Постанова

від 22.07.2014 по справі 904/282/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2014 року Справа № 904/282/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Паруснікова Ю.Б. - доповідач;

суддів: Тищик І.В., Білецької Л.М.

при секретарі судового засідання: Малик С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Зеєць П.Л., представник за довіреністю № 127 від 22.07.2013 р.;

від відповідача: Барцева А.О., представник за довіреністю б/н від 04.03.2014 р.;

від третьої особи: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Селекта" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2014 р. по справі № 904/282/14 (суддя Мілєва І.В.)

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Селекта", м. Дніпропетровськ

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Кредит", м. Дніпропетровськ

про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2014 р. по справі № 904/282/14 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" задоволено у повному обсязі.

В рахунок часткового, у сумі 4 208 645,00 грн., погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Кредит" перед Публічним акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" за договором про надання траншевої мультивалютної кредитної лінії № 181207-Л від 18.12.2007 р. звернуто стягнення на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Селекта", а саме: нежитлову будівлю офісу літ. А-3 загальною площею 2234,5 кв. м., ганки літ. а, а 1 , а 11 , сходи літ. а 3 , приямок літ. а 4 , приямок - вхід у підвал літ. а 5 , огорожа № 1, 6 - 10; мостіння № ІІ, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Універсальна, буд. 4, яке виступає предметом іпотеки за договором іпотеки № 211207-І/2, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, шляхом набуття у власність Публічним акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" зазначеного майна.

Визнано за Публічним акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" право власності на нежитлові приміщення: будівлю офісу літ. А-3 загальною площею 2234,5 кв. м., ганки літ. а, а 1 , а 11 , сходи літ. а 3 , приямок літ. а 4 , приямок - вхід у підвал літ. а 5 , огорожа № 1, 6 - 10; мостіння № ІІ, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Універсальна, буд. 4

До моменту державної реєстрації права власності Публічним акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" на нежитлові приміщення: будівлю офісу літ. А-3 загальною площею 2234,5 кв. м., ганки літ. а, а 1 , а 11 , сходи літ. а 3 , приямок літ. а 4 , приямок - вхід у підвал літ. а 5 , огорожа № 1, 6 - 10; мостіння № ІІ, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Універсальна, буд. 4 передано Публічному акціонерному товариству "Банк Кредит Дніпро" в управління нежитлові приміщення: будівлю офісу літ. А-3 загальною площею 2234,5 кв. м., ганки літ. а, а 1 , а 11 , сходи літ. а 3 , приямок літ. а 4 , приямок - вхід у підвал літ. а 5 , огорожа № 1, 6 - 10; мостіння № ІІ, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Універсальна, буд. 4, з правом отримання продукції, плодів та доходів.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Селекта" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" витрати по сплаті судового збору у розмірі 74 298,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване неналежним (частковим) виконанням третьою особою зобов'язань за умовами траншевої мультивалютної кредитної лінії № 181207-Л від 18.12.2007 р. (далі - кредитний договір), наявністю заборгованості у ТОВ "Транс-Кредит" перед ПАТ "Банк Кредит Дніпро" у сумі 52 909 664,34 грн., з яких: 29 244 828,47 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 23 664 835,87 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками, що у свою чергу є підставою для задоволення вимог позивача (Банку) шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (нерухоме майно, яке належить ТОВ "Селекта" - майновому поручителю ТОВ "Транс-Кредит" за траншевою мультивалютною кредитною лінією № 181207-Л від 18.12.2007 р.), згідно іпотечного договору № 211207-1/2 від 21.12.2007 р.

Не погоджуючись з прийнятим місцевим господарським судом рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Селекта" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просило: рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2014 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ "Банк Кредит Дніпро" до ТОВ "Селекта". Апеляційна скарга мотивована необґрунтованістю прийнятого місцевим господарським судом рішення, оскільки в розрахунку, який позивач надав до господарського суду відсутнє відображення операції з погашення ОСОБА_5 (поручитель за кредитним договором) відсотків по кредитному договору, згідно договору поруки № 181207-П від 18.12.2007 р., відповідно до квитанції № 09/123 від 30 грудня 2009 року у сумі 350 000,00 грн. Акт звірки взаємних розрахунків позивач до господарського суду не надав, що на думку ТОВ "Селекта" є підставою для перегляду заявленого позивачем та встановленого господарським судом розміру заборгованості ТОВ "Транс-Кредит" за кредитним договором, оскільки в даному випадку має місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий суд визнав встановленими.

