Рішення

від 24.07.2014 по справі 925/915/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2014 року Справа № 925/915/14

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача - представник не з'явився,

від відповідача - Попельнюх А.О. - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом державного підприємства "Одеська залізниця" в особі

відокремленого підрозділу "Одеська дирекція залізничних

перевезень", м. Одеса

до державного підприємства "Канівське лісове господарство",

м. Канів, Черкаської області

про стягнення 31 905 грн. 00 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося державне підприємство "Одеська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Одеська дирекція залізничних перевезень" до державного підприємства "Канівське лісове господарство" про стягнення 31 905 грн. 00 коп. штрафу за неправильно зазначену у накладній масу вантажу.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 03 червня 2014 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 17 червня 2014 року.

Розгляд справи здійснюється після відкладення.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 16 червня 2014 року, а також доповненнях до нього.

Так, відповідач зазначав, що останній при визначенні маси вантажу діяв правомірно, оскільки законодавство не забороняє відправникам визначати масу лісоматеріалів умовно. Водночас у накладній №40473746 в графі 26 "Спосіб визначення маси" зазначено "Умовно", проте відмітка ким саме визначена маса вантажу відсутня. Відсутність в графі 26 деталізації особи, яка визначила масу вантажу дає підстави стверджувати (на думку відповідача), що маса була визначена сторонами спільно та відповідні дані щодо маси вантажу були внесені до графи 24, в якій зазначена загальна маса 60 000 кг. Таким чином відповідач стверджував, що після візування такої накладної уповноваженим представником станції відправлення було підтверджено правильність її заповнення та відповідність відображених даних реальним обмірам.

Отже, оскільки в накладній №40473746 не зазначено про те, що маса вантажу була визначена саме відправником одноосібно, то на думку відповідача відсутні підстави для застосування передбаченої законом відповідальності за невірне визначення маси вантажу.

Крім того відповідач вказував на відсутність вини підприємства щодо неправильного зазначення маси вантажу, оскільки ваги на станції відправлення відсутні. Перевірка відповідності зазначеної у накладній маси вантажу може відбуватись у такий самий спосіб, як її визначення, тобто також умовно.

Також відповідач зазначав, що на комерційному акті №053701/62/05 від 13 лютого 2014 року відсутні відмітки про реєстрацію акта та відсутній штемпель станції, в накладній №40473746 відсутня відмітка про складення комерційного акту на ст. ім. Т.Шевченка Одеської залізниці.

Крім того відповідач стверджував, що складений комерційний акт підписаний не уповноваженими особами, а тому не може бути належним доказом. Також відповідач зауважував, що з описової частини комерційного акту неможливо встановити на яких саме вагах перевірялась маса вантажу та чи мають вони необхідну повірку, оскільки з доданого до матеріалів справи копії технічного паспорта ЗВВТ вбачається, що ці ваги можуть бути ідентифіковані за номером та типом, проте вказана інформація у комерційному акті відсутня, що позбавляє можливості визначити на яких саме вагах проводилось зважування та визначити їх придатність до вимірювання.

Також в матеріалах справи відсутнє підтвердження про проведення контрольного зважування саме на станції ім. Т. Шевченка Одеської залізниці, оскільки підтвердження про внесення відповідної відмітки до книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу в вагонах по вказаній станції відсутнє.

Відповідно до п. 12 Правил складання актів якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі "Є" комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: "Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено". Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил.

В комерційному акті від 13 лютого 2014 року в розділі "Є" наявний підпис лише однієї особи в графі "начальник станції", інші особи при контрольному зважуванні не були присутні, що є порушенням п. 10 Правил складання актів.

Відповідно до п. 3 Правил складання актів акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.

Зі змісту акта загальної форми від 18 лютого 2014 року та комерційного акта від 13 лютого 2014 року вбачається, що при його складенні на станції Одеса-Ліски Одеської залізниці участь приймали різні особи, відповідно особи, які приймали участь у складенні акта загальної форми не могли приймати участь під час засвідчення обставин, що обумовили його складання, оскільки їх підписи в комерційному акті відсутні, тому акт загальної форми підписаний не уповноваженими особами, відповідно є не легітимним.

