Постанова

від 28.07.2014 по справі 813/3190/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2014 року № 813/3190/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судових засідань Шозда Г.В.

з участю представників:

від позивача - Марусяк В.Я.;

від відповідача - Каранець Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТзОВ) «Фабула» до Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування наказів, -

в с т а н о в и в :

ТзОВ «Фабула» звернулося в суд з позовом до ДПІ у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про, з урахуванням уточнених позовних вимог, визнання протиправним та скасування наказу від 23.04.2014 року за №307; про визнання неправомірними дій щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки на підставі наказу від 23.04.2014 року за №307; про визнання протиправним та скасування наказу від 23.04.2014 року за №308; про визнання неправомірними дій щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки на підставі наказу від 23.04.2014 року за №308; про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 21.05.2014 року за №0002352201/7399, №0002362201/7400, №0002382201/7397 та №0002372201/7398.

Підставами позову є те, що висновки, викладені в актах перевірок спростостовуються наявними первинними бухгалтерськими документами та іншими доказами, які підтверджують реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Також, зазначає позивач, контролюючим органом були допущені порушення при призначенні позапланових документальних перевірок товариства.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з викладених міркувань, просить позов задовольнити.

В запереченні на позовну заяву відповідач зазначає, що вироком суду встановлено, що невстановленими слідством особами суб'єкти господарювання з ознаками фіктивності - ТзОВ «Сталевий дім», ТзОВ «Крафт ЛВ» та ПП «Воллі» здійснювали документальне оформлення начебто проведених операцій з купівлі-продажу товарів (надання послуг, виконання робіт). Однак, фактично підприємствами, підконтрольними учасниками угрупування, ніякі товари не постачались, роботи не виконувались та послуги не надавались. Економічним результатом документального оформлення операцій було безпідставне завищення податкового кредиту у підприємств вигодо набувачів, що надавало змогу контрагентам - покупцям змогу мінімізувати свої податкові зі сплати податків на додану вартість та податку на прибуток.

Представник відповідача дав аналогічні пояснення, просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

За результатами позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ «Фабула» з питань правомірності формування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках із ТзОВ «Сталевий дім» за червень-серпень 2011 року та їх влив на формування доходів і витрат за відповідний період, ДПІ у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області складено акт від 08.05.2014 року за №184/155/13-07-22-01-10/25550635 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.05.2014 року:

- за №0002352201/7399, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 53181 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем 53181 грн. 00 коп.;

- за №0002362201/7400, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 57239 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем - 46244грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 10995 грн. 00 коп.

За результатами позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ «Фабула» з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів під час взаємовідносин із ТзОВ «Промтехметел», ТзОВ «Крафт ЛВ», ПП «Воллі», іншими суб'єктами господарювання із ознаками фіктивності за період з 01.01.2011 року по 01.12.2011 року, ДПІ у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області складено акт від 08.05.2014 року за №183/152/13-07-22-01-10/25550635 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.05.2014 року:

- за №0002382201/7397, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 61505 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем 48269 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими санкціями) - 13236 грн. 50 коп.;

- за №0002372201/7398, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 55510 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем 55510 грн. 50 коп.

Перевірками встановлено порушення:

- п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138, підп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України внаслідок чого занижено податок на прибуток на суму 53181 грн. 00 коп.;

- п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України внаслідок чого занижено податок на додану вартість за рахунок безтоварних операцій на загальну суму 46244 грн. 00 коп.;

- п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138, підп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України внаслідок чого занижено податок на прибуток на суму 55510 грн. 00 коп.;

- п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України внаслідок чого занижено податок на додану вартість за рахунок безтоварних операцій на загальну суму 48269 грн. 00 коп.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Як вбачається з акта перевірки, орган державної податкової служби дійшовши до висновку, що у ТзОВ «Сталевий дім», ТзОВ «Крафт ЛВ» та ПП «Воллі» встановлена відсутність необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень (в тому числі складських приміщень) та матеріальних ресурсів, при значних обсягах купівлі та реалізації товарів, що у свою чергу унеможливлює здійснення основного виду діяльності даних підприємств.

