cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 823/1284/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гайдаш В.А.
Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.
ПОСТАНОВА
Іменем України
29 липня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Твердохліб В.А.,
суддів Троян Н.М., Костюк Л.О.,
за участю секретаря Погребняк М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Юрія-2» Публічного акціонерного товариства «Юрія» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Юрія-2» Публічного акціонерного товариства «Юрія» до Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області Ткаченка Віталія Геннадійовича, Реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов"язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Дочірнє підприємство «Юрія-2» Публічного акціонерного товариства «Юрія» (далі - Позивач) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області Ткаченка В.Г. (далі - Відповідач 1), Реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області (далі - Відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення Відповідача 1 від 03.03.2014 року №11340190 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, зобов'язання прийняти рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за кадастровим номером 7110136700:05:030:0030, площею 6,0 кв.м, розташованої по вул.Сумгаїтській (біля будинку № 59, 69) в м.Черкаси.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити адміністративний позов повністю.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні заявлених позовних, посилався на те, що Відповідач правомірно відмовив у державній реєстрації іншого речового права, а саме: права оренди земельної ділянки через відсутність державної реєстрації права власності Черкаської міської ради на земельну ділянку, кадастровий номер 7110136700:05:030:0030, площею 6,0 м2 , розташованої по вул.Сумгаїтській (біля будинку № 59, 69) в м.Черкаси.
Проте, колегія суддів не погоджується із таким рішенням суду першої інстанції та вважає його висновки помилковими з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 20.12.2012 року Черкаською міською радою №3-1456 прийнято рішення «Про поновлення Дочірньому підприємству «Юрія-2» закритого акціонерного товариства «Юрія» договорів оренди земельних ділянок по вул.Горького, 11 та ін.», яким Позивачу поновлено договір оренди земельних ділянок, зокрема, земельної ділянки, площею 6,0 кв.м, по вул.Сумгаїтській (біля будинку №59, 69) в м.Черкаси на 5 років під існуючу тимчасову споруду (кіоск).
10.04.2013 року між Черкаською міською радою (Орендодавець) та Позивачем (Орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого Орендодавець на підставі рішення Черкаської міської ради від 20.12.2012 року №3-1456 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, що за цільовим призначенням відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови, яка знаходиться по вул.Сумгаїтській (біля будинку №59, 69) в м.Черкаси, (кадастровий номер 7110136700:05:030:0030), площею 6,0 кв.м під існуючу тимчасову споруду (кіоск), за функціональним використанням земельна ділянка відноситься до категорії земель комерційного використання. Договір укладено на 5 років (з дати приймання рішення Черкаської міської ради від 20.12.2012 року №3-1456). Орендар зобов'язаний приступити до використання земельної ділянки після державної реєстрації договору оренди та підписання акту приймання-передачі земельної ділянки.
26.02.2014 року Позивачем подано державному реєстратору прав на нерухоме майно заяву про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, довіреність від 02.09.2013 року, видану Позивачем, рішення Черкаської міської ради від 20.12.2012 року №3-1456, договір оренди землі від 10.04.2013 року.
03.03.2014 року Відповідач прийняв рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №11340190, яким відповідно ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.16 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року №868 відмовив у державній реєстрації права оренди вищевказаної земельної ділянки.
Підставою для такої відмови слугувало встановлення Відповідачем відсутності державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав визначено Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України
від 17.10.2013 року №868 (далі - Порядок).
Згідно п.2 Порядку державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.
Орган державної реєстрації прав проводить:
державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно за місцем розташування такого майна;
державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно незалежно від місця розташування такого майна;
облік безхазяйного нерухомого майна за місцем розташування такого майна.
Згідно ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме:
1) право власності на нерухоме майно;
2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном;
3) інші речові права відповідно до закону;
4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
Відповідно вимог ст.24 вказаного Закону у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, зокрема, якщо заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону.
Водночас, положеннями ст.4-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено особливості державної реєстрації речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності та встановлено, що рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок у власність або користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) приймається без здійснення державної реєстрації права держави чи територіальної громади на такі земельні ділянки, крім випадків, коли право власності на земельні ділянки державної або комунальної власності вже зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
При поновленні або внесенні змін до договорів суперфіцію, емфітевзису, сервітуту, оренди земельних ділянок державної чи комунальної власності, право держави чи територіальної громади на які не зареєстровано відповідно до цього Закону , державна реєстрація права власності здійснюється одночасно з державною реєстрацією права користування (сервітут), права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), права забудови земельної ділянки (суперфіцій), права оренди земельної ділянки.