У зв'язку з вищенаведеним, відповідач просив суд у позові відмовити повністю.

Водночас представник відповідача просив суд зменшити розмір штрафних санкцій.

В судовому засіданні, яке відбулося 24 липня 2014 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/915/14.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, а також дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Звертаючись до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача 31 905 грн. 00 коп. штрафу, позивач стверджував, що відповідачем було невірно вказано масу вантажу в накладній від 11 лютого 2014 року за №40473746, в зв'язку з чим згідно ст. 122 Статуту залізниць України (далі - Статут) з відправника (відповідача) стягується штраф у розмірі визначеному ст. 118 Статуту.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 11 лютого 2014 року державним підприємством "Канівське лісове господарство" за залізничною накладною №40473746 у вагон № 67908772 ПВ зі станції Золотоноша 1 на станцію Одеса - Ліски на адресу ДП УДЦТС Ліски було відвантажено пиловочник різних порід деревини, загальною масою 60 000 кг. Спосіб визначення маси - умовно.

В Додатку 3 "Пояснення щодо заповнення накладної" до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644 зазначено, що в графі 24 накладної "Маса вантажу, визначена відправником" заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Вказуються маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом). В графі 25 накладної "Маса вантажу, визначена залізницею" заповнюється, якщо масу вантажу визначено залізницею. Маса вказується у кілограмах (маса брутто вантажу), загальна маса відправки (прописом)

З копії накладної №40473746 вбачається, що маса вантажу визначена відправником (графа 24 накладної).

А тому посилання відповідача про те, що маса вантажу була визначена сторонами спільно, оскільки у графі 26 не вказано особи, яка визначила масу вантажу спростовуються вищевказаними обставинами.

З даних залізничної накладної вбачається, що навантаження вагону здійснювалося засобами відправника (відповідача у справі), правильність внесених до накладної відомостей підтверджено підписом представника вантажовідправника, у відповідності до п. 2.3. Правил оформлення перевізних документів.

Згідно ст. 24 Статуту залізниць вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

По прибуттю потяга на станцією ім. Т. Шевченка Одеської залізниці було здійснено перевірку маси вантажу на 150 - тонних статичних тензометричних вагах, якою було встановлено, що вага у вагоні №67908772 брутто - 85 400 кг., тара з документа - 22 400 кг., нетто - 63 000 кг, що більше на 3 000 кг, ніж вказано у перевізних документах, про що складено комерційний акт №053701/62/05 (форми ГУ-22) від 13 лютого 2014 року.

Переважування проводилося двічі, вага підтвердилася. Вагон у справному технічному стані.

Вищевказаний акт був підписаний заступником начальника станції Сінічкіним Є.О. та працівниками станції ОСОБА_3 і ОСОБА_4 Посада завідуючого вантажним двором не передбачена (про що вказано в комерційному акті).

Зауважень на складений комерційний акт вантажоотримувачем зафіксовано не було.

Статтею 129 Статуту передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Згідно п. 10 Правил складання актів (стаття 129 Статуту) комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

В зв'язку з чим комерційний акт підписаний посадовими особами залізниці, які відповідають за достовірність відомостей, зазначених у акті, що відповідає вимогам пункту 10 Правил складання актів, а тому посилання відповідача на те, що комерційний акт підписаний не уповноваженими особами є безпідставним та спростовується належними у справі доказами.

При комісійному переважуванні на станції призначення Одеса - Ліски було відмічено, що різниці проти вищевказаного комерційного акту №053701/62/05 (форми ГУ-22) від 13 лютого 2014 року виявлено не було (розділ "Є").

В п. 12. Правил складання актів (стаття 129 Статуту) зазначено, що якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі "Є" комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: "Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено". Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил.