Як передбачено п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.3 цієї ж статті, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту, у відповідності до вимог абзац.1 п.198.6 ст.198 ПК України, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 185.1 статті 185 цього ж Кодексу передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Водночас, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV, з наступними змінами та доповненнями визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було,

відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З врахуванням даної позиції судом досліджуються обставини правомірності формування позивачем податкового кредиту по господарських операціях з ТзОВ «Сталевий дім», ТзОВ «Крафт ЛВ» та ПП «Воллі».

Так, між ТзОВ «Сталевий Дім» (постачальник) та ТзОВ «Фабула» (покупець) 11.05.2011 року укладено договір №1/06-11 згідно з умов якого постачальник зобов'язується систематично постачати і передавати у власність покупцю будівельні матеріали, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

В підтвердження виконання даного договору позивачем надано видаткові та податкові накладні, акт взаєморозрахунків з контрагентом ТзОВ «Сталевий дім» станом за період з 01.04.2011 року по 31.08.2011 року.

Між ТзОВ «Фабула» (замовник) та ПП «Воллі» (підрядник) 01.04.2011 року укладено договір №Р1/11 згідно з умов якого підрядник бере на себе зобов'язання по виконанню будівельно-монтажних робіт.

В підтвердження виконання даного договору позивачем надано довідку про вартість виконаних робіт, акт приймання виконаних будівельних робіт та податкові накладні, акт взаєморозрахунків з контрагентом ТзОВ «Воллі» станом за період з 01.04.2011 року по 31.08.2011 року, акти здачі - приймання робіт (надання послуг).

Між ТзОВ «Крафт ЛВ» (постачальник) та ТзОВ «Фабула» (покупець) 01.04.2011 року укладено договір №4/11/1 згідно з умов якого постачальник зобов'язується систематично постачати і передавати у власність покупцю будівельні матеріали, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

В підтвердження виконання даного договору позивачем надано видаткові та податкові накладні.

Також позивачем надано докази в підтвердження використання отриманих товарно-матеріальнихцінностей та виконаних робіт згідно з вищенаведених договорів у своїй господарській діяльності, зокрема, довідки про вартість виконаних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт відповідно до яких позивачем виконувались будівельні роботи на підставі укладених договорів підряду.

Як вбачається з актів перевірок, перевіряючи прийшли до висновку, що первинні документи складені контрагентами позивача на господарські операції, які суперечать законодавчим і нормативним актам та такі, що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненої операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Такі висновки ґрунтуються на актах ДПІ у Франківському районі м.Львова від 23.08.2011 року за №1556/23-4/34029609, від 13.07.2011 року за №1163/23-2/37399009 та довідки від 23.08.08.2011 року за №1559/23-4/34029609.

Даючи правову оцінку наведеним доказам суд, вважає, що прямими доказами в підтвердження обставин правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість є надані позивачем первинні бухгалтерські документи. Подані ж відповідачем докази не є прямими та в своїй сукупності не можуть вказувати на протиправність дій позивача при оподаткуванні згаданих господарських операції і підтверджувати обізнаність позивача про сумнівне ведення господарської діяльності його контрагента та контрагентами останнього.

Також, суд критично оцінює як доказ на підтвердження безтоварності господарських операцій між позивачем та його контрагентами вирок Сихівського районного суду м.Львова від 26.12.2012 року у кримінальній справі №1319/5265/2012, оскільки незважаючи на те, що дані первинних фінансово-господарських документів по взаємовідносинах ПП «Воллі» з ТзОВ «Фабула» хоча і зазначені у вироку суду, однак не було встановлено факту їх підробки на відміну від первинних фінансово-господарських документів по інших контрагентах.

Що стосується вироку Сихівського районного суду м.Львова від 07.07.2014 року у кримінальній справі №464/6266/14-к, то, як вбачається із змісту самого вироку, фінансового - господарські операції по вищенаведеним договорам взагалі не досліджувались судом під час розгляду кримінальності справи.

Більше того, такі вироки, за відсутності у ньому оцінки господарським операціям між позивачем та зазначеними контрагентами не можуть вказувати на безтоварність цих операцій в силу положень ч.4 ст.72 КАС України.

За таких обставин, суд вважає, що органом державної податкової служби не доказано фактичного не здійснення згаданих господарських операцій.

Крім того, не можна залишити поза увагою і те, що як передбачено п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В матеріалах справи наявні податкові накладні, які не мають недоліків.

