Постанова

від 22.07.2014 по справі 914/1261/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2014 р. Справа № 914/1261/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Костів Т.С.

суддів Марко Р.І.

Желік М.Б.

при секретарі Зошій М.Р.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства ,,Виробничо-торгівельна компанія ,,Львівські солодощі'', м.Львів, б/н від 19.06.14 року

на рішення господарського суду Львівської області від 10.06.2014 року

у справі № 914/1261/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Дубрава'', м.Львів

до відповідача: Приватного підприємства ,,Виробничо-торгівельна компанія ,,Львівські солодощі'', м.Львів

про: стягнення 343 909, 11 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;.

В С Т А Н О В И В :

рішенням господарського суду Львівської області від 10.06.2014 р. у справі №914/1261/14 (суддя Цікало А.І.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Дубрава'' до Приватного підприємства ,,Виробничо-торгівельна компанія ,,Львівські солодощі'' про стягнення 343 909, 11 грн. задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Львівської області від 10.06.2014 року у справі № 914/1261/14, відповідач- Приватне підприємство ,,Виробничо-торгівельна компанія ,,Львівські солодощі'' - подав апеляційну скаргу з підстав неповноти з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник посилається на помилковість рішення в частині стягнення 10000 грн. заборгованості, оскільки як стверджує останній ним було повернуто товар на суму 17065,90 грн., а не в сумі 7065,09 грн. як стверджує позивач. Тобто задоволена до стягнення сума боргу складає не 343909,11 грн., а 333909,11 грн. Окрім того, у своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає про те, що судом першої інстанції не досліджено видаткові накладні на які посилається позивач, як доказ отримання товару відповідачем, так як останні, на думку апелянта, не відповідають вимогам ст.9 Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні''.

На підставі викладеного апелянт просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 10.06.14 р. у справі № 914/1261/14, не конкретизуючи змісту рішення, яке він просить прийняти за наслідками апеляційного розгляду справи.

Автоматизованою системою документообігу суду справу №914/1261/14 розподілено для розгляду головуючому - судді Костів Т.С..

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 року у склад колегії для розгляду вищезазначеної справи введено суддів Марка Р.І. та Желіка М.Б..

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.14 р. поновлено пропущений строк на подання апеляційної скарги, подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 22.07.14 р.

В судове засідання 22.07.2014 року представник скаржника не з'явився, причин неявки суду не довів.

Позивач в судове засідання не з'явився, проте через канцелярію суду ним подано письмовий відзив на апеляційну скаргу (вх. № 01-04/4056/14 від 21.07.14 року), згідно якого останній просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, а також зазначає про розгляд даної справи без участі повноважного представника.

Враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також беручи до уваги п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції'', якою визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору, то справа розглядається за наявними в ній матеріалами. Отже, беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Приватного підприємства ,,Виробничо-торгівельна компанія ,,Львівські солодощі'' задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Львівської області від 10.06.2014 р. у справі № 914/1261/14 слід залишити без змін, з огляду на наступне:

як правильно встановлено судом першої інстанції, 14.08.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дубрава" (за договором-продавець) та Приватним підприємством "Виробничо-торгівельна компанія "Львівські солодощі" (за договором-покупець) укладено договір купівлі-продажу № 1408/01.

Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного Договору, продавець зобов'язується продати, а покупець належним чином прийняти і оплатити товар в асортименті, кількості та за ціною, вказаною в накладних документах. Згідно з п. 2.1. Договору, ціна товару договірна і визначається в кожному випадку окремо. Відповідно до п. 2.2. Договору, загальна сума даного договору становить суму всіх поставок по накладних документах згідно цього договору. Згідно з п. 3.1. Договору, оплата покупцем поставленого товару здійснюється шляхом безготівкового перерахунку суми поставки на розрахунковий рахунок продавця протягом дванадцяти календарних днів з дати поставки. Датою поставки товару вважається дата одержання покупцем обумовленим даним договором товару, згідно товарних накладних, підписаних та завірених сторонами. Розрахунок вважається здійсненим після того, як продавець підтвердить його одержання та правильність. Відповідно до п. 8.1. Договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2012 р., а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором. Договір пролонговувався до 31 січня 2014 року.

На виконання умов Договору, позивачем за період з 16.08.2012 р. по 14.01.2014 р. поставлено відповідачу товар на загальну суму 2277653,69 грн.. Відповідачем сплачено на рахунок позивача 1926678,68 грн., а також повернуто позивачу товар на суму 7065,90 грн.. Посилання скаржника на ту обставину, що насправді ним було повернуто позивачу товар на 10000 грн., не доведено суду у встановленому порядку належними доказами, такі до апеляційної скарги долучені також не були.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що станом на день звернення з позовом до суду, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар становить 343909,11 грн., відповідає матеріалам справи. Посилання скаржника на недоліки в оформленні документів в світлі вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» носить формальний характер та не спростовує даних, що містяться у відповідних накладних.

При вирішенні спору суд першої інстанції підставно виходив з того, що у відповідності до ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Однак, у встановленому законом порядку підстави, передбачені у ст. 104 ГПК України для скасування або зміни судового рішення не були доведені суду належними доказами.

Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 10.06.14 р. у справі № 914/1261/14 прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків господарського суду Львівської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Приватного підприємства ,,Виробничо-торгівельна компанія ,,Львівські солодощі''- залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 10.06.2014 р. у справі № 914/1261/14 - без змін.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

3 .Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської області.

Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 25.07.2014 року.

Головуючий-суддя Костів Т.С.

суддя Марко Р.І.

суддя Желік М.Б.