З комерційного акту, вбачається, що акт підписано начальником станції призначення та прийомоздавальником, а також одержувачем вантажу.

Отже, одержувач вантажу також підтвердив його масу, що зазначена в акті.

Згідно ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, яка кореспондуються з вимогами ч. 4 ст. 909 та ч. 1 ст. 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 6 Статуту визначено, що накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту та Правил, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Відповідно до ст. 122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у п'ятикратному розмірі провізної плати згідно зі статтею 118 цього Статуту, при цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Статтею 118 Статуту визначено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

За ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:

а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;

б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;

в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;

г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Як зазначалося вище, результати комісійного зважування вантажу у відповідності до ст. 129 Статуту залізниць України, пункту 2 Правил складання актів підтверджується комерційним актом №05370/62/05 від 13 лютого 2014 року.

Відповідно до пункту 2 Правил складання актів комерційні акти складаються для засвідчення таких обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах.

Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.

Відповідно до вищевказаних Правил складання актів на станції ім. Т. Шевченка Одеської залізниці відбулась контрольне зважування вантажу у вагоні №67908772 в результаті чого було складено комерційний акт №053701/62/05 від 13 лютого 2014 року (а.с. 16), яким засвідчено, що при переважуванні вантажу на 150 - тонних статичних тензометричних вагах станції повірки 11 жовтня 2013 року виявлено перевантаження у вагоні більше ніж в документі на 3 000 кг.

Факт контрольного зважування вантажу відображено в книзі зважування вантажів на вагонних вагах форми ГУ-36 (копія виписки міститься в матеріалах справи).

З огляду на вказане, станція ім. Т. Шевченка Одеської залізниці правомірно склала вищевказаний комерційний акт, який є засвідченням невідповідності маси наявного вантажу даним, зазначеним у перевізних документах.

Крім того з копії комерційного акту вбачається, що на комерційному акті проставлений штемпель станції ім. Т. Шевченка Одеської залізниці, а тому посилання відповідача на його відсутність є безпідставним.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21 листопада 2000 року, на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів).

Пунктом 5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21 листопада 2000 року, встановлено, що загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних, елеваторних та інших вагах) або іншим способом, тип ваг указується в накладній. Маса вантажу визначається відправником. Про спосіб визначення маси вантажу відправник зобов'язаний зазначити в накладній. Ваговимірювальні технічні засоби відправників (одержувачів) мають бути повірені органами Держспоживстандарту та взяті на облік залізницею відповідно до Інструкції про порядок застосування ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті.

Згідно п. п. 2.1., 2.3. Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31 липня 2012 року, № 442 засоби ваговимірювальної техніки (далі - ЗВВТ), які перебувають у власності як залізниць, так і організацій, які не належать до сфери управління Укрзалізниці (далі - сторонні організації), підлягають обліку залізницями.

Якщо ЗВВТ відповідають вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, вони беруться на облік ревізором вагового господарства дирекції, який відповідно до вимог пункту 2.2 розділу 2 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20 грудня 1996 року N 411 (далі - ПТЕ), оформлює технічний паспорт засобу ваговимірювальної техніки (далі - технічний паспорт ЗВВТ) згідно з додатком 1 до цієї Інструкції. У технічному паспорті ЗВВТ робиться запис про повірку або державну метрологічну атестацію, вказується нормована похибка для різних режимів зважування згідно з вимогами пункту 1.9 розділу I цієї Інструкції, зазначається можливість зважування небезпечних вантажів згідно з наданими документами та робиться запис про придатність ЗВВТ для зважування відповідних вантажів, що перевозяться залізничним транспортом. У технічному паспорті електронних ЗВВТ записуються також заводські номери датчиків, вагопроцесора, у разі потреби - контрольне число фіскальної реєстрації регулювання ЗВВТ, зазначене в експлуатаційних документах виробника ЗВВТ, яке визначає його технічний стан.

Технічний паспорт ЗВВТ надається начальнику станції, на якій будуть оформлятися перевізні документи за результатами зважування на цих ЗВВТ.

