Рішення

від 21.07.2014 по справі 910/9584/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9584/14 21.07.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Журавушка ВП" ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Зелена енергія Т" Простягнення 109 263,79 грн.

Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача - Хвалинський А.Б. - директор ТОВ "Журавушка ВП".

Від відповідача - Августинович Р.В. за дов. № 61 від 03.06.2014 року до 03.06.2015 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Журавушка ВП" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена енергія Т" про стягнення 109 263,79 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2014 року порушено провадження по справі № 910/9584/14, розгляд справи призначено на 25.06.2014 року.

23.06.2014 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

25.06.2014 року представник позивача у судове засідання з'явився.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Судом оголошено про перехід розгляду справи по суті.

Представник позивача надав суду усні пояснення по суті позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.

Представник позивача надав суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2014 року в зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування документів по справі, в порядку п.1 п.2 ч.1 ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 21.07.2014 року.

18.07.2014 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

21.07.2014 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

21.07.2014 року представники позивача та відповідача у судове засідання з'явились.

Представник позивача надав суду усні пояснення по суті позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача надав суду усні пояснення по суті відзиву на позовну заяву, згідно якого суму основного боргу визнав у повному обсязі, проте проти заявленої до стягнення суми пені заперечив у повному обсязі, з огляду на пропуск позивачем строку позовної давності, про застосування наслідків якої відповідач просить суд, а також у зв'язку з важким фінансовим становищем просить суд відстрочити виконання рішення суду строком на 6 місяців.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 21.07.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

В судовому засіданні суд повідомив сторони про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ

Між сторонами у справі було укладено договір підряду на виконання робіт від 14.06.2012 року № 1407/12 (далі - договір) відповідно до умов п. 1.1 якого позивач - виконавець зобов'язується виконати роботи, передбачені п. 1.2 договору, а відповідач - замовник зобов'язується прийняти якісно та належним чином виконані роботи і оплатити їх вартість на умовах та в порядку, передбаченому договором.

Відповідно до п. 1.2 договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати наступні роботи: "Реконструкція осушувальної системи р. Здвиж з метою захисту від підтоплення сільськогосподарських угідь в межах Бородянського району Київської області". Роботи складаються з розчистки каналів довжиною 4,362 км. від органо-мінеральних відкладень, решток рослин, що накопичились в руслах у процесі замулення каналів. Місце виконання робіт: осушувально-зволожувальна система р. Здвиж, що знаходиться на території Бородянського району Київської області (Новогребельська, Дружнянська, Пилиповецька сільські ради).

Відповідно до п. 2.1. договору зміст та одиниці виміру (метри кубічні), обсяги та вартість одиниць виміру робіт визначаються за домовленістю сторін, на підставі протоколу погодження договірної ціни (додаток № 2 до договору), договірної ціни (додаток № 3 до договору) та кошторису на виконання робіт (додаток № 4 до договору).

Згідно локального кошторису складеного виконавцем (додаток № 4 до договору) загальний об'єм каналів торфища "Здвиж" довжиною 4,362 км. Які підлягають очищенню та поглибленню становить 13,616м.куб. відповідно до розрахунку виконавця, орієнтовна вартість очистки 1 м.куб. каналів включаючи розроблення грунту та планування площ бульдозерами становить приблизно - 24,13 грн. сторони домовились, що загальна вартість робіт (що плануються до виконання) згідно цього договору складає 328578,26 грн. без ПДВ (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 2.3 договору оплата загальної вартості робіт, фактично виконаних за цим договором, здійснюється замовником шляхом перерахування суми грошових коштів на поточний рахунок виконавця, наступним чином: авансовий платіж в розмірі 170000,00 грн. без ПДВ замовник сплачує виконавцю протягом 5 робочих днів після підписання сторонами цього договору. Цей платіж врахується як передплата (або часткова передплата) вартості робіт, що будуть закриті актом виконаних робіт по формі КБ-2в. В подальшому оплата виконаних робіт проводиться замовником протягом 5 робочих днів після підписання сторонами акта виконаних робіт по формі КБ-2в, в якому буде зазначатись вартість робіт.

Положеннями п. 3.1 договору сторони погодили, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін, і діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором, згідно узгодженого сторонами календарного плану робіт (додаток № 5 до договору).

На виконання умов договору позивач виконав, а відповідач прийняв роботи з реконструкції осушувальної системи р. Здвиж з метою захисту від підтоплення сільськогосподарських угідь в межах Бородянського району Київської області, на загальну суму 328578,26 грн., про що сторонами складений акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 року від 20.10.2012 року на суму 328578,26 грн., який підписаний в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплений печатками позивача та відповідача, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач свої договірні зобов'язання щодо здійснення повного розрахунку за виконані підрядні роботи не здійснив, в зв'язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 87500,00 грн. - різниця між перерахованими коштами та загальною вартістю виконаних робіт.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з листам, якими вимагав погасити заборгованість за виконані за договором підрядні роботи, у відповідь на які відповідач надіслав лист від 28.10.2013 року № 710-01/01, яким заборгованість у сумі 87500,00 грн. визнає у повному обсязі, проте враховуючи неможливість здійснити повний розрахунок, просив здійснити розрахунки згідно графіка, відповідно до якого, останній зобов'язувався здійснити погашення заборгованості в сумі 87500,00 грн. протягом листопада 2013 року - травня 2014 року рівними частина в сумі 12500,00 грн. щомісяця.

