Ухвала

від 24.07.2014 по справі 2а-11519/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2014 р. Справа № 9104/49341/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

судді-доповідача Богаченка С.І.,

суддів Качмара В.Я., Мікули О.І.,

при секретарі судового засідання Андрушків І.Я.

за участі представника позивача - Рибенка М.М.,

представника відповідача - Павлюк Б.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кам`янка-Бузькому районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Солодкий світ» до Державної податкової інспекції у Кам`янка-Бузькому районі Львівської області про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

07 грудня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Солодкий світ» звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Кам`янка-Бузькому районі Львівської області в якому просило визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20 вересня 2010 року за №0000932301/0 і №0000922301/0.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2011 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кам`янка-Бузькому районі Львівської області №0000922301/0 від 20 вересня 2010 року і визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кам`янка-Бузькому районі Львівської області №0000932301/0 від 20 вересня 2010 року.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Кам`янка-Бузькому районі Львівської області подала апеляційну скаргу на неї, в якій просили постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт по справі зазначає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права, а саме пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому підлягає скасуванню.

Також, апелянт по справі зазначив, що відсутнє підтвердження факту господарської операції між Товариством з обмеженою відповідальністю «Солодкий світ» та Приватним підприємством «Тіра 2007» і Приватним підприємством «Екс-постачальник 2008». Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю «Солодкий світ» в порушення п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» завищено суму валових витрат в сумі 104167грн., в тому числі в ІІ кварталі 2009 року - 41667грн. та в ІІІ кварталі 2009 року - 62500грн.

Заслухавши суддю доповідача, проаналізувавши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції було встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що у період з 30 липня 2010 року по 12 серпня 2010 року Державною податковою інспекцією у Кам`янка-Бузькому районі Львівської області проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Солодкий світ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 31 березня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 31 березня 2010 року про що складено акт №171/23-0/31075118 від 25 червня 2010 року.

В даному акті зазначено, що позивачем по справі було порушено пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування підприємств», у результаті чого занижено валовий дохід за період з 01 квітня 2008 року по 31 березня 2010 року в сумі 10320грн., а саме за ІІ квартал 2008 року в сумі 1290грн., за ІІІ квартал 2008 року 1290грн., ІV квартал 2008 року 1290грн., І квартал 2009 року 1290 грн., ІІ квартал 2009 року 1290грн., за ІІІ квартал 2009 року - 1290грн., ІV квартал 2009 року - 1290грн., І квартал 2010 року - 1290 грн. та п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, ст.5 Закону України «Про оподаткування підприємств» та завищено суму валових витрат в сумі 104167грн., в тому числі в II квартал 2009 року - 41667грн. та III квартал 2009 року - 62500грн., в результаті чого донараховано податок на прибуток з сумі 28625грн., в тому числі II квартал 2008 року в сумі 323грн., за III квартал 2008 року - 323грн., ІV квартал 2008 року - 323 грн., І квартал 2009 року - 323 грн., II квартал 2009 року - 10739 грн., за III квартал 2009 року - 15948грн., ІV квартал 2009 року - 323грн., за І квартал 2010 року в сумі 323 грн., а також позивачем згідно акта порушено пп.7.4.1, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та завищено суму податкового кредиту в сумі 20833грн.,. у тому числі в травні 2009 року - 3333грн., червні 2009 року - 5000грн. та серпні 2009 року - 12500грн. в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 20833грн., в тому числі в травні 2009 року - 3333грн., червні 2009 року - 5000 грн. та серпні 2009 року - 12500грн.

Вказані порушення полягають у тому, що позивачем безпідставно включено у податковий кредит 8333грн. інформаційно-консультаційних послуг та бухгалтерських послуг наданих ПП «Тіра 2007» та 12500 грн. інформаційно-консультаційних послуг, бухгалтерських послуг, комп'ютерних послуг наданих ПП «Екс-постачальник 2008» та включено у валові витрати 41667 грн. інформаційно-консультаційних послуг та бухгалтерських послуг наданих ПП «Тіра2007» та 62500грн. інформаційно-консультаційних послуг, бухгалтерських послуг, комп'ютерних послуг наданих ПП «Екс-постачальник 2008», а також порушення полягають у тому, що відповідно до наданих підприємством документів, а саме договорів оренди легкового автомобіля у приватної особи та договорів оренди нежитлового приміщення, орендна плата в обліку підприємства не нараховувалась і орендодавцю не сплачувалася. Підприємство вказану орендну плату не включало у валовий дохід.

