Ухвала

від 30.09.2014 по справі 813/3190/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 року Справа № 876/7876/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Макарика В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Баранкевич А.В.,

представника позивача Марусяка В.Я.,

представника відповідача Каранця Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,Фабула" до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування наказів, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

28 квітня 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) ,,Фабула" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому з врахуванням уточнених позовних вимог просило визнати протиправними та скасувати накази державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова головного управління Міндоходів у Львівській області (далі-ДПІ у Шевченківському районі м. Львова) від 23.04.2014 року за №307 та №308; визнати неправомірними дії щодо проведення позапланових виїзних документальних перевірок на підставі наказів від 23.04.2014 року за №307 та №308; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 21.05.2014 року за №0002352201/7399, №0002362201/7400, №0002382201/7397 та №0002372201/7398.

Постановою від 28 липня 2014 року Львівський окружний адміністративний суд позов задовольнив частково та ухвалив визнати протиправними та скасувати прийняті державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області податкові повідомлення-рішення від 21.05.2014 року за №0002352201/7399, №0002362201/7400, №0002382201/7397 та №0002372201/7398. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на доводи податкового органу про те, що видані та підписані керівниками та засновниками ТзОВ ,,Крафт ЛВ", ПП ,,Воллі" документи не можуть вважатись належними первинними бухгалтерськими документами, оскільки вироками Сихівського районного суду м. Львова від 26 грудня 2012 року та від 07 липня 2014 року ОСОБА_3 (займав посаду директора ПП ,,Воллі") та ОСОБА_4 (займав посаду заступника директора ПП ,,Воллі") визанні винними у фіктивному підприємництві.

Крім того, суд належним чином не дослідив обставини реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

Відповідач також вважає, що господарські операції, які відображені ТзОВ ,,Фабула" в досліджених документах, не мають достатньої доказовості, оскільки фактичного здійснення господарських операцій не було, а тому така діяльність була спрямована лише на створення умов для отримання права на формування податкового кредиту та валових витрат.

За таких обставин, податковий орган вважає правомірними податкові повідомлення-рішення, а тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник податкового органу в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив вимоги апеляційної скарги та просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив, що на підставі висновків позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ ,,Фабула" з питань правомірності формування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках із ТзОВ ,,Сталевий дім" за червень-серпень 2011 року, оформленої актом від 08.05.2014 року за №184/155/13-07-22-01-10/25550635, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова 21.05.2014 року прийняла податкові повідомлення-рішення :- за №0002352201/7399, яким збільшила позивачу грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 53181,00 грн.;

- за №0002362201/7400, яким збільшила грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 57239,00 грн., в тому числі 46244,00 грн. за основним платежем та 10995,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

На підставі висновків позапланової виїзної документальної перевірки з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів під час взаємовідносин із ТзОВ ,,Промтехметел", ТзОВ ,,Крафт ЛВ", ПП ,,Воллі" за період з 01.01.2011 року по 01.12.2011 року, оформленої актом від 08.05.2014 року за №183/152/13-07-22-01-10/25550635, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова 21.05.2014 року прийняла податкові повідомлення-рішення : - за №0002382201/7397, яким збільшила позивачу грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 61505,50 грн., в тому числі 48269,00 грн. за основним платежем та 13236,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). ;

- за №0002372201/7398, яким збільшила грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 55510,50 грн. .

Висновки податкового органу базуються на тому, що підприємство позивача на порушення вимог п. 44.1 ст.44, п.138.2 ст.138, підп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу (ПК) України допустило заниження податку на прибуток відповідно на суми 53181 грн. 00 коп. та 55510 грн. 00 коп..

Крім того, на порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України допустило заниження податку на додану вартість за рахунок безтоварних операцій відповідно на суми 46244 грн. 00 коп. та 48269 грн. 00 коп.

Таких висновків відповідач дійшов на підставі того, що під час перевірок у ТзОВ ,,Сталевий дім", ТзОВ ,,Крафт ЛВ" та ПП "Воллі" встановлена відсутність необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень (в тому числі складських приміщень) та матеріальних ресурсів, при значних обсягах купівлі та реалізації товарів, що у свою чергу унеможливлює здійснення основного виду діяльності даних підприємств.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржені податкові повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з того, що операції з придбання підприємством позивача у вказаних контрагентів товарів мали реальний характер, а тому позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту суми ПДВ по вказаних господарських операціях та правомірно сформував валові витрати по цих операціях.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права та є вірними.

