Ухвала

від 22.07.2014 по справі 802/1425/14-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/1425/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Альчук М.П.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Білоуса О.В. Совгири Д. І.

при секретарі: Копійчук О.В.

за участю:

представника позивача: Лахніка А.О.

представника відповідача: Ляшенка Р.В.

представника відповідача: Гуменюк О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Немирівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЮПІТ" до Немирівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "ЮПІТ" (далі - Позивач) звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Немирівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Вінницькій області (далі - Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 06 червня 2014 року позов задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Представники Відповідача в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Представник Позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в період з 22.02. по 02.03.2011 року податковим органом проведено позапланову невиїзну перевірку з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до державного бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків із ПП ОСОБА_5, ПП "Гідеон-Агро", ПП "РСС Агролюкс" за період з 10.01.2008 року по 31.12.2009 року.

За результатами перевірки складено акт від 11.03.2011 року за № 94/23/34508572, згідно висновків якого Позивачем порушено п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" , п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

04.03.2014 року Відповідачем сформовано податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0000522200, яким Позивачу визначено податок на прибуток підприємств в сумі 2 195 311,50 грн., в тому числі 1 423 541 грн. основного платежу та 771 770,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0000512200, яким Позивачу визначено податок на додану вартість із виготовлених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 1 708 251 грн., в тому числі 1 138 834 грн. основного платежу та 569 417 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ "Юпіт" в порядку адміністративного оскарження звернулося до податкового органу щодо скасування висновків акту перевірки від 11.03.2011р. № 94/23/34508572, визнання протиправними та скасування зазначених вище податкових повідомлень-рішень.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 02.04.2014 року за № 5418/10/02-32-10-02-11 Відповідач частково скасував податкові повідомлення-рішення від 04.03.2014 року № 0000522200 та № 0000512200.

14.04.2014р. Позивач звернувся до Міністерства доходів і зборів України з адміністративним оскарженням № 28, на яке до моменту подання даного адміністративного позову відповіді не надано.

Разом з тим, 14.04.2014 року податковим органом сформовано податкові повідомлення-рішення форми "Р" № 0000772200 від 14.04.2014 року, яким визначено податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 1 423 542,50 грн., в тому числі 1 138 834,50 грн. основного платежу та 284 708,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та форми "Р" за № 0000792200 від 14.04.2014 року, яким визначено податок на прибуток приватних підприємств в сумі 1 779 426 грн., в тому числі 1 423 541 грн. основного платежу та 355 885 грн. штрафних (фінансових) санкцій .

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем при прийнятті оскаржуваних повідомлень-рішень порушено встановлений законодавством 1095-денний строк.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними з наступних підстав.

У відповідності до п. 86.9 ст. 86 ПК України, в чинній на момент проведення перевірки Позивача, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Згідно п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

В той же час згідно з пп.пп. 102.2.1, 102.2.2 п. 102.2 ст. 102 ПК України, в чинній на час прийняття оскаржених рішень редакції, визначено, що грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо: податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов'язання, не було подано; посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов'язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.

Отже, Податковим кодексом України в редакції, чинній на момент складання акта перевірки, визначалось дві обставини, з настанням яких податковий орган мав право визначити платнику податків грошове зобов'язання без дотримання 1095-денного строку давності.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного розгляду справи, що остання податкова декларація періоду, що перевірявся податковим органом, ТОВ "Юпіт" подана 09.02.2010 року, відтак, з урахуванням положень вказаних статей Податкового кодексу України, граничним строком визначення Відповідачем суми грошових зобов'язань є 09.02.2013 року.

Крім того, листом від 04.05.2011 року за № 9800/10/3104 Позивача повідомлено, що 29.04.2011 року УПМ ДПА у Вінницькій області відносно посадових осіб ТОВ "Юпіт" директора Якименка П.В. та головного бухгалтера Якименко Т.М. винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо відсутності у податкового органу правових підстав для самостійного визначення суми грошових зобов'язань Позивача після закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань.

Колегія суддів критично оцінює доводи представника Відповідача щодо наявності у податковому законодавстві колізії між положеннями п. 86.9 ст. 86 ПК та пп.пп. 102.2.1, 102.2.2 п. 102.2 ст. 102 ПК України як на обставину, що дозволила податковому органу прийняти оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оскільки у положеннях ПКУ серед основних принципів податкового законодавства, визначених у статті 4, передбачено принцип презумпції правомірності рішень платника податків, закріплений у положеннях, що регулюють порядок адміністративного оскарження рішень податкових органів (п. 56.21 ПКУ).

Так, відповідно до п.56.21. ст.56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

З урахування наведеного, колегія суддів вважає, що Відповідачем необґрунтовано нараховано податкове зобов'язання Позивачу поза межами встановленого законом строку.

Крім того, посилання апелянта на п.58.4 ст.58 ПК України є безпідставними, так як щодо посадових осіб Позивача відмовлено у порушення кримінальної справи за відсутності в їх діях ознак складу злочину, а наявність кримінальних справ або судових рішень щодо посадових осіб контрагентів Позивача не можуть ставити в залежність Позивача щодо здійснення ним господарської діяльності в межах правового поля.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи колегія суддів вважає, що доводи, викладені Відповідачем в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що входять до предмета доказування та мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає всі підстави для залишення його без змін.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Немирівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Вінницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06 червня 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 28 липня 2014 року .

Головуючий Курко О. П.

Судді Білоус О.В.

Совгира Д. І.