Постанова

від 24.07.2014 по справі 922/1117/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2014 р. Справа № 922/1117/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Медуниця О.Є., суддя Терещенко О.І.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю прокурора: Хряк О.О. (посвідчення №013774 від 06.12.2012 року);

та представників сторін:

1-го позивача - не з'явився;

2-го позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх. №1584Х/1-38) рішення господарського суду Харківської області від 27 травня 2014 року

за позовом Першого заступника прокурора м.Харкова в інтересах держави в особі:

1.Державної екологічної інспекції у Харківській області, м.Харків

2.Печенізької селищної ради Печенізького району у Харківській області, смт.Печеніги

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліс-2003", м.Харків

про стягнення 28958,74 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Перший заступник прокурора м.Харкова в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області та Печенізької селищної ради Печенізького району у Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до ТОВ "Ліс-2003", в якій просив суд стягнути з відповідача 28958,74 грн. шкоди , завданої засміченням земельної ділянки.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.05.2014 р. по справі № 922/1117/14 (суддя Жиляєв Є.М.) позов задоволено повністю.

Відповідач не погодився з зазначеним рішенням суду першої інстанції, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

В судове засідання 16.07.2014 року перший позивач не з'явився, однак надав суду заперечення на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що протиправною бездіяльністю відповідача державі заподіяно шкоду в розмірі 28958,74 грн., а тому рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Другий позивач в судове засідання 16.07.2014 року також не з'явився, однак надіслав на адресу суду клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі його представника.

Відповідач в судове засідання 16.07.2014 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Враховуючи, що позивачі та відповідач належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати справу за їх відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

19-20.06.2013 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Харківській області, відповідно до наданих Державній екологічній інспекції повноважень проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони земельних ресурсів та видалення зелених насаджень в діяльності ТОВ "Ліс-2003", яким здійснюється експлуатація земельної ділянки за адресою: Харківська область, Печенізький район, в межах Печенізької селищної ради( а.с.16).

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Ліс-2003» в своїй діяльності використовує три земельні ділянки рекреаційного призначення.

Відповідно до договору оренди від 02.08.2006 року №983 ТОВ «Ліс-003» приймає на 50 років у платне володіння і користування земельну ділянку, загальною площею 9,900 га, в тому числі під лісами - 8,9718 га; під проїздами та проходами - 0,3657 га; під болотами - 0,5625 га (а.с.36);

Згідно договору оренди земельної ділянки від 02.08.2006 року № 040670100028 ТОВ «Ліс-2003» приймає на 50 років у платне володіння і користування земельну ділянку, загальною площею 9,900 га, в тому числі під лісами - 8,9718 га; під проїздами та проходами - 0,3657 га; під болотами - 0,5625 га (а.с.38).

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 02.08.2006 року ТОВ «Ліс-2003» приймає на 50 років у платне володіння і користування земельну ділянку, загальною площею 9,900 га, в тому числі під лісами - 8,9114 га; під проїздами та проходами - 0,3696 га; під болотами - 0,6190 га.

Під час проведення перевірки позивачем виявлено незаконно розміщене сміття на території ТОВ "Ліс-3000".

Згідно акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони земельних ресурсів та видалення зелених насаджень №814/01-03 від 19.06.2013 року та акту обстеження засміченої земельної ділянки №814/03-01 від 19.06.2013 року, під час обстеження земельної ділянки, яка знаходиться: Харківська область, Печенізький район, смт.Печеніги, ліворуч від дамби на земельній ділянці Печенізького водосховища біля участка №44 було виявлено засмічення земельної ділянки без твердого покриття побутовими відходами, відходами пластмаси, плівка поліетиленова, будівельними відходами, довжиною 22,6 м., шириною 7,6 м., висотою

0,30 м. Площа засмічення становить 171,76 га. Об'єм відходів, яким відбулось засмічення становить 51,53 м3. (а.с.16-35).

25.06.2013 року Державною екологічною інспекцією в Харківській області відповідачу внесено припис №06-22-115, яким відповідача зобов'язано розробити план оргтехзаходів по усуненню виявлених недоліків, а також не допускати засмічення земельних ділянок прибережної смуги Печенізького водосховища (а.с.44).

За наслідками виявлених порушень природоохоронного законодавства державним інспектором Державної екологічної інспекції у Харківській області, складені протокол про адміністративне правопорушення № 002029 від 22.07.2013 року, яким зафіксовано порушення посадовою особою ТОВ «Ліс-2003» правил у сфері поводження з відходами, а саме засмічення прибережної захисної смуги Печенізького водосховища, на земельній ділянці, що знаходиться в користуванні ТОВ «Ліс-2003» на умовах оренди (а.с.46).

Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 06-23-472 від 22.07.2013 року, якою директора ТОВ "Ліс - 2003" ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене приписами статті 82 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 867,00 грн. (а.с.48).

Відповідач визнав скоєне правопорушення та сплатив штраф в розмірі 867 грн., про що свідчить квитанція №6577.76.2 (а.с.50).

До матеріалів справи прокурор надав розрахунок шкоди, проведений державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Харківській області на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України за №149 від 04.04.2007 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №422/13689 від 25.04.2007, внаслідок порушення ТОВ "Ліс-2003" вимог природоохоронного законодавства, а саме засмічення земельної ділянки, розташованої за адресою: Харківська область, Печенізький район, смт.Печеніги, відходами площею 171,76 кв.м. та об'ємом 51,53 мЗ, державі заподіяні збитки на суму 28958,74 грн. (а.с.51).

Державною екологічною інспекцією було направлено відповідачу розрахунок збитків та претензію №205 від 13.08.2013 року, з пропозицією добровільно відшкодувати шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення ст.17 Закону України "Про відходи" та ст.55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" в розмірі 28958,74 грн. (а.с.53).

Однак, як зазначає позивач, заподіяна шкода в добровільному порядку відповідачем сплачена не була, що і стало підставою для звернення до суду з позовом.

Відповідач в свою чергу зазначає, що позивач не надав доказів заподіяння державі збитків саме відповідачем, а також вважає, що розрахунок шкоди складено із порушенням визначеного законодавством порядку, без залучення необхідних документів.

Колегія суддів приймає до уваги наступне.

Статтею 96 Земельного кодексу України на землекористувачів покладено обов'язок додержуватись вимог законодавства про охорону довкілля.

Так, відповідно до ст.35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі при здійсненні господарської діяльності зобов'язані, зокрема, дотримуватись вимог земельного та природоохоронного законодавства України, проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів, забезпечувати захист земель, у тому числі, від засмічення.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про відходи", відходи - це будь-які речовини, матеріали та предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Статтею 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевим радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Відповідно до ч.7 ст.33 Закону України "Про відходи" забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, не землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.

Відповідно до пункту „з" статті 17 Закону України „Про відходи" суб'єкти господарювання у сфері поводження з відходами зобов'язані не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах.

Згідно зі ст.56 Закону України "Про охорону земель" юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільної-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Згідно зі статтею 43 Закону України "Про відходи", підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Пунктом 3.3. Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №149 від 04.04.2007 року (далі - Методика) встановлено, що факти засмічення земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Згідно з п.п.3.2-3.3 Методики, землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення (п.5.1 методики).

Порядком організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженим наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 вересня 2008 р. N 464, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 15 січня 2009 р. за N 18/16034 (далі - Порядок), визначено процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів.

Згідно з п. 1.4 Порядку акт перевірки - документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

На підставі акта, який складено за результатами перевірки, протягом п'яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища (п.4.22 Порядку).

Відповідно до 4.17 Порядку у разі виявлення під час проведення перевірки порушення вимог природоохоронного законодавства, за які згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративна відповідальність, державні інспектори складають протокол про адміністративне правопорушення відповідно до наказу Мінприроди України від 05.07.2004 N264 "Про затвердження Інструкції з оформлення органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України матеріалів про адміністративні правопорушення", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.07.2004 за N 934/9533.