Так, з матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що 11 травня 2011 року ТзОВ ,,Сталевий Дім" (постачальник) та ТзОВ ,,Фабула" (покупець) уклали договір за №1/06-11, згідно якого постачальник зобов'язався систематично постачати і передавати у власність покупцю будівельні матеріали, а покупець зобов'язався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Виконання умов договору підтверджується видатковими накладними за № РН-0000366 від 02 червня 2011 року, № РН-0000508 від 01 липня 2011 року, № РН-0000509 від 04 липня 2011 року, № РН-0000638 від 08 липня 2011 року, № РН-0000695 від 01 серпня 2011 року, № РН-0000815 від 31 серпня 2011 року на відпуск будівельних матеріалів відповідно на загальну суму 145537,25 грн. ( 121281,04 грн. + 24256,21 грн. ПДВ), на суму 6236,82 грн. ( 5197,35 грн. + 1039,47 грн. ПДВ), на суму 9991,91 грн. ( 8326,59 грн. + 1665,32 грн. ПДВ), на суму 45650,00 грн. ( 38041,67 грн. + 7608,33 грн. ПДВ), на суму 60323,09 грн. (50269,24 грн.+ 10053,85 грн. ПДВ), на суму 9725,99 грн. (8104,99 грн.+ 1621,00 грн. ПДВ).

В бухгалтерському обліку товариства позивача вказані операції відображені наступними проведеннями: Дт 361 Кт703, Дт 703 Кт64, Дт 703 Кт791 та віднесені до складу витрат, що враховуються при обчислені об'єкта оподаткування у 2-му кварталі 2011 року в сумі 121281,05 грн. та 3-му кварталі 2011 року в сумі 109939,85 грн..

На підставі виданих ТзОВ ,,Сталевий дім" податкових накладних за № 36 від 02.06.2011 року, № 18 від 01.07.2011 року, № 42 від 04.07.2011 року, № 173 від 18.07.2011 року, № 8 від 01.08.2011 року, № 39 від 04.08.2011 року ТзОВ ,,Фабула" віднесло до складу податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 46244,18 грн., в тому числі за червень 2011 року в сумі 24256,21 грн.,за липень 2011 року - 10313,12 грн. та серпень 2011 року-11674,85 грн.

01.04.2011 року ТзОВ ,,Крафт ЛВ" (постачальник) та ТзОВ ,,Фабула" (покупець) уклали договір №4/11/1, згідно умов якого постачальник зобов'язався систематично постачати і передавати у власність покупцю будівельні матеріали, а покупець зобов'язався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Виконання умов договору підтверджується видатковими накладними за № РН-0000530 від 11 травня 2011 року на відпуск будівельних матеріалів на загальну суму 89562,96 грн. (74635,80 грн. + 14927,16 грн. ПДВ).

В бухгалтерському обліку товариства позивача вказана операція відображена наступними проведеннями: Дт 361 Кт702, Дт 702 Кт64, Дт 703 Кт791 та віднесені до складу витрат, що враховуються при обчислені об'єкта оподаткування у 2-му кварталі 2011 року в сумі 74635,805 грн..

На підставі виданої ТзОВ ,,Крафт ЛВ" податкової накладної за № 111 від 11.05.2011 року віднесло до складу податкового кредиту за травень 2011 року суми ПДВ в розмірі 14927,16 грн.

01.04.2011 року ТзОВ ,,Фабула" (замовник) та ПП ,,Воллі" (підрядник) уклали договір №Р1/11 на виконання будівельно-монтажних робіт.

Виконання умов даного договору підтверджується актами здачі-примання робіт(надання послуг) за № ОУ-00000003, № ОУ-00000005, № ОУ-00000009, № ОУ-000000010, довідками про вартість виконаних робіт типової форми № КБ-3 за травень, червень, липень 2011 року , актами приймання виконаних будівельних робіт типової форми № КБ-2в за травень, червень та липень 2011 року, актом взаєморозрахунків з контрагентом ТзОВ ,,Воллі" станом за період з 01.04.2011 року по 31.08.2011 року.