Однак всупереч взятих на себе договірних зобов'язань, відповідач розрахунки в повному обсязі не здійснив, у зв'язку з чим заборгованість перед позивачем складає 87500,00 грн.

Вказаний розмір заборгованості також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між сторонами у справі за договором, згідно якого сальдо станом на 30.04.2014 року на користь позивача складає 87500,00 грн.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За змістом даної норми, договір підряду - це консенсуальний, двохсторонній та оплатний договір.

Стаття 854 Цивільного кодексу України до обов'язків замовника, зокрема, відносить оплату виконаної підрядником роботи після здачі всієї роботи, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо проведення повного розрахунку за виконані роботи, у зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 87500,00 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 87500,00 грн. заборгованості за виконані підрядні роботи.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за виконані підрядні роботи, позивач посилаючись на п. 5.6 договору просить суд за порушення строків оплати за виконані згідно договору підрядні роботи стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, розмір якої за розрахунком позивача за 540 днів прострочки станом на 29.04.2014 р. складає 21763,79 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем здійснено розрахунок пені за прострочення здійснення розрахунку за виконані підрядні роботи за весь період прострочення виконання грошових зобов'язань за договором, що суперечить вимогам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, позаяк перевищує шестимісячний строк для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, а відтак позовні вимоги в цій частині є безпідставними.

Також відповідач подав до суду заяву від 17.07.2014р., якою просить суд застосувати наслідки спливу строків позовної давності щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне здійснення розрахунків зі здійснення розрахунків за виконані підрядні роботи.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно абз. 2 ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Статтею 258 Цивільного Кодексу України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Частиною 2 вказаної норми ЦК України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно із ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до п. 4.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29.05.2013 року № 10 якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін. При цьому, однак, слід мати на увазі положення частини шостої статті 232 ГК України, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором).

Згідно ч. 5 п. 4.4.1 зазначеної Постанови Пленуму визнання боржником основного боргу, в тому числі і його сплата, саме по собі не є доказом визнання ним також і додаткових вимог кредитора (зокрема, неустойки, процентів за користування коштами), а так само й вимог щодо відшкодування збитків і, відтак, не може вважатися перериванням перебігу позовної давності за зазначеними вимогами.

Враховуючи, положення п. 2.3 договору, згідно якого оплата виконаних робіт проводиться замовником протягом 5 робочих днів після підписання сторонами акта виконаних робіт по формі КБ-2в, в якому буде зазначатись вартість робіт, а також дату підписання сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 року на суму 328578,26 грн. - 20.10.2012 року та положення ст. 253 Цивільного кодексу України, відповідно до яких перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, то право пред'явити відповідачу вимогу про здійснення розрахунків зі сплати вартості виконаних підрядних робіт в розмірі 87500,00 грн. у позивача виникло з наступного дня, після спливу 5 днів після підписання зазначеного акту, тобто з 26.10.2012р., а враховуючи приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано - тобто 26.04.2013 року.

Суд зазначає, що строк позовної давності у даному спорі в частині вимог про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне здійснення розрахунків зі сплати вартості виконаних підрядних робіт сплинув до звернення позивача з даним позовом до суду, який було подано 20.05.2014 року, що підтверджується відбитком штампом суду на позовній заяві, яка зареєстрована за вх.. № 9584/14 від 20.05.2014 року, про що відповідачем у справі подано відповідну заяву до винесення рішення, про застосування судом наслідків спливу строку позовної давності.

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за несвоєчасне здійснення розрахунків за виконані підрядні роботи в загальній сумі 21763,79 грн. задоволенню не підлягають.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 87500,00 грн. основного боргу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Що стосується клопотання відповідача про відстрочку виконання судового рішення, яке викладене у відзиві на позовну заяву, то суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, або своєю ініціативою суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи може відстрочити виконання рішення.

Таким чином, необхідною умовою для надання відстрочки виконання рішення суду є наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Аналогічна позиція викладена у п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", яким визначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Однак, в даному випадку, такі обставини у відповідача відсутні, а ті, на які він посилається в обґрунтування заявленого клопотання про відстрочку виконання рішення суду, зокрема, тяжке фінансове становище, не можуть вважаться такими, що ускладнюють або виключають можливість виконання рішення суду у даній справі.

Крім того, відповідач не зазначає існування виняткового випадку виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

З огляду на зазначене, суд не вбачає правових підстав для задоволення поданої заяви про відстрочку виконання рішення, оскільки в ній не зазначено обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим та відмовляє у її задоволенні.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 4 3 , 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Енергія Т" (04074, м. Київ, вул. Шахтарська, 9, ідентифікаційний код 37445374) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Журавушка ВП" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 8-А, ідентифікаційний код 34361302) 87500 (вісімдесят сім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. основного боргу, 1750 (одну тисячу сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повний текст рішення складено: 25.07.2014 року.

Суддя О.Є. Блажівська