Технічні паспорти ЗВВТ повинні зберігатися в місці, визначеному розпорядчим документом начальника станції, який забезпечує їх схоронність. На прохання власника ЗВВТ йому може бути надано копію технічного паспорта ЗВВТ.

Технічні паспорти ЗВВТ, які зберігаються у начальника станції, є документами, згідно з якими розглядаються претензії, пов'язані з визначенням маси вантажу.

Записи в технічному паспорті ЗВВТ у процесі експлуатації здійснюють:

керівники вагових бригад, ревізори вагового господарства дирекції - про огляд-перевірку, профілактичне технічне обслуговування, виконані ремонти та про усунення недоліків, виявлених особами, що проводили перевірку;

ревізори вагового господарства залізниці та дирекції - про результати перевірки (несправності ЗВВТ, невідповідності залізничних колій, вагонних ваг, фундаментів, вагових приміщень тощо вимогам нормативно-правових актів та/або нормативних документів) та, у разі потреби, про заборону зважування на ЗВВТ або заїзду на вагонні ваги із зазначенням причин;

державні повірники та повірники (далі - повірники) - про результати виконання повірки або державної метрологічної атестації;

керівники служб комерційної роботи та маркетингу залізниць, комерційних відділів дирекцій, Головного комерційного управління Укрзалізниці - про заборону зважування на ЗВВТ або заїзду на вагонні ваги із зазначенням причин за результатами перевірки;

інші ревізори - відповідно до своїх повноважень (п. 2.5. Інструкції).

Пунктами 4.1. - 4.6. Інструкції визначено, що на ЗВВТ за результатами зважування, згідно з якими оформляються перевізні документи під час перевезень залізничним транспортом, поширюється метрологічний нагляд. ЗВВТ підлягають повірці або державній метрологічній атестації.

Повірка чи державна метрологічна атестація ЗВВТ проводиться у порядку, встановленому ДСТУ 2708:2006 "Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення" та ДСТУ 3215-95 "Державна система забезпечення єдності вимірювань. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення".

Використання ЗВВТ, які не пройшли повірку або державну метрологічну атестацію, забороняється.

Позитивні результати повірки або державної метрологічної атестації ЗВВТ засвідчують відбитком повірочного тавра в місцях, передбачених експлуатаційною документацією або свідоцтвом про державну метрологічну атестацію.

Місце нанесення відбитка повірочного тавра повинно бути таким, щоб та частина, на якій його розташовано, не могла бути видалена з приладу без пошкодження відбитка тавра.

Наявність та збереження пломб із відбитком повірочного тавра на ЗВВТ забезпечує керівник власника ЗВВТ (юридичної особи), власник ЗВВТ - фізична особа - підприємець або особи, призначені ними.

Результати повірки або державної метрологічної атестації державні повірники записують також у контрольному примірнику технічного паспорта ЗВВТ. При цьому для електронних ЗВВТ, які мають програмне забезпечення, записують також контрольне число фіскальної реєстрації регулювання ЗВВТ.

Повірка та державна метрологічна атестація ЗВВТ здійснюються згідно з вимогами Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність".

Згідно п. п. 5.6. - 5.8., 5.11. Інструкції під час експлуатації ЗВВТ виконуються такі види робіт з обслуговування: огляд-перевірка, профілактичне технічне обслуговування, ремонт, технічний огляд ЗВВТ, діагностичне обстеження вагонних ваг.

Під час огляду-перевірки ЗВВТ перевіряється відповідність їх технічного стану конструкторській документації і нормативним вимогам та визначається за допомогою еталонів, чи не перевищуються значення встановлених для ЗВВТ нормованих метрологічних характеристик: для статичних ЗВВТ - непостійність показів ненавантажених ЗВВТ, незалежність показів ЗВВТ від положення вантажу на вантажоприймальному пристрої, похибки навантажених ЗВВТ; для динамічних ЗВВТ - похибка ЗВВТ під час зважування вагонів у русі.