В бухгалтерському обліку товариства позивача вказані операції відображені наступними проведеннями: Дт 361 Кт703, Дт 703 Кт64, Дт 703 Кт791 та віднесені до складу витрат, що враховуються при обчислені об'єкта оподаткування у 2-му кварталі 2011 року в сумі 60755,75 грн. та 3-му кварталі 2011 року в сумі 105954,55 грн..

На підставі виданих ТзОВ ,,Воллі" податкових накладних за № 46 від 12.05.2011 року, № 101 від 22.06.2011 року, № 169 від 30.06.2011 року, № 44 від 14.07.2011 року, № 153 від 28.07.2011 року ТзОВ ,,Фабула" віднесло до складу податкового кредиту ПДВ на загальну суму 33342,06 грн., в тому числі: за травень 2011 року - 6000,00 грн. за червень 2011 року - 6151,15 грн., за липень 2011 року - 17028,84 грн..

Розрахунки з поставщиками та виконавцями робіт проведені позивачем по безготівковому перерахунку коштів на рахунки контрагентів, що підтверджується банківськими виписками.

Придбані товари та роботи товариство позивача використало у власній господарській діяльності під час виконання будівельних робіт по реконструкції та капітальному ремонту дитячих закладів в Миколаївському, Самбірському та Золочівського районах Львівської області.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу (ПК) України визначено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності (пункт 198.1).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Відповідно п. 201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, право на нарахування податкового кредиту обумовлюється наявністю факту придбання платником податку товарів, робіт, послуг, основних фондів, нематеріальних активів, в ціні яких платником податку-покупцем сплачений (нарахований) податок на додану вартість, та їх використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 1 Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку, що будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, яка призводить до руху активів (майна, коштів тощо) платників податків у процесі її здійснення.

Суд першої інстанції належним чином дослідив надані сторонами докази та встановив, що господарські операції підприємства позивача з ТзОВ ,,Сталевий дім", ТзОВ ,,Крафт ЛВ" та ПП ,,Воллі" з придбання будівельних робіт та товарів мали реальний характер, оскільки вони підтверджені належними та допустимими доказами, первинними документами бухгалтерського та податкового обліку: видатковими накладними, податковими накладними, платіжними документами, бухгалтерськими проведеннями.

Відповідність вказаних документів вимогам Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а податкових накладних - вимогам п. 201.1 ст. 201 ПК України податковим органом не спростовується.

Придбані послуги та товар відображені позивачем у бухгалтерському обліку та використані у власній господарській діяльності - реалізовані іншим суб'єктам господарської діяльності та відображені в податкових зобов'язаннях.

На час здійснення господарських операцій контрагенти позивача були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мали свідоцтва платників ПДВ.

За таких обставин апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності віднесення позивачем до складу валових витрат коштів на придбання послуг та товарів по вказаних господарських операціях та сплачених у вартості товарів сум ПДВ - до складу податкового кредиту.

Виходячи з викладеного апеляційний суд визнає вірними та обгрунтованими висновки суду першої інстанції щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Суд першої інстанції також належним чином дослідив надані відповідачем вироки суду щодо посадових осіб ПП ,,Воллі", дав їм належну правову оцінку та встановив, що вироками не було встановлено факту підробки первинних фінансово-господарських документів по господарський операціях між ПП ,,Воллі" та ТзОВ ,,Фабула" на відміну від первинних фінансово-господарських документів по інших контрагентах. У вироку Сихівського районного суду м.Львова від 07.07.2014 року взагалі відсутній аналіз фінансового - господарські операції по вищенаведеним договорам, що свідчить про те, що вказані обставини взагалі не досліджувались судом під час розгляду кримінальності справи.

Таким чином, зазначені процесуальні документи не містять жодних доказів на підтвердження факту відсутності фактичного виконання робіт та поставки товарів по дослідженим судом першої інстанції господарських операціях.

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність постанови суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги,.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 160 ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року у справі № 813/3190/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Ухвала в повному обсязі складена 06 жовтня 2014 року.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

В.Я. Макарик