Постанова

від 08.09.2014 по справі 925/915/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2014 р. Справа№ 925/915/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Дикунської С.Я.

Коршун Н.М.

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від позивача - не з'явився

від відповідача - Попельнюх А.О. (довіреність б/н від 18.04.2014 р.)

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства «Канівське лісове господарство»

на рішення господарського суду Черкаської області від 24.07.2014 р.

у справі №925/915/14 (суддя Васянович А.В.)

за позовом Державного підприємства «Одеська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Одеська дирекція залізничних перевезень»

до Державного підприємства «Канівське лісове господарство»

про стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Одеська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Одеська дирекція залізничних перевезень» звернулось до господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Державного підприємства «Канівське лісове господарство» про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 31905,00 грн. за неправильно зазначену у накладній масу вантажу.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 24.07.2014 р. позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 31905,00 грн. штрафу та 1827,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, рішення скасувати, в позові відмовити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а строки розгляду апеляційної скарги обмежені ст. 102 ГПК України, колегія суддів, вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника позивача.

Колегія суддів зазначає, що ухвалами від 13.08.2014 р. та від 26.08.2014 р. явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась. Крім того, 26.08.2014 р. розгляд справи вже відкладався у зв'язку з неявкою представника позивача.

Зважаючи на те, що неявка представника позивача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України без участі представника позивача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування своїх позовних вимог, позивач стверджував, що відповідачем було невірно вказано масу вантажу в накладній від 11 лютого 2014 року за №40473746, в зв'язку з чим згідно ст. 122 Статуту залізниць України (затверджений постановою КМ України від 06.04.1998 р. №457 - надалі статут) з відправника (відповідача) стягується штраф у розмірі визначеному ст. 118 Статуту.

11 лютого 2014 року державним підприємством «Канівське лісове господарство» за залізничною накладною №40473746 у вагон № 67908772 ПВ зі станції Золотоноша 1 на станцію Одеса - Ліски на адресу ДП УДЦТС Ліски було відвантажено пиловочник різних порід деревини, загальною масою 60000 кг. Спосіб визначення маси - умовно.

В Додатку 3 «Пояснення щодо заповнення накладної» до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644 зазначено, що в графі 24 накладної «Маса вантажу, визначена відправником» заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Вказуються маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом). В графі 25 накладної «Маса вантажу, визначена залізницею» заповнюється, якщо масу вантажу визначено залізницею. Маса вказується у кілограмах (маса брутто вантажу), загальна маса відправки (прописом).

З копії накладної №40473746 вбачається, що маса вантажу визначена відправником (графа 24 накладної).

А тому посилання відповідача на те, що маса вантажу була визначена сторонами спільно, оскільки у графі 26 не вказано особи, яка визначила масу вантажу спростовуються вищевказаними обставинами.

Зі змісту залізничної накладної вбачається, що навантаження вагону здійснювалося засобами відправника (відповідача), правильність внесених до накладної відомостей підтверджено підписом представника вантажовідправника, у відповідності до п. 2.3. Правил оформлення перевізних документів.

Згідно ст. 24 Статуту залізниць, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

По прибуттю потяга на станцією ім. Т. Шевченка Одеської залізниці було здійснено перевірку маси вантажу на 150 - тонних статичних тензометричних вагах, якою було встановлено, що вага у вагоні №67908772 брутто - 85 400 кг., тара з документа - 22 400 кг., нетто - 63 000 кг, що більше на 3 000 кг, ніж вказано у перевізних документах, про що складено комерційний акт №053701/62/05 (форми ГУ-22) від 13 лютого 2014 року.

Переважування проводилося двічі, вага підтвердилася. Вагон у справному технічному стані.

Вищевказаний акт був підписаний заступником начальника станції ОСОБА_3 та працівниками станції ОСОБА_4 і ОСОБА_5 Посада завідуючого вантажним двором не передбачена (про що вказано в комерційному акті).

Зауважень на складений комерційний акт вантажоотримувачем зафіксовано не було.

Статтею 129 Статуту передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Згідно п. 10 Правил складання актів, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

В зв'язку з чим комерційний акт був підписаний відповідальними посадовими особами залізниці, як це передбачено пунктом 10 Правил складання актів. Тому посилання відповідача на те, що комерційний акт підписаний не уповноваженими особами є безпідставним та спростовується належними у справі доказами.

При комісійному переважуванні на станції призначення Одеса - Ліски було відмічено, що різниці проти вищевказаного комерційного акта №053701/62/05 (форми ГУ-22) від 13 лютого 2014 року виявлено не було (розділ «Є»).

В п. 12. Правил складання актів зазначено, що якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі «Є» комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: «Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено». Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил.

З комерційного акта, вбачається, що акт підписано начальником станції призначення та прийомоздавальником, а також одержувачем вантажу. (а.с.16).

Отже, одержувач вантажу також підтвердив його масу, що зазначена в акті.

Згідно ч. 5 ст. 307 ГК України, яка кореспондується з вимогами ч. 4 ст. 909 та ч. 1 ст. 920 ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 6 Статуту визначено, що накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту та Правил, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Відповідно до ст. 122 Статуту, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф згідно зі статтею 118 цього Статуту у п'ятикратному розмірі провізної плати, при цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Статтею 118 Статуту встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Згідно ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:

а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;

б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;

в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;

г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Як зазначалось вище, результати комісійного зважування вантажу у відповідності до ст. 129 Статуту залізниць України, пункту 2 Правил складання актів підтверджується комерційним актом №05370/62/05 від 13 лютого 2014 року.

Відповідно до пункту 2 Правил складання актів, комерційні акти складаються для засвідчення таких обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах.

Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.

Відповідно до вищевказаних Правил складання актів на станції ім. Т. Шевченка Одеської залізниці відбулось контрольне зважування вантажу у вагоні №67908772 в результаті чого було складено комерційний акт №053701/62/05 від 13 лютого 2014 року (а.с. 16), яким засвідчено, що при переважуванні вантажу на 150 - тонних статичних тензометричних вагах станції повірки 11 жовтня 2013 року виявлено перевантаження у вагоні більше ніж в документі на 3 000 кг.

Факт контрольного зважування вантажу відображено в книзі зважування вантажів на вагонних вагах форми ГУ-36 (копія виписки міститься в матеріалах справи).

З огляду на вказане, станція ім. Т. Шевченка Одеської залізниці правомірно склала вищевказаний комерційний акт, який підтверджує невідповідність маси наявного вантажу даним, зазначеним у перевізних документах.

Крім того на копії комерційного акта проставлений штемпель станції ім. Т. Шевченка Одеської залізниці, а тому посилання відповідача на його відсутність є безпідставним.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21 листопада 2000 року, на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів).

Пунктом 5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21 листопада 2000 року, встановлено, що загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних, елеваторних та інших вагах) або іншим способом, тип ваг вказується в накладній. Маса вантажу визначається відправником. Про спосіб визначення маси вантажу відправник зобов'язаний зазначити в накладній. Ваговимірювальні технічні засоби відправників (одержувачів) мають бути повірені органами Держспоживстандарту та взяті на облік залізницею відповідно до Інструкції про порядок застосування ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті.

Згідно п. п. 2.1., 2.3. Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31 липня 2012 року, № 442 засоби ваговимірювальної техніки (далі - ЗВВТ), які перебувають у власності як залізниць, так і організацій, які не належать до сфери управління Укрзалізниці (далі - сторонні організації), підлягають обліку залізницями.

Зважування вантажу здійснювалось уповноваженими особами залізниці на вагах відповідно до існуючих нормативних документів, що регламентують питання проведення процедур з перевезення вантажу, а також контролю, перевірки та повірки засобів вимірювання.

З копії технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки вагонних ваг тип 2344ВВ-150Э/2с, заводський номер 44 станція ім. Т.Шевченка Одеської залізниці вбачається, що 12 квітня 2013 року вагонним вагам №44 проведено повірку за допомогою робочих еталонів ВПВ №19991314. Ваги придатні для зважування вантажів, які перевозяться залізничним транспортом.

Крім того, 11 жовтня 2013 року вагонним вагам №44 проведено огляд - перевірку за допомогою робочих еталонів ВПВ №19991314. Ваги придатні для зважування вантажів, що проводяться залізницями. Фактичні найбільші похибки становлять: до 26 т - 0 кг; від 26 т до 100т - 50 кг. КОД АЦП: АЦП1 1- 63100; 2- 63180.

