Рішення

від 24.07.2014 по справі 911/1873/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2014 р. Справа № 911/1873/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Переяслав-Хмельницького міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Київській області, м. Київ до Переяслав-Хмельницького звіроплемгоспу Київської регіональної спілки споживчої кооперації, Київська обл., с. Велика Каратуль про стягнення 173 281,98 грн., за участю представників:

прокуратури:Гриб Н.П., службове посвідчення № 020265; позивача:Котов С.В., довіреність б/н від 31.12.2013 року; відповідача:Озарків І.Д., довіреність № 3-7/14 від 22.0.72014 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У травні 2014 року Переяслав-Хмельницький міжрайонний прокурор Київської області звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Київській області до Переяслав-Хмельницького звіроплемгоспу Київської регіональної спілки споживчої кооперації про стягнення 173 281,98 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання підземних вод.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.05.2014 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 05.06.2014 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.06.2014 року розгляд справи було відкладено на 19.06.2014 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.06.2014 року розгляд справи було відкладено на 10.07.2014 року.

Через канцелярію суду 10.07.2014 року відповідач подав заяву про зупинення провадження у справі, на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України, розгляд якої судом відкладено.

У судовому засіданні 10.07.2014 року представниками сторін було подано клопотання про продовження строку вирішення спору.

У судовому засіданні 10.07.2014 року оголошувалася перерва на 24.07.2014 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.07.2014 року продовжено строк вирішення спору.

У судовому засіданні 24.07.2014 року розглянута заява про зупинення провадження по справі, у зв'язку з тим, що відповідачем не надано доказів порушення провадження у справі 810/4024/14, суд відмовив у задоволенні даної заяви, як безпідставної та необґрунтованої, про що зазначено в протоколі судового засідання.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

06.02.2014 року Державною екологічною інспекцією у Київській області було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Переяслав-Хмельницьким звіроплемгоспом Київської регіональної спілки споживчої кооперації. За результатами перевірки було складено Акт № 44 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 06.02.2014 р., відповідно до якого було встановлено, що відповідач здійснював використання підземних вод без відповідного дозволу, що суперечить статтям 44, 110 Водного кодексу України.

Як зазначає прокурор, відповідно до довідок відповідача № 11 від 06.02.2014 року, за період самовільного користування з 01.01.2014 року по 06.02.2014 року відповідачем використано 3 703,00 м 3 води та № 50 від 15.04.2014 року, за період самовільного користування з 07.02.2014 року по 12.02.2014 року відповідачем використано 146,00 м 3 води.

Крім того, 06.02.2014 року Державною екологічною інспекцією у Київській області була винесена Постанова № 000306 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 136,00 грн. на уповноважену особу відповідача за недотримання вимог природоохоронного законодавства.

Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 44 від 06.02.2014 року та Постанова № 000306 про накладення адміністративного стягнення від 06.02.2014 року відповідачем в судовому порядку до подачі прокурором позову до суду оскаржені не були, скарги на дії державних інспекторів з охорони навколишнього природоохоронного середовища під час перевірок до Державної екологічної інспекції у Київській області не надходили.

У зв'язку із наведеним Переяслав-Хмельницький міжрайонний прокурор Київської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Київській області звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Слід зазначити, що державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим місцеві ради та виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України; державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій як це передбачено частинами 2, 3 статті 16 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року № 1264-XII.

Згідно зі статтею 20 2 Закону України «Про охорону навколишнього середовища» До компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить: організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про екологічну та радіаційну безпеку; про використання та охорону земель; про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; про охорону атмосферного повітря; про охорону, захист, використання та відтворення лісів; про охорону, утримання і використання зелених насаджень; про використання, охорону і відтворення рослинного світу; про охорону, раціональне використання та відтворення тваринного світу; щодо дотримання правил створення, поповнення, зберігання, використання та державного обліку зоологічних, ботанічних колекцій і торгівлі ними; під час ведення мисливського господарства та здійснення полювання; про збереження об'єктів рослинного та тваринного світу, занесених до Червоної та Зеленої книг України, формування, збереження і використання екологічної мережі; про природно-заповідний фонд; про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів; у сфері хімічних джерел струму в частині забезпечення екологічної безпеки виробництва хімічних джерел струму та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму, ведення обліку обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх на утилізацію; щодо дотримання вимог реєстрації в суднових документах операцій із шкідливими речовинами та сумішами; про поводження з відходами; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов; про біологічну та генетичну безпеку щодо біологічних об'єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі; вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Згідно пункту 9 статті 44 Водного кодексу України (у редакції чинній на момент складання акту № 44) водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб. (стаття 48 Водного кодексу України).

Відповідно до частин 1, 3 та 6 статті 49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу; видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, - в разі використання підземних вод та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних;

видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних; спеціальне водокористування є платним.

Крім того, органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування, встановлюються строки спеціального водокористування (частина 1 статті 50 Водного кодексу України).

Як передбачено частиною 1 та пунктом 6 частини 3 статті 110 Водного кодексу України, порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України; відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Відповідно до статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Частиною 1 статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів; підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (пункт «з» частини 2 та частина 4 статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Сума збитків, заподіяних державі порушенням законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів внаслідок самовільного водокористування без відповідного дозволу Переяслав-Хмельницьким звіроплемгоспом Київської регіональної спілки споживчої кооперації, згідно розрахунку позивача, проведеного у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в наслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди від 20.07.2009 року № 389 становить 173 281,98 грн.

В частині 1 статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно ч 1. ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до пункту 1.6 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 27 червня 2001 року № 02-5/744 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища», вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника (стаття 1166 Цивільного кодексу України).

Приписами статті 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З урахуванням вищевказаного та оскільки відповідач належними доказами позовні вимоги не спростував, доказів сплати суми збитків суду не надав, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків у сумі 173 281,98 грн. є законними та обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, з відповідача підлягають стягненню в доход державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 465,64 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Переяслав-Хмельницького звіроплемгоспу Київської регіональної спілки споживачої кооперації (08440, Київська обл., Переяслав-Хмельницький район, с. Велика Каратуль, вул. Перемоги, 110, код 03769178) на користь держави в особі місцевого бюджету Великокаратульської сільської ради Переяслав-Хмельницького району 173 281 (сто сімдесят три тисячі двісті вісімдесят одну) грн. 98 коп. збитків заподіяних державі внаслідок забору підземної води без спеціального дозволу на користування надрами.

Стягнути з Переяслав-Хмельницького звіроплемгоспу Київської регіональної спілки споживачої кооперації (08440, Київська обл., Переяслав-Хмельницький район, с. Велика Каратуль, вул. Перемоги, 110, код 03769178) в доход державного бюджету України 3 465 (три тисячі чотириста шістдесят п'ять) грн. 64 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено: 28.07.2014 р.

Суддя Т.Д. Лилак