Для покладення відповідальності на суб'єкт господарювання за порушення законодавства про охорону навколишнього середовища необхідно врахувати наявність підстав цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди, що передбачено ст.1166 Цивільного кодексу України, а саме наявність повного складу правопорушення як то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками( шкода), вина правопорушника.

Шкода є однією із загальних умов виникнення зобов'язання з її відшкодування і вона означає сукупність несприятливих для особи, якій вона завдана, майнових наслідків.

Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано суду і судом першої інстанції обґрунтовано прийнято до уваги матеріали перевірки Державної екологічної інспекції в Харківській області, зокрема, акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони земельних ресурсів та видалення земельних насаджень №814/01-03 та акт обстеження засміченої земельної ділянки №814/03-01, яким зафіксовано факт засмічення відповідачем земельної ділянки за адресою: Харківська область, Печенізький район, смт.Печеніги, ліворуч від дамби на земельній ділянці Печенізького водосховища.

Вказані акти відповідачем в установленому законом порядку оскаржено не було.

Таким чином, вищевказані акти, складені уповноваженими посадовими особами Державної екологічної інспекції в Харківській області, є належним доказом обставин, які в ньому зафіксовані.

Крім того, матеріали справи містять протокол про адміністративне правопорушення № 002029 від 22.07.2013 року та постанову про накладення адміністративного стягнення № 06-23-472 від 22.07.2013 року, відповідно до яких встановлено факт порушення директором ТОВ "Ліс - 2003" ОСОБА_1 ст.17 Закону України «Про відходи» та ст.61 Земельного кодексу України та визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена приписами статті 82 КУпАП.

Вказана постанова про накладення адміністративного стягнення в установленому порядку не оскаржувалась, а накладений штраф сплачений згідно з квитанцією № №6577.76.2.

Вищевказане дає підстави колегії суддів вважати встановленим факт протиправної поведінки відповідача, яка полягає у розміщенні відходів у не спеціально відведеному для цього місці, внаслідок чого відбулося засмічення земельної ділянки.

У відповідності до приписів ст.ст.68;69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації а громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Отже, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем вимог чинного законодавства, прямого причинного зв'язку та розміру шкоди, місцевий господарський суд цілком правомірно задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача шкоди в розмірі 28958,74 грн., заподіяної внаслідок порушення вимог земельного законодавства та законодавства про відходи (допущення засмічення земельної ділянки).

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що знаходження відходів на земельній ділянці не призвело до забруднення навколишнього природного середовища, вимірювання природного фонового та антропогенного вмісту в ґрунтах та ґрунтових водах речовин, характерних для відходів не виконувалось, у зв'язку з чим неможливо стверджувати про факт забруднення земель.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п.3.5-3.5.1 Методики, при виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди. Об'єм відходів (куб.м), що спричинили засмічення, встановлюють за об'ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням.

Згідно п.п.3.4-3.4.1 Методики визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об'єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина проникнення. Якщо за зовнішніми ознаками забруднення земельної ділянки неможливо встановити площу забруднення чи глибину проникнення, ці параметри визначають за підпунктом 3.6 цієї Методики.

Пунктом 3.6 Методики визначено, що у випадках складних ситуацій, коли обсяг забруднення не може бути визначеним за підпунктом 3.4 цієї Методики, спеціалізовані організації виконують еколого-геологічні роботи.

Таким чином, проведення еколого-геологічних лабораторних досліджень необхідне виключно з метою встановлення того факту, що тимчасове розміщення землекористувачем відходів на земельній ділянці призвело до забруднення навколишнього природного середовища, позаяк предметом даного спору є відшкодування шкоди, заподіяної засміченням земельної ділянки, але аж ніяк не її забрудненням.

Отже, чинним законодавством передбачено різну кваліфікацію правопорушень "забруднення земель" і "засмічення земель" та різні способи визначення обсягів забруднення та обчислення розміру шкоди при їх вчиненні (розділи 4 та 5 Методики).

Факт засмічення земель та розмір завданої шкоди встановлюються на основі акту перевірки, складеного компетентним органом, припису, протоколу про адміністративне правопорушення, постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення природоохоронного законодавства тощо.

