Постанова

від 12.11.2014 по справі 911/1873/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2014 р. Справа№ 911/1873/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Кропивної Л.В.

Смірнової Л.Г.

при секретарі: Громак В.О.

за участю представників сторін: від позивача:Дацько Я.О. представник за довіреністю; Котов С.В. представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

від прокуратури - Гриб Н.П.

розглянувши апеляційну скаргу Переяслав-Хмельницького звіроплемгоспу Київської регіональної спілки споживчої кооперації

на рішення господарського суду Київської області від 24.07.2014 року

у справі № 911/1873/14 (суддя Лилак Т.Д.)

за позовом Переяслав-Хмельницького міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державної екологічної служби у Київській області

до Переяслав-Хмельницького звіроплемгоспу Київської регіональної спілки споживчої кооперації

про стягнення 173281,98 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 24.07.2014 року у справі №911/1873/14 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішення господарського суду Київської області від 24.07.2014 року, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 24.07.2014 року та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення господарського суду Київської області від 24.07.2014 року, підлягає скасуванню з причин неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2014 року апеляційну скаргу Переяслав-Хмельницького звіроплемгоспу Київської регіональної спілки споживчої кооперації прийнято до провадження.

Розпорядженням секретаря Судової палати Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2014р., у зв'язку з виходом судді Смірнової Л.Г. з відпустки, який входить до складу постійної колегії суддів, змінено склад колегії та сформовано колегію для розгляду справи у складі: головуючий суддя Чорна Л.В., судді: Кропивна Л.В., Смірнова Л.В.

Представники Державної екологічної служби у Київській області проти апеляціної скарги заперечили, з підстав викладених у відзиві.

Прокурор проти апеляціної скарги заперечив, просить суд рішення господарського суду Київської області від 24.07.2014 року залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Представники відповідача своїх представників в судове засідання двічі не направили, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Разом з цим, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду хоче звернути увагу апелянта на положення статті 22 Господарського процесуального кодексу України, за якою сторони мають добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Не з'явлення в судове засідання свідчать про штучне затягування судового процесу, що суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Відповідні дії або бездіяльність з урахуванням обставин конкретної справи може розцінюватись господарським судом як зловживання процесуальними правами.

За таких обставин справа розглядається за відсутності відповідача, який повідомлений належним чином.

У відповідності до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

06.02.2014 року Державною екологічною інспекцією у Київській області було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Переяслав-Хмельницьким звіроплемгоспом Київської регіональної спілки споживчої кооперації та встановлено, що підприємство здійснює свою діяльність без дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням ст.ст.44,48,49 Водного кодексу України.

За результатами перевірки було складено Акт № 44 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 06.02.2014 року./а.с.16-22/.

Також перевіркою проведеною Державною екологічною інспекцією у Київській області з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами 06.02.2014 року Переяслав-Хмельницького звіроплемгоспом, встановлено наявність на території підприємства трьох свердловин. Дозвіл на спецводокористування відсутній. Попередній дозвіл №324/15 від 15.12.2010 року втратив чинність 01.01.2014 року.

Приписом Державної екологічної інспекції у Київській області від 06.02.2014 року відповідно до ст.20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду(контролю) у сфері господарської діяльності» та Положення про Державну екологічну інспекцію у Київській області затверджену наказом Державної екологічної інспекції від 12.12.2011 року №136, з метою усунення порушень природоохоронного законодавста, виявлених під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, проведеної 06.02.2014 року, зобов'язано Переяслав-Хмельницького звіроплемгосп Київської регіональної спілки споживчої кооперації отримати дозвіл на спеціальне водокористування.

Вказаний припис було виконано в повному обсязі, Переяслав-Хмельницький звіроплемгосп отримав дозвіл на спецводокористування №29/15 від 12.02.2014 року./а.с.24-30/.

