Рішення

від 21.07.2014 по справі 910/10170/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10170/14 21.07.14

Суддя Отрош І.М., розглянувши справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестбуд" простягнення 380097 грн 20 коп. Представники: від позивача:Ярчак І.С. - представник за довіреністю № 247/03 від 11.06.2014 від відповідача:не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27.05.2014 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестбуд" про стягнення 626437 грн. 11 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору на відкриття кредитної лінії № 01/266-2008 від 28.03.2008 не виконав взяті на себе зобов'язання з повернення кредиту та сплати відсотків, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість по кредиту у розмірі 181725 грн 00 коп., за період - з листопада 2010 року по березень 2011 року, та заборгованість по відсоткам у розмірі 93758 грн 31 коп., за період - з липня 2010 року по березень 2011 року крім того у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором позивачем нараховано інфляційні втрати за несвоєчасне виконання зобов'язань з повернення кредиту у розмірі 44418 грн 12 коп. за період прострочення з 07.06.2010 по 24.04.2014, інфляційні втрати за несвоєчасне виконання зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 6879 грн 23 коп. за період прострочення з 06.08.2010 по 24.04.2014, пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань з повернення кредиту у розмірі 252597 грн 42 коп., нараховану за період прострочення з 07.06.2010 по 24.04.2014, пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 46384 грн 94 коп., нараховану за період прострочення з 07.04.2009 по 24.04.2014

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2014 порушено провадження у справі № 910/10170/14 та справу призначено до розгляду на 23.06.2014.

19.06.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

23.06.2014 у судове засідання з'явився представник позивача та надав уточнення позовних вимог, відповідно до яких просить суд стягнути з відповідача 181725 грн 00 коп. заборгованості з повернення кредиту, 93758 грн 31 коп. заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитними коштами, 38635 грн 96 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань з повернення кредиту, 11545 грн 05 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитними коштами, 46060 грн 28 коп. інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов'язань з повернення кредиту та 8372 грн 60 коп. інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитними коштами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2014 розгляд справи відкладено на 07.07.2014, у зв'язку із неявкою представника відповідача у судове засідання та необхідністю подання сторонами додаткових доказів у справі.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 07.07.2014 справу № 910/10170/14 передано на розгляд судді Головіній К.І., у зв'язку з перебуванням судді Отрош І.М. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2014 (суддя Головіна К.І.) розгляд справи № 910/10170/14 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 21.07.2014.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 10.07.2014 справу № 910/10170/14 передано на розгляд судді Отрош І.М., у зв'язку з виходом судді Отрош І.М. з лікарняного.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2014 (суддя Отрош І.М.) справу № 910/10170/14 прийнято до провадження.

Представник відповідача у судове засідання 21.07.2014 не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, зазначеною у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 18756514.

У судове засідання 21.07.2014 з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 23.06.2014 та просить суд їх задовольнити.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 21.07.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

28.03.2008 між Акціонерним банком «Брокбізнесбанк» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестбуд» (позичальник) укладено договір на відкриття кредитної лінії № 01/266-2008, відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику відкличну кредитну лінію у розмірі 500000 грн строком на 24 календарних місяці, з 28.03.2008 по 27.03.2010 включно, із сплатою 17 відсотків річних за користування кредитними коштами, а позичальник зобов'язується створювати нульовий залишок по кредитному рахунку в термін до 12-ти календарних місяців з дати отримання кредитних коштів в межах кредитної лінії, але в будь-якому випадку не пізніше строку дії договору.

Згідно з пунктом з пунктом 1.1. статуту Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", затвердженого загальними зборами акціонерів АТ «Брокбізнесбанк» (протокол № 04/12 від 19.12.2012), Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" є правонаступником Акціонерного банку «Брокбізнесбанк», створеного у формі відкритого акціонерного товариства у відповідності з Рішенням Установчих зборів від 24.03.1992, зареєстрованого Національним банком України 06.05.1992, та комерційного банку «Орендкоопбанк», зареєстрованим Державним банком СРСР 08.08.1990 за № 368, перейменованого в КБ «Брокбізнесбанк» 30.08.1991 і зареєстрованого Національним банком України 07.10.1991 за № 18.

Відповідно до пункту 8.1 договору даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до повного погашення позичальником кредитної лінії та сплати в повному розмірі всіх нарахованих за користування кредитними коштами відсотків, а також пені (штрафів) за невиконання, неналежне виконання позичальником зобов'язань за даним договором.