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Також, матеріалами справи спростовується посилання відповідача на дефекти податкової правосуб'єктності ТзОВ «Сталевий дім», ТзОВ «Крафт ЛВ» та ПП «Воллі», як на обставину, що вказує на нереальність згаданих господарських операцій з врахуванням наступного.

В матеріалах справи наявні витяги з офіційного веб-порталу Міністерства доходів і зборів України з яких вбачається, що на час вчинення досліджуваних господарських операцій вищенаведені контрагенти позивача були внесені являлись платниками податку на додану вартість.

Наявність зазначених документів у позивача підтверджує його добросовісність та обачність, оскільки ним була зібрана оприлюднена інформація, яка б вказувала на недобросовісність його контрагентів.

Не можна залишити поза увагою і обставини за наявності яких рішення суб'єкта владних управлінських функцій вважається правомірним, зокрема, таке має бути прийнято пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (п.8 ч.2 ст.2 КАС України).

При цьому, поняття справедливого балансу розкрито у рішенні Європейського Суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03).

Так, Європейський Суд з прав людини, вважає, що порушенням справедливого балансу, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності, буде коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою податку на додану вартість, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все таки карає одержувача оподаткованої податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності.

В матеріалах справи відсутні докази в підтвердження наведених обставин справедливого втручання контролюючого органу у право власності позивача, а тому рішення не відповідає наведеному критерію.

За таких обставини, суд вважає, що висновки про неправомірність формування платником податків податкового кредиту за результатами таких господарських операцій є безпідставними та не обгрунтованими.

Що стосується завищення позивачем валових витрат за результатами господарських операції із вищенаведеними контрагентами, то суд зазначає наступне.

Відповідно п.138.1 ст.138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Як передбачено п.138.2 цієї ж статті, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

З врахуванням встановлених вище обставин реальності здійснення господарських операцій та наявності в матеріалах справи первинних документів, які складені та заповнені у встановленому порядку, суд вважає, що позивачем правомірно сформовано валові витрати за результатами здійснення господарських операцій з ТзОВ «Сталевий дім», ТзОВ «Крафт ЛВ» та ПП «Воллі».

Оскільки правомірність нарахування основного платежу по згаданих податках не знайшла свого підтвердження під час розгляду справи контролюючим органом безпідставно застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Щодо вимог позивача про визнання протиправними та скасування наказів від 23.04.2014 року за №307 та №308 та про визнання протиправними дій по проведенні перевірок на підставі даних наказів, то суд зазначає наступне.

Відповідно до підп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин - за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що платнику податків 23.04.2014 року було вручений письмовий запит про надання інформації та її документального підтвердження від 24.04.2014 року за №5937/13-07-22-01-09.

В цей же день, відповідачем був винесений наказ про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ «Фабула» від 23.04.2014 року за №307.

За таких обставин суд вважає, що контролюючим органом передчасно було винесено згаданий наказ про проведення позапланової виїзної документальної перевірки, оскільки ним не було дотримано строку наданого платнику податків для надання відповіді на запит, як передбачено підп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України.

При цьому, судом не беруться до уваги посилання представника відповідача на запит від 03.12.2013 року за №8840/22-5012, оскільки такий не було вручено позивачу, що виключає можливість останнього надати пояснення та їх документальні підтвердження, як цього вимагає наведена норма.

Однак, суд не вбачає підстав для скасування згаданого наказу про проведення перевірки та для визнання протиправними дій з її проведення, оскільки такі не порушують прав позивача після прийняття податкових повідомлень-рішень.

У мотивах позовної заяви відсутні посилання на порушення контролюючим органом положень підп.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України при прийнятті наказу за №308 та під час проведення перевірки на підставі цього наказу, а судом таких не встановлено.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, а тому адміністративний позов в цій частині підлягає задоволенню. В іншій частині в задоволенні позову слід відмовити.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить присудити на користь позивача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати, прийняті Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області, податкові повідомлення-рішення від 21.05.2014 року за №0002352201/7399, №0002362201/7400, №0002382201/7397 та №0002372201/7398.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабула» (код ЄДРПОУ 25550635), що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Замарстинівська,85А, 454 грн. 82 коп. (чотириста п'ятдесят чотири гривні вісімдесят дві копійки) сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 29 липня 2014 року.

Суддя В.Я.Мартинюк