Господарський суд в резолютивній частині рішення визначив перелік майна, яке підлягає передачі в управління ПАТ "Банк Кредит Дніпро" до моменту його реалізації, але не визначив умови та порядок управління майном, що передається, до моменту його реалізації.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено обставини справи, а саме той факт, що згідно п. 2.1. кредитного договору для забезпечення належного виконання зобов'язань позичальником, визначено інші об'єкти (майно, яке прийнято Банком в заставу (іпотеку)) за рахунок реалізації яких, Банк мав змогу задовольнити свої позовні вимоги.

Крім того, апелянт вважає, що внаслідок односторонньої, без згоди поручителя ТОВ "Селекта", зміни умов зобов'язання (внесення змін до п. 2.1. кредитного договору, згідно додаткової угоди № 280108 від 28.01.2008 р.), відбулося збільшення обсягу його відповідальності.

Також, скаржник вважає необхідним застосування до даних правовідносин ч. 4 ст. 559 ЦК України, і як наслідок, визнати припиненою поруку, оскільки Банком пропущено шестимісячний строк на пред'явлення вимоги до поручителя.

Окрім вище зазначеного, скаржник посилається на не отримання ним від Банку вимоги про дострокове повернення грошових коштів та звернення стягнення на предмет іпотеки, яка міститься в матеріалах справи (а. с. 42).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.06.2014 р., апеляційну скаргу прийнято до розгляду у судовому засіданні на 08.07.2014 р. о 10:45 год.

У зв'язку з неявкою у судове засідання третьої особи та необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи відкладався на 22.07.2014 р.

У судовому засіданні 22.07.2014 р., представник відповідача (скаржник) вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні та на скасуванні рішення місцевого господарського суду у даній справі.

Представник позивача проти апеляційних вимог ТОВ "Селекта" заперечував, просив колегію суддів залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області у даній справі залишити без змін.

Належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи третя особа, явку у судове засідання повноважного представника не забезпечила, про причини неявки суд не повідомила (а. с. 193).

Згідно ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII ГПК України.

У відповідність абзацу 3 пункту 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Згідно п. 3.9.2. вищезазначеної Постанови пленуму ВГСУ, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

На думку колегії суддів неявка у судове засідання третьої особи не перешкоджає розгляду справи оскільки у справі достатньо матеріалів для розгляду апеляційної скарги.

22.07.2014 р. у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У відповідність ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, в межах перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 18.12.2007 р. між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Кредит-Дніпро», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» (далі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Кредит» (позичальник) укладено договір про надання траншевої мультивалютної кредитної лінії № 181207-Л (далі-кредитний договір).

Згідно п. 1.1. кредитного договору, Банк надає позичальнику мультивалютну траншеву кредитну лінію для ведення статутної поточної діяльності, в т.ч. на поповнення обігових коштів з лімітом кредитування у сумі еквівалентній 40 000 000,00 (сорок мільйонів) гривень 00 коп. за курсом НБУ на момент надання кредиту за цією кредитною лінією, а позичальник зобов'язується належним чином використати та повернути в передбачені цим договором та додатковими угодами строки кредит (транші) та сплатити відсотки за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.7. кредитного договору заборгованість за кредитами, наданими за цим договором, має бути погашена в строки, вказані у відповідних додаткових угодах, але не пізніше 14.12.2010 р.

Пунктом 2.1. кредитного договору в редакції додаткової угоди № 280108 від 28.01.2008 р. визначено, що в забезпечення належного виконання зобов'язань позичальника за цим договором банк приймає в заставу (іпотеку), зокрема: нежитлову будівлю офісу літ. А-3, яка належить ТОВ "Селекта", за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Універсальна, буд. 4 за ринковою вартістю 16 926 337,5 грн., згідно договору іпотеки № 211207-І/2 від 21.12.2007 р. (а. с. 23).

Згідно п. 4.1. кредитного договору, позичальник зобов'язується повернути одержані кредитні кошти протягом: (термін погашення траншу визначається в додаткових угодах до цього договору, що є його невід'ємними частинами, але в будь-якому випадку термін погашення траншу не може бути пізніше 14.12.2010р.), сплатити нараховані відсотки та комісії за цим договором зі своїх поточних рахунків шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок та рахунки нарахованих відсотків та комісій відповідно до встановлених строків.

Згідно п. 9.1 кредитний договір набирає сили з дати його підписання сторонами та діє по 14 грудня 2010 року включно, а в частині невиконаних зобов'язань позичальника - до повного та належного їх виконання.