В подальшому між сторонами укладалися додаткові договори до договору на відкриття кредитної лінії № 01/266-2008 від 28.03.2008 відповідно до яких змінювались умови договору, а саме:

- додатковим договором №1 від 17.07.2008 збільшено відсоткову ставку за користування кредитним коштами до 22 відсотків річних;

- додатковим договором №2 від 10.10.2008 збільшено відсоткову ставку за користування кредитним коштами до 26 відсотків річних;

- додатковим договором № 3 від 26.03.2010 сторонами продовжено строк користування кредитної лінією до 28.03.2011 включно, а також погодили графік погашення кредитної лінії в сумі 500000 грн 00 коп.:

№ п/пДата погашенняСума часткового погашення, грн. 1Травень 2010 року 10000 грн 00 коп. 2Червень 2010 року 10000 грн 00 коп. 3Липень 2010 року 15000 грн 00 коп. 4Серпень 2010 року 25000 грн 00 коп. 5Вересень 2010 року 102750 грн 00 коп. 6Жовтень 2010 року 102750 грн 00 коп. 7Листопад 2010 року 102750 грн 00 коп. 8Грудень 2010 року 102750 грн 00 коп. 9Січень 2011 року 10000 грн 00 коп. 10Лютий 2011 року 10000 грн 00 коп. 11 28 березня 2011 року 9000 грн 00 коп. Всього 500000 грн 00 коп. Відповідно до пункту 3.1. договору відсотки за користування кредитними коштами нараховуються банком щомісячно, в валюті кредиту, з першого по останній день місяця, а також в день дострокового повернення заборгованості за кредитною лінією в повній сумі. Відсотки нараховуються виходячи з фактичного розміру коштів, що знаходяться в користуванні у позичальника на умовах даного договору, за фактичний час користування кредитними коштами. При розрахунку сум відсотків кількість календарних днів у році приймається за календарну.

Згідно з пунктом 3.2. договору сплата відсотків за користування кредитними коштами здійснюється позичальником щомісяця, в валюті кредиту, протягом 5 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування сум відсотків з власного поточного рахунку на рахунок № 20684600250931 в Хмельницькій філії АБ «Брокбізнесбанк», МФО 315858, до моменту повного погашення кредитної лінії. Сторони можуть узгодити інший порядок сплати позичальником відсотків за користування кредитними коштами.

Положеннями пункту 3.3. договору визначено, що погашення кредитної лінії здійснюється позичальником згідно пункту 1.2 даного договору, в валюті кредиту, шляхом перерахування сум погашення з власного поточного рахунку на рахунок № 20639600250931 в Хмельницькій філії АБ "Брокбізнесбанк", МФО 315858. Остаточний строк погашення кредитної лінії - 28 березня 2011 року. Сторони можуть узгодити інший порядок погашення кредитної лінії.

У відповідності до пункту 5.1.2. договору позичальник зобов'язаний щорічно, в строки та порядку, передбаченим даним договором, сплачувати відсотки за користування кредитними коштами, здійснювати часткове погашення кредитної лінії в строки, узгоджені сторонами в графіку, передбаченому пунктом 1.2 даного договору.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є кредитним договором.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з нормами частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У відповідності до норм статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом, позивачем на виконання умов договору було надано відповідачу кредит на загальну суму 500000 грн 00 коп. на умовах, передбачених укладеним між сторонами договором на відкриття кредитної лінії № 01/266-2008 від 28.03.2008, що підтверджується випискою по особовому рахунку за період з 28.03.2008 по 26.10.2012.

Як встановлено судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 31.03.2014 у справі № 910/1786/14 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестбуд" стягнуто заборгованість по кредитній лінії у розмірі 318275 грн 00 коп. за договором на відкриття кредитної лінії № 01/266-2008 від 28.03.2008 за період з травня по листопад 2010 року.

Судом встановлено, що позичальник в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання з повернення кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість з повернення кредиту у розмірі 181725 грн 00 коп. за період прстрочення з листопада 2010 року по березень 2011 року та заборгованість по відсоткам у розмірі 93758 грн 31 коп. за період прострочення з липня 2010 року по березень 2011 року, що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів повернення кредиту у розмірі 181725 грн 00 коп. та сплати відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 93758 грн 31 коп.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з повернення кредиту у розмірі 181725 грн 00 коп. за період прострочення з листопада 2010 року по березень 2011 року та заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 93758 грн 31 коп. за період прострочення з липня 2010 року по березень 2011 року підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з неналежним виконання зобов'язань за договором на відкриття кредитної лінії № 01/266-2008 від 28.03.2008, позивачем нараховано відповідачу пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань з повернення кредиту у розмірі 252597 грн 42 коп., нараховану за період прострочення з 07.06.2010 по 24.04.2014, пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 46384 грн 94 коп., нараховану за період прострочення з 07.04.2009 по 24.04.2014, та інфляційні втрати у розмірі 51971 грн 44 коп., нараховані за період прострочення з 07.06.2010 по 24.04.2014.