Огляд-перевірка ЗВВТ також включає: підіймання платформ, огляд елементів ЗВВТ, очищення, закріплення деталей ЗВВТ, змащування вузлів кріплення датчиків, призм, подушок тощо, для вагонних ваг - приведення стану вагових колій у відповідність із нормативними вимогами. Огляд-перевірка виконується без внесення будь-яких змін у конструкцію елементів ЗВВТ, без виконання заміни чи ремонту елементів ЗВВТ, без проведення електрогазозварювальних робіт, без заточування призм, подушок. Платформа вагонних ваг підіймається лише на висоту, достатню для очищення та змащування призм, подушок або вузлів кріплення датчиків.

5.11. Огляд-перевірка ЗВВТ виконується без порушення повірочного тавра.

Повірка та обслуговування ЗВВТ повинні проводитися відповідно до інтервалів, наведених в додатку 3 до цієї Інструкції (п.5.33. Інструкції).

Так в додатку 3 до Інструкції вказано, що періодична повірка ЗВВТ проводиться у період строку служби, встановленого експлуатаційною документацією виробника 12 міс., після закінчення строку служби, встановленого експлуатаційною документацією виробника, а також для вагонних ваг після модернізації - 6 міс.

Огляд-перевірка ЗВВТ проводиться у період строку служби, встановленого експлуатаційною документацією виробника 6 міс., після закінчення строку служби, встановленого експлуатаційною документацією виробника, а також для вагонних ваг після модернізації - 3 міс.

З копії технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки вагонних ваг тип 2344ВВ-150Э/2с, заводський номер 44 станція ім. Т.Шевченка Одеської залізниці вбачається, що 12 квітня 2013 року вагонним вагам №44 проведено повірку за допомогою робочих еталонів ВПВ №19991314. Ваги придатні для зважування вантажів, які перевозяться залізничним транспортом.

Крім того, 11 жовтня 2013 року вагонним вагам №44 проведено огляд - перевірку за допомогою робочих еталонів ВПВ №19991314. Ваги придатні для зважування вантажів, що проводяться залізницями. Фактичні найбільші похибки становлять: до 26 т - 0 кг; від 26 т до 100т - 50 кг. КОД АЦП: АЦП1 1- 63100; 2- 63180.

Строк експлуатації, встановлений виробником для вагонних ваг №44 - 15 років (п. 6 технічного паспорту ЗВВТ).

Міжповірочний інтервал ЗВВТ 12 місяців, інтервал між оглядами - перевірками 6 місяців (п.11, 12 технічного паспорту ЗВВТ).

Тобто посилання відповідача на неможливості визначення на яких саме вагах проводилося зважування та визначення придатності їх до вимірювання є безпідставними, оскільки при проведенні зважування вагону №67908772 13 лютого 2014 року вагонні ваги №44 пройшли повірку та огляд - перевірку у визначені Інструкцією та технічною документацією ЗВВТ строки.

Зазначення в комерційному акті №053701/62/05 від 13 лютого 2014 року про здійснену 11 жовтня 2013 року повірку 150 - тонних статичних тензометричних ваг станції, не спростовує вищевказані факти.

Пунктом 9 Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що лісоматеріали й дрова повинні пред'являтися до перевезення із зазначенням у накладній таких даних:

у разі перевезення в спеціальних контейнерах або в пакетах - кількості контейнерів або пакетів;

у разі перевезення з використанням верхньої звуженої частини обрису навантаження ("шапки") - кількості основних штабелів, їх висоти і кількості штабелів, укладених у "шапці";

у разі перевезення лісоматеріалів і дров у критих вагонах - кількості штабелів;

в інших випадках - кількості штабелів і їх висоти.

Маса лісоматеріалів і дров визначається відправником умовно.

Відповідно п. 22 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21 листопада 2000 року, перевірка маси вантажу на станції призначення проводиться, як правило , таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення.