30.01.2008 р. укладено додаткову угоду № 300108 до кредитного договору, відповідно до якої банк надав позичальнику транш у розмірі 29 964 828,47 грн. в строк з 30.01.2008 р. (п. 1, а. с. 24).

Плата за користування одержаним кредитом встановлюється в розмірі 14 відсотків річних, а строк повернення траншу - згідно графіку (п. 2, 3 а. с. 24).

Згідно п. 2 додаткової угоди № 210110 від 21.01.2010 р., дата повернення траншу, наданого в рамках Додаткової угоди № 300108 від 30 січня 2008 року не пізніше 14.12.2010 р. (а. с. 27).

28.02.2008 р. укладено додаткову угоду № 280208, відповідно до якої банк надає позичальнику транш у розмірі 100 000,00 в строк з 28.02.2008 р. Плата за користування одержаним кредитом встановлюється у розмірі 14 відсотків річних. У разі прострочення повернення кредиту плата за користування одержаним кредитом або часткою кредиту в період, який починається на наступний день за днем погашення кредиту згідно цієї додаткової угоди і до дня фактичного повернення кредиту позичальником, встановлюється в розмірі 19 відсотків річних. Строк повернення траншу - 29.02.2008 р. (а. с. 25).

На виконання умов кредитного договору та додаткових умов до нього банк надав позичальнику транш на загальну суму 30064828,47 грн., що підтверджується меморіальними ордерами № К/75 від 30.01.2008 р. на суму 29964828,47 грн. (а. с. 28) та № К/129 від 28.02.2008 р. на суму 100 000,00 грн. (а. с. 29).

В порушення умов кредитного договору позичальник свої зобов'язання за договором про надання траншевої мультивалютної кредитної лінії № 181207-Л від 18.12.2007 р. виконав частково, повернувши Банку лише 820000,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами № 70 від 28.02.2008 р. на суму 100000,00 грн. (а. с. 30) та № 154 від 18.11.2011 р. на суму 720000,00 грн. (а. с. 31).

30.01.2013 р. постановою господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/369/13-г Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Кредит» визнано банкрутом. Встановлено, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Кредит» перед ПАТ «Банк Кредит Дніпро» за договором про надання траншевої мультивалютної кредитної лінії № 181207-Л від 18.12.2007р. становить 48 753 693,78 грн. (а. с. 55).

Згідно розрахунку позивача (а. с. 13-15), станом на 15.01.2014 р. заборгованість ТОВ «Транс-Кредит» перед Банком за кредитним договором складає 52909664,34 грн., з яких: 29244828,47 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 23664835,87 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками.

Доказів повернення заборгованості за кредитним договором у розмірі 52909664,34 грн. відповідач та ТОВ «Транс-Кредит» не надали, доводи позивача щодо наявності заборгованості у вказаному розмірі не спростували.

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись в тому числі заставою.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 ЦК України).

З метою забезпечення належного виконання позичальником зобов'язання за договором про надання траншевої мультивалютної кредитної лінії № 181207-Л від 18.12.2007 р., між Закритим акціонерним товариством комерційний банк "Кредит-Дніпро" (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Селекта" (іпотекодавець) 21.12.2007 р. укладено договір іпотеки № 211207-І/2, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (далі - договір іпотеки) (а. с. 32-36).

Предметом іпотеки за цим договором забезпечено виконання зобов'язань боржника за кредитним договором, зокрема: по поверненню кредитів, наданих в межах кредитної лінії в сумі 40000000,00 (сорок мільйонів) гривень 00 копійок, зі строком погашення отриманого кредиту відповідно до п. 4.1. кредитного договору, зі строком дії кредитного договору по 14 грудня 2010 р., відповідно до п. 9.1. кредитного договору; по сплаті відсотків за користування кредитом; по сплаті пені та штрафу (п.1.2 договору іпотеки).

Предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля офісу літ. А-3 загальною площею 2234,5 кв. м., ганки літ. а, а 1 , а 11 , сходи літ. а 3 , приямок літ. а 4 , приямок - вхід у підвал літ. а 5 , огорожа № 1, 6 - 10; мостіння № ІІ, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Універсальна, буд. 4 (п. 2.1 договору іпотеки).

