Постанова

від 23.07.2014 по справі 910/3811/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2014 р. Справа№ 910/3811/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рудченка С.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Жук Г.А.

при секретарі судового засідання Степанці О.В.,

від позивача - Ялі К.А., від відповідачів 1, 2 - не з'явились,

розглянувши апеляційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю «Нові офісні технології»

на рішення господарського суду міста Києва від 22.05.2014 року

у справі №910/3811/14 (суддя Бондарчук В.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю

«Нові офісні технології», м. Київ,

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю «Наяда Україна», м. Київ,

2) товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж», м. Донецьк,

про стягнення 164441,71 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2014 року ТОВ «Нові офісні технології» (далі - позивач) подало до господарського суду міста Києва позов до ТОВ «Наяда Україна» (далі - відповідач 1) та ТОВ «Донспецмонтаж» (далі - відповідач 2) про солідарне стягнення боргу за векселем АА2100330 від 04.09.2012 року в сумі 164441,71 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідно до положень ст. 43 та ст. 47 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі він набув право регресу проти обох відповідачів, які зобов'язані солідарно сплатити суму заборгованості у розмірі 164441,71 грн. за векселем АА №2100330, датою погашення якого є 03.09.2013 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.05.2014 року у справі №910/3811/14 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з ТОВ «Наяда Україна» на користь ТОВ «Нові офісні технології» 82220,86 грн. боргу, 1644,42 грн. судового збору та 4000,00 грн. витрат по оплаті послуг адвоката. В іншій частині у задоволені позовних вимог відмовлено. При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дійшов до висновку про те, що позивач просив стягнути з відповідачів солідарно 164441,71 грн., тобто по 82220,86 грн., та що у позивача залишилося право регресу щодо стягнення боргу за векселем лише до відповідача 1 у розмірі 82220,86 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ «Нові офісні технології» подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 22.05.2014 року у справі №910/3811/14 та прийняти нове про стягнення з ТОВ «Донспецмонтаж» на користь позивач борг за векселем АА2100330 від 04.09.2012 року у сумі 164441,71 грн. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, обставинам справи.

Відповідачі не скористались своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що, згідно ч. 2 ст. 96 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2014 року у справі №910/3811/14 апеляційну скаргу ТОВ «Нові офісні технології» на рішення господарського суду міста Києва від 22.05.2014 року у справі №910/3811/14 прийнято до провадження, розгляд справи призначений на 09.07.2014 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2014 року розгляд справи №910/3811/14 відкладено на 23.07.2014 року.

Згідно розпорядження Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 року склад колегії суддів у справі №910/3811/14 змінено на наступний: головуючий суддя Рудченко С.Г., судді Агрикова О.В., Жук Г.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 року справу №910/3811/14 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Рудченко С.Г., судді Агрикова О.В., Жук Г.А.

В судовому засіданні 23.07.2014 року представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити. В судове засідання 23.07.2014 року представники відповідачів не з'явились, відповідачі про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень. Приймаючи до уваги обізнаність відповідачів про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів, враховуючи положення ст. 102 ГПК України, дійшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідачів.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Нові Офісні Технології» є держателем простого векселя АА №2100330 на суму 164441,71 грн., виданого 04.09.2012 року, з датою погашення 03.09.2013 року, векселедавцем якого є ТОВ «Донспецмонтаж», а початковим векселедержателем - ТОВ «Наяда Україна» (а.с. 11).

Вексель АА №2100330 переданий позивачу шляхом вчинення іменного індосаменту на звороті векселя «платити наказу ТОВ «Нові Офісні Технології», ЄДРПОУ 37994860, директор ТОВ «Наяда Україна», підпис, печатка».

Тобто, на підставі ст. 11 Конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, відповідач 1 передав зазначений вексель позивачеві шляхом індосаменту, який було вчинено 01.09.2013 року. Усі положення про індосамент поширюються і на простий вексель.

Факт прийому-передачі векселя АА №2100330 від відповідача 1 позивачеві підтверджується актом приймання-передачі векселя від 01.09.2013 року (а.с. 68).

27.11.2013 року позивач звертався до відповідача 2 з вимогою оплатити вексель АА №2100330 та 05.03.2014 року також звертався і до відповідача 1 з аналогічною вимогою оплатити вексель на суму 164441,71 грн., що підтверджується копіями фіскальних чеків та описів вкладення у цінний лист (а.с. 12-19).

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Частиною 1 ст. 33 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі встановлено, що переказний вексель може бути виданий із таким строком платежу: - за пред'явленням; - у визначений строк від пред'явлення; - у визначений строк від дати складання; - на визначену дату.

Згідно ст. 38 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі держатель переказного векселя зі строком платежу на визначений день або у визначений строк від дати складання чи від пред'явлення повинен пред'явити вексель для платежу або в день, в який він підлягає оплаті, або в один із двох наступних робочих днів.

Згідно ст. 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, зокрема: індосаменту (статті 11 - 20); - строку платежу (статті 33 - 37); - платежу (статті 38 - 42); - права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54).

