Постанова

від 28.07.2014 по справі 922/4588/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2014 р. Справа № 922/4588/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Деркач Ю.О.,

за участю представників:

кредитора - ПАТ "Укрсоцбанк" - Геньбач Н.О. (довіреність від 12.09.2013р.),

інших учасників процесу - не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "Укрсоцбанк", м.Київ, (вх. №1289 Х/2) на постанову господарського суду Харківської області від 13.03.2014 р. у справі №922/4588/13

за заявою ТОВ "Кентавр", м.Харків,

до ТОВ "Кентавр" , м.Харків,

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Харківської області від 13.03.14 (суддя Дзюба О.А.) визнано ТОВ "Кентавр" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначено Бєляєву О.В., яку зобов'язано здійснити передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дії щодо закриття та переоформлення рахунків банкрута, оцінці його майна, ін.

Кредитор - ПАТ "Укрсоцбанк" із постановою не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, просить: зупинити провадження у справі про банкрутство ТОВ "Кентавр" та заборонити ліквідатору Бєляєвій О.В. вчиняти будь-які дії з реалізації майна боржника; скасувати оскаржувану постанову та провадження у справі припинити.

В апеляційній скарзі кредитор, зокрема, посилається на те, що головою ліквідаційної комісії боржника без належних на те підстав зроблено висновок, що майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів, ним неналежним чином була проведена інвентаризація майна, не враховано усі наявні у боржника активи. Окрім того, в порушення положень ст. 60 ГК України ліквідаційною комісією не було персонально повідомлено всіх відомих кредиторів (зокрема, банк) про ліквідацію боржника, достовірність та повнота ліквідбалансу не перевірена органом доходів та зборів. Також апелянт посилається на те, що господарським судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови не була взята до уваги оцінка майна, погоджена сторонами у договорі застави (іпотеки).

18.07.2014 р. апелянтом до суду подано заяву (вх. № 5707) про долучення до справи доказів щодо розміщення оголошення про проведення 15.04.2014 р. відкритих торгів майна боржника та зобов'язання ліквідатора надати пояснення на відповідні документи стосовно вчинення дій по управлінню та розпорядженню майном банкрута.

Відзивів на апеляційну скаргу іншими учасниками процесу не надано.

В судові засідання апеляційного господарського суду 10.07.2014 р. та 22.07.2014 р. інші учасники процесу не з'являлися, причини неявки суду не повідомляли, хоча про час та місце засідання суду повідомлялися належним чином, про що свідчать долучені до матеріалів справи повідомлення про вручення поштових відправлень.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що 09.07.2014 р. ліквідатором боржника Бєляєвою О.В. було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної у судовому засіданні на 10.07.2014 р. та таке клопотання було задоволено. Проте, в судове засідання 22.07.2014р. ліквідатор не з'явився, жодних пояснень щодо неявки та клопотань від неї не надходило. Про належне повідомлення ліквідатора про дане судове засідання свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (отримано 21.07.2014 р.).

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції в порядку ст. 4-3 ГПК України сторонам були створені усі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи, ліквідатору боржника Бєляєвій О.В. було достеменно відомо про розгляд апеляційної скарги банку на постанову суду про визнання банкрутом ТОВ "Кентавр", інші учасники процесу також належним чином повідомлені про час та місце засідання суду. Однак, ані ліквідатор, ані інші учасники своїм правом на участь у судовому засіданні не скористалися, будь-яких додаткових документів чи пояснень в порядку ст. 101 ГПК України не надали, у зв'язку з чим справа розглядається на наявними у ній документами.

Присутній у судовому засіданні представник банку підтримав доводи апеляційної скарги та поданого через канцелярію суду клопотання, у зв'язку з чим просив розгляд справи відкласти (заявлено усне клопотання).

Розглянувши заявлені банком клопотання про відкладення розгляду справи та про зобов'язання ліквідатора надати пояснення на відповідні документи стосовно вчинення дій по управлінню та розпорядженню майном банкрута, колегія суддів дійшла висновку у їх задоволенні відмовити, оскільки ті дії, про які стверджує заявник апеляційної скарги, не відносяться до предмету спору та можуть бути предметом окремого судового розгляду.

Документи, які подані банком разом з заявою від 18.07.2014 р. (вх. № 5707) долучені до справи.