Вартість предмета іпотеки визначена сторонами в розмірі 16926337,50 (шістнадцять мільйонів дев'ятсот двадцять шість тисяч триста тридцять сім) гривень 50 копійок з урахуванням ПДВ. При цьому сторони погоджуються що вартість предмету іпотеки зазначена в цьому пункті договору є приблизною вартістю предмета іпотеки на момент передачі його в іпотеку. Реалізація предмета іпотеки буде здійснюватись за цінами, що реально склалися на ринку на момент його реалізації та є реальними щодо його відчуження, в порядку передбаченому цим договором та чинним на момент реалізації законодавством України (п. 2.2. договору іпотеки).

Предмет іпотеки є власністю іпотекодавця згідно свідоцтва про право власності ЯЯЯ № 695046 від 20.12.2005 р., виданого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради. Право власності на предмет іпотеки зареєстровано Дніпропетровським МБТІ, реєстраційний номер об'єкта 13303413 (п. 2.3. договору іпотеки).

Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо в момент настання строку виконання основного зобов'язання, забезпеченого іпотекою за цим договором, воно не буде виконане (п. 5.2. договору іпотеки).

У разі порушення боржником умов кредитного договору та/або порушення іпотекодавцем умов цього договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та/або боржнику письмову вимогу про усунення порушення, з визначенням порядку звернення стягнення на предмет іпотеки, який має намір обрати іпотекоржатель у випадку невиконання вимог про усунення порушення. Якщо протягом 30 календарних днів вимога іпотекодержателя залишиться без задоволення, іпотекодержатель набуває права розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов цього договору і діючого законодавства.

При зверненні стягнення на предмет іпотеки, іпотекодержатель має право на свій розсуд: а) здійснити реалізацію предмету іпотеки у порядку, що передбачений чинним законодавством України; б) самостійно реалізувати предмет іпотеки; в) вступити в право власності на предмет іпотеки (п. 6.2. договору іпотеки).

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за вибором іпотекодержателя на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або в порядку позасудового врегулювання на підставі розділу 7 цього договору (п. 6.3 договору іпотеки).

У випадку часткового виконання зобов'язань за кредитним договором іпотека зберігається в первісному обсязі (п. 6.4. договору іпотеки).

Цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та нотаріального посвідчення і діє до повного та належного виконання зобов'язань боржника за кредитним договором та зобов'язань іпотекодавця за цим договором (п. 8.1. договору іпотеки).

На виконання умов п. 6.2. договору іпотеки, іпотекодержатель (позивач) направив боржнику (ТОВ "Транс-Кредит") та іпотекодавцю (відповідачу) вимоги від 03.01.2013 р. про стягнення заборгованості за вих. № 6/21-16/2-БТ (а. с. 39-40) та вих. № 6/21-16/3-БТ (а. с. 41-42), що підтверджується витягом з реєстру від 09.01.2013 р. № 5/1 та реєстром Дніпропетровського вузла спеціального зв'язку від 10.01.2013 р. № 87 (а. с. 210-213).

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (ч. 1, 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку").

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 590 ЦК України).

Згідно ч. 1, 3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку", згідно з якими іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Згідно звіту про оцінку нежитлового приміщення офісу літ. А-3, загальною площею 2234,5 кв. м. розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Універсальна, 4, що належить ТОВ "Селекта", ринкова вартість об'єкта оцінки становить: 4 208 645,00 грн. (а. с. 37-38).

Отже, колегія суддів вважає, що у зв'язку з невиконанням ТОВ "Транс Кредит" у повному обсязі зобов'язання за кредитним договором (частковим виконанням), в забезпечення якого між ЗАТ КБ "Кредит-Дніпро" (іпотекодержатель) та ТОВ "Селекта" (іпотекодавець) 21.12.2007 р. укладено договір іпотеки № 211207-1/2, ПАТ "Банк Кредит Дніпро" правомірно звернулося до господарського суду з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ "Транс Кредит" шляхом набуття у власність ПАТ "Банк кредит Дніпро" зазначеного іпотечного майна.

Крім того, колегія суддів погоджується з наданою місцевим господарським судом правовою оцінкою на заперечення відповідача, що наведені у відзиві на позов та дублюються в апеляційній скарзі, і також вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.

Посилання скаржника на відсутність в розрахунку, який позивач надав до господарського суду відображення операції з погашення ОСОБА_5 (поручителем за кредитним договором) відсотків по кредитному договору, згідно договору поруки № 181207-П від 18.12.2007 р., відповідно до квитанції № 09/123 від 30 грудня 2009 року у сумі 350000,00 грн., є безпідставним та спростовується наявним в матеріалах справи розрахунком (колонка 8 рядок 9, а. с. 14).