За правилами ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі здійснення державної реєстрації речових прав на земельні ділянки, похідних від права власності, за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначені земельні ділянки, відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування зобов'язаний одночасно подати до органу державної реєстрації прав чи державному кадастровому реєстратору відповідну заяву про державну реєстрацію права власності чи територіальної громади на вказані земельні ділянки. Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) вважається заявою про здійснення державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначену земельну ділянку.
Таким чином, державна реєстрація права власності держави чи територіальної громади на земельну ділянку, яка сформована із земель державної чи комунальної власності, за відсутності такої реєстрації у Державному реєстрі прав на нерухоме майно, здійснюється одночасно з державною реєстрацією права оренди земельної ділянки.
Відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції на спростування доводів заявлених позовних вимог, посилався на те, що Позивачем не надано всіх належних документів, зокрема: відповідно п.44 Порядку не надано витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, а також в рішенні Черкаської міської ради від 20.12.2012 року №3-1456 про поновлення права оренди не зазначено кадастровий номер земельної ділянки, що не дає можливості ідентифікувати конкретну земельну ділянку.
Проте, як вбачається з рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №11340190 від 03.03.2014 року, така відмова зумовлена відсутністю державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
Пунктом 16 Порядку передбачено, що у разі подання документів, необхідних для проведення державної реєстрації речових прав, не в повному обсязі державний реєстратор приймає рішення про зупинення розгляду заяви , яке містить рекомендації щодо усунення обставин, що були підставою для його прийняття.
Орган державної реєстрації прав, нотаріус у день прийняття рішення про зупинення розгляду заяви видає таке рішення особисто або надсилає поштою заявникові з повідомленням про вручення.
Заявник усуває обставини, що були підставою для прийняття державним реєстратором рішення про зупинення розгляду заяви, у строк, що не перевищує п'яти робочих днів з моменту отримання відповідного рішення.
Якщо протягом п'яти робочих днів після отримання заявником рішення про зупинення розгляду заяви до органу державної реєстрації прав, нотаріуса не надійшли документи, які підтверджують усунення в повному обсязі обставин, що були підставою для прийняття такого рішення, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.
Проте, Відповідач рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, поданої Позивачем, у зв»язку із неповним наданням документів не приймав, чим порушив встановлену Порядком процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Згідно п.20 Порядку за результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації.
З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване Позивачем рішення Відповідача прийняте ним передчасно, без дотримання встановленої чинним законодавством процедури проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Також колегія суддів вважає за необхідне зобов»язати Відповідача повторно розглянути заяву Позивача про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за кадастровим номером 7110136700:05:030:0030, площею 6,0 м2 , що розташована по вул. Сумгаїтській (біля будинку № 59, 69) в м. Черкаси.
Разом з тим, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Отже, не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобов'язання Відповідача прийняти рішення про державну реєстрацію права оренди вказаної земельної ділянки, оскільки прийняття такого рішення є дискреційним повноваженням останнього.
Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду, суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати її та прийняти нову постанову суду.
За ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови було неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Юрія-2» Публічного акціонерного товариства «Юрія» задовольнити частково.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року скасувати та прийняти нову постанову наступного змісту.
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області Ткаченка Віталія Геннадійовича про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №11340190 від 03.03.2014 року.
Зобов»язати Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області Ткаченка Віталія Геннадійовича повторно розглянути заяву Дочірнього підприємства «Юрія-2» Публічного акціонерного товариства «Юрія» про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за кадастровим номером 7110136700:05:030:0030, площею 6,0 м2 , що розташована по вул. Сумгаїтській (біля будинку № 59, 69) в м. Черкаси.
В решті позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді Троян Н.М.
Костюк Л.О.
Постанова складена в повному обсязі 30 липня 2014 року.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді: Троян Н.М.
Костюк Л.О.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.07.2014 |
Оприлюднено | 30.07.2014 |
Номер документу | 39948146 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Твердохліб В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні