Рішення

від 15.07.2014 по справі 922/1924/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2014 р.Справа № 922/1924/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Стоянові А.С.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Хартрастсервіс-М" до ТОВ "Астен Укрпром", м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Карелов К.Ю., за дов.

відповідача - Сорокіна О.В., за дов.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога ТОВ "Хартрастсервіс-М" про стягнення з ТОВ "Астен Укрпром" загальної суми заборгованості у розмірі 115 000,00 грн.

В судовому засіданні 08.07.2014 року було оголошено перерву до 15.07.2014 року.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, надав витребувані ухвалою суду документи, які долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позову, з підстав викладених у відзиві, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне:

16 травня 2011 року позивачем на рахунок відповідача платіжним дорученням №12 було перераховано 115 000,00 грн. Підставою для перерахування був вказаний договір №2 від 15.05.2011 року. Фактично, вказаний у якості підстави для перерахування договір, не укладався та не виконувався.

16 квітня 2014 року на адресу відповідача була направлена вимога про повернення грошових коштів, яка за даними поштового оператора Укрпошта та повідомленням про вручення, була вручена адресату 05 травня 2014 року.

Відповідно до ст. 173 ГК, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 174 ГК, господарські зобов'язання можуть виникати:

безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

з акту управління господарською діяльністю;

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 134 ГК суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 135 ГК майном у Господарському Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

Таким чином, перераховуючи грошові кошти на рахунок відповідача, не маючи мети укладення договору поставки, який вказаний як підстава для здійснення перерахунку грошових коштів, позивач фактично надав право користування грошовими коштами у розмірі 115 000,00 грн. відповідачу.

Відповідно до ст. 144 ГК майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати:

з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать;

з актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у випадках, передбачених законом;

внаслідок створення та придбання майна з підстав, не заборонених законом;

внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, придбання або збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх підстав;

внаслідок порушення вимог закону при здійсненні господарської діяльності;

з інших обставин, з якими закон пов'язує виникнення майнових прав та обов'язків суб'єктів господарювання.

Таким чином, отримавши на свій рахунок грошову суму у розмірі 115 000,00 грн. тільки на підставі платіжного доручення та вказаної у ній інформації, відповідач набув майно позивача без достатніх правових підстав.

В силу ст. 175 ГК майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, отримавши 05.05.2014 року вимогу, відповідач зобов'язаний був сплатити на користь позивача суму 115 000,00 грн. в строк до 13.05.2014 року.

В силу ст. 1212 ЦК особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач володіє грошовими коштами без достатніх правових підстав, та не виконав обов'язок повернути майно за вимогою позивача, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 115 000,00 грн., суд вважає обґрунтованими наданими до матеріалів справи документами, відповідаючи вимогам чинного законодавства та підлягаючи задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 530, 1212 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астен Укрпром" (61124, м.Харків, пр-т Гагаріна, 174, корп.4, кв.79, р/р 26003108974 в АТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 380805, код ЄДРПОУ 36223691) на користь Товариства з обмеженою «ХАРТРАСТСЕРВІС-М» (вул. Бориса Мостового, будинок 11, село Веселе, Харківська обл., Харківський район, 62420, адреса для листування: вул. Н. Ужвій 62, кв. 83, м. Харків, 61195, р/р 26009307279200 в AT «УКРСИББАНК», МФО 351005) грошові кошти у розмірі 115 000,00 грн., судовий збір в сумі 2 300,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.07.2014 р.

Суддя С.А. Прохоров

справа № 922/1924/14