Ухвала

від 21.07.2014 по справі 2а-7703/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2014 року Справа № 183171/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого-судді Довга О.І.,

судді Кузьмич С.М.

судді Запотічний І.І.

секретар судового засідання Дутка І.С.

за участю представників сторін

позивача Добуш О.М., Грень Р.Р.

відповідача Міклюш Т.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2012 року у справі № 2а-7703/12/1370 за позовом ТзОВ «Фінансово-консультаційна компанія «Родинні інвестиції» до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово-консультаційна компанія «Родинні інвестиції» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 09.08.2012 р. №0000382250.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено на підставі акту від 26.07.2012 р. №406/22-80/35901465 «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-консультаційна компанія «Родинні інвестиції» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009р. по 31.03.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 31.03.2012р.», яким було встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 3569487 грн. Внаслідок тлумачення відповідачем умов договорів доручення, укладених між позивачем як страховим агентом, та страховими компаніями як страховиками, не як договорів доручення, а як договорів про надання маркетингових послуг. Посилається на ст. 213 ЦК України за якою зміст правочину може бути витлумачений лише сторонами у яких не виникало розбіжностей щодо змісту договорів. Згідно із п. 3.2.3. Закону України «Про податок на додану вартість», п. 196.1.3. ПК України, не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість операції з надання послуг зі страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних із такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2012 року позов задоволено повністю. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області від 09.08.2012 р. №0000382250.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції податковим органом подано апеляційну скаргу. В обґрунтування своїх вимог щодо скасування постанови Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2012 року стверджує наступне. Перевіркою встановлено, що позивач фактично здійснює консультування з питань комерційної діяльності й керування, надання інших індивідуальних послуг, у той час як страхувальники укладають договори страхування безпосередньо із страховими компаніями і безпосередньо їм сплачують страхові платежі. Згідно із п. 2 Положення про порядок провадження діяльності страховими посередниками №1523 від 18.12.1996 р., у разі, коли договір страхування укладається при посередництві страхового агента, суб'єкти цивільно-правових відносин повинні дотримуватись таких вимог: страховий агент, що отримує страхові платежі від страхувальників, зобов'язаний перерахувати ці кошти на рахунок страховика протягом двох робочих днів після отримання відповідних страхових платежів, а також оформити договір страхування не пізніше одного робочого дня з моменту отримання страхового платежу; страховий агент зобов'язаний щодекадно подавати страховику відомості про укладені договори страхування та розміри отриманих платежів; у разі несвоєчасного перерахування страховим агентом страхових платежів або порушення ним терміну оформлення договорів страхування без поважних причин страховик зобов'язаний призупинити дію агентської угоди не менше ніж на три місяці. Однак, по договорах, укладених позивачем із ЗАТ «Американська компанія страхування життя АІГ Життя» (ПрАТ «Аліко Україна» ) №45 від 25.06.2009 р., АТ «Страхова компанія «Форте Лайф» №012/10 від 24.09.2012 р., ЗАТ «Ренесанс Життя» №12-3-114/09 від 29.07.2009 р., ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» №50030/9047/10 від 12.07.2010 р. позивач не укладає договорів страхування, не одержує страхові платежі, не виконує роботи, пов'язані із виплатами страхових сум і страхового відшкодування, а тому дії позивача не підпадають під ст. 15 Закону України «Про страхування».

Представник апелянта у судовому засіданні підтримує вимоги апеляційної скарги. Просить таку задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати.

Представники позивача проти апеляційної скарги заперечують. Просять постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну відповідача Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області Державної податкової служби правонаступником - Державною податковою інспекцією у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії ААВ № 591828.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Актом від 26.07.2012 р. №406/22-80/35901465 «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-консультаційна компанія «Родинні інвестиції» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009р. по 31.03.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 31.03.2012р.», відповідач зазначив, зокрема, порушення позивачем п. п. 3.1.1. Закону України «Про податок на додану вартість», п. 185.1 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 3569487,00 грн. за період з липня 2009 р. по березень 2012 р.

За наслідками складеного акту Державною податковою інспекцією у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 09.08.2012 р. №0000382250 з податку на додану вартість на суму 4260024 грн., у т.ч. 3569487 грн. - основний платіж, 690537 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

Як встановлено в судовому засіданні, та підтверджено матеріалами справи між позивачем (страховий агент) та ЗАТ «Американська Компанія Страхування Життя АІГ Життя» (страховик) був укладений договір доручення №45-ВК від 25.06.2009 р. Аналогічні договори укладені між позивачем, як страховим агентом із страховиками ЗАТ «Ренесанс Життя» (договір №12-3-114/09 від 29.07.2009 р.), із АТ «Страхова компанія «Форте Лайф» (договір доручення №012/10 від 24.09.2010 р.), із ПАТ «Страхова Компанія «Провідна» (договір доручення (агентська угода) №50030/9047/10 від 12.07.2010 р.), згідно із якими страховики як довірителі доручають, а агент, як повірений зобов'язується за погоджену винагороду за дорученням та в інтересах страховика виконувати частину страхової діяльності страховика в Україні, пов'язаної з укладенням та виконанням договорів страхування.

Розглядувані правовідносини регулюються приписами Закону України «Про страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), згідно ст.15 якого страхова діяльність в Україні може провадитися за участю страхових посередників. Страховими посередниками можуть бути страхові або перестрахові брокери, страхові агенти.