Також колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотань про зупинення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Кентавр" та щодо заборони ліквідатору Бєляєвій О.В. вчиняти будь-які дії з реалізації майна боржника (відповідні клопотання викладені у прохальній частині апеляційної скарги), оскільки такі клопотання взагалі не мотивовані.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутнього в судовому засіданні представника ПАТ "Укрсоцбанк", перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст.101 ГПК України на підставі наявних у справі доказів, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Голова ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Кентавр" Бєляєва О.В. у листопаді 2013 року звернулася до господарського суду Харківської області з заявою про порушення у відношенні боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кентавр" справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.11.2013 р. заява ТОВ "Кентавр" про порушення справи про банкрутство прийнята до розгляду; призначено підготовче засідання суду; зобов'язано боржника надати суду необхідні документи для розгляду справи по суті, зобов'язано арбітражного керуючого Курінного Богдана Михайловича, кандидатуру якого було визначено автоматизованою системою, подати до суду заяву про участь у справі.

В силу п. 1-1 прикінцевих положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) в редакції Закону від 22.12.11 №4212-VІ, який набрав чинності 19.01.13, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Тому, враховуючи, що в даній справі провадження порушено 05.11.2013 р. - тобто після набрання чинності зазначеним Законом - справу має бути розглянуто із застосуванням положень Закону в редакції, чинній на момент здійснення місцевим господарським судом провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.11.2013 р. (підготовче засідання) порушено провадження по справі про банкрутство ТОВ "Кентавр", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, зобов'язано боржника виконати вимоги ухвали господарського суду Харківської області від 05.11.2013 р.

Згідно з п. 1 ст. 2 Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону, справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

У відповідності до п. 2 ст. 10 Закону, право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор.

Звертаючись до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у відношенні ТОВ "Кентавр", боржник посилався на приписи ч. 1 та ч. 2 ст. 95 Закону.

Відповідно до вказаних норм, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після порушення провадження у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.

Абз. 2 ч. 3 ст. 16 Закону передбачено, що у разі звернення до господарського суду боржника із заявою про порушення справи про банкрутство у підготовчому засіданні з'ясовуються ознаки неплатоспроможності боржника або її загрози.

Отже, як вбачається зі змісту вищенаведених норм, порушення справи про банкрутство за заявою боржника здійснюється за наявності однієї з таких умов: неплатоспроможності; загрози неплатоспроможності; неможливості боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства (зазначене відповідає правовій позиції Вищого господарського суду України, викладеній в п.12 інформаційного листа від 28.03.2013 р. № 01-06/606/2013 «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 р. №4212-VI»).

Крім того, стаття 95 Закону має застосовуватися господарським судом у системному взаємозв'язку з приписами чинного законодавства, що регулюють порядок ліквідації юридичної особи - а саме, відповідними нормами ЦК України, ГК України, Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" тощо.

Таким чином, судом мають бути встановлено обставини, що свідчать про неплатоспроможність (загрозу неплатоспроможності) боржника; неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства, а також - має бути перевірено дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Як встановлено місцевим господарським судом, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також зі Статутом підприємства ТОВ "Кентавр", станом на момент розгляду справи боржник включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Як стверджує боржник у поданій до суду заяві та суд першої інстанції в оскаржуваній постанові, на загальних зборах учасників боржника прийнято рішення про ліквідацію підприємства у зв'язку з неможливістю здійснення підприємством своєї господарської діяльності через відсутність обсягу робіт та економічних умов функціонування, визначено порядок припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Кентавр». Ліквідаційною комісією передано державному реєстратору опис документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційних дій „Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи". Державним реєстратором внесено відповідні відомості про прийняття рішення про ліквідацію підприємства та призначення ліквідаційної комісії в ЄДР.

У поданій до суду заяві боржник посилається на те, що рішення про припинення товариства та створення ліквідаційної комісії викладено у протоколі №1 загальних зборів учасників від 03.09.12, однак, відповідний факт належним чином не підтверджений, такий протокол до матеріалів справи не надано.

Таким чином, висновки суду першої інстанції в цій частині не підтверджені належними доказами. Ліквідатором боржника Бєляєвою О.В. відповідні докази не було надано і до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 60 ГК України (в редакції, що була чинною на момент розгляду справи місцевим господарським судом), ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Як вбачається з матеріалів справи, повідомлення про припинення діяльності підприємства шляхом ліквідації опубліковане в офіційному спеціалізованому друкованому засобі масової інформації "Бюлетень державної реєстрації" №225 (25) від 18.09.12 (т.1, а.с.71). У повідомленні, опублікованому в "Бюлетені державної реєстрації", визначено двохмісячний термін звернення кредиторів до ліквідаційної комісії та інші відомості, що вимагаються згідно із ч. 7 ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Від ФОП ОСОБА_4, який дізнався про ліквідацію ТОВ «Кентавр» із вищевказаної публікації, отримано заяву з вимогами до боржника (т.1, а.с.62) про кредиторські вимоги в сумі 51000,00 грн. на підставі договору про надання послуг від 01.06.12. Зазначена сума кредиторської заборгованості розглянута та визнана ліквідаційною комісією.

Місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні зазначено, що ліквідаційною комісією було дотримано усіх вимог ч. 3 ст. 60 ГК України, а саме - не лише здійснено публікацію, але і повідомлено явних (відомих) кредиторів у письмовій формі у встановлені строки. Разом з тим, такі твердження суду першої інстанції не підтверджуються наявними у справі доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, явним (відомим) кредитором ТОВ "Кентавр" на момент прийняття рішення про ліквідацію боржника був ПАТ "Укрсоцбанк".

А саме, на підставі виконавчого напису №4192, виданого Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Хаславською К.В., 06.12.2011 р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області 19.11.2012 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю "Кентавр" про звернення стягнення на наступне майно:

- нежитлові приміщення підвалу № 8, 8-а 8-б, 9, 14-18, першого поверху №7, 7-а, 8, 9, 9-а, 10, 35, 36, в літері "А-4", що знаходяться за адресою: місто Харків, провулок Короленка, будинок 19;

- нежитлові приміщення першого поверху №12, 13, 15, 15-а, в літері "А-4", що знаходяться за адресою: місто Харків, провулок Короленка, будинок 19;

- нежитлові приміщення першо го поверху №32-35, в літері "А-4", що знаходяться за адресою: місто Харків, провулок Короленка, будинок 19;

- нежитлові приміщення підвалу, №1, 2, 4, 6-8 в літері "Б-2", що знаходяться за адресою: м. Харків, провулок Короленка, будинок 19,

що належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Кентавр". Зазначене нерухоме майно на підставі іпотечного договору №805/13/18-5/8-620 від 14.07.08 передано в іпотеку ПАТ "Укрсоцбанк".

За рахунок коштів, отриманих від реалізації вищезазначеного нерухомого майна виконавцем пропонується задовольнити вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" у розмірі

4807041,56 грн.

Однак, ліквідатором боржника ні суду першої інстанції, ні апеляційному господарському суду не надано доказів надіслання заставному кредиторові - ПАТ "Укрсоцбанк" - письмового повідомлення в порядку ч. 3 ст. 60 ГК України.

В матеріалах справи також відсутні і докази направлення повідомлення іншому кредиторові - ФОП ОСОБА_4, який у своїй заяві зазначає про те, що про ліквідацію боржника йому стало відомо з "Бюлетеня державної реєстрації".

Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 60 ГК України, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом доходів і зборів, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання.

Як вбачається з протоколу №5 загальних зборів учасників ТОВ «Кентавр» від 10.10.2013 р. (т.1, а.с.67), зборами затверджено проміжний ліквідаційний баланс підприємства (т.1, а.с.13) та прийнято рішення звернутись до господарського суду з заявою про визнання боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кентавр" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури в порядку ст. 95 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Проте, у матеріалах справи відсутні будь-які докази здійснення перевірки вищевказаного ліквідаційного балансу органом доходів і зборів, у якому перебуває на обліку ТОВ "Кентавр".

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок місцевого господарського суду про дотримання боржником порядку ліквідації, встановленого чинним законодавством, не підтверджується обставинами справи.

Крім того, на думку колегії суддів, суд першої інстанції необґрунтовано визнав підтвердженими надані ліквідатором відомості щодо співвідношення розміру заборгованості ТОВ «Кентавр» перед кредиторами та вартості активів боржника.

Так, згідно з додатком №1 до проміжного ліквідаційного балансу (т.1, а.с.15), кредиторська заборгованість ТОВ «Кентавр» становить: 51000,00 грн. перед ФОП ОСОБА_4 та 4807040,00 грн. перед ПАТ «Укрсоцбанк». Розмір даної заборгованості на момент складення ліквідаційного балансу підтверджується матеріалами справи та не заперечується апелянтом, однак, судом першої інстанції не перевірено обставин щодо підтвердження вимог заставного кредитора у процедурі ліквідації боржника (подання відповідної заяви з вимогами до боржника).

Щодо вартості основних засобів боржника - а саме, нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: місто Харків, провулок Короленка, будинок 19-в матеріалах справи наявні розбіжності.

Так, згідно з висновками про вартість майна, складеними ФОП Бондаренко Д,В. (т.1, а.с.75, 78, 81, 84) станом на 09.10.2013 р. ринкова вартість зазначених нежитлових приміщень складає в загальній сумі 906180,00 грн. Саме ця сума зазначена в додатку до проміжного ліквідаційного балансу як залишкова вартість основних засобів боржника, а також наведена в оскаржуваній постанові місцевого господарського суду на підтвердження неможливості погашення за рахунок даного майна заборгованості ТОВ «Кентавр» перед кредиторами.