Строк експлуатації, встановлений виробником для вагонних ваг №44 - 15 років (п. 6 технічного паспорту ЗВВТ).

Міжповірочний інтервал ЗВВТ 12 місяців, інтервал між оглядами - перевірками 6 місяців (п.11, 12 технічного паспорту ЗВВТ).

Тобто посилання відповідача на неможливості визначення на яких саме вагах проводилося зважування та визначення придатності їх до вимірювання є безпідставними, оскільки при проведенні зважування вагону №67908772 13 лютого 2014 року вагонні ваги №44 пройшли повірку та огляд - перевірку у визначені Інструкцією та технічною документацією ЗВВТ строки.

Зазначення в комерційному акті №053701/62/05 від 13 лютого 2014 року про здійснену 11 жовтня 2013 року повірку 150 - тонних статичних тензометричних ваг станції, не спростовує вищевказані факти.

Пунктом 9 Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що лісоматеріали й дрова повинні пред'являтися до перевезення із зазначенням у накладній таких даних:

у разі перевезення в спеціальних контейнерах або в пакетах - кількості контейнерів або пакетів;

у разі перевезення з використанням верхньої звуженої частини обрису навантаження («шапки») - кількості основних штабелів, їх висоти і кількості штабелів, укладених у «шапці»;

у разі перевезення лісоматеріалів і дров у критих вагонах - кількості штабелів;

в інших випадках - кількості штабелів і їх висоти.

Маса лісоматеріалів і дров визначається відправником умовно.

Відповідно п. 22 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21 листопада 2000 року, перевірка маси вантажу на станції призначення проводиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення.

Судом встановлено, що зважування вантажу відправником проводилося на станції Золотоноша 1 - умовним способом, а на ст. ім. Т Шевченка Одеської залізниці контрольне зважування вагону здійснювалося на 150 - тонних статичних тензометричних вагах.

З пункту 3.18. Роз'яснення Вищого господарського суду України від 29 вересня 2008 року № 04-5/225 «Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29 травня 2002 року № 04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» вбачається, що пункт 22 Правил видачі вантажів передбачає, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. При цьому зважування вагону з вантажем на станції відправлення на 200-тонних електронних вагах, а при видачі на станції призначення на 100 - 150-тонних вагонних вагах або навпаки не є порушенням способу визначення маси вантажу.

Якщо в пункті відвантаження масу вантажу визначено шляхом зважування, а у пункті одержання - за обміром або навпаки, то у вирішенні спорів слід виходити з того, що зважування є більш точним способом визначення маси вантажу.

Так, ст. 24 Статуту передбачено право залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених у накладних, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Залізницею даний вид зважування проводиться для виявлення фактів недостачі, втрати, а також перевірки правильності маси вантажу при слідуванні потягу по маршруту. У разі розходження даних про масу вантажу вказаної у перевізних документах з даними виявленими при зважуванні на тензометричних вагах, вагон з таким вантажем підлягає відчепленню від складу потяга для контрольної перевірки, що і було зроблено працівниками станції ім. Т.Шевченка Одеської залізниці. Після чого контрольну перевірку маси вантажу було проведено станцією призначення, що не є порушенням Статуту та Правил видачі вантажів.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується, що перевезення вантажу здійснювалося залізничним транспортом по маршруту зазначеному в накладній, в накладній саме відповідачем було зазначено масу вантажу - 60 тонн, в пункті призначення одержувач отримав вантаж масою 63 тонни, ваги на яких було здійснено зважування вантажу були придатні для зважування та пройшли відповідну повірку, а також те, що факт розходження даних про масу вантажу вказаної у перевізних документах з даними виявленими при зважуванні на тензометричних вагах підтверджується належним та допустимим доказом, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 31905,00 грн. (п'ятикратний розмір провізної плати) є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем, в порушення зазначеної норми, належним чином апеляційну скаргу не обґрунтовано, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не наведено.

З огляду на викладене, посилання скаржника на порушення норм матеріального та процесуального права, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Крім того, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду та не підтверджуються наявними матеріалами справи.

Тому колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Черкаської області від 24.07.2014 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Канівське лісове господарство» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Черкаської області від 24.07.2014 р. у справі №925/915/14 залишити без змін.

Справу №925/915/14 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді С.Я. Дикунська

Н.М. Коршун