Встановлений перевіркою факт засмічення відповідачем земельної ділянки є достатнім для відшкодування шкоди незалежно від того, призвело це чи може призвести до забруднення земельної ділянки.

Тому, для встановлення обставин заподіяння шкоди внаслідок засмічення земельної ділянки не потрібно встановлювати факт наявності негативних (шкодочинних) речовин у ґрунтах, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін, а достатньо лише встановлення наявності на території земельних ділянок сторонніх предметів, матеріалів чи сміття.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України (№922/3261/13 від 03.12.2013 р., № 922/2801/13 від 05.12.2013 р.).

З урахуванням викладеного, доводи відповідача є необгрунтованими та не приймаються до уваги колегією суддів.

Посилання в апеляційній скарзі відповідача на те, що відбулось засмічення болота, а не ґрунту спростовується наступним.

Акт обстеження земельної ділянки №814/03-01 від 19.06.2013 року містить план-схему земельної ділянки, на якій зафіксовано факт засмічення земельної ділянки без твердого покриття, загальною площею 171,76 кв.м., що відповідає цифрі 3, а цифрою 4 позначено границі болота (а.с.34).

Також в апеляційній скарзі відповідач зазначає, що розрахунок шкоди здійснений з порушенням норм чинного законодавства, а саме без використання необхідних відомостей та документів.

Судова колегія враховує наступне.

Відповідно до 5.1. Методики, розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

В даному випадку це акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 814/01-03, акт обстеження засміченої земельної ділянки від 19.06.2013 року № 814/03-01/засм2, припис від 25.06.2013 р. № 06-22-115, протокол про адміністративне правопорушення № 002029 від 22 липня 2013 року та постанова про накладення адміністративного стягнення № 06-23-472 від 22 липня 2013 року.

Пункт 5.2. Методики регламентує, що основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена.

В даному випадку, Державною екологічною інспекцією у Харківській області використана грошова оцінка земельної ділянки вказана у договорі оренди земельної ділянки (№ 040670100028) - 222397,70 грн. за 9,9000 га, яка проіндексована на коефіцієнт 1,254 згідно листа Державного агентства земельних ресурсів України від 10.01.2013р. №326/22/7-13.

Так, нормативно грошова оцінка 1 кв.м. складає (222397,70*1,254)/99000=2,81 грн/кв.м.

Пункт 5.3. Методики, відходи, що спричинили засмічення земельної ділянки, класифікуються за 4 класами небезпеки згідно з ДСанПіН 2.2.7.029-99 "Державні санітарні правила і норми. Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення класу їх небезпеки для здоров'я населення", що затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.99р. N 29, чинними нормативними документами у сфері поводження з відходами (додаток 5).

В даному випадку це 4 клас небезпеки - малонебезпечні, тобто Кнв=1.

Пункт 5.4. Методики, віднесення відходів, що спричинили засмічення земельної ділянки, до категорії небезпечних (токсичних) відходів здійснюється у відповідності до чинних нормативних документів у сфері поводження з відходами, затверджених у встановленому порядку, переліків небезпечних (токсичних) відходів тощо.

Пункт 5.8.1. Методики, якщо за шкалою еколого-господарського значення земель (додаток 2) земельна ділянка, що зазнала засмічення, може бути класифікована за декількома категоріями земель чи особливостями охорони, для розрахунків обирається коефіцієнт еколого-господарського значення земель (Кег) з максимальним значенням серед відповідних коефіцієнтів.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що Державна екологічна інспекція у Харківській області здійснила розрахунок розміру шкоди внаслідок засмічення земельних ресурсів у відповідності до вимог Методики.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду Харківської області.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 27.05.2014 року у справі № 922/1117/14 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні, в зв'язку з чим, апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 27.05.2014 року у справі № 922/1117/14 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови по справі №922/1117/14 підписано 21.07.2014 року

Головуючий суддя Сіверін В.І.

Суддя Медуниця О.Є.

Суддя Терещенко О.І.

Згідно з оригіналом

помічник судді Чуйкова А.О.

24.07.2014 р.