Водночас в іпотечному договору №805/13/18-5/8-620 від 14.07.2008 р. (т.1, а.с.57), згідно з яким нежитлові приміщення за адресою: місто Харків, провулок Короленка, будинок 19 були передані іпотекодавцем (ТОВ «Кентавр») іпотекодержателю (АКБ СР «Укрсоцбанк» (на даний час назва банку змінена на ПАТ «Укрсоцбанк»), встановлено заставну вартість предмету іпотеки в загальній сумі 7049805,68 грн. Тобто, вказана в даному договорі вартість нежитлових приміщень, що належать боржникові, ТОВ «Кентавр», значно перевищує кредиторські вимоги - про що зазначає ПАТ «Укрсоцбанк» в апеляційній скарзі.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд не надав належної правової оцінки доказу, наданому ліквідатором - іпотечному договору, в якому сторонами погоджено вартість заставленого майна, в контексті з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеній в абз.3 п.21 інформаційного листа від 28.03.2013 р. № 01-06/606/2013 «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 р. №4212-VI»), в якому зазначено, що у визначенні господарським судом розміру вимог кредитора, що забезпечені майном боржника, до уваги має братися оцінка майна, погоджена сторонами у відповідному договорі застави (іпотеки).

Аналіз матеріалів справи також свідчить про те, що головою ліквідаційної комісії боржника Бєляєвою О.В. до матеріалів справи не додано акт інвентаризації основних засобів щодо нежитлових приміщень по пров. Короленко, 19 літ.Б2, про наявність яких вона стверджує у поданій суду заяві (в матеріалах справи міститься лише акт інвентаризації основних засобів щодо нежитлових приміщень по пров. Короленко, 19 літ.А4 - т. 1 а.с.50).

Судом першої інстанції в оскаржуваній постанові зазначено, що відсутність іншого майна у складі активів ТОВ "Кентавр" також підтверджується відповідними довідками з органів, які згідно з чинним законодавством в обов'язковому порядку реєструють права власності на нерухоме та цінне рухоме майно. Разом з тим, у матеріалах справи відсутні довідки відповідного компетентного органу щодо наявності (відсутності) у боржника на праві власності земельних ділянок, що також свідчить про неповне дослідження усіх фактичних обставин справи.

Усе вищенаведене свідчить про те, що місцевий господарський суд дійшов необґрунтованого висновку про те, що стан підприємства має ознаки неоплатності в зв'язку з недостатністю майнових активів боржника для задоволення вимог його кредиторів та неналежним чином перевірив дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України, чим порушив положення абз. 2 ч. 1 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яким встановлено, що обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України; а також, порушив ч. 7 ст. 16 цього ж Закону, якою передбачено, що суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо: заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство.

Суд апеляційної інстанції був позбавлений можливості встановити наявність таких ознак та дотримання боржником відповідного порядку ліквідації, оскільки ліквідатор боржника Бєляєва О.В., яка була головою ліквідаційної комісії боржника та особою, що подавала до суду заяву про порушення справи про банкрутство боржника, до суду апеляційної інстанції не з'являлася, відзиву на апеляційну скаргу не надавала, додаткових доказів до суду апеляційної інстанції не надавала, хоча про час та місце засідання суду повідомлялася належним чином та у встановлений законом строк (розгляд справи здійснювався на протязі двох місяців, проведено два судових засідання, проміжок часу між судовими засіданнями був достатній для отримання поштової кореспонденції та надання пояснень чи додаткових документів).

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У силу частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Пунктом 11 частини 1 статті 83 Закону про банкрутство визначено, що господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо ним не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника.

Частиною 2 вказаної норми права передбачено, що провадження у справі про банкрутство може бути припинено у випадку, передбаченому, зокрема, пунктом 11 частини першої цієї статті - лише до визнання боржника банкрутом.

З огляду на викладені норми права та обставини справи, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд безпідставно порушив провадження у справі про банкрутство ТОВ "Кентавр", оскільки матеріалами даної справи не підтверджуються ознаки його неплатоспроможності.

За таких підстав, усі процесуальні документи у справі № 922/4588/13 втрачають чинність.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ПАТ "Укрсоцбанк" підлягає задоволенню, постанова господарського суду Харківської області від 13.03.2014 р. у справі №922/4588/13 про визнання ТОВ "Кентавр" - скасуванню, а провадження у справі - припиненню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, п. 2 ч. 1 статті 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, п. 11, ч. 1 ст. 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" задовольнити.

Постанову господарського суду Харківської області від 13.03.2014 р. у справі №922/4588/13 скасувати.

Провадження у справі № 922/4588/13 припинити.

Повний текст постанови складено 28.07.2014 р.

Головуючий суддя Шевель О.В.

Суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Хачатрян В.С.