Крім того, 06.02.2014 року Державною екологічною інспекцією у Київській області була винесена Постанова № 000306 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 136,00 грн. на уповноважену особу відповідача за недотримання вимог природоохоронного законодавства.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення уповноважена особа відповідача - головний інженер Дерега О.О., зазначив: порушення буде усунено, таким чином він визнав факт порушення природоохоронного законодавства, а саме факт самовільного водокористування без дозволу на спецводокористування.

Адміністративне стягнення у вигляді штрафу 136,00 грн. було сплачено, про що свідчить квитанція від 14.02.2014 року./а.с.42/.

23.04.2014 року Державною екологічною інспекцією у Київській області було направлено на адресу Переяслав-Хмельницького звіроплемгоспу Київської регіональної спілки споживчої кооперації претензію про відшкодування збитків, обумовлених самовільним використаннням водних ресурсів, за відсутності дозільних документів./а.с.31-32/.

При розрахунку завданих збитків, позивачем було враховано об'єм води який було забрано відповідачем без дозволу спеціального водокористування, на підставі довідки Переяслав-Хмельницького звіроплемгоспу № 11 від 06.02.2014 року та №50 від 15.04.2014 року підписаною директором Переяслав-Хмельницького звіроплемгоспу Караченков А.А./а.с.34,35/.

Таким чином відповідачем в період з 01.01.2014 року по 06.02.2014 року було забрано без дозволу спеціального водокористування 3703 м3 води та в період з 07.02.2014 року по 12.02.2014 року 146 м3 води.

У період з 01.01.2014 року по 12.02.2014 року Переяслав-Хмельницького звіроплемгоспу Київської регіональної спілки споживчої кооперації було використано 3849 метрів кубічних води.

Згідно пункту 9 статті 44 Водного кодексу України (у редакції чинній на момент складання акту № 44) водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб. (стаття 48 Водного кодексу України).

Як передбачено частиною 1 та пунктом 6 частини 3 статті 110 Водного кодексу України, порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України; відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Відповідно до статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Сума збитків, заподіяних державі порушенням законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів внаслідок самовільного водокористування без відповідного дозволу Переяслав-Хмельницьким звіроплемгоспом Київської регіональної спілки споживчої кооперації, згідно розрахунку позивача, проведеного у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в наслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди від 20.07.2009 року № 389 становить 173 281,98 грн.

В частині 1 статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно ч 1. ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до пункту 1.6 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 27 червня 2001 року № 02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища", вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника (стаття 1166 Цивільного кодексу України).

Щодо посилання апелянта на п.3.6. Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 10.09.2008 року №464, позапланова перевірка проводиться за наявності таких обставин: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу Держекоінспекції про здійснення заходу державного нагляду (контролю) на його бажання; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом Держекоінспекції; звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів.

Київський апеляційний госопдарський суд звертає увагу апелянта на те, перевірка проводилась за згодою вищестоящого органу Державної екологічної інспекції, про що свідчить лист №2/2-360зг від 04.02.2014 року./а.с.91/ та на підставі довідки Переяслав-Хмельницького звіроплемгоспу № 11 від 06.02.2014 року та №50 від 15.04.2014 року підписаною директором Переяслав-Хмельницького звіроплемгоспу Караченков А.А.

Разом з цим, постановою Київського окружного адміністративного суду у задоволенні адміністративного позову Переяслав-Хмельницького звіроплемгоспу Київської регіональної спілки споживчої кооперації до Державної екологічної служби у Київській області про визнання протиправними дій щодо застосування результатів перевірки, викладених в акті від 06.02.2014 року шляхом направлення на адресу позивача вимогу у формі претензії від 23.04.2014 року №72 відмовлено повністю.

Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

За наведених у даній постанові обставин, Київський апеляційний госопдарський суд дійшов висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду м. Києва від 24.07.2014 року у справі № 911/1873/14.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Київської області від 24.07.2014 року у справі № 911/1873/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2.Матеріали справи №911/1873/14 повернути до господарського суду Київської області.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді Л.В. Кропивна

Л.Г. Смірнова