У судовому засіданні 23.06.2014 представник позивача надав уточнення позовних вимог, відповідно до яких просить суд стягнути з відповідача 181725 грн 00 коп. заборгованості з повернення кредиту, 93758 грн 31 коп. заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитними коштами, 38635 грн 96 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань з повернення кредиту, нарахованої за період прострочення з 08.06.2010 по 28.09.2011, 11545 грн 05 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитними коштами, нарахованої за період прострочення з 07.04.2009 по 05.11.2011, 46060 грн 28 коп. інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов'язань з повернення кредиту, нарахованих за період прострочення з 08.06.2010 по 28.03.2014, та 8372 грн 60 коп. інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитними коштами, нарахованих на період з 06.01.2010 по 05.05.2014.

Згідно з пунктом 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 Господарським процесуальним кодексом, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи- об'єднання позовних вимог, чи- зміну предмета або підстав позову.

Подані позивачем уточнення позовних вимог розцінюється судом як заява про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені та про збільшення позовних вимог в частині інфляційних втрат.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Нормами частини 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відповідно до положень пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 визначено, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Таким чином, суд приймає заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені та про збільшення позовних вимог в частині інфляційних втрат та розглядає вимоги позивача про стягнення з відповідача 38635 грн 96 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань з повернення кредиту, нарахованої за загальний період прострочення по всім платежам, згідно з графіком погашення кредитної лінії в межах 6-місячного строку нарахування по кожному простроченому платежу, з 08.06.2010 по 28.09.2011, 11545 грн 05 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитними коштами, нарахованої за період прострочення по всім платежам, згідно з графіком погашення кредитної лінії в межах 6-місячного строку нарахування по кожному простроченому платежу, з 07.04.2009 по 05.11.2011, 46060 грн 28 коп. інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов'язань з повернення кредиту, нарахованих за період прострочення з 08.06.2010 по 28.03.2014, та 8372 грн 60 коп. інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитними коштами, нарахованих на період з 06.01.2010 по 05.05.2014.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частинами 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нормами статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно пунктом 7.2 договору у випадку недотримання позичальником строків погашення кредитної лінії (пункт 1.2. даного договору) та/або строків сплати відсотків за користування кредитними коштами, банк має право стягнути з позичальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від непогашеної/несплаченої в строк суми за кожний день прострочення погашення/сплати.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з положеннями пунктів 3.1 та 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (нарахування пені) відповідно до пункту 7.2 договору та захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов'язання за договором, позивачем були правомірно нараховано пеню та інфляційні втрати. Перевіривши наданий позивачем арифметичний розрахунок пені за несвоєчасне виконання зобов'язань з повернення кредиту у розмірі 38635 грн 96 коп., нарахованої за загальний період прострочення по всім платежам, згідно з графіком погашення кредитної лінії в межах 6-місячного строку нарахування по кожному простроченому платежу, з 08.06.2010 по 28.09.2011, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 11545 грн 05 коп., нарахованої за період прострочення з 07.04.2009 по 05.11.2011, інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов'язань з повернення кредиту у розмірі 46060 грн 28 коп., нарахованих за загальний період прострочення по всім платежам, згідно з графіком погашення кредитної лінії в межах 6-місячного строку нарахування по кожному простроченому платежу, з 08.06.2010 по 28.03.2014, та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 8372 грн 60 коп., нарахованих на період з 06.01.2010 по 05.05.2014, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до частини 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 2 частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014, № 719-VII, з 1 січня 2014 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1218 грн.

Нормами пункту 22 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 10.06.2014 № 339 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 11.06.2014 № 45 про початок здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк».

Враховуючи викладене та виходячи з ціни позову у розмірі 380097 грн 20 коп., витрати по сплаті судового збору до державного бюджету в розмірі 7601 грн 94 коп. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1, 3 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестбуд" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 115-А, ідентифікаційний код 30563666) на користь Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" (03057, м. Київ, пр-т. Перемоги, буд. 41, ідентифікаційний код 19357489) 181725 (сто вісімдесят одна тисяча сімсот двадцять п'ять) грн 00 коп. заборгованості з повернення кредиту, 93758 (дев'яносто три тисячі сімсот п'ятдесят вісім) грн 31 коп. заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитними коштами, 38635 (тридцять вісім тисяч шістсот тридцять п'ять) грн 96 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань з повернення кредиту, 11545 (одинадцять тисяч п'ятсот сорок п'ять) грн 05 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитними коштами, 46060 (сорок шість тисяч шістдесят) грн 28 коп. інфляційних втрат у зв'язку з несвоєчасним виконанням зобов'язань з повернення кредиту та 8372 (вісім тисяч триста сімдесят дві) грн 60 коп. інфляційних втрат у зв'язку з несвоєчасним виконанням зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитними коштами.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестбуд" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 115-А, ідентифікаційний код 30563666) в дохід Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) судовий збір у розмірі 7601 (сім тисяч шістсот один) грн 94 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 28.07.2014

Суддя І.М. Отрош