Судом встановлено, що зважування вантажу відправником проводилося на станції Золотоноша 1 - умовним способом, а на ст. ім. Т Шевченка Одеської залізниці контрольне зважування вагону здійснювалося на 150 - тонних статичних тензометричних вагах.

Натомість, поняття "як правило" не виключає можливості визначення маси вантажу як на станції призначення, так і на попутній станції іншим способом ніж той, що було застосовано на станції відправлення.

Одночасно з пункту 3.18. Роз'яснення Вищого господарського суду України від 29 вересня 2008 року № 04-5/225 "Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29 травня 2002 року N 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" вбачається, що пункт 22 Правил видачі вантажів передбачає, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. При цьому зважування вагону з вантажем на станції відправлення на 200-тонних електронних вагах, а при видачі на станції призначення на 100 - 150-тонних вагонних вагах або навпаки не є порушенням способу визначення маси вантажу.

Якщо в пункті відвантаження масу вантажу визначено шляхом зважування, а у пункті одержання - за обміром або навпаки, то у вирішенні спорів слід виходити з того, що зважування є більш точним способом визначення маси вантажу.

Так, ст. 24 Статуту передбачено право залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених у накладних, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Залізницею даний вид зважування проводиться для виявлення фактів недостачі, втрати, а також перевірки правильності маси вантажу при слідуванні потягу по маршруту. У разі розходження даних про масу вантажу вказаної у перевізних документах з даними виявленими при зважуванні на тензометричних вагах, вагон з таким вантажем підлягає відчепленню від складу потяга для контрольної перевірки, що і було зроблено працівниками станції ім. Т.Шевченка Одеської залізниці. Після чого контрольну перевірку маси вантажу було проведено станцією призначення, що не є порушенням Статуту та Правил видачі вантажів.

Коли вантаж прибув на станцію призначення, то різниці проти даних які були виявлені станцією ім. Т.Шевченка Одеської залізниці і відображені у комерційному акті від 13 лютого 2014 року не виявлено, про що було зроблено відповідний запис на вказаному акті станцією призначення (ст. Одеса - Ліски Одеської залізниці).

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймаючи рішення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесу всіх обставин справи в їх сукупності.

Оцінюючи зібрані у справі докази, суд дійшов наступних висновків:

перевезення вантажу здійснювалося залізничним транспортом по маршруту зазначеному в накладній;

в накладній саме відповідачем було зазначено масу вантажу - 60 тонн;

в пункті призначення одержувач отримав вантаж масою 63 тонни;

ваги на яких було здійснено зважування вантажу були придатні для зважування та пройшли відповідну повірку;

факт розходження даних про масу вантажу вказаної у перевізних документах з даними виявленими при зважуванні на тензометричних вагах підтверджується належним та допустимим доказом;

в добровільному порядку штраф відповідачем не сплачено, його розмір є вірним, строк сплати настав.

Доводи відповідача, що викладені у відзиві на позов не спростовують вищенаведеного, а тому заявлена до стягнення сума штрафу в розмірі 31 905 грн. 00 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

При цьому судом було також враховано відповідні правові висновки, що містяться в постанові Вищого господарського суду України з розгляду даної категорії спорів, зокрема, від 20 березня 2012 року зі справи №12/5007/75/11.

Клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу задоволенню не підлягає, оскільки даний випадок в розумінні ст. 83 ГПК України не є винятковим.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства "Канівське лісове господарство", вул. Київська,15, м. Канів, Черкаської області, ідентифікаційний код 00993352, р/р 26005051503400 у філії ЧГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 354347 на користь державного підприємства "Одеська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Одеська дирекція залізничних перевезень", вул. Пантелеймонівська, 17, м. Одеса, ідентифікаційний код 25426332, р/р 26002300360395 в Одеському обласному управлінні ПАТ "Державний ощадний банк України", м. Одеса, МФО 328845 - 31 905 грн. 00 коп. - штрафу та 1 827 грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 29 липня 2014 року.

Суддя А.В.Васянович