Отже, оскільки у простому векселі АА №2100330 встановлено строк платежу «на визначену дату», а саме - 03.09.2013 року, то відповідно він мав бути пред'явлений позивачем для оплати цією датою, або в один із двох наступних робочих днів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача 2 лише 27.11.2013 року, а 05.03.2014 року звернувся до відповідача 1 з аналогічною вимогою оплатити вексель на суму 164441,71 грн., тобто після визначених законодавством строків для пред'явлення такого векселя.

Як передбачено ч. 1 ст. 53 Уніфікованого закону після закінчення строків, встановлених: - для пред'явлення переказного векселя зі строком платежу за пред'явленням або у визначений строк від пред'явлення; - для здійснення протесту у неакцепті або у неплатежі; - для пред'явлення для платежу у разі застереження «обіг без витрат», держатель втрачає свої права регресу проти індосантів, проти трасанта і проти інших зобов'язаних осіб, за винятком акцептанта.

Отже, оскільки позивачем було пропущено визначені строки для пред'явлення простого векселя зі строком платежу на визначену дату для оплати та відповідно не було оформлено у передбачені строки протестом у неакцепті або у неплатежі, колегія суддів вважає, що позивач, відповідно до ст. 53 Уніфікованого закону, втратив своє право пред'явлення до індосантів (ТОВ «Наяда Україна»), проти трасанта, за винятком акцептанта.

Акцептант - це особа, яка бере на себе зобов'язання платежу за переказним векселем, та відповідно до ст. 78 Уніфікованого закону векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як акцептант за переказним векселем. Тобто, висновок суду першої інстанції щодо визначення акцептантом ТОВ «Наяда Україна» є невірним, оскільки не відповідає вищезазначеній ст. 78 Уніфікованого закону.

Відповідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 року №5 у разі непред'явлення до платежу переказного векселя в установлені строки його держатель втрачає права за ним стосовно індосантів, векселедавця, а також інших зобов'язаних за векселем осіб, за винятком акцептанта, а при непред'явленні до платежу простого векселя - за винятком векселедавця (ст.ст. 53, 78, Уніфікованого закону). Такі самі наслідки настають, якщо вексель зі строком платежу на визначений день або у визначений строк від дати складання чи пред'явлення не пред'явлено до платежу в день, коли він мав бути оплачений, або протягом двох наступних робочих днів (ст.ст. 38, 53, 78 Уніфікованого закону).

При цьому, відповідач 2 не подав суду доказів в порядку ст.ст. 33, 34 ГПК України щодо належного виконання свого зобов'язання щодо оплати пред'явленого векселя АА №2100330, колегія суддів, з урахуванням ч. 1 ст. 78 Уніфікованого закону, дійшла до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Нові Офісні Технології» до ТОВ «Донспецмонтаж» про стягнення боргу за векселем АА2100330 від 04.09.2012 року в сумі 164441,71 грн.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що солідарним обов'язком боржників є не часткова (дольова) відповідальність, як помилково визначив суд першої інстанції, а відповідальність в повному обсязі всіх солідарних боржників без визначення розміру (частки) такої відповідальності.

Одночасно, колегія суддів вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення витрат на оплату послуг адвоката частково у розмірі 4000,00 грн. з огляду на наступне.

Пунктом 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України» роз'яснено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум. За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 року №6-рп/2013 у справі №1-4/2013.

Позивачем подано суду копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №251 на ім'я Ялі К.А., договір про надання юридичних послуг від 12.09.2013 року з питань стягнення заборгованості за векселем у сумі 164441,71 грн., платіжне доручення №96 від 24.01.2014 року про сплату 16000,00 грн. за юридичні послуги. При цьому, Ялі К.А., приймав участь у засіданнях господарського суду міста Києва у справі №910/3811/14.

Як зазначено у п. 6.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7, вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Отже, враховуючи неспіврозмірність суми сплаченої за надання послуг адвокатом та ціною позову, колегія суддів вважає вимоги про відшкодування витрат на послуги адвоката обґрунтованими у розмірі 4000,00 грн.

Підсумовуючи зазначене, колегія суддів, керуючись ст.ст. 103, 104 ГПК України, скасовує рішення господарського суду міста Києва від 22.05.2014 року у справі №910/3811/14 та приймає нове рішення суду про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суд розподіляє судові витрати.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Нові офісні технології» на рішення господарського суду міста Києва від 22.05.2014 року у справі №910/3811/14 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 22.05.2014 року у справі №910/3811/14 скасувати повністю.

3. Прийняти нове рішення суду, яким позов товариства з обмеженою відповідальністю «Нові офісні технології» до товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж» задовольнити повністю.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж» (83001, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 69-А, ідентифікаційний код - 30871714) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Нові офісні технології» (04050, м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, буд. 13, корп. 5, офіс 5-А/14, ідентифікаційний код - 37994860) 164441,71 грн. боргу, 1644,42 грн. судового збору за подання позову, 4000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

5. В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Нові офісні технології» до товариства з обмеженою відповідальністю «Наяда Україна» відмовити.

6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Нові офісні технології» (04050, м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, буд. 13, корп. 5, офіс 5-А/14, ідентифікаційний код - 37994860) 1644,42 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Господарському суду міста Києва видати накази.

8. Справу №910/3811/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя С.Г. Рудченко

Судді О.В. Агрикова

Г.А. Жук