Посилання скаржника на відсутність в матеріалах справи Акту звірки взаємних розрахунків, що на його думку є підставою для перегляду заявленого позивачем та встановленого господарським судом розміру заборгованості ТОВ "Транс-Кредит" за кредитним договором, оскільки в даному випадку має місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий суд визнав встановленими, є безпідставним, оскільки скаржником не доведено не правомірність розрахунку суми боргу позивача, а також не надано власного контррозрахунку.

Також не обґрунтованими є посилання скаржника на той факт, що господарським судом в резолютивній частині рішення визначено перелік майна, яке підлягає передачі в управління ПАТ "Банк Кредит Дніпро" до моменту його реалізації, але не визначено умови та порядок управління майном, що передається, до моменту його реалізації, а саме яким чином можуть отримуватися плоди та доходи від переданого майна, оскільки ст. 34 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що продукція, плоди і доходи, отримані в результаті управління предметом іпотеки, спрямовуються на задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, якщо інше не встановлено договором або рішенням суду.

Не підлягають задоволенню вимоги апелянта про начебто не дослідження у повному обсязі обставин справи, а саме того факту, що згідно п. 2.1. кредитного договору для забезпечення належного виконання зобов'язань позичальником, визначено інші об'єкти (майно, яке прийнято Банком в заставу (іпотеку)) за рахунок реалізації яких, Банк мав змогу задовольнити свої позовні вимоги.

Згідно ч. 4 ст. 20 Закону України "Про заставу", якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (право), він зберігає право наступного стягнення на інші речі (права), що складають предмет застави.

Згідно ч. 5 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є об'єкти, які належать різним особам, та задоволення отримується за рахунок частини переданого в іпотеку майна, ті іпотекодавці, на майно яких було звернено стягнення, мають право на пропорційне відшкодування від іпотекодавців, на майно яких не зверталось стягнення, і набувають прав іпотекодержателя на частину майна, на яку не було звернено стягнення, для забезпечення такого відшкодування.

Відхиляються колегією суддів твердження апелянта про той факт, що внаслідок односторонньої, без згоди поручителя ТОВ "Селекта", зміни умов зобов'язання (внесення змін до п. 2.1. кредитного договору, згідно додаткової угоди № 280108 від 28.01.2008 р.), відбулося збільшення обсягу його відповідальності, оскільки скаржник помилково ототожнив загальну вартість майна, що забезпечує виконання обов'язку перед Банком, із обсягом відповідальності іпотекодавця, оскільки відповідно до ст. 11 ЗУ "Про іпотеку" встановлено обсяг відповідальності іпотекодавця саме в межах вартості майна.

Також, скаржник помилково вважає необхідним застосування до даних правовідносин ч. 4 ст. 559 ЦК України, і як наслідок, просить суд визнати припиненою поруку, оскільки Банком пропущено шестимісячний строк на пред'явлення вимоги до поручителя. Дане твердження апелянта є помилковим, оскільки у відповідності до ст. 546 ЦК України порука та застава (іпотека) є різними видами забезпечення виконання зобов'язання, тому норми, що регулюють поруку (ст. 553-559 ЦК України), не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки іпотека за правовою природою є заставою та регулюється нормами параграфа 6 глави 49 ЦК України та Законом України від 5 червня 2003 року № 898-IV "Про іпотеку" (постанова Верховного Суду України від 16 жовтня 2012 р. у справі № 3-45гс12).

Окрім вищезазначеного, колегія суддів вважає безпідставним твердження апелянта про неотримання ним вимоги Банку від 03.01.2013 р. № 6/21-16/3-БТ про дострокове повернення грошових коштів та звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки такі твердження спростовуються наявними в матеріалах справи документами, а саме: повідомленням-розпискою про вручення відправлення спецзв'язку, повідомленням про вручення, випискою з реєстра № 5/1 від 09.01.2013 р., реєстром № 5/1/2334/ від 09.01.2013 р. та реєстром № 87 від 10.01.2013 р. (а. с. 41-42, 210-213).

Таким чином, колегія суддів вважає апеляційні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Селекта" безпідставними, не приймає їх до уваги і залишає апеляційну скаргу без задоволення.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 101, 103, 105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Селекта" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2014 р. по справі № 904/282/14 залишити без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено 28.07.2014 р.

Головуючий Ю.Б. Парусніков

Судді І.В. Тищик

Л.М. Білецька