Відповідно до змісту вищезгаданих договорі предмет договору, права та обов'язки сторін повністю відповідають визначенню договорів доручення, зазначеному у ЦК України. Згідно із ч. 1 ст. 1000 ЦК України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Відповідно до умов зазначених договорів із страховиками, позивач, як повірений або страховий агент за дорученням та в інтересах страховиків зобов'язується здійснювати частину їх діяльності: здійснювати пошук та відбір клієнтів, інформувати їх про умови та програми добровільного страхування, надавати пропозиції щодо укладення договорів із страховиками, надавати консультації та роз'яснення щодо послуг, що надаються страховиками та допомогу в оформленні заяв на укладення договорів страхування, просувати програми страхування серед потенційних страхувальників. Крім цього, у договорів від 01.01.2011 р. №50002/9047/11 в п. 1.1.1. позивачу надано право підписувати договори страхування (поліси) зі страховим платежем по кожному договору страхування до 150000 грн. та своєчасно перераховувати їх довірителю; у договорі №45 від 25.06.2009 р. позивач зобов'язаний виконувати роботи, пов'язані із здійсненням страхових виплат, а саме, надавати допомогу страховику шляхом здійснення попередніх адміністративних заходів стосовно обробки заяв про здійснення страхових виплат та страхових претензій, які подаються стосовно договорів страхування (п. «г» розд. II); у договорі №12-3-114/09 від 29.07.2009 р. позивач уповноважений здійснювати пошук потенційних клієнтів, надавати їм консультації щодо страхових послуг страховика, проводити переговори з потенційними страхувальниками щодо укладення договорів страхування, сприяти укладенню договорів іншими способами, здійснювати розрахунок страхових платежів, здійснювати усі інші дії, необхідні для реалізації предмету цього договору.

Зазначені функції не лише відповідають ст. 15 Закону України «Про страхування», а й чітко визначені у договорах як частина страхової діяльності страховика.

Закон України «Про податок на додану вартість» визначає хто є платником податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Згідно з пунктом 1.1. статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» під оподатковуваними операціями розуміється будь які операції платників податку, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість.

Стаття 3 Закону України «Про податок на додану вартість» містить операції платників податку, які є об'єктами оподаткування. Виходячи з гіпотези цієї статті об'єкт оподаткування - це операції платника податку на додану вартість, перелік яких визначено в пункті 3.1. статті Закону України «Про податок на додану вартість».

До цього переліку, зокрема належить поставка товарів або поставка послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України (пп. 3.1.1 п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Відповідно до п. 1.4.ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» поставка товарів - це будь які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операцій з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, в тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), постановки ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, втому числі промислової, власності.

Згідно із п. 3.2.3. Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції, чинній на час існування спірних відносин, п. 196.1.3. ПК України, не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість операції з надання послуг зі страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних із такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 7 ст. 15 Закону України «Про страхування», страхова діяльність в Україні може провадитися за участю страхових посередників. Страховими посередниками можуть бути страхові або перестрахові брокери, страхові агенти. Посередницька діяльність страхових та перестрахових брокерів у страхуванні та перестрахуванні здійснюється як виключний вид діяльності і може включати консультування, експертно-інформаційні послуги, роботу, пов'язану з підготовкою, укладанням та виконанням (супроводом) договорів страхування (перестрахування), в тому числі щодо врегулювання збитків у частині одержання та перерахування страхових платежів, страхових виплат та страхових відшкодувань за угодою відповідно із страхувальником або перестрахувальником, інші посередницькі послуги у страхуванні та перестрахуванні за переліком, встановленим Уповноваженим органом.

Частиною 7 ст. 15 Закону України «Про страхування» визначено, що страхові агенти - фізичні особи або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов'язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань. Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком. Згідно з п. 1. ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Жодних доказів того, що діяльність позивача по виконанню зазначених договорів не відповідає таким вимогам, суду надано не було.

У відповідності до статуту позивача, довідки статуправління, до основних видів його діяльності віднесено діяльність страхових агентів і брокерів, здійснення посередницької діяльності страхового агента у страхуванні та перестрахуванні, консультуванні, експертно-інформаційні та інші послуги у сфері страхування. Та обставина, що певна умова певного договору доручення не була виконана в силу ненастання юридичного факту, з яким закон чи договір пов'язують її виконання, не впливає на юридичну характеристику зазначених договорів.

У відповідності до Національного класифікатора України «Класифікація видів економічної діяльності» ДК 009:2010 до страхової діяльності віднесено, зокрема, страхування, перестрахування та недержавне пенсійне забезпечення, крім обов'язкового соціального страхування (66), оцінювання ризиків та завданої шкоди (66.21), діяльність страхових агентів і брокерів (66.22), інша допоміжна діяльність у сфері страхування та пенсійного забезпечення (66.29), допоміжна діяльність у сфері страхуання та пенсійного забезпечення (66.2). Діяльність позивача у сфері укладання договорів зі страхування належить суто до страхової діяльності, а тому не може вважатися таким видом діяльності як діяльність з укладання агентських договорів.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. 160, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2012 року у справі № 2а-7703/12/1370 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Довга О.І.

Судді Кузьмич С.М.

Запотічний І.І