м.( п.п. 1.1, 1.2, 2.1 умов договору ); а покупець не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов'язується дати підписані та скріплені печатками Покупця та газотранспортного підприємства, Продавцеві три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути Покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами (п. п. 3.4 умов договору).

Ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 3509,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природній газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природній газ -2%; податок на додану вартість за ставкою - 20%; Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 305,60 грн., крім того ПДВ - 20% - 61,12грн, всього з ПДВ - 366,72грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3384,78 грн., крім того ПДВ-20% -776,96грн., всього з ПДВ - 4661,74грн. (п. 5.2 умов договору).

Відповідно до п. 6.1 умов договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки, при цьому остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно п.11.1 умов договору, такий набуває чинності з дати його підписання і діє в частині поставки газу з 01.10.2012р. до 31.12.2012р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Пунктом.7.2 умов договору, сторони встановили, що у разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1 цього договору, Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, при цьому стягнення суми заборгованості, штрафних санкцій, річних, інфляційних нарахувань, здійснюється протягом строку позовної давності у п'ять років .

Постачальник, на виконання умов договору, поставив Покупцю протягом грудня 2012 року - 33,250 тис. куб.м.газу, загальною вартістю - 155002,73грн., що підтверджується актом приймання - передачі природного газу від 31.12.2012р., підписаного без заперечень повноважними представниками сторін та представником від газорозподільної організації-ПАТ по газопостачанню"Тернопільгаз".

Як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідачем вартість отриманого природного газу оплачено частково на загальну суму 90000грн., що підтверджується платіжними дорученнями №132 від 17 грудня 2012року (50000грн.) та №190 від 24 січень 2012 року (40000грн.). Таким чином, станом на день розгляду спору, відповідачем допущено борг в сумі 65002,73грн..

При вирішенні спору суд першої інстанції підставно виходив з того, що у відповідності до ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен на вимогу кредитора сплатити борг з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу, суд першої інстанції підставно стягнув нараховані скаржником на суми простроченої заборгованості 2472,43грн. 3 % річних за період з 14.01.2013р. по 14.04.2014р., а також 2377,24 грн. збитків від інфляції, розраховані за період січень 2013р. - березень 2014р..

Суд першої інстанції також правильно визначив правомірність нарахування пені на суму простроченої заборгованості по акту приймання - передачі природного газу від 31.12.2012р. за період з 14.01.2013р. по 13.07.2013р., яка складає 4955,41грн., проте, дійшов передчасного висновку про можливість на підставі ст. 83 ГПК України зменшити її розмір на 50%.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що такий висновок зроблений на підставі довідки ПАТ "УКРІНБАНК " №351 від 10.07.2014р. про те, що поступлення на поточному рахунку відкритому у Тернопільському відділенні відсутні, та наявна заборгованість в сумі 46109,59грн. по сплаті платежів по кредитному договору від 27.09.2012р. №06/12, а також довідки товариства про фінансову неможливість своєчасно провести розрахунки у встановлений договором строк.

Не заперечуючи висновок суду першої інстанції про те, що таке зменшення пені є правом суду, відповідно до п.3 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, може скористатись ним лише у виняткових випадках. Сама по собі фінансова неспроможність відповідача не свідчить про винятковість даного випадку та не становить сама по собі підставу для зменшення розміру пені. Такий винятковий характер не доведений, у зв'язку із чим даний висновок суду першої інстанції суперечить матеріалам справи.

Стаття 233 ГК України передбачає зменшення розміру штрафних санкцій, зокрема, судом. Зменшення розміру неустойки передбачено у випадку, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, і можливе за рішенням суду. При цьому суд має враховувати: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні. У разі вирішення питання стосовно зменшення розміру штрафних санкцій повинен бути врахований майновий стан і боржника і кредитора; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Положенням п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», - вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Однак, із оскаржуваного рішення не вбачається дослідження судом першої інстанції зазначених обставин, а в матеріалах справи підстави для зменшення розміру пені відсутні.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Однак, у встановленому законом порядку підстави, передбачені у ст. 104 ГПК України для скасування або зміни судового рішення були доведені суду належними доказами.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність передбачених законом підстав для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 1, 21, 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд , -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити.

2.Рішення господарського суду Тернопільської області від 11.07.2014 р. у справі № 921/427/14-г/7 скасувати в частині часткової відмови у позові.

3.В цій частині прийняти нове рішення, яким стягнути з ТзОВ "Тепловик-2" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" додатково 2477,41 грн. пені. У зв'язку із цим п. 1 резолютивної частини змінити, зазначивши, що позов задовольнити повністю.

4.В решті рішення господарського суду Тернопільської області від 11.07.2014 р. у справі № 921/427/14-г/7 залишити без змін.

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловик-2" (вул. Січових Стрільців, 42, м.Монастириська, Монастириський район, Тернопільська область, 48300, код ЄДРПОУ 37382587) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул.Б.Хмельницького,6, м.Київ, 01001, код ЄДРПОУ 20077720)- 913,50 грн. судового збору.

6.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

7.Матеріали справи скеровуються до господарського суду Тернопільської області.

Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 02.09.14 року.

Головуючий-суддя Костів Т.С.

Суддя Марко Р.І.

Суддя Желік М.Б.