Ухвала

від 15.07.2014 по справі 814/4380/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2014 р. Справа № 814/4380/13-а

Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Вербицької Н.В.,

- Градовського Ю.М.

при секретарі - Дубина Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес-Буд"до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Антарес-БУД» звернулося до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.06.2013 року №0000722202, яким суб'єкту господарювання визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 589440,50грн. (за основним платежем - 478191грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 111249,50грн.).

Відповідач позов не визнав, вказавши на відсутність у позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість по господарським операціям з ТОВ «Будівництво Укр-М», в зв'язку з нікчемністю, укладених з вказаними контрагентом правочинів, та безтоварністю господарських операцій.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 05.06.2013року №0000722202.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес-Буд" (ідентифікаційний код 31159868) 2294 гривні в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

В апеляційній скарзі ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції встановив, що в період з 15.02.2013 року по 18.02.2013 року та з 18.05.2013 року по 20.05.2013 року ДПІ проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Антарес-БУД», результати якої оформлені актом перевірки від 24.05.2013 року №1565/22-200/31159868 «Про результати позапланової документальної виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес-БУД» ( код за ЄДРПОУ 31159868) з питань взаємовідносин з ТОВ «Будівництво Укр-М» (код за ЄДРПОУ 37031516) за жовтень, листопад 2010 року та травень, червень 2011 року». В акті зазначено про порушення суб'єктом господарювання приписів п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України від «Про податок на додану вартість», п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на 478191грн., у тому числі за жовтень 2010 року у сумі 61116 грн., за листопад 2010 року у сумі 119494 грн., за грудень 2010 року у сумі 123772 грн., за травень 2011 року у сумі 15963 грн., за червень 2011 року у сумі 87540 грн., за липень 2011 року у сумі 70306 грн.

На підставі акта контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.06.2013 року №0000722202, яким суб'єкту господарювання визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 589440,50грн. (за основним платежем - 478191грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 111249,50грн.).

Підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення слугував висновок контролюючого органу про безтоварність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Будівництво Укр-М», що ґрунтується на акті ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 20.09.12 №759/22-225/37031516 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «БУДІВНИЦТВО УКР-М» (код ЄДРПОУ 37031516) щодо підтвердження господарських відносин з платником податків контрагентами - постачальниками ТОВ «Промторг - Юг» (код ЄДРПОУ 37104704) за жовтень, листопад 2010 року, ТОВ «ПІВДЕНЬБУД МИКОЛАЇВ ЛТД» (код ЄДРПОУ 34511098) за грудень 2010 року, ТОВ «Байкал ЛТД» (код ЄДРПОУ 37157761) за квітень, травень 2011 року, ПП «Нольга» (код ЄДРПОУ 36880724) за жовтень 2011 року, ТОВ «Електромонтаж - Трейд» (код ЄДРПОУ 32004632) листопад, грудень 2011 року, січень 2012 року, ТОВ «ТМФ «ТРАНСПОСЕРВІС - ЛТД» (код ЄДРПОУ 1353514) за лютий 2012 року та контрагентами покупцями» та судженнях про недобросовісність контрагентів ТОВ «БУДІВНИЦТВО УКР-М» (безпосередній контрагент позивача).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого в адміністративному судочинстві лежить тягар доказування правомірності своїх дій не надано спростувань реального характеру здійснюваних позивачем господарських операцій, що були обумовлені діловою метою, доводи податкової про безтоварність здійснених господарських операцій є бездоказовими, а отже висновки щодо заниження податку на додану вартість є неправомірними, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню .

Колегія суддів погоджується з цими висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції (тобто, реальної зміни майнового стану платника податків).

Частиною 2 ст. 9 вказаного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п.198.1 ст. 198).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст. 198).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст. 198).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.1 1 ст. 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Закону (п.198.6 ст. 198).

Наведені норми кореспондуються з нормами Закону України "Про податок на додану вартість" які діяли на час виникнення спірних правовідносин.

Таким чином, правомірність формування платником податку податкового кредиту і, відповідно, розрахунку суми бюджетного відшкодування надмірно сплаченого ПДВ визначається фактичним проведенням операцій (з придбання товару для використання у власній господарській діяльності) платником податку зі своїм безпосереднім контрагентом, які оформлені належними документами, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, що основною господарською діяльністю підприємства, зокрема, є будівництво житлових і нежитлових будівель .

У жовтні - листопаді 2010, травні - червні 2011 року ТОВ "Антарес - Буд" мало взаємовідносини з ТОВ "Будівництво Укр-М".

На підтвердження правомірності формування підприємством податкового кредиту з податку на додану вартість за спірними правовідносинами за перевіряємий період позивачем суду надано, зокрема акти виконаних робіт, видаткові та податкові накладні.

Наведені документи містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг.

Разом з тим, на момент укладення позивачем договорів з ТОВ "Будівництво Укр-М» та отримання податкових накладних, останнє було в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мало діюче свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Колегія суддів вважає, що за умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання робіт та послуг, що призвела до об'єктивної зміни складу активів такого платника, у межах господарської діяльності, за відсутністю з боку такого платника порушення вказаних вище вимог Законів при формуванні податкового кредиту, останній не може бути позбавлений такого права.

Платник податків, який дотримався вимог закону щодо формування податкового кредиту, не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальником товару та його контрагентами вимог законодавства щодо створення підприємств, здійснення господарської діяльності тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за порушення такими контрагентами правил ведення фінансово-господарської діяльності та податкової дисципліни. У разі, коли вказані контрагенти допустили такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки щодо них, адже законами іншого не передбачено.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними постачальником порушеннями вимог законодавства щодо створення підприємства та ведення фінансово-господарської діяльності.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження податкової щодо нікчемності укладених позивачем правочинів, які не спрямовані на настання правових наслідків, оскільки висновки про нікчемність правочинів відносяться до компетенції судів, а не податкових органів.

Посилання апелянта на акти ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Будівництво-Укр-М" щодо підтвердження господарських операцій з платниками податків, акти ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва про неможливість проведення зустрічної звірки інших суб'єктів ( по «ланцюгах») господарювання щодо підтвердження господарських операцій з платниками податків, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки акти підтверджують лише факти неможливості проведення перевірок податковими органами контрагента позивача із різних підстав та містять безпідставні висновки про безтоварність (нереальність, недійсність та нікчемність) правочинів контрагента позивача та інших суб'єктів (по "ланцюгах") господарювання з яким у позивача відсутні будь - які господарські правовідносини.

Отже, суд першої інстанції правомірно прийняв до уваги та досліджував господарські взаємовідносини тільки між позивачем та його безпосереднім контрагентом. Позивач не повинен нести відповідальність за дії чи бездіяльність своїх контрагентів. Порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені Законом умови отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Апелянтом не надано суду будь-яких доказів застосування до контрагента позивача фінансових санкцій, наявності вироків судів по закінченим кримінальним справам та інших допустимих та достатніх доказів на підтвердження наявності безтоварності (нереальності, нікчемності або недійсності) господарських операцій або порушення публічного порядку з боку контрагента або позивача.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 05.06.2013 року №0000722202, яким суб'єкту господарювання визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 589440,50грн. є правильними.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: Ю. М. Градовський