За результатами перевірки, відповідачем 20 вересня 2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000922301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 41505грн. в тому числі основний платіж 28625грн. та штрафні (фінансові) санкції 12880грн. і податкове повідомлення-рішення №0000932301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 31250грн., в тому числі основний платіж 20833грн. та штрафні (фінансові) санкції 10417грн.

Відповідно до пп.2.2.1 п.2.2 ч.2 Статуту товариства з обмежено відповідальністю «Солодкий світ», предметом діяльності позивача є виготовлення та реалізація печива, цукерок та інших солодощів.

12 січня 2010 року ТОВ «Солодкий світ» уклало з ПП «Тіра-2007» договір про надання послуг, а саме інформаційно-консультаційних послуг і бухгалтерських послуг. Згідно п.2.3 ч.2 даного договору зазначено, що послуги вважаються наданими після підписання акта виконаних робіт. Інформаційно-консультаційні послуги від ПП «Тіра-2007» позивачем отримано згідно акта здачі-прийняття робіт від 20 травня 2009 року №20050910 на суму 20000грн., видаткова накладна №20050910 від 20 травня 2009 року, податкова накладна від 20 травня 2009 року №20050910, а бухгалтерські послуги отримано згідно акта здачі-прийняття робіт від 23 червня 2009 року №23060912 на суму 30000грн., видаткова накладна №23060912, податкова накладна від 23.06.2009 № 23060912.

19 січня 2010 року ТОВ «Солодкий світ» уклало з ПП «Екс-постачальник 2008» договір про надання послуг, а саме інформаційно-консультаційних послуг, бухгалтерських послуг і комп'ютерних послуг. Згідно п.2.3 ч.2 даного договору зазначено, що послуги вважаються наданими після підписання акта виконаних робіт. Інформаційно-консультаційні послуги позивачем отримано згідно акта здачі-прийняття робіт від 20 серпня 2009 року №3 на суму 25000грн., видаткова накладна №23011 від 20 серпня 2009 року, податкова накладна від 20 серпня 2009 року №2301, рахунок-фактура №2301 від 20 серпня 2009 року, а бухгалтерські та комп'ютерні послуги отримано згідно акта здачі-прийняття робіт від 31 серпня 2009 року №1 на суму 15000грн., та №2 від 28 серпня 2009 року, видаткова накладна №23811 та №24111, податкова накладна №2301 та №241/1.

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми, будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пп.7.4.1 п7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин)податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із п.1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин)платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України. Згідно з пунктом 10.2 статті 10 цього ж Закону платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Згідно із ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до ст.228 Цивільного кодексу України, правочин вважається нікчемним якщо порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно із пп.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безповоротна фінансова допомога - це сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Відповідно до ст.257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно із ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із вимогами ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку задовольняючи адміністративний позов, так як відповідачем по справі не було належним чином обґрунтовані винесені ним податкові повідомлення-рішення. Натомість, позивачем були надані первинні документи, які підтверджують реальність настання господарських операцій з ПП «Тіра 2007» і ПП «Екс-постачальник 2008». Щодо не включення позивачем до складу валового доходу сум орендної плати за договорами оренди транспортного засобу та оренди нежитлового приміщення, то колегія суддів вважає зазначити, що заборгованості платника податку перед іншою особою включається до валового доходу платника податку, якщо відпали передбачені підстави для стягнення кредитором цієї заборгованості, з огляду на що послуги, у зв'язку з придбанням яких у платника податку виникла кредиторська заборгованість, фактично отримані ним безоплатно, а так, як на момент складення акта перевірки не сплив строк позовної давності у кредиторів, то і відсутні підстави, для включення цих сум до валового доходу.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.160, ст.ст. 195, ст. 196, ч.1 п.1 ст. 199, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кам`янка-Бузькому районі Львівської області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2011 року по справі №2а-11519/10/1370 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя С.І. Богаченко

Суддя В.Я. Качмар

Суддя О.І. Мікула